Ухвала

від 25.05.2023 по справі 140/7684/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 140/7684/22

адміністративне провадження № К/990/17970/23

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовною заявою до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (далі - ТУ ДСА України в Волинській області, відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області) про:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області щодо нарахування та виплати позивачці, як судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області, суддівської винагороди та одноразової матеріальної допомоги за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно із застосуванням положень абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а також щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та компенсації за відпустки, одноразової матеріальної допомоги та вихідної допомоги за період з 01.01.2022 по 18.01.2022 включно, із застосуванням положень абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» замість застосування положень пункту 1 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно з Рішенням Конституційного Суду №4 - р/2020 від 11.03.2020);

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити після відрахування всіх обов`язкових податків і зборів суддівську винагороду за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, а також матеріальну допомогу (одноразову), з врахуванням раніше виплачених грошових сум, виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року, в сумі 68 100 гривень;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити після відрахування всіх обов`язкових податків і зборів суддівську винагороду за період з 01.01.2022 по 18.01.2022 включно, а також матеріальну допомогу (одноразову), компенсацію відпустки, з врахуванням раніше виплачених грошових сум, виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року, в сумі 74 430 гривень;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України нарахувати вихідну допомогу при звільнені у відставку, виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року, в сумі 74 430 гривень, та виплатити недонараховану та недоплачену суму вихідної допомоги в розмірі 61 398 гривень, з врахуванням раніше виплачених грошових сум.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позов задоволено частково.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області залишено без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року залишено без змін.

16 травня 2023 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Скаржник як на підставу для подання касаційної скарги посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Однак, суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 353 КАС України допускається, за умови наведення виключних підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Проте заявник у касаційній скарзі не навів таких підстав.

Разо з тим формальне посилання скаржника на постанову Верховного Суду 826/12172/217 (направлено справу на новий розгляд) без належного обґрунтування подібності правовідносин та який саме висновок не було враховано судами попередніх інстації.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, позивачем не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити діїповернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Г. Загороднюк