Ухвала

від 24.05.2023 по справі 320/18122/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2023 року м. Київ № 320/18122/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонаного сервісного центру ГСЦ МВС в Харківський області про визнання протиправними рішення та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Регіонаного сервісного центру ГСЦ МВС в Харківський області та просить суд:

визнати протиправним рішення про перереєстрацію транспортного засобу - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Combi A5, кузов № НОМЕР_1 , яке відбулось 23.11.2019;

визнати протиправним рішення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській області, оформлене листом № 31/20-У -32 Еп від 08.05.2023 про відмову у здійсненні відповідних заходів, щодо внесення до ЄДРТЗ інформації про обмеження державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортного;

зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській області скасувати запис у Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів про перереєстрацію 23.11.2019 транспортного засобу легковий автомобіль марки Skoda Octavia Combi A5, кузов № НОМЕР_1 за ОСОБА_2 ;

зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській області відновити запис у Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів про транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda Octavia Combi A5, кузов № НОМЕР_2 ОСОБА_1 з державними номерними знаками НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2 684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивач подав до суду квитанції від 21.05.2023 № 32528798800006942531 на суму 1 073,60 грн та від 22.05.2023 № 32528798800006942878 на суму 805,20 грн (загальна сума сплаченого судового збору 1 878,80 грн).

Однак суд звертає увагу, що позивач просить суд визнати протиправним рішення про перереєстрацію транспортного засобу, про відмову у здійсненні відповідних заходів, щодо внесення до ЄДРТЗ інформації про обмеження державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортного, а також зобов"язати відповідача скасувати запис у Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів про перереєстрацію та зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській області відновити запис у Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів про транспортний засіб, тобто заявлено чотири вимоги немайнового характеру.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином позивачу необхідно подати докази сплати судового збору у розмірі 2 415,60 грн (1 073,60 грн х 4 - 1 878,80 грн).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також ч. 10 ст. 169 КАС України визначено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Перевіряючи інформацію щодо зарахування сплаченої суми судового збору у розмірі 1 073,60 грн квитанції від 21.05.2023 № 32528798800006942531, судом встановлено, що вказана сума не була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв"язку з чим позивачу необхідно подати до суду докази зарахування такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Тобто в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Крім того, позивачу необхідно подати до суду інформацію щодо свого місця реєстрації для встановлення належної територіальної підсудності даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Мельник проти України).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати протиправним рішення про перереєстрацію транспортного засобу, яке відбулось 23.11.2019, водночас наголошує на тому, що про своє порушене право дізнався 19.11.2022 під час звернення до Сервісного центру МВС у місті Києві з метою переоформлення права власності на автомобіль, однак до суду позивач звернувся лише 22.05.2023, тобто з порушення строку звернення до суду.

Також позивачем не було подано обгрунтованого клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, що також є підставою для залишення позову без руху.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, доказів сплати судового збору у розмірі 2 415,60 грн, доказів зарахування суми сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1 073,60 грн (квитанції від 21.05.2023 № 32528798800006942531), а також копії паспорта громадянина України разом з інформацією про місце реєстрації.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонаного сервісного центру ГСЦ МВС в Харківський області про визнання протиправними рішення та зобов"язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, доказів сплати судового збору у розмірі 2 415,60 грн, доказів зарахування суми сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1 073,60 грн (квитанції від 21.05.2023 № 32528798800006942531), а також копії паспорта громадянина України разом з інформацією про місце реєстрації.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.