Постанова

від 25.05.2023 по справі 644/423/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 644/423/22

Номер провадження 22-ц/818/817/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2022 року в складі судді Зябрової О.Г., у справі №644/423/22 за позовом першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Царська птиця», ОСОБА_2 , про витребування нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

В січні 2022 року Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова якій діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Царська птиця» (далі ТОВ «Царська птиця»), ОСОБА_2 , в якому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 44010753 від 16 вересня 2021 року, внесений на підставі рішення державного реєстратора Мереф`янської міської ради Микитенко Л.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 60424146 від 17 вересня 2021 року; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 495491063101), з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

В заяві про забезпечення позову просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304, 4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 13 січня 2020 року у справі № 922/2592/19 було відмовлено у задоволенні позову Харківської місцевої прокуратура № 2 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ТОВ «Царська птиця» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області, рішення Господарського суду Харківської області від 13січня 2020року скасованов частинівідмови взадоволенні позовнихвимог:про визнаннянезаконним таскасування п.42додатку 1до рішення14сесії Харківськоїміської ради7скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20 вересня 2017 року № 757/17; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01 червня 2018 року № 5579-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 820; визнано незаконним та скасовано п. 42 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20 вересня 2017 року № 757/17; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01 червня 2018 року № 5579-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 820. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 липня 2021 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року та рішення Господарського суду Харківської області від 13 січня 2020 року у справі в частині відмови у задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ «Царська птиця» на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень скасовано і прийнято нове рішення. Витребувано у ТОВ «Царська птиця» на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а, загальною площею 304,4 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позовні вимоги прокуратури задоволенні судами в повному обсязі.

Зазначають, що після прийняття судових рішень на користь територіальної громади, 17 вересня 2021 року право власності на спірні нежитлові приміщення перейшло від ТОВ «Царська птиця» до ОСОБА_1 в рамках звернення стягнення на ці приміщення як предмет іпотеки на підставі іпотечного договору № 22-1-05-49 від 29 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (іпотекодержателем) та ТОВ «Царська птиця» (іпотекодавцем) в особі директора Садикова Ш.У., а також на підставі вимоги (повідомлення) про усунення порушення від 01 серпня 2021 року, направленого ОСОБА_1 на адреси ОСОБА_2 та ТОВ «Царська птиця», де іпотекодержатель повідомив про намір звернути стягнення на вищевказане іпотечне майно у зв`язку з непогашенням іпотекодавцем заборгованості у розмірі 500 000 грн.

Вважаючи, що спірне майно протиправно вибуло з власності Харківської міської територіальної громади та з метою уникнення перешкод у виконанні рішення суду про його повернення, з огляду на те, що вже було здійснено відчуження цього майна від ТОВ «Царська птиця» на користь ОСОБА_1 , позивач зазначає, що на теперішній час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі повторного відчуження спірного майна прокурор буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля захисту інтересів держави та територіальної громади щодо спірного нерухомого майна.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2022 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304, 4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд першої інстанції вважав необхідним заяву задовольнити.

24 березня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2022 року та ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ухвалі суду першої інстанції не зазначено обставин щодо необхідності надмірного втручання у право власності відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення відповідача від виконання зобов`язань після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як продаж майна або підготовчі дії для його реалізації, відступлення для інших осіб тощо.

19травня 2023року першийзаступник керівникаКиївської окружноїпрокуратури м.Харковаподав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзиви мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники справи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Всудовезасіданняапеляційногосуду сторони учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 25 травня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: позивачу - першому заступникукерівника Київськоїокружної прокуратури м. Харкова, третій особі ОСОБА_2 отримані відповідно 19 та 23 травня 2023 року (а.с. 188, 190).

Судова повістка-повідомлення, відправлена на адресу ТОВ «Царська птиця» повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 192).

Відповідно довідки заступника начальника відділу документального забезпечення та контролю Харківського апеляційного суду Грязнової Л.Л. станом на 15 травня 2023 року поштова кореспонденція Харківського апеляційного суду не направляється до населених пунктів, в яких призупинена робота поштових відділень відповідно до Переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ «Укрпошта» не пересилає поштові відправлення згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами) та даних, розміщених на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (а.с. 161).

Згідно скріншоту з офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відділення за адресою відповідача ОСОБА_1 , а саме - АДРЕСА_2 , тимчасово не функціонує.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 викликався до суду, відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 167).

Отже, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи згідно з вимогами частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач у судове засідання не з`явився, в порушення частини 3 статті 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно дочастин 1,2,4,5статті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Позов стосується витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначені нежитлові приміщення (запис про право власності № 44010753 від 16 вересня 2021 року, внесений на підставі рішення державного реєстратора Мереф`янської міської ради Микитенко Л.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 60424146 від 17 вересня 2021 року; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 495491063101), з одночасним припиненням права приватної власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору № 22-І-05-49, серія та номер 3509, виданий 29 листопада 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Г.Ю. та нотаріально засвідченої заяви, серія та номер 3190, виданої 14 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за вимогою-повідомленням ОСОБА_1 про усунення порушень від 01 серпня 2021 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 січня 2022 року (а.с. 47 зворот).

Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, якій діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, а саме просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 304, 4 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 10 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2016 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 6 цієї постанови роз`яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляються необґрунтованими.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Установлено, що предметом позову є витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-:-30, 15а, 156, 18а, що розташовані в житловому будинку літ. «А-4»,отже даний спір за своєю сутністю є спором щодо права відповідача на спірне майно та відновлення права позивача на спірні нежитлові приміщення.

Суд першої інстанції установив, що між сторонами існує спір щодо захисту права власності позивача на спірне майно, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо підстав застосування заходу забезпечення позову. Даний позов є майновим, а заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження ухилення відповідача від виконання зобов`язань після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як продаж майна або підготовчі дії для його реалізації, відступлення для інших осіб тощо, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відсутність доказів на підтвердження наміру сторони відчужити спірне майно не є безумовною підставою для відмови у забезпеченні позову.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 149 - 150, 367, 374, 375, 381 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 25 травня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В.Бурлака

О.В. Маміна