Постанова

від 06.09.2023 по справі 240/3089/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3089/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

06 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" до Житомирської митниці про визнання рішень протиправними,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2023 року позивач, - ТОВ "КУБЕРРА", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.12.2022 № UA101000/2022/000180/2 та визнання протиправною картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/022920.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 травня 2022 року між ТОВ "Куберра" - покупець та компанією NingboMultiChannelCo., Ltd (постачальник) укладено контракт №20052022 (а.с. 78-81).

За умовами контракту від 20.05.2022, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених сторонами у цьому контракті, виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товари, зазначені у проформі-інвойсі до цього контракту, надалі названий Товар. Сторони встановили, що товар за цим контрактом поставляється партіями відповідно до проформ-інвойсів до цього контракту. Кількість, асортимент, вимоги до якості, ціна товару, термін та/або дата виготовлення та її поставки визначається у проформа-інвойсах, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємною частиною цього Контракту».

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. контракту, ціна товару встановлюється у проформах- інвойсах до цього контракту та може бути змінена лише за згодою сторін. Ціна товару, зазначена у відповідній проформі-інвойсі на постачання партії товару, нерозривно пов`язана з умовою постачання (умови «Інкотермс 2010»), визначеною цим контрактом. У разі зміни умови постачання (умови «Інкотермс 2010»), ціна на товар, що поставляється за контрактом, може бути змінена сторонами на підставі відповідної додаткової угоди до контракту.

Згідно умов контракту, а саме п. 4.1, товар за цим контрактом підлягає постачанню з використанням водного чи повітряного транспорту. Товар за цим контрактом поставляється на умовах FOB Нінбо, FCA Нінбо відповідно до Правил «ІНКОТЕРМС 2010».

Пунктами 5.1 та 5.3. контракту встановлено, що оплата за товар за цим контрактом провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця таким чином: оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 30% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносамента, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі. Датою оплати партії товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця на користь постачальника банком покупця.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2022 з метою митного оформлення товару за вказаним вище контрактом, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію 22UA101020044913U4. Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною контракту.

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів подано митному органу:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.09.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07003 від 14.07.2022;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07006 від 26.07.2022;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № B22LE06002 від 06.09.2022;

- Мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV143253742715 від 29.09.2022;

- Коносамент (Bill of lading) № ТИ+LCL 238819 від 29.09.2022;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 21.11.2022;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С3302А1777/00108 від 06.09.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 21.07.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 02.08.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 06.09.2022;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 27 від 21.11.2022;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 238819 від 09.11.2022;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20052022 від 20.05.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера № U54544 від 22.07.2022;

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №6639/7.19-28-01-23 від 29.11.2022.

Житомирською митницею 09.12.2022 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101022/2022/000180/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:

" довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) №б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

4) виписку з бухгалтерської документації (щодо витрат на транспортування);

5) копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г-в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:

Товар №3: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «пінцет для брів, пінцет скошений, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 14,70 $/кг.;

Товар №5: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «стругачка для косметичних олівців, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 7,29 $/кг.;

Товар №6: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «інструменти манікюрні з нержавіючої сталі, кніпсер, ножиці для манікюру, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD, Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 12,01 $/кг.;

Товар №12: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «ролер для масажу обличчя, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 10,72 $/кг.;

Товар №13: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «щітки ручні косметичні для особистої гігієни, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА"- складає 12,09 $/кг., з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року."

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 07.12.2022 уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UА101020/2022/022920, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Причина: "Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги cт. 52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару UA101020/2022/000180/2 від 09.12.2022, дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги cт. 266, 289, 293 МКУ і ст. 57 Податкового кодексу України.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту пункту 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2022/000180/2 від 09.12.2022, то підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що:

- довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) № б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

- відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару №3, №5, №6, №12, №13.

Щодо витрат на транспортування товару.

У МД 22UA101020044913U4 вказано декларантом ТОВ "Логістика ЮА".

У СМR від 09.11.2022 перевізником зазначено «L-Trans Ostap Lemchyk».

У оскаржуваному рішенні зазначено, що довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) № б/н від 09.11.2022 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв «L-Trans Ostap Lemchyk», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА» та «L-Trans Ostap Lemchyk», з приводу перевезення оцінюваних товарів.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу: довідку про транспортно - експедиційні витрати №238819 від 09.11.2022 за підписом директора ТОВ "Логістика ЮА"; договір від 22.07.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг №U54544.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2022 між ТОВ "Логістика ЮА" (експедитор) та ТОВ "Куберра" (клієнт) укладено договір про надання транспортно -експедиційних послуг №U54544 (а.с. 82-87).

За умовами зазначеного договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг стосовно перевезення вантажу, а також інших послуг, відповідно до узгоджених сторонами заявок-додатках, які заповнюються за формою, наведеною у додатках до даного Договору (п. 1.1).

Для належного виконання умов нього договору клієнт доручає експедитору укладати договори з третіми особами від імені експедитора (п.1.3)

У довідці про транспортно-експедиційні витрати від 09.11.2022 №238819 вказано: "Наступним повідомляємо, що всі витрати на транспортування (у тому числі експедитування) товарів по коносаменту ТИ+LCL 238819 за маршрутом 09.11.2022 NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп. Яготин складають 331575, 84 грн. Вантажно - розвантажувальні роботи включені. Страхування вантажу не здійснювалось" (а.с. 77).

Суд першої інстанції зауважив, що довідка про транспортно-експедиційні витрати містить посилання на коносамент, на маршрут перевезення, а також містить інформацію про вартість перевезення до кордону України.

У коносаменті для морського транспорту або мультимодального транспорту ТИ+LCL 238819 вантажовідправником є Ningbo Multi Channel Co., Ltd, а стороною, яку необхідно повідомити - ТОВ "Логістика ЮА". Маршрут: NINGBO, CHINA - Одеса, Україна (а.с. 68).

В матеріалах адміністративної справи містяться копії:

- рахунку на оплату №238819 від 01.12.2022 (вартість відшкодування міжнародних перевезень морським транспортом NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп Яготин - 331575,84 грн; брокерські послуги - 3850,00 грн; відшкодування за послуги митного терміналу - 1000,00 грн) (а.с. 98);

- акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №238819 від 01.12.2022 (а.с. 99)

- платіжне доручення №235 від 02.12.2022 на суму 150 000,00 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 100);

- платіжне доручення №251 від 09.12.2022 на суму 186 425,84 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 101).

Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що згідно умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг №U54544, копію якого було надано при митному оформленні товарів вказано, що рахунки експедитора підлягають оплаті клієнтом протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку.

Таким чином суд першої інстанції, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказав на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником договір від 22.07.2022 №U54544 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 09.11.2022 №238819 є допустимими доказами розміру таких витрат.

Окрім того, у пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2022/000180/2 від 09.12.2022 вказано, що підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що не надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів №3, №5, №6, №12, №13.

Згідно МД 22UA101020044913U4:

- Товар №3 інструменти ручні, неелектричні з робочою частиною з недорогоцінним металів: пінцет скошений крашений арт 20НZ101; пінцет скошений тонкий арт 20НZ106; пінцет скошений тонкий арт 20НZ106; пінцет для брів, арт 19НZ020; інструмент для підкречування вій метал, арт. 20НZ117; пінцет для брів арт 21MJ118; пінцет для брів арт.21MJ119; пінцет для брів арт. 21MJ120; пінцет для брів арт. 21MJ122; пінцет скошений арт. 20НZ102. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 7821,69 дол США.

- Товар №5: пристрої для заточування олівців: стругачка для косметичних олівців арт 19НZ018. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 91,64 дол. США.

- Товар №6: інструменти манікюрні з нержавіючої сталі: кніпсер середній арт 20НZ110; кніпсер з гумовою ручкою арт. 20НZ112; пилочка металева арт. 20НZ113; пушер з лопаткою для кутикул арт. 20НZ115, набір паличок для манікюру арт. 20ВТ002-1, кусачки для кутикули з гумовим покриттям арт 20НZ118, пилка для п`ят арт. 19НZ035; пилка для п`ят увігнута арт. 20НZ128; розпірка для педикюру арт. 21MJ079; кусачки для кутикули арт. 20НZ109; тример для кутикули арт. 19НZ022; кніпсер маленький арт. 20НZ111; пилочка професійна увігнута арт. 19ІН110; пилка для п`ят увігнута арт. 20НZ128; пилочка для нігтів арт 21MJ028. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd Ціна товару 18663,99 дол США.

- Товар №12: апаратура масажна не для медичного застосування: ролер для масажу обличчя арт. 21RF017. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 11488,73 дол США.

- Товар №13: Щітки для особистої гігієни: банний аксесуар арт. 20JL023 (виробник Qingzhi), аплікатор арт. 19ІН108; щітка для нігтів маленька арт. 20НZ130-1, щітка для нігтів арт. 20НZ130 щітка для туші арт. 22FH125-2. Виробник Ningbo Multi Channel Co., Ltd. Ціна товару 3471,60 дол США.

Рішенням від 09.12.2022 скориговано митну вартість вказаних вище товарів, а саме: товар №3 - із 7821,69 дол США на 8571,57 дол. США; товар №5 - із 91,64 дол США на 119,91 дол. США, товар №6 - із 18663,99 дол США на 25536,00 дол США., товар №12 - із 11488,73 дол США на 13642,27 дол США, товар №13 - із 3471,60 дол США на суму 5477,98 дол США (а.с. 38-40).

У оскаржуваному рішенні від 09.12.2022 вказано, що з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г-в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:

Товар №3: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «пінцет для брів, пінцет зкошений, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 14,70 $/кг.;

Товар №5: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «стругачка для косметичниих олівців, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 7,29 $/кг.;

Товар №6: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «інструменти манікюрні з нержавіючої сталі, кніпсер, ножиці для манікюру, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD, Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 12,01 $/кг.;

Товар №12: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «ролер для масажу обличчя, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА" - і складає 10,72 $/кг.;

Товар №13: від 31.10.2022 № UA110110/2022/006647 (22UA110110006647U7) - «щітки ручні косметичні для особистої гігієни, виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. », отримувач ТОВ "КУБЕРРА"- складає 12,09 $/кг..

Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Суд першої інстанції зазначив, що до митного оформлення товарів згідно МД 22UA101020044913U4 декларантом на підтвердження митної вартості товарів за основним методом було, зокрема, подано:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20052022 від 20.05.2022;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.09.2022 (а.с. 48-51);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022 (а.с. 52-54);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07003 від 14.07.2022 (а.с. 57-58);

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07006 від 26.07.2022 (а.с. 60);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № B22LE06002 від 06.09.2022 (а.с. 61 - 64);

- Мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV143253742715 від 29.09.2022 (а.с. 65);

- .Коносамент (Bill of lading) № ТИ+LCL 238819 від 29.09.2022 (а.с. 67);

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С3302А1777/00108 від 06.09.2022 (а.с. 71);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 21.07.2022 (а.с. 73);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 02.08.2022 (а.с. 74);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 06.09.2022 (а.с. 75);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 27 від 21.11.2022 (а.с. 76).

Суд першої інстанції також вказав, що у призначенні платежу, зазначеному у вищезгаданих платіжних дорученнях, міститься вказівка на контракт № 20052022 від 20.05.2022, а також на відповідні рахунки-проформи.

Пунктами 5.1, 5.3. Контракту №20052022 встановлено, що оплата за товар за цим контрактом провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця таким чином: Оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 20% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносамента, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі. Датою оплати партії Товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця на користь Постачальника банком Покупця.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зауважив, що збільшення загальної вартості декларованого Товару відбулось в результаті того, що постачальник Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) відвантажив Товару на більшу суму більш аніж було вказано в рахунках - проформах та оплачено Позивачем згідно вищезгаданих платіжних доручень, у зв`язку з тим, що ТОВ «КУБЕРРА» раніше перерахувало на користь Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай) надлишкові кошти, що зарахувались як депозит на наступні покупки, в доказ чого Позивач надавав лист компанії Ningbo Multi Channel Co., Ltd (Китай). У зв`язку з вищенаведеним, постачальник відвантажив Товар не тільки на ту суму, що була сплачена згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 13 від 02.08.2022, № 14 від 06.09.2022, № 12 від 21.07.2022 та №27 від 21.11.2022, а й на суму раніше сплачених ТОВ «КУБЕРРА» надлишкових коштів.

Разом з тим, суд першої інстанції зауважує, що митна вартість товарів, зокрема, Товар №3, №5, №6, №12 та №13 підтверджена належними доказами, які були, зокрема надані митному органу при митному оформленні товарів згідно МД 22UA101020044913U4.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Отже, рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім того, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправної відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови № UA101020/2022/022920), суд першої інстанції зазначив, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022920 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості UA101000/2022/000150/2 від 09.12.2022, неправомірність якого знайшла підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд першої інстанції зауважив, що у прохальній частині позову, позивач просить суд лише визнати протиправними рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2022 №UA101000/2022/000180/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022920.

Разом з тим, з метою захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та скасував оскаржувані рішення відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Як встановлено з матеріалів справи, у митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості.

Також, позивачем надано пакет документів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20052022 від 20.05.2022; пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.09.2022 (а.с.48-51); рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE06002 від 09.06.2022 (а.с.52-54); рахунок-проформа (Proforma invoice) № B22LE07003 від 14.07.2022 (а.с.57-58); рахунок-проформа (Proforma invoice) №B22LE07006 від 26.07.2022 (а.с.60); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № B22LE06002 від 06.09.2022 (а.с.61-64); мастерконосамент (Master bill of lading) № EGLV143253742715 від 29.09.2022 (а.с.65); коносамент (Bill of lading) № ТИ+LCL 238819 від 29.09.2022 (а.с.67); сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С3302А1777/00108 від 06.09.2022 (а.с.71); банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 21.07.2022 (а.с.73); банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 02.08.2022 (а.с.74); банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 06.09.2022 (а.с.75); банківський платіжний документ, що стосується товару № 27 від 21.11.2022 (а.с.76); довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА»; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 09.11.2022; договір від 22.07.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг №U54544 між ТОВ "Логістика ЮА" (експедитор) та ТОВ "Куберра" (клієнт); рахунок на оплату №238819 від 01.12.2022 (вартість відшкодування міжнародних перевезень морським транспортом NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп Яготин - 331575,84 грн; брокерські послуги - 3850,00 грн; відшкодування за послуги митного терміналу - 1000,00 грн) (а.с.98); акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №238819 від 01.12.2022 (а.с.99); платіжне доручення №235 від 02.12.2022 на суму 150 000,00 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с.100); платіжне доручення №251 від 09.12.2022 на суму 186425,84 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 101).

Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Поставка товару здійснюється на умовах поставки FOB Нінбо, FCA Нінбо (Інкотермс 2010)

Термін FOB ("франко-борт"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Термін FCA ("Вільний перевізник"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

З урахуванням вказаного, а також наданого пакету документів (довідка про транспортні витрати №238819 від 09.11.2022 видана ТОВ «ЛОГІСТИКА ЮА»; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 09.11.2022; договір від 22.07.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг №U54544 між ТОВ "Логістика ЮА" (експедитор) та ТОВ "Куберра" (клієнт); рахунок на оплату №238819 від 01.12.2022 (вартість відшкодування міжнародних перевезень морським транспортом NINGBO, CHINA - Гданськ, Польща - пп Яготин - 331575,84 грн; брокерські послуги - 3850,00 грн; відшкодування за послуги митного терміналу - 1000,00 грн) (а.с.98); акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №238819 від 01.12.2022 (а.с.99); платіжне доручення №235 від 02.12.2022 на суму 150 000,00 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с.100); платіжне доручення №251 від 09.12.2022 на суму 186 425,84 грн (оплата брокерських послуг згідно рах. №238819 від 23.11.2022) (а.с. 101)), колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що сумніви митного органу в цій частині є необґрунтованими, оскільки у позивача наявний достатній пакет документів на підтвердження витрат на перевезення товару. В свою чергу, укладення договорів між експедитором (ТОВ "Логістика ЮА") з третіми особами (L-Trans Ostap Lemchyk), з урахуванням наданих позивачем первинних документів, не може вважатись підставою для розрахунку митної вартості за іншим методом.

Щодо ненадання повного пакету документів на момент подачі митної декларації, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не заперечує факт правомірності сумнівів відповідача щодо суми транспортування товару та ціни товару при обґрунтуванні сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів, однак наявні документи в матеріалах справи спростовують вказані сумніви. Тобто, відповідач не був обмежений у витребуванні додаткових документів на підтвердження митної вартості зазначеної позивачем, з урахуванням надання позивачу обґрунтування сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів.

З урахуванням вказаного, доводи апелянта в цій частині не знаходять свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Також, колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача заявлено клопотання про покладення судових витрат, в частині правничої допомоги в межах апеляційного провадження, на апелянта (відповідача).

Досліджуючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, просив суд стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. (на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції).

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено:

- додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №02/01 від 02.01.2023 від 21.07.2023;

- Акт №2 приймання-передачі послуг від 26.07.2023;

- Рахунок №2 від 26.07.2023;

- платіжна інструкції №657 від 28.07.2023.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу колегія суддів вважає, що такі витрати були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально, однак розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Так, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи обсяг відзиву на апеляційну скаргу, його тотожності адміністративному позову та відповіді на відзив (а.с.158), колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу (в межах апеляційного перегляду) у розмірі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України (вулиця Перемоги, 25, м.Житомир, ЄДРПОУ ВП 44005610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Велика Васильківська, 131, м.Київ, ЄДРПОУ 44439380) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.