Рішення

від 25.05.2023 по справі 600/3280/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/3280/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- зобов?язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок, у якому у 1907 році проживав ОСОБА_13 український художник та відомий український філолог Волков Р.М. за адресою: АДРЕСА_1 на умовах і в порядку визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2001 року;

- зобов?язати ОСОБА_9 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили виконати вимоги припису відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради №12-30/1 від 23 квітня 2021 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року дану позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у цій справі скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 27 грудня 2022 року було направлено відповідачам на адреси, указані у позові, засобами поштового зв`язку. Однак конверти з такою ухвалою повернулися на адресу суду із зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно приписів частини 11 статті 126 КАС України уразі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно змісту позову в обґрунтування позовних вимог зазначено, що Чернівецькою обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Так, прокуратурою встановлено, що будівля за адресою АДРЕСА_1 є пам`яткою історії місцевого значення будинок, у якому у 1907 році проживав ОСОБА_13 український художник та відомий український філолог ОСОБА_14 . Указаний будинок взятий на державний облік та під охорону рішенням Чернівецького облвиконкому №431 від 17.10.1980, а також знаходиться в межах буферної зони пам`ятки культурної спадщини, занесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На думку позивача, власники квартир будинку відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року, впродовж 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зобов`язані були укласти договір з Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради. При цьому зазначено, що обов`язок укладання охоронного договору покладається саме на власників пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власників повинна виходити ініціатива укладення охоронних договорів. Вказано, що саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження. Не укладення або ухилення відповідачів від укладання охоронного договору за адресою: Українська, 37 у м. Чернівці, на думку прокурора, може привести до руйнування пам`ятки архітектури місцевого значення та порушення інтересів держави.

Водночас від представника відповідача - ОСОБА_6 , надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що відповідачі не є суб`єктами, на яких покладено обов`язок укладення охоронного договору, оскільки відповідачі не є власниками пам`ятки культурної спадщини як такої, а лише окремих квартир, що розташовані у приміщенні такої пам`ятки. Зазначено, що вказані квартири кожна окремо не можуть вважатись пам`яткою культурної спадщини, а, отже, і не є її частиною. Також відповідач вважає, що позивач неправильно обрав спосіб захисту, оскільки позивачем не зазначено зміст охоронного договору, який повинен підписати відповідачі, до позовної заяви не долучено проекту самого договору та додатків до нього. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов`язання укласти охоронні договори.

Від Чернівецької обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, остання вважає, що викладені у відзиві заперечення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Доводи відповідача є безпідставними, оскільки не впливають на обґрунтованість та підстави заявленого прокурором позову. Багатоквартирний будинок у цілому, як і кожна квартира у будинку, є пам`яткою архітектури місцевого значення і потребує вжиття заходів до її збереження. Також зазначено, що при обранні такого способу захисту як "зобов`язання укладення договору" прокурор керувався тим, що у разі тривалої бездіяльності власника пам`ятки саме звернення компетентного органу до суду з позовом зобов`язального характеру буде належним та ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, який спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Конституції України.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін до суду також не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів №431 від 17 жовтня 1980 року будинок АДРЕСА_1 будинок, в якому в 1907 жив український художник ОСОБА_15 взято на державний облік під охорону як пам`ятник історії та культури.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 63,61 кв.м. на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.06.2022 року.

Квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 25.06.1999 року належить ОСОБА_3 .

Власниками квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 111,50 кв.м., згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 173,7 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 .

Квартирою АДРЕСА_5 , загальною площею 166,7 кв.м., володіє на праві приватної власності ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2020 року.

Квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 50,6 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2019 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частка квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 35,2 кв.м. належить ОСОБА_11 .

Квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 35,60 кв.м., на праві приватної власності на підставі договору дарування від 16.07.2007 року належить ОСОБА_12 .

Чернівецька обласна прокуратура листом №15-3131вих-21 від 16.09.2021 звернулася до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, в якому повідомила, що обласною прокуратурою за результатами розгляду колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 22.07.2021 розпочато кримінальне провадження №42021260000000152 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, яке скероване для організації досудового розслідування до СУ ГУНП в Чернівецькій області. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 93 КПК України просила у строк до 30.09.2021 надати до обласної прокуратури інформацію: - чи віднесено згаданий будинок до об?єктів культурної спадщини, з наданням копії відповідного рішення уповноваженого органу та облікової картки на об?єкт культурної спадщини; - чи надавався дозвіл (погодження) уповноваженим органом охорони культурної спадщини власникам квартири АДРЕСА_9 на реконструкцію (перепланування), проведення інших будівельних робіт на вказаному об?єкті; - чи оформлений охоронний договір із поточними (попередніми) власниками будинку, з наданням його копії; - у разі не оформлення охоронного договору, висловлено прохання повідомити, чи вживались заходи щодо зобов`язання власників до вчинення відповідних дій, додавши копії відповідних листів;- чи зверталось або має намір звернутись Управління культури Чернівецької ОДА у судовому порядку про зобов`язання оформити охоронні договори на вказаний об`єкт; - чи притягувались винні особи, які ухиляються від оформлення охоронних договорів за вказаною адресою, до адміністративної відповідальності у порядку, встановленому ст. 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

На виконання вказаного листа, Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації листом №01/16-645 від 30.09.2021 року повідомило, що станом на 30.09.2021 року Управління не погоджувало науково-проектну документацію та не надавало дозволу на проведення робіт на вказаній пам`ятці місцевого значення. Охоронні договори на вказані об`єкти культурної спадщини не укладені. 3 метою вжиття заходів щодо укладення охоронних договорів управлінням культури обласної державної адміністрації був надісланий лист власнику квартири з наданням проєкту охоронного договору для його підписання у термін по 05.10.2021.

В додатках до вказаного листа міститься лист Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації №01/16-644 від 29.09.2021 року до ОСОБА_9 з проханням укласти до 05.10.2021 року з управлінням культури обласної державної адміністрації охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Українська, 37.

Відповідно до листа №15-532вих-21 від 14.12.2021 року, направленого до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецькою обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону культурної спадщини. Відтак, з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором і інтересів держави, прокуратура просила повідомити чи підписаний власником будинку АДРЕСА_1 охоронний договір, якщо так, то надати його копію та/або відповіді власника. Якщо договір не укладений, просила повідомити чи будуть вживатися управлінням культури Чернівецької обласної держаної адміністрації заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.

Листом №01/16-17 від 11.01.2022 року Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації проінформувало Чернівецьку обласну прокуратуру, що пропозиції щодо підписання охоронного договору власником будинку за адресою АДРЕСА_1 не надходили. Рекомендований лист з повідомленням від 29.09.2021 №01/16-644 щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання Також повідомлено, що управління культури обласної державної адміністрації делегувало управлінню охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам`ятки місцевого значення та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Чернівецької територіальної громади на підставі розпорядження №1367-р від 22.11.2021 року, яке було додано до вказаного листа.

10.02.2022 року Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради з листом №15-48ВИХ-22, в якому просила повідомити чи підписаний на даний час власником будинку АДРЕСА_1 охоронний договір, якщо так, то надати його копію та/або відповіді власника. Якщо договір не укладений, просила повідомити чи будуть вживатися управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави в судовому порядку. Якщо управління не вбачає підстав для пред`явлення відповідного позову, просила зазначити причини такої позиції.

У відповідь на вказаний лист, Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради проінформувало Чернівецьку обласну прокуратуру листом №03-04-50/74 від 04.03.2022 року про те, що власникам квартир будинку АДРЕСА_1 . Українській 22.02.2022 року надіслані листи стосовно необхідності укладання охоронних договорів, з повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до повідомлення про отримання листи вручено 28.02.2022 року особисто двом власникам квартир АДРЕСА_10 , один лист повернувся (адресат відсутній за вказаною адресою). Управління у своїх листах від 21.02.2022 №02-02/11, №02-02/12, №02-02/13, №02-02/14, №02-02/15 вказувало власникам квартир про необхідність впродовж одного місяця з моменту дня отримання даного листа звернутися із відповідною заявою на підготовку проєкту охоронного договору. В разі відсутності такої заяви, Управління буде вживати заходи адміністративного впливу, які передбачені статтею 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В додатках до вказаного листа містяться листи №02-02/15 від 21.02.2022 року до ОСОБА_17 (квартира АДРЕСА_7 ), №02-02/14 до ОСОБА_18 (квартира АДРЕСА_3 ), №02-02/13 від 21.02.2022 року до ОСОБА_19 (квартира АДРЕСА_11 ), №02-02/12 від 21.02.2022 року до ОСОБА_20 (квартира АДРЕСА_5 ), №02-02/11 від 21.02.2022 року до ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (квартира АДРЕСА_4 ), в яких Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради просила адресатів звернутися із відповідною заявою на підготовку проекту охоронного договору.

Листом №15-87ВИХ-22 від 13.04.2022 року Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, в якому зазначила що охоронний договір на об`єкт культурної спадщини будинок №37 по вул. Українській станом на 04.03.2022 не був укладений. Згідно з інформацією управління охорони культурної Чернівецької міської ради №03-04-50/74 від 04.03.2022 власникам квартир вказаного будинку надіслані листи стосовно необхідності укладення охоронних договорів, а також попереджено про вжиття заходів адміністративного впливу у випадку ухилення власниками об`єктів культурної спадщини від виконання своїх обов`язків. З огляду на що просила повідомити чи укладенні на даний час власниками квартир будинку АДРЕСА_1 охоронні договори, якщо так, то надати їх копії та/або відповіді власників. Якщо договори не укладені, просила повідомити чи вживались управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради заходи адміністративного впливу до таких осіб та чи будуть вживатися заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави в судовому порядку. Якщо управління не вбачає підстав для пред`явлення відповідного позову, просила зазначити причини такої позиції.

На виконання вказаного листа Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради проінформувало Чернівецьку обласну прокуратуру, що станом на 13.05.2022 року власники квартир будинку АДРЕСА_1 не укладали договори та продовжують ухилятися від їх підписання (лист №03-04-135/1574 від 13.05.2022 року).

Враховуючи виявлене порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, а саме: не укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини будинок №37 по вул. Українській станом на 13.05.2022 року, беручи до уваги те, що Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради не зверталося до суду з метою усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини, в той час як зволікання щодо укладення охоронних договорів з власниками приміщень може призвести до використання пам`ятки у спосіб, що змінить її та не забезпечить збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, а також загрожує пошкодженню, руйнуванню чи знищенню такої пам`ятки, Чернівецька обласна прокуратура листом від 24 червня 2022 року №15-150ВИХ-22 повідомила Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради про те, що нею пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради до мешканців будинку АДРЕСА_1 про зобов`язання укласти охоронні договори, а також до власниці квартири АДРЕСА_9 вказаного будинку ОСОБА_9 про зобов`язання привести до належного стану об`єкт культурної спадщини.

За таких обставин Чернівецька обласна прокуратура в інтересах Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради звернулась до адміністративного суду із цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до пункту 1 абзацу п`ятого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами чотири та п`ять статті 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь регулюються Законом України від 08 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III), з моменту набрання чинності якого, тобто з 12 липня 2000 року, втратив чинність Закон Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури».

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При цьому пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Аналогічно, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 17 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 17 жовтня 1980 року №431 прийнято рішення про взяття на державний облік і під охорону нововиявлених пам`ятників історії і культури, згідно додатку до якого, будівля за адресою: вул. Українська, буд. 37 у м. Чернівці, є пам`ятником історії як будинок, в якому в 1907 році жив український художник М.Івасюк.

Отже, будівля за адресою: вул. Українська, буд. 37 у м. Чернівці, має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Відтак, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, є адміністративним договором.

Так, згідно пункту 16 частини першої статті 4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд зазначає, що відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статі 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною третьої статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України 28 грудня 2001 року постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

В даному випадку відповідачі, як власники частин пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на частину пам`ятки культурної спадщини по АДРЕСА_1 зобов`язані були укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради.

Суд звертає увагу, що в силу вимог законодавства саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі N 826/4605/16.

При цьому Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 року по справі №806/1536/18 висловлено позицію, що багатоквартирний будинок у цілому, як і кожна квартира у будинку є пам`яткою архітектури місцевого значення і потребує вжиття заходів до її збереження.

З урахуванням зазначеного, на переконання суду, необґрунтованими є доводи відповідача - ОСОБА_6 про відсутність у нього та інших власників квартир обов`язку укладати охоронний договір, мотивуючи тим, що відповідачі не є власниками пам`ятки культурної спадщини чи її частини.

Стосовно доводів відповідача щодо неправильного обраного способу захисту, а саме «зобов`язання укладення договору», то такі суд оцінює критично, адже, як вже зазначалося, саме власник пам`ятки чи її частини зобов`язаний ініціювати укладення охоронного договору у відповідно до статті 23 Закону №1805-III. До того ж, зі встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачі фактично проігнорували письмові звернення Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради щодо укладання охоронного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу в частині збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

Тому, позовні вимоги в частині зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок, у якому у 1907 році проживав ОСОБА_13 український художник та відомий український філолог ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2001 року, підлягають задоволенню.

Водночас позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_9 протягом одного місяця з дати набрання рішення суду законної сили виконати вимоги припису відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради №12-30/1 від 23.04.2021 року є безпідставною, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону №1805-III органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами (частини друга статті 30 Закону №1805-III).

Як вбачається з матеріалів справи, припис №12-30/1 від 30.04.2021 року видано ОСОБА_9 , яким виявлено порушення норми статей 46, 22, 23, 24, 26 Закону України «По охорону культурної спадщини», та відповідно яким вимагається зупинити реконструкцію квартири АДРЕСА_5 , замовити у сертифікованого фахівця заключення про вплив виконаних робіт на історико-архітектурну цінність пам`ятки місцевого значення, проектну документацію на пристосування квартири АДРЕСА_5 , до сучасних умов використання, погодити у відповідності до чинного законодавства України.

Також у вказаному приписі зазначено, що у випадку не виконання його вимог відповідно до статті 188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган охорони культурної спадщини вживає заходи адміністративного впливу.

Так, згідно статті 188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законом встановлена адміністративна відповідальність за невиконання припису посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, що виражається накладенні штрафу.

З огляду на викладене, адресована адміністративному суду вимога органу прокуратури про зобов`язання фізичну особу - ОСОБА_9 - виконати вимоги припису відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради №12-30/1 від 23.04.2021 року є безпідставною й такою, що не ґрунтуються на законі. До того ж, суд звертає увагу на те, що указана позовна вимога жодним чином не обґрунтована у позовній заяві.

Таким чином, позов у вказаній вище частині задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи прокурор довів обґрунтованість частини заявлених позовних вимог. Натомість доводи відзиву є безпідставними й такими, що не свідчать про безпідставність позову у тій частині, що підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду справи відповідачами не надано суду доказів укладення (або доказів щодо реального наміру укласти) охоронних договорів з Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради.

При цьому суд зауважує, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 у цілому, як і кожна квартира у цьому будинку, є пам`яткою архітектури місцевого значення і потребує вжиття заходів для її збереження.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідачів судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74, 76, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили укласти з Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок, в якому у 1907 році проживав ОСОБА_13 український художник, та відомий український філолог Волков Р.М. за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2001 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 травня 2023 року.

Повне найменування учасників справи: позивач заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури (вул. М. Кордуби, 21а, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 02910120) в особі Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради (вул. Б.Хмельницького, буд. 64-А, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44157812); відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_11 ).

Суддя О.П. Лелюк