Рішення

від 19.05.2023 по справі 442/628/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/628/23

Провадження №2/442/346/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Крамара О.В.

секретаря судового засідання Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс-Д», Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном, -

встановив:

Позивачі звернулися в суд із вказаним вище позовом в якому просять: усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1 та конструктивними елементами (несучо-огороджувальними стінами) цього будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_4 за власний рахунок привести квартиру АДРЕСА_2 у відповідність до технічного паспорта, виданого Дрогобицьким МБТІ та ЕО 31.07.2015, демонтувати дерев`яний навіс-терасу зі збірних дерев`яних конструкцій, покритих полікарбонатом, влаштований до квартири АДРЕСА_2 , відновити 2 (дві) протилежні зовнішні несучі огороджувальні цегляні стіни (конструктивні елементи) житлового будинку АДРЕСА_3 , в одній із яких влаштовано вікно (світловий проріз) житлової кімнати (номер 8) квартири АДРЕСА_4 , у стан, який існував до влаштування до квартири АДРЕСА_2 дерев`яного навісу-тераси зі збірних дерев`яних конструкції, покритих полікарбонатом та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ) є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме квартири АДРЕСА_4 загальною площею - 81,0 кв.м., житловою - 40,6 кв.м., з самочинно збільшеною житловою площею на 22,5 кв.м., з самочинною прибудовою до квартири зовнішніми розмірами (10,4х4,45)м (далі - Квартира АДРЕСА_4 ), яка знаходиться у третьому під`їзді на другому поверсі вказаного будинку.

У сусідньому під`їзді на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 розміщена квартира АДРЕСА_5 загальною площею 119,4 кв.м., власниками якої є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Квартира АДРЕСА_5 межує з квартирою АДРЕСА_4 , ці квартири мають 3 (три) спільно побудовані стіни.

У липні 2020 року власники квартири АДРЕСА_5 самочинно прибудували до своєї квартири дерев`яну терасу, чим порушили права співвласників спільного майна будинку АДРЕСА_3 , оскільки пошкодили несучі-огороджувальні конструкції будинку (цегляні стіни). В зовнішній стіні будинку АДРЕСА_3 , в якій влаштовано вікно (світловий проріз) житлової кімнати (номер 8) квартири АДРЕСА_4 , і в протилежній зовнішній стіні цього будинку вибили перфоратором по 10 гнізд глибиною 15 см, пересічним розміром 15x15 см, в яких закріпили 10 дерев`яних балок перекриття, пересічним розміром 15x10 см, на яких кріпиться каркас тераси, зокрема дерев`яна підлога тераси. До цих зовнішніх стін будинку АДРЕСА_3 і до цих дерев`яних балок перекриття закріпили по 2 (два) опорних бруси, на яких кріпиться дах тераси.

Оскільки такою самочинною прибудовою порушено їхні права, то вони змушені звернутися з даним позовом в суд.

В даному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просять позов задоволити.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у їх відсутності та про підтримання позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася вкотре, причини неявки не відомі.

Треті особи ОСББ «Ренесанс-Д» та ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилися, причини неявки не відомі.

Представник виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Гапуняк Х.Б., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить його задоволити.

Суд з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст.12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормамист. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачі ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), відповідач ( ОСОБА_4 ) та третя особа ОСОБА_5 , є власниками квартир, які знаходяться в будинку АДРЕСА_3 . Позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_4 загальною площею - 81,0 кв.м., житловою - 40,6 кв.м., з самочинно збільшеною житловою площею на 22,5 кв.м., з самочинною прибудовою до квартири зовнішніми розмірами (10,4х4,45)м., яка знаходиться у третьому під`їзді на другому поверсі вказаного будинку, а відповідачу ( ОСОБА_4 ) та третій особі ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_5 загальною площею 119,4 кв.м.

Як зазначено вище, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач- це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Окрім цього, процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Визначення позивачем (позивачами) у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Клопотання позивачами про залучення до участі в справі співвідповідача - не подавалося.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Враховуючи наведене вище зокрема те, що власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору) та ОСОБА_4 (відповідач), а позов подано лише до одного співвласника ( ОСОБА_4 ), то у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У статті 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведутьдо порушень прав власників інших квартиру багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно із ст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 за № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до вимог статті 376ЦКправо на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведутьнаявність порушеного права(стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Позивачі зазначають, що власники квартири АДРЕСА_5 влаштували дерев`яний навіс над дерев`яною терасою, чим погіршили освітлення та вентиляцію їхньої квартири, а саме житлової кімнати площею 14,1 кв.м. з прямим природнім освітленням, однак доказів (висновку експерта) які б підтверджували, що погіршилася інсоляція квартири не надали.

Суд критично оцінює надані позивачами фотографії, на яких міститься зображення будинку і балкону, оскільки у таких відсутня інформація щодо місця їх здійснення, а також будь яка інформація щодо порушення прав позивача.

В матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази з боку позивачів, що підтверджували би підставність їх позовних вимог (що внаслідок здійснення зміни у виді перебудови/реконструкції балкону,така перебудова призвела до порушення прав позивачів) та судом не здобуто таких доказів в судовому процесі, тобто встановлених джерел інформації, що має значення для справи, у зв`язку з чим не заслуговують на увагу.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів - із поданих позивачами доказів, не вбачається яке саме їх право порушено.

У відповідності до вимог ст.76,77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей78, 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає правових підстав для задоволення позов а тому у задоволені позову слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позові, судові витрати слід покласти на позивачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,223,263,265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс-Д», Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2023 року.

Суддя О.В. Крамар