Постанова

від 25.05.2023 по справі 320/21/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Адвокат Романченко Олексій Михайлович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови ДЕСС, викладеного в додатку 3 до розпорядження Кабміну №1089-р від 06.12.2022, у частині оцінювання результатів службової діяльності позивача;

- визнання протиправним та скасування розпорядження Кабміну від 06.12.2022 №1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті»;

- скасування наказу ДЕСС №94-К від 08.12.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови ДЕСС з 10.12.2022 та стягнення на користь позивачки суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2022 по день ухвалення рішення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він усунув недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у законодавчо визначений спосіб.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Романченко Олексій Михайлович в інтересах ОСОБА_1 подано адміністративний позов до Державної податкової служби України та Кабінету Міністрів України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 позовна заява була залишена без руху як така, що не відповідає положенням ст.ст.160, 161 КАС України.

Позивачу запропоновано усунути виявлені недоліки шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній: ціни позову; зазначення спірного періоду; надання розрахунку суми, на стягнення якої заявлені вимоги п.5 резолютивної частини позовної заяви та обґрунтованого розрахунку суми стягнення. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає не зазначення переліку цифрових позначень, а здійснення математичних дій за допомогою яких проведено обчислення величини суми з наданням суду доказів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; час та підстави прийняття та проходження позивачкою служби в ДЕЕС із зазначенням посад, які обіймала заявниця; надання копії усіх сторінок трудової книжки позивача; надання витягу з Реєстру застрахованих осіб; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивачки оспорюваними рішеннями, діями/бездіяльністю кожного з відповідачів з розкриттям змісту порушених прав; подання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2977,20 грн, за три вимоги немайнового характеру та 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру (суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу); надання суду копії договору про надання правової допомоги №42812-2022 від 17.12.2022; звіту ОСОБА_1 як Голови ДЕЕС щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік (додаток 7 до позовної заяви) в придатному для читання вигляді.

24.01.2023 на виконання вимог суду від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з відповідним пакетом документів.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов підписано особою, яка не мала права на його підписання.

На переконання суду першої інстанції, «оригіналом електронного доказу» є примірник електронного документа, веб-сайт (сторінка), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі, які створені електронними засобами та мають візуальну форму, що дає змогу відобразити дані, які вони містять та які є значущими для правильного тлумачення обставин справи, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття їхнього змісту людиною.

Тобто, паперова копія електронного документа не є письмовим доказом, а електронна копія письмового (паперового) документа не є електронним доказом.

До позовної заяви, поданої адвокатом Романченком О.М. через підсистему «Електронний суд» додано копії письмових (паперових) документів у відсканованому форматі PDF, серед яких, в тому числі, і ордер серії АХ №1111439 від 28.12.2022. Тобто, вказані документи є не оригіналами, а електронними копіями, що є результатом повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі.

Разом з цим, такі електронні копії не містять належних реквізитів засвідчення копії, зокрема, відсутній протокол накладення КЕП на зазначені документи, що унеможливлює встановлення дійсності та відповідності оригіналу наданої позивачем електронної копії паперового документа.

Отже, надана суду електронна копія ордеру серії АХ №1111439 від 28.12.2022 не відповідає вимогам поняття електронного доказу, передбаченого ст.99 КАС України.

Таким чином, представлені Романченком О.М. документи не дають йому права на підписання позовної заяви від імені та в інтересах ОСОБА_1 .

Таким чином відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Разом із тим, статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, відповідно до якої, зокрема, позовна заява подається у письмовій формі.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 1 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).

Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

В заяві поданій на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 про залишення позовної заяви без руху зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 18 січня 2023 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19.

Колегія суддів вказує, що надсилання процесуальних документів, документів по суті справи та доказів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, подання документу через систему «Електронний суд» без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, тому оформлений адвокатом позивача ордер, поданий в електронній формі, як додаток до заяви через підсистему «Електронний суд» є належним чином засвідченою його копією ЕЦП та відповідає вимогам поняття електронного доказу.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про відсутність права позивача на подання документів через «Електронний суд», що мало наслідком повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова