Постанова

від 20.11.2024 по справі 320/21/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті";

скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022;

стягнути з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2022 по день ухвалення рішення суду в цій справі;

допустити негайне виконання рішення Суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 167 902,09 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що 05 грудня 2022 року Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС) подало на розгляд Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) проект розпорядження КМУ «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», підготовлений на виконання частини четвертої статті 44 Закону України «Про державну службу», який містив відмінну оцінку Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (далі - ДЕСС) ОСОБА_1 . Відмінна оцінка внесена до проекту розпорядження відповідно до процедури, визначеної Постановою КМУ від 23 серпня 2017 р. № 640 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» на підставі: Пропозиції Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка , яка містять обґрунтування відмінного оцінювання досягнутих результатів; Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік; Звіту Голови ДЕСС ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік.

Однак, 06 грудня 2022 року КМУ розглянув зазначені вище пропозиції відмінного оцінювання та з урахування пропозицій Міністра Кабінету Міністрів Немчінова О.М. і Міністра культури та інформаційної політики Ткаченка О. В. затвердив оцінку результатів службової діяльності Голови ДЕСС ОСОБА_1 як негативну. При цьому КМУ доручив НАДС доопрацювати розпорядження КМУ про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році. Змінений проект розпорядження КМУ на виконання витягу з протоколу № 155 засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року» замість відмінної оцінки зазначено негативну оцінку для Голови ДЕСС ОСОБА_1 без жодного обґрунтування негативного оцінювання.

Апелянт звертає увагу на те, що згідно з відомостями системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ) НАДС зареєструвало отримання витягу з протоколу № 155 КМУ з дорученням замінити проект оцінки Голови ДЕСС ОСОБА_1 тільки 07 грудня 2022 року. Тому, НАДС отримало доручення КМУ замінити в проекті розпорядження відмінне оцінювання на негативне тільки 07 грудня 2022 року, проте 06.12.2022 КМУ, не очікуючи від НАДС нового пакету документів щодо оцінювання ОСОБА_1 , прийняв рішення про негативне оцінювання її діяльності та звільнення з посади.

На переконання апелянта, КМУ розглянув пропозицію негативного оцінювання замість відмінного всупереч відсутності обґрунтування пропозиції негативної оцінки та відсутності факту ознайомлення державного службовця з пропозицією негативної оцінки, а також позбавив Голову ДЕСС ОСОБА_1 можливостей досудового оскарження негативної оцінки.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Кабінет Міністрів України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві КМУ зазначає, що за результатами розгляду пропозицій Міністра Кабінету Міністрів Немчінова О. М. та Міністра культури та інформаційної політики Ткаченка О. В. щодо проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», Урядом України прийнято Розпорядження № 1089-р, при цьому доручивши НАДС доопрацювати його в одноденний строк з урахуванням вказаних пропозиції щодо оцінки результатів службової діяльності Голови ДКСС ОСОБА_1 зазначеної у додатку 3 до розпорядження, як негативна. Отже, Кабінет Міністрів України вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що «члени Кабінету Міністрів України можуть не погодиться з поданим на розгляд Кабінету Міністрів проектом акта та зробити висновок про його доопрацювання».

Кабінет Міністрів України наголошує, що Уряд України, як суб`єкт призначення Голови ДКСС наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо перегляду і зміни оцінки державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», що виставлена йому у пропозиціях підготовлених на виконання положень Порядку №640 відповідним міністром та затвердити висновок зі зміненою оцінкою, оскільки положення вказаного порядку не зобов`язують суб`єкта призначення затверджувати висновки на підставі підготовлених пропозицій. Пропозиції щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця мають консультативний характер і не накладають на суб`єкта призначення обов`язок автоматичного затвердження висновку із вказаною у них оцінкою. Отже, на переконання відповідача, дії Уряду України щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача та прийняття Розпорядження № 1089-р є правильними, обґрунтованими та такими, що вчинені відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті також подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві ДЕСС вказує, що згідно з Витягом з Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 3 від 19 січня 2021 р. Уряд України погодився з пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби про закриття дисциплінарного провадження стосовно Голови ДЕСС ОСОБА_1 . Також Кабінет Міністрів України звернув увагу ОСОБА_1 на необхідність безумовного виконання положень законодавства про державну службу щодо дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки. ОСОБА_1 рекомендовано під час виконання індивідуальної програми професійного розвитку на 2022 рік пройти підвищення кваліфікації за відповідною програмою з питань етичної поведінки державного службовця та про результати поінформувати Кабінет Міністрів України. Проте позивач не дослухалася до рекомендацій Кабінету Міністрів України пройти підвищення кваліфікації за відповідною програмою з питань етичної поведінки державного службовця та не поінформувала про це Кабінет Міністрів України.

Також відповідач зазначає, що Уряд України, як суб`єкт призначення Голови ДЕСС, має повноваження приймати рішення про перегляд і зміну оцінки державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», що виставлена йому у пропозиціях, підготовлених згідно з Порядком № 640 відповідним міністром, та затвердити висновок із зміненою оцінкою, оскільки Порядок № 640 не зобов`язує суб`єкта призначення затверджувати висновки на підставі підготовлених пропозицій.

У свою чергу позивач подала додаткові пояснення, в яких узагальнила свої доводи апеляційної скарги та, зокрема, зазначила, що зміна відмінної оцінки на негативну, що автоматично тягне за собою звільнення державного службовця, не можна вважати такою обставиною, що не призвела до суттєвих змін проекту акту. Тому, прийняття спірного розпорядження з доопрацюванням не відповідало Регламенту КМУ.

Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 жовтня 2024 року.

30 жовтня 2024 року представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив про порушення суб`єктами владних повноважень процедури проведення щорічного оцінювання державного службовця - позивача.

Представники відповідачів у судовому засіданні 30 жовтня 2024 року заперечили проти доводів апеляційної скарги, зазначивши про правомірність дій Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України під час оцінювання позивача та прийняття відповідних рішень.

У судовому засіданні 30 жовтня 2024 року оголошено перерву до 20 листопада 2024 року.

У судовому засіданні представник позивача у судових дебатах просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідачів у судових дебатах просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 171-р «Про призначення ОСОБА_1 Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» позивачку було призначено Головою ДЕСС з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства з випробуваним строком на три місяці.

18.03.2020 відповідно до наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 17.03.2020 № 1-к «Про призначення» позивач приступила до виконання обов`язків Голови ДЕСС.

28.01.2022 позивачу як Голові ДЕСС визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, яка займає посаду державної служби категорії «А», на 2022 рік.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 925-р «Про визначення результатів виконання завдань у 2022 році державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України» доручено міністрам з 7 по 11 листопада 2022 року розглянути подані звіти, провести оціночні співбесіди з державними секретарями міністерств, керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, визначеними у додатках 1 і 3, та підготувати пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності таких державних службовців.

У подальшому, позивачем складено звіт Голови ДЕСС ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік.

11.11.2022 Міністром культури та інформаційної політики України складено Пропозиції щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», за 2022 рік (далі - Пропозиції), за змістом яких досягнутий результат оцінювання відповідно до показників результативності, ефективності та якості за завданнями складає 4 бали.

Листом від 18.11.2022 № 2310/07-0755/22 ДЕСС надіслано до Національне агентство України з питань державної служби Пропозиції копію завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік та копію звіту Голови ДЕСС.

06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», відповідно до якого Голові ДЕСС ОСОБА_1 затверджено висновок про негативну оцінку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» позивача звільнено з посади Голови ДЕСС у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році (п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»).

08.12.2022 позивач підписала наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-к «Про звільнення ОСОБА_1 », на підставі якого 09.12.2022 припинила виконувати обов`язки Голови ДЕСС.

Не погоджуючись із результатами оцінювання своєї службової діяльності за 2022 рік, 09.12.2022 ОСОБА_1 підписала листи ДЕСС до Секретаріату Кабінету Міністрів України (№ 2587/01-03/22) та до Кабінету Міністрів України (№ 2586/01-03/22) з проханням, надати роз`яснення, якими джерелами та критеріями послуговувалися члени Уряду під час висловлення зауважень та виставлення негативної оцінки та чому не вважали належним забезпечити можливість державному службовцю відповісти на запитання, надати пояснення і зауваження.

Листом від 14.12.2022 № 26312/0/2-22 Секретаріат Кабінету Міністрів України переслав два зазначені вище листи ДЕСС до НАДС для надання відповіді у межах повноважень.

Листом від 19.12.2022 № 5239/07.2-22 НАДС повідомило, що Кабінет Міністрів України, як суб`єкт призначення наділений повноваженнями переглянути і змінити оцінку, виставлену відповідним міністром або керівником центрального органу виконавчої влади у пропозиціях щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», та затвердити висновок зі зміненою оцінкою.

На підставі пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності за 2022 рік Голови ДЕСС ОСОБА_1 , наданих згаданим листом ДЕСС від 18.11.2022 № 2310/07-0755/22, НАДС підготувало проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України» та листом від 05.12.2022 № 4991/07.2-22 внесло його на розгляд Уряду.

На виконання завдання, визначеного витягу з протоколу № 155 засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 НАДС листом від 06.12.2022 № 5035/07.2-22 внесло на розгляд Уряду доопрацьований проєкт згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України з урахуванням пропозицій Міністра Кабінету Міністрів і Міністра культури та інформаційної політики щодо зазначеної в додатку 3 до проєкту акта оцінки результатів службової діяльності Голови ДЕСС ОСОБА_1 , яку на згаданому засіданні Уряду визначено негативною.

Не погоджуючись із висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, розпорядженням та наказом про звільнення, вважаючи їх протиправними, позивач звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив, зазначивши, що Уряд України, як суб`єкт призначення Голови ДЕСС наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо перегляду і зміни оцінки державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», що виставлена йому у пропозиціях підготовлених на виконання положень Порядку № 640 відповідним міністром та затвердити висновок зі зміненою оцінкою, оскільки положення вказаного порядку не зобов`язують суб`єкта призначення затверджувати висновки на підставі підготовлених пропозицій. Тому, дії Уряду України щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача та прийняття розпорядження № 1089-р є правильними, обґрунтованими та такими, що вчинені відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889, ЗУ «Про державну службу») та постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640) (нормативне регулювання викладено в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно з ч. 2 ст. 1 вищевказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

П. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» визначено, що суб`єктом призначення є державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Відповідно до абз. 1 п. 19 Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 812 (далі - Положення про ДЕСС) ДЕСС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 171-р «Про призначення ОСОБА_1 Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» Позивача було призначено Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства з випробуваним строком на три місяці.

Отже, по відношенню до Позивача як Голови ДЕСС саме Кабінет Міністрів України є суб`єктом призначення ОСОБА_1 .

Приписами ст. 44 Закону України «Про державну службу», яка врегульовує оцінювання результатів службової діяльності, визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення (ч. 1-3 ст. 44 Закону України «Про державну службу»).

Враховуючи, що саме Кабінет Міністрів України є суб`єктом призначення Голови ДЕСС (в спірних правовідносинах це ОСОБА_1 ), то з врахуванням наведеної норми Кабінет Міністрів України здійснює оцінювання результатів службової діяльності Голови ДЕСС.

Ч. 4-8 ст. 44 Закону України «Про державну службу» визначено, що державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Вказаним приписам кореспондують норми п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону № 889, яким встановлено, що отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Підсумовуючи, слід зазначити, що оцінювання службової діяльності державного службовця є важливою процедурою в процесу його діяльності, яка передбачає складання висновку про таке оцінювання, який, в свою чергу, затверджує суб`єкт призначення.

Важливим в контексті викладеного є встановлений законодавцем обов`язок наявності обґрунтування оцінки, виставленої за результатами такого оцінювання, що, очевидно, зумовлено тим, що отримання негативної оцінки є підставою для звільнення державного службовця. Відповідно, наявність не лише оцінки, а й її обґрунтування, є критичним, оскільки таке обґрунтування і буде безпосередньо встановлювати підстави і мотиви звільнення, тобто, фактично, пояснення, в чому полягала діяльність державного службовця, яка зумовила виставлення негативної оцінки.

Ч. 11 ст. 44 Закону № 889 визначено, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, як вже було вказано вище, процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядок № 640. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (п. 3 Порядку № 640).

Відповідно до п. 5 Порядку № 640 державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).

Колегія суддів наголошує, що з наведених вище приписів слідує активна участь державного службовця у процедурі оцінювання, а також його право на ознайомлення не лише з висновком, а й з пропозиціями щодо оцінювання його результатів, що, очевидно, є однією з гарантій державного службовця бути обізнаним з ходом оцінювання і його результатами, оскільки останні безпосередньо впливають на подальшу роботу і кар`єру особи.

Згідно з пп. 7, 9 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов`язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку (п. 10 Порядку № 640).

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань (п. 13 Порядку № 640).

Відповідно до пп. 15, 16 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "А", призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України, розробляє та вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України НАДС. Такий проект розпорядження на засіданні Кабінету Міністрів України представляє Міністр Кабінету Міністрів України.

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби саме категорії "А" врегульовано п. 18-31 вказаного Порядку № 640.

Так, згідно з пп. 18, 19 завдання і ключові показники державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А", визначаються з урахуванням встановлених завдань для відповідного державного органу стратегічними документами державного рівня, положенням про державний орган та інших завдань, виконання яких покладено на такого державного службовця.

Завдання і ключові показники державному службовцю, який займає посаду державної служби категорії "А", на відповідний рік визначаються за формою згідно з додатком 1 такими особами, зокрема, відповідним міністром - для керівника центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через такого міністра.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 28.01.2022 ОСОБА_1 як Голові ДЕСС було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, яка займає посаду державної служби категорії «А», на 2022 рік. Із цими завданнями та ключовими показниками державного службовця було ознайомлено 28 січня 2022 року, що засвідчено підписом державного службовця.

П. 22 Порядку № 640 визначає, що державні службовці, які займають посади державної служби категорії "А", не пізніше двох тижнів з дня прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань складають письмовий звіт у довільній формі про свою службову діяльність щодо виконання відповідних завдань і ключових показників (далі - звіт), відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку. Звіт подається особі, яка буде проводити оціночну співбесіду відповідно до пункту 23 цього Порядку.

Так, матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 925-р «Про визначення результатів виконання завдань у 2022 році державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України» було доручено міністрам з 7 по 11 листопада 2022 року розглянути подані звіти, провести оціночні співбесіди з державними секретарями міністерств, керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, визначеними у додатках 1 і 3, та підготувати пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності таких державних службовців.

У подальшому, згідно з вимогами п. 22 Порядку № 640 Позивачем було складено звіт Голови ДЕСС щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік.

Отже, у відповідності до законодавчо визначеної процедури, Позивачем як державним службовцем категорії «А» після прийняття Кабміном відповідного розпорядження про визначення результатів виконання завдань було оформлено письмовий звіт щодо своє діяльності та виконання попередньо поставлених завдань, що свідчить про дотримання положень Порядку № 640.

П. 23, 25 Порядку № 640 визначено, що з метою обговорення питання щодо виконання поставлених завдань і ключових показників, дотримання загальних правил етичної поведінки та вимог у сфері запобігання корупції з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А", проводиться оціночна співбесіда. Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період (крім завдань і ключових показників для державних службовців, які займають посади державних секретарів міністерств) та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку зазначення у відповідних пропозиціях негативної оцінки). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Проведення оціночної співбесіди, визначення результатів виконання завдань, підготовка пропозицій за формою згідно з додатком 4 здійснюється такими особами, зокрема, відповідним міністром - стосовно державних секретарів міністерств, керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через такого міністра.

У відповідних пропозиціях зазначається негативна, позитивна або відмінна оцінка (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

З системного аналізу наведених вище норм у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи, колегія суддів резюмує, що ОСОБА_1 як Голова ДЕСС мала подати свій звіт Міністру культури та інформаційної політики України, який безпосередньо і проводить оціночну співбесіду, визначає результати виконання завдань та готує пропозиції з оцінкою і її обґрунтуванням за формою згідно з додатком 4 Порядку № 640.

Апеляційний суд також звертає увагу, що законодавчо затверджена форма пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А" передбачає зазначення прізвища та ім`я державного службовця, його посади, таблиці з відповідними завданнями, досягнутими результатами по кожному з них, строком фактичного виконання, балом за кожне завдання та загальнім середнім балом. Далі форма передбачає виставлення відмінної оцінки (середній бал від 3,65 до 4), позитивної (середній бал від 2,5 до 3,64) або негативної оцінки (середній бал від 0 до 2,49), містить окремий рядок для обґрунтування виставленої оцінки, а також підпис особи, яка підготувала пропозиції щодо оцінювання результатів.

Отже, обґрунтування оцінки, обов`язкова наявність якого законодавчо закріплена в ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державну службу», має бути зазначено саме у відповідних пропозиціях щодо результатів оцінювання, для чого у відповідній формі передбачено окремий рядок.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що форма пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця містить рядок, який передбачає підпис державного службовця про ознайомлення з відповідною пропозицією, а також окремий рядок для зауважень державного службовця щодо оцінювання результатів службової діяльності (у разі наявності).

Звертаючись до фактичних обставин спірних правовідносин, судом встановлено, а учасниками справи не заперечується, що поданий ОСОБА_1 як Головою ДЕСС звіт було розглянуто Міністром культури та інформаційної політики України, який провів оцінювання результатів службової діяльності Позивача на виконання наведених вище вимог Порядку № 640.

Так, 11.11.2022 Міністром культури та інформаційної політики України складено Пропозиції щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», за 2022 рік, за змістом яких досягнутий результат оцінювання ОСОБА_1 відповідно до показників результативності, ефективності та якості за завданнями складає 4 бали.

Отже, на виконання приписів Порядку № 640 Міністр культури та інформаційної політики України провів оцінювання діяльності ОСОБА_1 як Голови ДЕСС за 2022 рік, оцінив виконання кожного з поставлених завдань, за наслідком чого середній бал склав 4, що відповідає відмінній оцінці.

Вказані пропозиції містять обґрунтування відмінного оцінювання досягнутих результатів із максимальним балом « 4» за чотирма завданням та у відповідності до показників результативності, ефективності та якості. Середній бал становить « 4» із максимально можливих « 4».

В подальшому, як передбачають пп. 26, 27 Порядку № 640 пропозиції, підготовлені за формою згідно з додатком 4, не пізніше п`яти тижнів з дня прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань надсилаються (передаються) державному органу, в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "А", з метою ознайомлення з ними державного службовця службою управління персоналом.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "А", забезпечує ознайомлення державного службовця з відповідними пропозиціями, підготовленими щодо нього.

Такий державний службовець зобов`язаний ознайомитися із зазначеними пропозиціями протягом трьох робочих днів з дня їх надходження до державного органу, викласти свої зауваження з відповідним обґрунтуванням (за наявності) та передати підписані пропозиції до служби управління персоналом державного органу, в якому він працює.

Матеріалами справи підтверджується, що Голову ДЕСС ОСОБА_1 ознайомлено з пропозицією відмінного оцінювання та обґрунтуванням в порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про державну службу», що засвідчено її підписом на документі 15 листопада 2022 року.

Колегія суддів наголошує, що така гарантія як необхідність ознайомлення з пропозицією за результатами оцінювання зумовлена необхідністю державного службовця бути обізнаним з тим, як саме оцінили його роботу та з яких мотивів і підстав. Вказана гарантія, своєю чергою, забезпечує передбачене вищевказаними приписами право державного службовця за наслідками ознайомлення з пропозицією оцінки і її обґрунтування, викласти свої зауваження у разі їх наявності. Зазначене підтверджується змістом форми пропозиції, де, як вже зазначалось вище, передбачено окремий рядок для викладення зауважень державного службовця.

Вказана гарантія на ознайомлення державного службовця з пропозицією його оцінювання, а саме виставленим балом і його обґрунтуванням, очевидно, є однією з ключових, позаяк забезпечує дотримання базових закріплених п. 2 Порядку № 640 принципів, за якими проводиться оцінювання - об`єктивності, доступності і прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Отже, обов`язок ознайомлення державного службовця з виставленою оцінкою та її обґрунтування за наслідком проведення оцінювання є безумовним.

Після ознайомлення державного службовця з пропозиціями, за приписами пп. 28-29 Порядку № 640, служба управління персоналом державного органу, в якому працює такий державний службовець, протягом десяти робочих днів після отримання відповідних пропозицій надсилає їх, а також завірені в установленому порядку копії завдань і ключових показників та звіту щодо виконання поставлених завдань і ключових показників відповідному суб`єкту призначення.

Якщо суб`єктом призначення державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А", є Кабінет Міністрів України, зазначені документи в порядку, передбаченому пунктом 28 цього Порядку, надсилаються до НАДС, яке узагальнює надіслані пропозиції, розробляє проект розпорядження про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А", і вносить його (із зазначеними пропозиціями, а також копіями завдань і ключових показників та звітів щодо виконання затверджених завдань і ключових показників за звітний період в електронній формі) в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України. Такий проект розпорядження на засіданні Кабінету Міністрів України представляє Міністр Кабінету Міністрів України.

Так, матеріалами справи підтверджується, що оскільки суб`єктом призначення ОСОБА_1 як службовця категорії «А» є Кабінет Міністрів України, то листом від 18.11.2022 № 2310/07-0755/22 ДЕСС надіслано до Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС) пропозиції, копію завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік, копію звіту Голови ДЕСС.

05 грудня 2022 року НАДС подало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження КМУ «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», підготовлений на виконання частини четвертої статті 44 Закону України «Про державну службу».

Проект зазначеного розпорядження містить відмінну оцінку Голови ДЕСС ОСОБА_1 . Відмінна оцінка внесена до проекту розпорядження відповідно до процедури, визначеної Порядком № 640 на підставі пакету документів, що відповідають законодавству, а саме:

1. Пропозиції Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», за 2022 рік. Пропозиції містять обґрунтування відмінного оцінювання досягнутих результатів із максимальним балом « 4» за чотирма завданням та у відповідності до показників результативності, ефективності та якості. Середній бал становить « 4» із максимально можливих « 4». Як вже було зазначено, Голову ДЕСС ОСОБА_1 ознайомлено з цією пропозицією відмінного оцінювання в порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про державну службу», що засвідчено її підписом на документі 15 листопада 2022 р.

2. Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік. Завдання і ключові показники містять чотири завдання із зазначенням ключових показників результативності, ефективності та якості. Із цими завданнями та ключовими показниками державного службовця було ознайомлено 28 січня 2022 р., що засвідчено підписом державного службовця. Саме за цими завданнями і ключовими показниками було підготовлено зазначену вище пропозицію відмінного оцінювання з його обґрунтуванням.

3. Звіт Голови ДЕСС ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік, з якими її було ознайомлено 28 січня 2022 р. і з урахуванням якого було підготовлено пропозицію відмінного оцінювання Міністром культури та інформаційної політики.

Отже, в межах встановленої процедури НАДС узагальнили надіслані пропозиції, розробили проект розпорядження про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 з відмінною оцінкою, і внесли його (із зазначеними пропозиціями, а також копіями завдань і ключових показників та звітів щодо виконання затверджених завдань і ключових показників за звітний період) в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

П. 30 Порядку № 640 визначено, що за результатами розгляду звіту, відповідних пропозицій з урахуванням зауважень державного службовця (у разі наявності) та проведення суб`єктом призначення додаткової оціночної співбесіди з таким державним службовцем (у разі потреби) суб`єкт призначення затверджує висновок, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка за формою згідно з додатком 6.

Принагідно суд звертає увагу, що форма за додатком 6 - висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців - передбачає лише такі три рядки інформації: власне ім`я та прізвище державного службовця, найменування посади, оцінка (негативна, позитивна, відмінна).

Тобто, затверджена форма висновку оцінювання не передбачає обґрунтування, разом з тим, обов`язок викладення такого обґрунтування передбачений як Законом України «Про державну службу», так і Порядком № 640, і з чим узгоджується форма пропозицій оцінювання, оскільки саме пропозиції оцінки, складені та підписані Міністром, мають містити обґрунтування оцінки, яке в подальшому затверджує своїм висновком Кабінет Міністрів України.

Отже, наявність пропозицій з відповідною оцінкою і її обґрунтуванням є обов`язковим, оскільки саме відповідні пропозиції розглядає Кабмін, і затверджує висновок з відповідною оцінкою.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком розгляду розробленого НАДС проекту розпорядження з відмінною оцінкою ОСОБА_1 06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», відповідно до якого Голові ДЕСС ОСОБА_1 було затверджено висновок про негативну оцінку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» Позивачку було звільнено з посади Голови ДЕСС у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році (п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»).

Таким чином, розглянувши проект розпорядження і повний пакет документів, що передбачав відмінну оцінку діяльності ОСОБА_1 , Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження з висновком про негативну оцінку, тобто, абсолютно протилежну.

Колегія суддів наголошує, що станом на дату апеляційного розгляду, жоден із наявних в матеріалах справи документів не містить обґрунтування негативного оцінювання ОСОБА_1 , а самого державного службовця не було поінформовано про пропозицію її негативного оцінювання та не надано можливості висловити свої зауваження чи надати пояснення.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції на численні запитання суду представник Відповідача не зміг пояснити, чому саме Позивачу всупереч поданому розпорядженню з пропозиціями відмінної оцінки, була виставлена негативна оцінка.

Письмові матеріали справи також не містять жодного пояснення, мотивування, обґрунтування прийнятого рішення, а саме оцінювання діяльності ОСОБА_1 як негативної. Відповідно, суд жодним чином не міг встановити, чому саме суб`єктом призначення виставлена така оцінка, жодних мотивів ані при прийнятті рішення, ані в ході судового розгляду справи Кабінет Міністрів України не зміг пояснити.

Позиція Відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, полягає в тому, що Уряд України, як суб`єкт призначення Голови ДЕСС наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо перегляду і зміни оцінки державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», що виставлена йому у пропозиціях підготовлених на виконання положень Порядку № 640 відповідним міністром та затвердити висновок зі зміненою оцінкою, оскільки положення вказаного порядку не зобов`язують суб`єкта призначення затверджувати висновки на підставі підготовлених пропозицій.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з вищевказаним з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, згідно з п. 30 Порядку № 640 за результатами розгляду звіту, відповідних пропозицій з урахуванням зауважень державного службовця (у разі наявності) та проведення суб`єктом призначення додаткової оціночної співбесіди з таким державним службовцем (у разі потреби) суб`єкт призначення затверджує висновок, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка за формою згідно з додатком 6.

Апеляційний суд зауважує, що дійсно, формулювання «затверджує» не передбачає обов`язку саме затвердити, тобто, прийняти пропозицію оцінки, виставленої Міністром, оскільки Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, то встановлення такого обов`язку є неможливим, позаяк тоді воно б нівелювало роль Кабміну в цій процедурі.

Разом з тим, на думку апеляційного суду, формулювання «затверджує» у Порядку № 640 має під собою можливість виключно або затвердити, або не затвердити відповідну оцінку державного службовця. Тобто, формулювання «затверджує» свідчить про те, що Кабмін як колегіальний орган розглядає подані пропозиції, і або затверджує їх більшістю голосів, або ж, у випадку відсутності необхідної кількості голосів, не затверджує.

У такому випадку, процедура оцінювання має бути розпочата спочатку, тобто, проведення оцінювання шляхом співбесіди та виставлення оцінки за виконання кожного з завдань, виведення середнього балу, виставлення відмінної, позитивної або негативної оцінки та її обґрунтування, ознайомлення державного службовця з пропозиціями за результатами оцінювання, оформлення проекту розпорядження та винесення його на розгляд Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів наголошує, що встановлена Законом та Порядком № 640 процедура проведення оцінювання, яка включає поетапне проведення оцінювання (визначення завдань і ключових показників, визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку) є втіленням гарантій державного службовця та принципів державної служби, таких як об`єктивність, достовірність, доступність та прозорість, взаємодія та повага до гідності державного службовця.

За кожен з вказаних етапів відповідає певний суб`єкт, зокрема, за визначення результатів виконання завдань - Міністр, а вже за затвердження висновку - Кабінет Міністрів України. Затвердження висновку є лише одним з етапів реалізації процедури оцінювання, і відповідальним за цей етап є Кабмін, в той же час, фактична реалізація ним іншого етапу без його дійсного проведення (оскільки Урядом було затверджено висновок з негативною оцінкою, однак, не було визначено результатів виконання кожного з поставлених Голові ДЕСС завдань) суперечить законодавчим та нормативним приписам.

Затвердивши висновок з негативною оцінкою Позивача, Кабінетом Міністрів України не було дотримано процедури проведення оцінювання, оскільки такий етап як визначення виконання результатів завдань по кожному з поставлених ОСОБА_1 на 2022 рік завданню та ключових показниках, за наслідком яких було б встановлено невиконання таких завдань і отримання середнього балу 2,49 і менше, був відсутній.

Апеляційний суд наголошує, що затвердженню висновку з будь-якою з оцінок (негативна, позитивна, відмінна) безальтернативно передує процедура визначення результатів виконання завдань, яка включає проведення оціночної співбесіди, визначення результатів виконання завдань, підготовка пропозицій за формою згідно з додатком 4. При цьому, у пропозиціях міститься обґрунтування на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5 Порядку № 640.

За встановленою законодавством процедурою оцінювання абсолютно неможливим є виставлення будь-якої з оцінок (негативна, позитивна, відмінна) без оцінювання виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників), розрахунку середнього балу, обґрунтування, однак, що і відбулось в межах спірних правовідносин.

Матеріали оцінювання ОСОБА_1 не містять оцінки виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників), розрахунку середнього балу, обґрунтування, пропозиції, які б зумовили негативну оцінку за результатами процедури оцінювання.

Трактування Відповідачем вказаної норми як такої, що дає можливість змінити оцінку, виставлену в пропозиціях, суперечить загалом змісту Порядку № 640 та нівелює весь хід процедури оцінювання державного службовця, який детально врегульований нормативно, і суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок № 640 не містить права Кабінету Міністрів України змінити оцінку, яка попередньо була виставлена службовцю з її обґрунтуванням, та з якою попередньо ознайомився працівник. Відповідач помилково ототожнює «затвердження» та «зміна», однак, це абсолютно різні процедури. Порядок № 640 не містить приписів про те, що у випадку, якщо Кабінет Міністрів України не згоден з виставленою оцінкою, він виставляє власну оцінку, змінюючи попередню.

Неможливість змінювати та самостійно виставляти оцінку підтверджується і законодавчою вимогою про необхідність її обґрунтування, при цьому, обґрунтування виставленої оцінки містить у формі саме пропозиції.

Апеляційний суд звертає увагу, що законодавцем врегульована процедура оцінювання діяльності державного службовця, і як вже зазначалось, вона передбачає декілька етапів, зокрема, складання державним службовцем звіту, оцінювання державного службовця, а саме виконання кожного з поставлених завдань, в цьому випадку, Міністром культури та інформаційної політики України, підписання Міністром пропозиції щодо результатів оцінки з середнім балом та його обґрунтуванням, ознайомлення державного службовця з пропозиціями та висловлення своїх зауважень (за наявності), підготовка проекту розпорядження та, лише на останньому етапі, затвердження Кабінетом Міністрів України висновку з результатом оцінювання.

Крім іншого, встановлена Законом та Порядком № 640 процедура оцінювання гарантує державному службовцю ознайомлення з пропозицією оцінювання та її обґрунтуванням, а також право викладення своїх зауважень до оцінки у разі їх наявності.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вийшов за межі встановлених повноважень, самостійно виставивши ОСОБА_1 нову оцінку, яка повністю суперечить оцінці в пропозиціях, чим фактично підмінив всю нормативно визначену процедуру оцінювання на лише свій розсуд, внаслідок чого державний службовець була позбавлена своїх прав та гарантій, зокрема, на ознайомлення з пропозиціями, на висловлення зауважень до виставленої оцінки та її обґрунтування, тобто, фактично позбавлена своєї участі в цій процедурі оцінювання.

Так, суд звертає увагу, що Голову ДЕСС ОСОБА_1 ознайомлено з пропозицією саме відмінного оцінювання та обґрунтуванням в порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про державну службу», що засвідчено її підписом на документі 15 листопада 2022 року. Таким чином, ОСОБА_1 була ознайомлена з результатами оцінювання виконання нею кожного з поставлених завдань, виставленим середнім балом та обґрунтуванням оцінювання з відмінним результатом, і мала відповідні правомірні очікування отримання відмінної оцінки.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 за № 5-р(II)/2020 акцентовано увагу на тому, що складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Венеційської Комісії (спеціальне Дослідження Венеційської Комісії "Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.В.5.61), виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань.

Окрім зазначеного вище, у п..В.5.61 згаданого Конституційним Судом України Дослідження Венеційської Комісії також зазначається, що "згідно з доктриною леґітимних очікувань ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань. Утім, нові ситуації можуть бути достатньою підставою для законодавчих змін, що спричиняють виникнення відчуття краху леґітимних очікувань у виняткових випадках. Така доктрина застосовна не лише до законодавства, а й до рішень індивідуального характеру, що їх ухвалюють органи публічної влади".

Принцип легітимних очікувань як складова принципу юридичної визначеності також визнається в практиці Верховного Суду. Так, у постанові від 20.10.2020 у справі № 826/3694/16 Верховний Суд підкреслив, що складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

У постанові від 01.09.2022 у справі № 120/8450/20-а Верховний Суд зазначив, що принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів законодавства, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань.

Тобто відповідач повинен був діяти так, щоб позивач міг передбачити наслідки своїх дій.

Принцип законності передбачає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення ЄСПЛ у справі "Костянтин Стефанов проти Болгарії" (Konstantin Stefanov v. Bulgaria), заява № 35399/05, параграф 54).

У справі "Рисовський проти України" (Rysovsky v. Ukraine) (заява № 29979/04, параграф 70) ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного врядування" передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

Обов`язок відповідача дотримуватися адміністративної практики, що відповідає Конвенції, передбачений в ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV (далі Закон № 3477-IV).

Таким чином, Міністр, оцінивши результати службової діяльності як відмінні, а потім змінивши власну позицію при затвердженні висновку, діяв всупереч практиці Верховного Суду та ЄСПЛ та допустив порушення принципу законності, що передбачає послідовність правозастосування, та принципу легітимних очікувань, як складової принципу правової визначеності, що є неприпустимим у правовій державі.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 з огляду на його необґрунтованість та відсутність правових підстав для його прийняття.

Оскільки як було встановлено апеляційним судом в межах даної справи, висновок з негативною оцінкою щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті є протиправним та підлягає скасуванню, то спірне розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті", яке є похідним від висновку оцінювання, також підлягає скасуванню, оскільки таке розпорядження видано саме та виключно у зв`язку з негативним висновком за результатами оцінювання, протиправність якого було встановлено та обґрунтовано вище.

З аналогічних підстав як похідний підлягає визнанню протиправним та скасуванню наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Частиною першою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство.

З огляду на визнання протиправним та скасування відповідних негативного висновку оцінювання, розпорядження та наказу про звільнення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022 (оскільки останнім робочим днем позивача згідно з наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 було 09.12.2022).

За приписами ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 р. (справа № 21-395а13) зазначив, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В матеріалах справи наявна довідка, видана ОСОБА_1 від 20.12.2022 про її заробіток з січня по грудень 2022 року, яку суд використовує для обрахунку.

Так, розмір середньоденного заробітку становить 151 655,36 грн (сума доходу за останні два повні робочі місяці перед звільненням: 74230,52 + 77424,84) /43 робочих днів (жовтень, листопад 2022 року) = 3 526,87 грн.

Кількість робочих днів за період з 10.12.2022 по 20.11.2024 становить 508 робочих днів.

Тобто, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача становить 508 робочих днів х 3 526,87 грн. = 1 791 650 грн.

Тому, зважаючи на наведені розрахунки, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 791 650 грн за час вимушеного прогулу.

Приписами ст. 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України Негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Отже, законодавством передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі та виплату заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі та виплатити зазначену заробітну плату виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022.

Також апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 77 591 грн 14 коп. (сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яності одна гривня чотирнадцять копійок). Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають частково, з огляду на неправильний розрахунок позивачем суми стягнення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, позивач був звільнений від сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. У випадку сплати судового збору останній підлягає поверненню за відповідним зверненням як помилково повернутий.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті".

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022.

Стягнути з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ЄДРПОУ 43571959) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.12.2022 по 20.11.2024 в сумі 1 791 650 грн (один мільйон сімсот дев`яносто одна тисяча шістсот п`ятдесят).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ЄДРПОУ 43571959) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 77 591 грн 14 коп. (сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яності одна гривня чотирнадцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді А.Ю. Кучма,

Є.О. Сорочко