Рішення

від 24.05.2023 по справі 240/3089/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/3089/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" до Житомирської митниці про визнання рішень протиправними,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці у якому просить:

- визнати протиправним рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.12.2022 № UA101000/2022/000180/2;

- визнати протиправною картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/022920.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 07.12.2022 позивачем при митному оформленні товару за митною декларацією №22UА101020044913U4, який ввозився на митну територію України, визначило його митну вартість за основним методом (за ціною договору (контракту)). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару Позивачем було надано до Житомирської митниці документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, чітко ідентифікують товар, підтверджують митну вартість товару та місять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. В обґрунтування правомірності визначення митної вартості за ціною договору (контракту) позивач зазначає, що 20.05.2022 між ТОВ «КУБЕРРА» та компанією Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) було укладено контракт № 20052022 згідно умов якого сторони встановили, що товар за цим контрактом поставляється партіями відповідно до проформ-інвойсів до цього контракту. Кількість, асортимент, вимоги до якості, ціна товару, термін та/або дата виготовлення та її поставки визначається у проформа-інвойсах, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємною частиною цього контракту». Зауважує, що сторони домовились про поставку товарів, зазначених в рахунку-проформі (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022, №B22LE07003 від 14.07.2022 та №В22ЕЕ07006 від 26.07.2022, на загальну суму 92 957,1 доларів США. Умови оплати визначені у вищезгаданих рахунках - проформах як 100 % передплата, а строки поставки 25-30 днів з моменту отримання передплати. Замовлений товар було оплачено позивачем згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 13 від 02.08.2022, № 14 від 06.09.2022, № 12 від 21.07.2022 та № 27 від 21.11.2022. В призначенні платежу, зазначеному у вищезгаданих платіжних дорученнях, міститься вказівка на контракт № 20052022 від 20.05.2022, а також на відповідні рахунки - проформи. Втім, згідно інвойсу №B22LE06002 від 06.09.2022, вартість відвантаженого товару складала 93 081, 53 доларів США, саме дану вартість товару було задекларовано позивачем згідно митної декларації № 22UA101020044913U4 від 07.12.2022. Збільшення загальної вартості декларованого товару відбулось в результаті того, що постачальник Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) відвантажив товару на більшу суму, аніж було вказано в рахунках - проформах та оплачено позивачем згідно вищезгаданих платіжних доручень, у зв`язку з тим, що ТОВ «КУБЕРРА» раніше перерахувало на користь Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) надлишкові кошти, що зарахувались як депозит на наступні покупки, в доказ чого позивач надавав лист компанії Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай). У зв`язку з вищенаведеним, постачальник відвантажив товар не тільки на ту суму, що була сплачена згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 13 від 02.08.2022, № 14 від 06.09.2022, №12 від 21.07.2022 та №27 від 21.11.2022, а й на суму раніше сплачених ТОВ «КУБЕРРА» надлишкових коштів. Однак, після отримання для перевірки митної декларації та документів, що стосуються товару, відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022920 та зазначив, що позивачеві необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару від 09.12.2022 №UA101000/2022/000180/2. Із рішення про визначення митної вартості товару від 09.12.2022 № UA101000/2022/000180/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/022920 слідує, що підставами для відмови відповідач вважає неможливість оформлення митної декларації, оскільки, на думку відповідача, декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Позивач вважає зазначені рішення протиправними.

Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 07.03.2023. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) № б/н від 09.11,2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyк), що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyк), з приводу перевезення оцінюваних товарів. Відповідач вважає, що таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу» не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожих товарів. Для підтвердження митної вартості не надавались. Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 09.12.2022 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості. Відповідач зауважує, що методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість, визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД, а саме: товар №3, №5, №6, №12, №13.

Відповідь на відзив надійшла до суду 09.03.2023. Заперечуючи викладені у відзиві обставини, позивач зазначає, що відомості про транспортні витрати надавались позивачем з метою підтвердження складової митної вартості, зазначеної в первісній митній декларації, а не з метою підтвердження витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу, оскільки позивачем не транспортувались ніякі транспортні засоби, ним ввозився на митну територію товар, в більшості - косметичного призначення. При цьому, усі розрахунки за надані транспортні послуги ТОВ «КУБЕРРА» здійснювало з ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», прямих правовідносин з L- TransOstapLemchyk позивач не мав. Розмір оплати за транспортно-експедиційні послуги згідно платіжних доручень № 235 від 02.12.2022 і № 251 від 09.12.2022 відповідає розміру, зазначеному в довідці про транспортні витрати для надання в митні органи від 09.11.2022 № 238819. Позивач також зазначає, що за умовами п. п. 1.1., 1.3. договору транспортно-експедиційного обслуговування №U54544 від 22.07.2022 Клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг стосовно перевезення вантажу, а також інших послуг, відповідно до узгоджених сторонами заявок-додатках, які заповнюються за формою, наведеною у додатках до даного договору. (...) Для належного виконання умов цього договору клієнт доручає експедитору укладати договори з третіми особами від імені експедитора. Отже, позивач обґрунтовано вважає, що митному органу були надані належним чином оформлені документи, які підтверджують як факт понесених транспортних витрат, так і їх розмір. Зазначає, що збільшення загальної вартості декларованого товару відбулось в результаті того, що постачальник NingboMultiChannelCo., Ltd (Китай) відвантажив товару на більшу суму, аніж було вказано в рахунках - проформах та оплачено позивачем згідно вищезгаданих платіжних доручень, у зв`язку з тим, що ТОВ «КУБЕРРА» раніше перерахувало на користь NingboMultiChannelCo., Ltd (Китай) надлишкові кошти, що зарахувались як депозит на наступні покупки, в доказ чого Позивач надавав лист компанії NingboMultiChannelCo., Ltd (Китай). У зв`язку з вищенаведеним, постачальник відвантажив товар не тільки на ту суму, що була сплачена згідно платіжних доручень в іноземній валюті та на суму раніше сплачених надлишкових коштів. Просить позов задовольнити.

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 17.03.2023. Відповідач зазначає, що позивачем у відповіді на відзив підтверджує, що був позбавлений можливості надати під час митного оформлення товару банківські платіжні документи на підтвердження заявленого рівня транспортної складової митної вартості товару, оскільки плата за надання послуг з організації перевезення згідно рахунку на оплату №238819 від 01.12.2022 була проведена позивачем на користь ТОВ "Логістік ЮА" лише 02.12.22 та 09.12.2022. Вказане свідчить, що позивачем до митного оформлення товару було надано не весь пакет документів. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 20 травня 2022 року між ТОВ "Куберра" - покупець та компанією NingboMultiChannelCo., Ltd (постачальник) укладено контракт №20052022 (а.с. 78-81).

За умовами контракту від 20.05.2022, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених сторонами у цьому контракті, виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товари, зазначені у проформі-інвойсі до цього контракту, надалі названий Товар. Сторони встановили, що товар за цим контрактом поставляється партіями відповідно до проформ-інвойсів до цього контракту. Кількість, асортимент, вимоги до якості, ціна товару, термін та/або дата виготовлення та її поставки визначається у проформа-інвойсах, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємною частиною цього Контракту».

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. контракту, ціна товару встановлюється у проформах- інвойсах до цього контракту та може бути змінена лише за згодою сторін. Ціна товару, зазначена у відповідній проформі-інвойсі на постачання партії товару, нерозривно пов`язана з умовою постачання (умови «Інкотермс 2010»), визначеною цим контрактом. У разі зміни умови постачання (умови «Інкотермс 2010»), ціна на товар, що поставляється за контрактом, може бути змінена сторонами на підставі відповідної додаткової угоди до контракту.

Згідно умов контракту, а саме п. 4.1, товар за цим контрактом підлягає постачанню з використанням водного чи повітряного транспорту. Товар за цим контрактом поставляється на умовах FOB Нінбо, FCA Нінбо відповідно до Правил «ІНКОТЕРМС 2010».

Пунктами 5.1 та 5.3. контракту встановлено, що оплата за товар за цим контрактом провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця таким чином: оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 30% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносамента, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі. Датою оплати партії товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця на користь постачальника банком покупця.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2022 з метою митного оформлення товару за вказаним вище контрактом, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію 22UA101020044913U4. Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною контракту.

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів подано митному органу:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.09.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07003 від 14.07.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07006 від 26.07.2022;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № B22LE06002 від 06.09.2022;

- Мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV143253742715 від 29.09.2022;

- Коносамент (Bill of lading) № ТИ+LCL 238819 від 29.09.2022;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 21.11.2022;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С3302А1777/00108 від 06.09.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 21.07.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 02.08.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 06.09.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 27 від 21.11.2022;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 238819 від 09.11.2022;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20052022 від 20.05.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера № U54544 від 22.07.2022;

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №6639/7.19-28-01-23 від 29.11.2022.

Житомирською митницею 09.12.2022 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101022/2022/000180/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:

" довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) N9 б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

4) виписку з бухгалтерської документації (щодо витрат на транспортування);

5) копію митної декларації країни відправлення.

Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г-в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:

Товар №3: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «пінцет для брів, пінцет скошений, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 14,70 $/кг.;

Товар №5: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «стругачка для косметичних олівців, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 7,29 $/кг.;

Товар №6: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «інструменти манікюрні з нержавіючої сталі, кніпсер, ножиці для манікюру, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD, Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 12,01 $/кг.;

Товар №12: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «ролер для масажу обличчя, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 10,72 $/кг.;

Товар №13: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «щітки ручні косметичні для особистої гігієни, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА"- складає 12,09 $/кг., з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року."

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 07.12.2022 уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UА101020/2022/022920, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Причина: "Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги cт. 52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару UA101020/2022/000180/2 від 09.12.2022. дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги cm. 266. 289. 293 МКУ і cm. 5 7 Податкового кодексу України.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту пункту 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2022/000180/2 від 09.12.2022, то підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що:

- довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) N9 б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

- відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару №3, №5, №6, №12, №13.

Щодо витрат на транспортування товару.

У МД 22UA101020044913U4 вказано декларантом ТОВ "Логістика ЮА".

У СМR від 09.11.2022 перевізником зазначено «L-Trans Ostap Lemchyk».

У оскаржуваному рішенні зазначено, що довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) N9 б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу: довідку про транспортно - експедиційні витрати №238819 від 09.11.2022 за підписом директора ТОВ "Логістика ЮА"; договір від 22.07.2022 про надання транспортно експедиційних послуг №U54544.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2022 між ТОВ "Логістика ЮА" (експедитор) та ТОВ "Куберра" (клієнт) укладено договір про надання транспортно -експедиційних послуг №U54544 (а.с. 82-87).

За умовами зазначеного договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг стосовно перевезення вантажу, а також інших послуг, відповідно до узгоджених сторонами заявок-додатках, які заповнюються за формою, наведеною у додатках до даного Договору (п. 1.1).

Для належного виконання умов нього договору клієнт доручає експедитору укладати договори з третіми особами від імені експедитора (п.1.3)

У довідці про транспортно - експедиційні витрати від 09.11.2022 №238819 вказано: "Наступним повідомляємо, що всі витрати на транспортування (у тому числі експедитування) товарів по коносаменту ТИ+LCL 238819 за маршрутом 09.11.2022 NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп Яготин складають 331575, 84 грн. Вантажно - розвантажувальні роботи включені. Страхування вантажу не здійснювалось" (а.с. 77).

Суд зауважує, що довідка про транспортно - експедиційні витрати містить посилання на коносамент, на маршрут перевезення, а також містить інформацію про вартість перевезення до кордону України.

У коносаменті для морського транспорту або мультимодального транспорту ТИ+LCL 238819 вантажовідправником є Ningbo Multi Channel Co., Ltd, а стороною, яку необхідно повідомити - ТОВ "Логістика ЮА". Маршрут: NINGBO, CHINA - Одеса, Україна (а.с. 68).

В матеріалах адміністративної справи містяться копії:

- рахунку на оплату №238819 від 01.12.2022 (вартість відшкодування міжнародних перевезень морським транспортом NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп Яготин - 331575,84 грн; брокерські послуги - 3850,00 грн; відшкодування за послуги митного терміналу - 1000,00 грн) (а.с. 98);

- акта здачі- приймання робіт (надання послуг) №238819 від 01.12.2022 (а.с. 99)

- платіжне доручення №235 від 02.12.2022 на суму 150 000,00 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 100);

- платіжне доручення №251 від 09.12.2022 на суму 186 425,84 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 101).

Суд звертає увагу на те, що згідно умов договору про надання транспортно -експедиційних послуг №U54544, копію якого було надано при митному оформленні товарів вказано, що рахунки експедитора підлягають оплаті клієнтом протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку.

Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником договір від 22.07.2022 №U54544 та довідка про транспортно - експедиційні витрати від 09.11.2022 №238819 є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах

Враховуючи викладене, суд вважає помилковити та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Окрім того, у пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2022/000180/2 від 09.12.2022 вказано, що підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що не надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів №3, №5, №6, №12, №13.

Згідно МД 22UA101020044913U4:

Товар №3 інструменти ручні, неелектричні з робочою частиною з недорогоцінним металів: пінцет скошений крашений арт 20НZ101; пінцет скошений тонкий арт 20НZ106; пінцет скошений тонкий арт 20НZ106; пінцет для брів, арт 19НZ020; інструмент для підкречування вій метал, арт. 20НZ117; пінцет для брів арт 21MJ118; пінцет для брів арт.21MJ119; пінцет для брів арт. 21MJ120; пінцет для брів арт. 21MJ122; пінцет скошений арт. 20НZ102. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 7821,69 дол США

Товар №5: пристрої для заточування олівців: стругачка для косметичних олівців арт 19НZ018. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 91,64 дол. США.

Товар №6: інструменти манікюрні з нержавіючої сталі: кніпсер середній арт 20НZ110; кніпсер з гумовою ручкою арт. 20НZ112; пилочка металева арт. 20НZ113; пушер з лопаткою для кутикул арт. 20НZ115, набір паличок для манікюру арт. 20ВТ002-1, кусачки для кутикули з гумовим покриттям арт 20НZ118, пилка для п`ят арт. 19НZ035; пилка для п`ят увігнута арт. 20НZ128; розпірка для педикюру арт. 21MJ079; кусачки для кутикули арт. 20НZ109; тример для кутикули арт. 19НZ022; кніпсер маленький арт. 20НZ111; пилочка професійна увігнута арт. 19ІН110; пилка для п`ят увігнута арт. 20НZ128; пилочка для нігтів арт 21MJ028. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd Ціна товару 18663,99 дол США.

Товар №12: апаратура масажна не для медичного застосування: ролер для масажу обличчя арт. 21RF017. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 11488,73 дол США.

Товар №13: Щітки для особистої гігієни: банний аксесуар арт. 20JL023 (виробник Qingzhi), аплікатор арт. 19ІН108; щітка для нігтів маленька арт. 20НZ130-1, щітка для нігтів арт. 20НZ130 щітка для туші арт. 22FH125-2. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 3471,60 дол США.

Рішенням від 09.12.2022 скориговано митну вартість вказаних вище товарів, а саме: товар №3 - із 7821,69 дол США на 8571,57 дол. США; товар №5 - із 91,64 дол США на 119,91 дол. США, товар №6 - із 18663,99 дол США на 25536,00 дол США., товар №12 - із 11488,73 дол США на 13642,27 дол США, товар №13 - із 3471,60 дол США на суму 5477,98 дол США (а.с. 38-40).

У оскаржуваному рішенні від 09.12.2022 вказано, що з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г-в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:

Товар №3: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «пінцет для брів, пінцет зкошений, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 14,70 $/кг.;

Товар №5: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «стругачка для косметичниих олівців, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 7,29 $/кг.;

Товар №6: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «інструменти манікюрні з нержавіючої сталі, кніпсер, ножиці для манікюру, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD, Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 12,01 $/кг.;

Товар №12: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «ролер для масажу обличчя, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 10,72 $/кг.;

Товар №13: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «щітки ручні косметичні для особистої гігієни, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА"- складає 12,09 $/кг..

Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Суд зазначає, що до митного оформлення товарів згідно МД 22UA101020044913U4 декларантом на підтвердження митної вартості товарів за основним методом було, зокрема, подано:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20052022 від 20.05.2022;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.09.2022 (а.с. 48-51);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022 (а.с. 52-54);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07003 від 14.07.2022 (а.с. 57-58);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07006 від 26.07.2022 (а.с. 60);

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № B22LE06002 від 06.09.2022 (а.с. 61 - 64);

Мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV143253742715 від 29.09.2022 (а.с. 65);

- .Коносамент (Bill of lading) № ТИ+LCL 238819 від 29.09.2022 (а.с. 67);

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С3302А1777/00108 від 06.09.2022 (а.с. 71);

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 21.07.2022 (а.с. 73);

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 02.08.2022 (а.с. 74);

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 06.09.2022 (а.с. 75);

Банківський платіжний документ, що стосується товару № 27 від 21.11.2022 (а.с. 76).

Суд зазначає, що у призначенні платежу, зазначеному у вищезгаданих платіжних дорученнях, міститься вказівка на контракт № 20052022 від 20.05.2022, а також на відповідні рахунки- проформи.

Пунктами 5.1, 5.3. Контракту №20052022 встановлено, що оплата за товар за цим контрактом провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця таким чином: Оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 20% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносамента, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі. Датою оплати партії Товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця на користь Постачальника банком Покупця.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зауважив, що збільшення загальної вартості декларованого Товару відбулось в результаті того, шо постачальник Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) відвантажив Товару на більшу суму більш аніж було вказано в рахунках - проформах та оплачено Позивачем згідно вищезгаданих платіжних доручень, у зв`язку з тим, що ТОВ «КУБЕРРА» раніше перерахувало на користь Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) надлишкові кошти, що зарахувались як депозит на наступні покупки, в доказ чого Позивач надавав лист компанії Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай). У зв`язку з вищенаведеним, постачальник відвантажив Товар не тільки на ту суму, що була сплачена згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 13 від 02.08.2022, № 14 від 06.09.2022, № 12 від 21.07.2022 та №27 від 21.11.2022, а й на суму раніше сплачених ТОВ «КУБЕРРА» надлишкових коштів.

Разом з тим, суд зауважує, що митна вартість товарів, зокрема, Товар №3, №5, №6, №12 та №13 підтверджена належними доказами, які були, зокрема надані митному органу при митному оформленні товарів згідно МД 22UA101020044913U4.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України, є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку з цим, неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправної відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови № UA101020/2022/022920), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/022920 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості UA101000/2022/000150/2 від 09.12.2022, неправомірність якого знайшла підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною. Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у прохальній частині позову позивача просить суд лише визнати протиправними рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2022 р. № UA101000/2022/000180/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022920.

Разом з тим, суд, з метою захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржувані рішення відповідача.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Частиною 1. ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 5368,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Приписами ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3. ст. 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що 09.03.2023 представник позивача подала до суду заяву про стягнення судових витрат у якій зазначила, що докази, понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" (вул. Велика Васильківська, буд.131, м.Київ,03150. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44439390) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання рішень протиправними, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.12.2022 № UA101000/2022/000180/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/022920.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" документально підтверджені судові витрати у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук