Постанова

від 25.05.2023 по справі 817/2467/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 817/2467/16

касаційне провадження № К/9901/11747/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика»

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (головуючий суддя - Дорошенко Н.О.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Глушко І.В.; судді - Запотічний І.І., Матковська З.М.)

у справі № 817/2467/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика»

до Поліської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» (далі - ТОВ «Українська сірникова фабрика»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - митниця; відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/000047/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/00045.

Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 02 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ТОВ «Українська сірникова фабрика» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що товар, ціна якого була застосована при визначенні митної вартості за третім методом визначення митної вартості, не відповідав критеріям, встановленим частиною четвертою статті 60, частиною третьою статті 61 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України).

Верховний Суд ухвалою від 02 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Українська сірникова фабрика».

30 серпня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що 15 жовтня 2013 року між компанією-нерезидентом Sichuan Yong Lin Chemical Co. LTD (продавець) та позивачем (покупець) укладено торговий контракт № RP/CH-UKR/15102013 на поставку червоного фосфору.

З метою митного оформлення товару «червоний фосфор» 10 м. т. Склад (основні характеристики): чистота - 97,96 %; жовтий фосфор - 0,003 %; вільна кислота - 0,15 %; волога - 0,09 %; розмір частинок - 85,9 % мін. проходить через сито 200, призначений для виготовлення нешкідливих сірників, всього 10 м. т, 200 металічних бочок по 50 кг» ТОВ «Українська сірникова фабрика» подано митну декларацію від 01 листопада 2016 року № 204060000/2016/005513.

Фактурну вартість товару відповідно до інвойсу від 11 липня 2016 року № YL20160711 зазначено в розмірі 43000,00 доларів США на комерційних умовах поставки СІF UA Одеса. Митну вартість позивачем визначено за першим методом - за ціною договору на рівні 4,3 доларів США за одиницю товару.

Для підтвердження митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 28 жовтня 2016 року № 91; коносамент (Bill of Lading) від 27 вересня 2016 року № 957445649; платіжне доручення в іноземній валюті від 11 жовтня 2016 року № 69; рахунок-фактуру (інвойс) від 07 листопада 2016 року № YL20160711; пакувальний лист від 11 липня 2016 року; страховий поліс від 28 вересня 2016 року PYIE201612009600E05739; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11 липня 2016 року № 6; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 15 жовтня 2013 року № RP/CN-UKR/15102013; сертифікат про походження товару форми АG165100009280004 від 19 вересня 2016 року; лист продавця від 31 жовтня 2016 року № 265; сертифікат аналізу від 15 липня 2016 року; копію митної декларації країни відправлення від 26 вересня 2016 року № 223120160820167851.

Оскільки під час опрацювання митницею наданих ТОВ «Українська сірникова фабрика» до митного оформлення документів встановлено наявність у них розбіжностей та відсутність усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

03 листопада 2016 року та 07 листопада 2016 року ТОВ «Українська сірникова фабрика» додатково надано: прайс-лист від 03 листопада 2016 року; доповнення від 12 липня 2016 року № 7; лист банку від 02 листопада 2016 року № 1085; лист продавця від 04 листопада 2016 року; інвойс від 07 листопада 2016 року № YL20160711; переклад сертифіката аналізу; переклад експортної декларації.

За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів митницею прийнято рішення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/000047/2 про коригування митної вартості товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,5 доларів США за одиницю товару, на загальну суму 65000,00 доларів США, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/00045.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У спірній ситуації судами з`ясовано, що митну вартість імпортованого товару позивачем визначено за основним методом. Митницею під час здійснення контролю правильності її визначення перевірено надані ТОВ «Українська сірникова фабрика» до митної декларації від 01 листопада 2016 року № 204060000/2016/005513 документи та поставлено під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості імпортованого товару з вказівкою на наявність розбіжностей у поданих разом із декларацією документах.

У зв`язку з цим ТОВ «Українська сірникова фабрика» направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, та роз`яснено, що декларант не позбавлений права надання інших документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Проте, позивачем, як встановлено судами попередніх інстанцій, додаткових документів на вимогу митниці, які б спростовували чи усували недоліки та розбіжності у поданих до митного оформлення документах, надано не було.

Натомість саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів митниця за наявності у неї сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною четвертою статті 53 МК України.

За змістом пункту 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У спірній ситуації, у зв`язку з наявністю умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України, у митниці були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

При цьому згідно зі статтею 61 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою-виробником товарів, що оцінюються.

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Судами з`ясовано, що за результатами проведеної процедури консультації з позивачем та у зв`язку з відсутністю у нього та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій стосовно ідентичних товарів, митну вартість імпортованого товару визначено на основі вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 12 жовтня 2016 року № 2040600000/2016/005084 - 6,50 доларів США/кг.

Визначаючи спірну митну вартість за митною декларацією від 12 жовтня 2016 року № 2040600000/2016/005084 на рівні 6,50 доларів США/кг, відповідач діяв у відповідності до приписів статей 60, 61 МК України, позаяк час експорту за вказаною декларацією та декларацією від 01 листопада 2016 року № 204060000/2016/005513 є максимально наближеними.

При цьому, оскільки за такими експортними операціями не співпадав постачальник, митниця обґрунтовано вважала відсутніми підстави для застосування другого методу визначення митної вартості товарів, оскільки вони не можуть вважатися ідентичними.

Наявні в матеріалах справи вантажні митні декларації, за якими ТОВ «Українська сірникова фабрика» імпортувало фосфор червоний з Китайської Народної Республіки, обґрунтовано не могли бути враховані при визначенні митної вартості у спірній ситуації, оскільки митне оформлення за найближчою з таких вантажних митних декларацій, а саме № 204060000/2015/003581, було здійснене в липні 2015 року, тобто понад рік до спірної поставки, що не може вважатися максимально наближеною в часі.

За таких обставин висновок судових інстанцій про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за першим основним методом за ціною контракту з підстави ненадання позивачем документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору і в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару, та про правильність застосування відповідачем при визначенні митної вартості методу її визначення за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є цілком об`єктивним.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Українська сірникова фабрика» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова