Рішення

від 13.08.2024 по справі 320/21/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м. Київ 320/21/23

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Головенка О.Д., суддів: Колеснікової І.С., Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України та просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті";

скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022;

стягнути з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2022 по день ухвалення рішення суду в цій справі;

допустити негайне виконання рішення Суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 167 902,09 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 даний позов було повернуто позивачеві, однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу на продовження розгляду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 суддю Київського окружного адміністративного суду Брагіну О.Є. було звільнено за власним бажанням.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенко О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 дану справу було прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у складі колегії суддів головуючий суддя Головенко О.Д., судді Колеснікова І.С. та Перепилиця А.М.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її звільнення з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (далі - ДЕСС) було проведено без достатніх правових підстав, необґрунтовано, тому рішення відповідачів порушують її право на працю та гідні умови оплати праці, відтак підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді Голови ДЕСС із стягненням з другого відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не навів достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки у розпорядженні № 1089-р від 06.12.2022 і не довів правомірності прийнятого ним рішення (висновку) за результатами розгляду звіту про службову діяльність позивача та, як наслідок ухвалив на його підставі протиправне розпорядження № 1092-р від 06.12.2022 про звільнення позивача з посади Голови ДЕСС.

Вважає, що Кабінет Міністрів України не мав законного права затверджувати висновок щодо результатів оцінювання у 2022 році щодо неї із негативною оцінкою, оскільки на думку позивача вказаний висновок затверджено з порушенням вимог чинного законодавства, так як у її пропозиціях про результати оцінювання затверджена відмінна оцінка.

Від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу як Голові ДЕСС було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», на 2022 рік, про що ОСОБА_1 була ознайомлена в той же день.

У подальшому позивачем складено звіт Голови ДЕСС ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік, який разом з пропозиціями, копією завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік, ДЕСС надіслав до Національного агентства України з питань державної служби.

06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», відповідно до якого Голові ДЕСС ОСОБА_1 було затверджено висновок про негативну оцінку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» Позивачку було звільнено з посади Голови ДЕСС у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році.

Так, 08.12.2022 позивач власноруч підписала наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-к «Про звільнення ОСОБА_1 », на підставі якого 09.12.2022 припинила виконувати обов`язки Голови ДЕСС.

Крім того вказує, що оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Від представника Кабінету Міністрів України також надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, яке позивач не пройшов, тому було прийнято рішення про її звільнення.

У судовому засіданні 26.06.2024 на підставі ч. 9 ст. 205, КАС України судом ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 171-р «Про призначення ОСОБА_1 Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» позивачку було призначено Головою ДЕСС з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства з випробуваним строком на три місяці.

18.03.2020 відповідно до наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 17.03.2020 № 1-к «Про призначення» позивач приступила до виконання обов`язків Голови ДЕСС.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1568-р «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті ОСОБА_1 » було порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови ДЕСС ОСОБА_1 та доручено Комісії з питань вищого корпусу державної служби до 12.01.2022 здійснити відповідне дисциплінарне провадження та про результати поінформувати Кабінет Міністрів України.

Згідно з витягом з протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 3 від 19.01.2021 Уряд України погодився з пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби про закриття дисциплінарного провадження стосовно Голови ДЕСС ОСОБА_1 .

Також Кабінет Міністрів України звернув увагу Голови ДЕСС ОСОБА_1 на необхідність безумовного виконання положень законодавства про державну службу у частині дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки.

ОСОБА_1 було рекомендовано під час виконання індивідуальної програми професійного розвитку на 2022 рік пройти підвищення кваліфікації за відповідною програмою з питань етичної поведінки державного службовця та про результати поінформувати Кабінет Міністрів.

Позивачка під час виконання індивідуальної програми професійного розвитку державного службовця у 2022 році пройшла базові курси «Цифрові держслужбовці», «Цифрова грамотність державних службовців 1.0. на базі інструментів Google», «Основи кібергігієни» та, поза межами індивідуальної програми, пройшла підвищення кваліфікації за загальною професійною (сертифікатною) програмою «Навички медіації та діалогу для потреб публічної служби».

28.01.2022 позивач як Голові ДЕСС було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, яка займає посаду державної служби категорії «А», на 2022 рік.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 925-р «Про визначення результатів виконання завдань у 2022 році державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України» було доручено міністрам з 7 по 11 листопада 2022 року розглянути подані звіти, провести оціночні співбесіди з державними секретарями міністерств, керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, визначеними у додатках 1 і 3, та підготувати пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності таких державних службовців.

У подальшому позивачем було складено звіт Голови ДЕСС ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників на 2022 рік.

11.11.2022 Міністром культури та інформаційної політики України складено Пропозиції щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», за 2022 рік (далі - Пропозиції), за змістом яких досягнутий результат оцінювання відповідно до показників результативності, ефективності та якості за завданнями складає 4 бали.

Листом від 18.11.2022 № 2310/07-0755/22 ДЕСС надіслано до Національне агентство України з питань державної служби Пропозиції копію завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади, на 2022 рік, копію звіту Голови ДЕСС.

06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», відповідно до якого Голові ДЕСС ОСОБА_1 було затверджено висновок про негативну оцінку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» Позивачку було звільнено з посади Голови ДЕСС у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році (п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»).

08.12.2022 позивач підписала наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-к «Про звільнення ОСОБА_1 », на підставі якого 09.12.2022 припинила виконувати обов`язки Голови ДЕСС.

Не погоджуючись із результатами оцінювання своєї службової діяльності за 2022 рік, 09.12.2022 ОСОБА_1 підписала листи ДЕСС до Секретаріату Кабінету Міністрів України (№ 2587/01-03/22) та до Кабінету Міністрів України (№ 2586/01-03/22) з проханням, надати роз`яснення, якими джерелами та критеріями послуговувалися члени Уряду під час висловлення зауважень та виставлення негативної оцінки та чому не вважали належним забезпечити можливість державному службовцю відповісти на запитання, надати пояснення і зауваження.

Листом від 14.12.2022 № 26312/0/2-22 Секретаріат Кабінету Міністрів України переслав два зазначені вище листи ДЕСС до НАДС для надання відповіді у межах повноважень.

Своїм листом від 19.12.2022 № 5239/07.2-22 НАДС відповіло, що Кабінет Міністрів України, як суб`єкт призначення наділений повноваженнями переглянути і змінити оцінку, виставлену відповідним міністром або керівником центрального органу виконавчої влади у пропозиціях щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», та затвердити висновок зі зміненою оцінкою.

На підставі пропозицій щодо результатів оцінювання службової діяльності за 2022 рік Голови ДЕСС ОСОБА_1 , наданих згаданим листом ДЕСС від 18.11.2022 № 2310/07-0755/22, НАДС підготувало проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України» та листом від 05.12.2022 № 4991/07.2-22 внесло його на розгляд Уряду.

На виконання завдання, визначеного витягу з протоколу № 155 засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 НАДС листом від 06.12.2022 № 5035/07.2-22 внесло на розгляд Уряду доопрацьований проєкт згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України з урахуванням пропозицій Міністра Кабінету Міністрів і Міністра культури та інформаційної політики щодо зазначеної в додатку 3 до проєкту акта оцінки результатів службової діяльності Голови ДЕСС ОСОБА_1 , яку на згаданому засіданні Уряду визначено негативною.

Не погоджуючись зі висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, розпорядженням та наказом про звільнення, вважаючи їх протиправними позивач звернулась з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

управління персоналом державних органів;

реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Частиною 2 ст. 1 Закону № 889 визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 889).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Частиною 1 ст. 83 Закону № 889 визначено, що державна служба припиняється:

у разі втрати права на державну службу або його обмеження (ст. 84);

у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (ст. 85);

за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (ст. 86);

за ініціативою суб`єкта призначення (ст. 87);

у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (ст. 88);

у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (ст. 43);

у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (ст. 88-1).

Відповідно до до ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

ліквідація державного органу;

встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до ст. 44 Закону № 889 результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 889 оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Частиною 4 ст. 44 Закону № 889 передбачено, що державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до абзацу 1 п. 19 Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 812 (далі - Положення про ДЕСС) ДЕСС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Таким чином Кабінет Міністрів України як суб`єкт призначення має право оцінювати результати службової діяльності Голови ДЕСС.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (ч. 5 ст. 44 Закону № 889).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону (ч. 7 ст. 44 Закону № 889).

Відповідно до ст. 11 Закону № 889 у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений ч. 3 цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 не подала скаргу за результатами оцінювання її службової діяльності.

Щодо листів від 09.12.2022 № 2587/01-03/22 до Секретаріату Кабінету Міністрів України та від 09.12.2022 № 2586/01-03/22 до Кабінету Міністрів України позивачем було висловлене лише прохання роз`яснити, за якими критеріями та на яких підставах згідно з чинним законодавством було виставлено негативну оцінку результатів службової діяльності голови ДЕСС за 2022 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640), яким визначається процедура проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Дія Порядку № 640 поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» (п. 1 Порядку № 640).

Згідно п. 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (п. 10 Порядку № 640).

Пунктом 11 Порядку № 640 встановлено, що державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до п. 13 Порядку № 640.

Завдання і ключові показники державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», визначаються з урахуванням встановлених завдань для відповідного державного органу стратегічними документами державного рівня, положенням про державний орган та інших завдань, виконання яких покладено на такого державного службовця (п. 18 Порядку № 640).

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань (п. 13 Порядку № 640).

Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників; - визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Відповідно до п. 15 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Згідно з п. 22 Порядку № 640 державні службовці, які займають посади державної служби категорії «А», не пізніше двох тижнів з дня прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань складають звіт у довільній формі про свою службову діяльність щодо виконання відповідних завдань і ключових показників, що подається особі, яка буде проводити оціночну співбесіду відповідно до п. 23 цього Порядку.

З метою обговорення питання щодо виконання поставлених завдань і ключових показників, дотримання загальних правил етичної поведінки та вимог у сфері запобігання корупції з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А», проводиться оціночна співбесіда (п. 23 Порядку № 640).

Пунктом 25 Порядку № 640 закріплено, що у відповідних пропозиціях зазначається негативна, позитивна або відмінна оцінка (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює такий державний службовець, протягом десяти робочих днів після отримання відповідних пропозицій надсилає їх, а також завірені в установленому порядку копії завдань і ключових показників та звіту щодо виконання поставлених завдань і ключових показників відповідному суб`єкту призначення (п. 28 Порядку № 640).

Також, у п. 29 Порядку № 640 закріплено, що якщо суб`єктом призначення державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», є Кабінет Міністрів України, зазначені документи в порядку, передбаченому п. 28 цього Порядку, надсилаються до НАДС, яке узагальнює надіслані пропозиції, розробляє проєкт розпорядження про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», і вносить його (із зазначеними пропозиціями, а також копіями завдань і ключових показників та звітів щодо виконання затверджених завдань і ключових показників за звітний період в електронній формі) в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України, розробляє та вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України НАДС. Такий проєкт розпорядження на засіданні Кабінету Міністрів України представляє Міністр Кабінету Міністрів України (п. 15 Порядку № 640).

Відповідно до абзацу 1 та 2 п. 30 Порядку № 640 за результатами розгляду звіту, відповідних пропозицій з урахуванням зауважень державного службовця (у разі наявності) та проведення суб`єктом призначення додаткової оціночної співбесіди з таким державним службовцем (у разі потреби) суб`єкт призначення затверджує висновок, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка за формою згідно з додатком 6.

У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», не підлягає оцінюванню, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

Таким чином, Кабінет Міністрів України, як суб`єкт призначення за результатами розгляду звіту Голови ДЕСС та відповідних пропозицій затвердив негативну оцінку. Проведення додаткових співбесід не є обов`язком Кабінету Міністрів України а правом.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

З наведеного випливає, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

А тому, Уряд України, як суб`єкт призначення Голови ДЕСС наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо перегляду і зміни оцінки державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», що виставлена йому у пропозиціях підготовлених на виконання положень Порядку № 640 відповідним міністром та затвердити висновок зі зміненою оцінкою, оскільки положення вказаного порядку не зобов`язують суб`єкта призначення затверджувати висновки на підставі підготовлених пропозицій.

Вказані твердження знаходять також своє відображення у роз?ясненнях НАДС, який вказує, що Кабінет Міністрів України, як суб`єкт призначення визначеного державного службовця категорії «А» наділений повноваженнями переглянути і змінити оцінку, виставлену йому відповідним міністром або керівником центрального органу виконавчої влади у пропозиціях щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», та затвердити висновок зі зміненою оцінкою.

А тому, з урахуванням вказаних положень нормативно-правових актів є вірним висновок, що пропозиції щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця мають консультативний характер і не накладають на суб?єкта призначення обов?язок автоматичного затвердження висновку із вказаною у них оцінкою.

Відтак, Кабінет Міністрів України, як суб?єкт призначення має повне право самостійно вирішувати питання щодо затвердження висновку про оцінку результатів службової діяльності державного службовця.

Незважаючи на те, яку оцінку висунули у пропозиціях, суб?єкт призначення може прийняти власне рішення та затвердити висновок з негативною, позитивною або відмінною оцінкою.

Це право надає йому можливість враховувати всі обставини та контекст службової діяльності при прийнятті рішення щодо подальших заходів.

Отже, з урахуванням зазначеного дії Уряду України щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача та прийняття розпорядження № 1089-р є правильними, обґрунтованими та такими, що вчинені у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 зазначив, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Пунктом 5 § 32 глави 2 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156)) (далі - Регламент), визначено, що проєкти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870.

Згідно з п. 4 § 18 Регламенту на засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання.

Список таких осіб складає Державний секретар Кабінету Міністрів з урахуванням пропозицій членів Кабінету Міністрів.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 щодо запрошення її на засідання Уряду, що відбулось 06.12.2022 для заслуховування її пояснень, що, можливо мало б наслідком збереженням відмінної оцінки та не потягло б наслідків у вигляді звільнення позивачки є необґрунтованою, та такою, що не відповідає Регламенту. Уряд може запросити посадових осіб, у разі якщо вирішить, що це є доцільним.

Положеннями параграфу 21 Регламенту визначено, що обговорення питань на засіданні Кабінету Міністрів здійснюється відповідно до порядку його проведення, який готується Секретаріатом Кабінету Міністрів для кожного засідання та узгоджується з Прем?єр-міністром.

Згідно з положеннями вказаного параграфу Регламенту, члени Кабінету Міністрів за результатами вивчення поданих для розгляду матеріалів можуть подавати свої зауваження і пропозиції до проєктів актів, що розглядаються на засіданні Уряду України.

Пунктом 1 параграфу 24 Регламенту передбачено, що за результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом.

Як вбачається із витягу з протоколу № 155 від 06.12.2022 Міністром Кабінету Міністрів Немчіновим О. М. та Міністром культури та інформаційної політики Ткаченком О. В. надано пропозиції щодо зазначеної у додатку 3 до розпорядження оцінки результатів службової діяльності Голови ДЕСС ОСОБА_1 , як негативної.

Відповідно до п. 1 - 3 параграфу 22 Регламенту визначено, що рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів.

Якщо проект рішення отримав підтримку половини посадового складу Кабінету Міністрів і за цей проект проголосував Прем?єр-міністр, рішення вважається прийнятим.

Головуючий на засіданні Кабінету Міністрів на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення.

Тобто, за результатами розгляду пропозицій Міністра Кабінету Міністрів Немчінова О. М. та Міністра культури та інформаційної політики Ткаченка О. В. щодо проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до абзацу 1 п. 3 § 551 Регламенту, якщо за результатами обговорення члени Кабінету Міністрів зробили висновок щодо необхідності суттєвого доопрацювання проєкту акта Кабінету Міністрів, такий проєкт акта разом з матеріалами до нього повертається головному розробнику для доопрацювання та повторного внесення для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів у визначений ним строк.

Тобто члени Кабінету Міністрів України можуть не погодиться з поданим на розгляд Кабінету Міністрів проєктом акта та зробити висновок про його доопрацювання.

Так, проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», який був підготовлений НАДС.

Урядом України прийнято Розпорядження № 1089-р, при цьому доручивши НАДС доопрацювати його в одноденний строк з урахуванням вказаних пропозиції щодо оцінки результатів службової діяльності Голови ДЕСС ОСОБА_1 зазначеної у додатку 3 до розпорядження, як негативна.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 113 Конституції України та ч. 1 ст. 1, ст. 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII (далі - Закон № 794) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, що у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує ст. 49 Закону №794, передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону №794 визначено, що до повноважень Уряду у сфері вдосконалення державного управління та державної служби, серед іншого, належить:

здійснення заходів щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади;

розробка і здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення системи органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності їх діяльності та оптимізації витрат, пов`язаних з утриманням апарату управління;

організація проведення єдиної державної політики у сфері державної служби.

Згідно зі ст. 44 Закону № 794 результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Частиною 1 ст. 51 Закону № 794 визначено, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до ст. 6 цього Закону.

Таким чином суд приходить до висновку, що Кабінет Міністрів України приймаючи розпорядження від 06.12.2022 № 1089-р «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2022 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Кабінетом Міністрів України», діяв з дотриманням вимог законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, у порядку і в спосіб ними визначеними. Вважаємо, що порушень з боку Кабінету Міністрів України і посадових осіб вищевикладеної процедури проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача як державного службовця, що займав посаду державної служби категорії «А», не було.

Пункт 8 Положення про ДЕСС передбачає, що ДЕСС у межах своїх повноважень на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» ОСОБА_1 власноруч підписала наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 08 .12.2022 № 94-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Підписуючи цей наказ, ОСОБА_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, визнаючи його законність.

Враховуючи викладене вимога позивача скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 08.12.2022 № 94-К «Про звільнення ОСОБА_1 » є безпідставними.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України": згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України, відповідно до п. 58 якого суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Головенко О.Д.

Судді: Колеснікова І.С.

Перепелиця А.М.