Справа № 185/8434/22
Провадження № 2/185/476/23
У Х В А Л А
23 травня 2023 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Падафи А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Горбатко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/8434/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа: Незалежна первинна профспілкова організація "Павлоградвугілля", про стягнення коштів в розмірі 35% премії за серпень 2021 року в наслідок порушення його Конституційних прав,
ВСТАНОВИВ :
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа: Незалежна первинна профспілкова організація "Павлоградвугілля", про стягнення коштів в розмірі 35% премії за серпень 2021 року в наслідок порушення його Конституційних прав та скасування наказу.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2023 відповідно до якої позивач, окрім заявлених раніше позовних вимог про стягнення 35% премії за серпень 2021 року та скасування наказу № 5769 від 25.08.2021, заявляє позовну вимогу про визнання п. 1.6 "Положення про преміювання працівників" та Додатку № 7 до "Положення про оплату праці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" невід`ємної частини Колективного договору ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нікчемним або недійсним, та зазначає підстави та обґрунтування такої позовної вимоги.
Докази направлення копії зазначеної заяви про збільшення позовних вимог іншим учасникам справи суду не надано.
В судовому засіданні позивач підтримав свого представника.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Третя особа в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України зазначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмірпозовних вимогдо закінченняпідготовчого засіданняабо допочатку першогосудового засідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Збільшення або зменшення позовних вимог це відповідна зміна заявлених раніше позовних вимог без зміни їх суті, та без зміну предмету та підстав позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
З поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2023 вбачається, що позивачем не збільшуються заявлені позовні вимоги, а фактично окрім первісних позовних вимог заявлено предметно інші позовні вимоги з інших підстав та з іншим обґрунтуванням, тобто заявлено про одночасно зміну частково і підстави і предмету позову.
Таким чином, на підставі вищевикладеного судом встановлено, що позивачем подану заяву про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2023, якою позивач частково змінює предмет та підстави позову одночасно, тобто фактично в частині змін це новий позовз інших підстав, також заява подана з порушенням вимог ст. 49 ЦПК України, так як не надано суду докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Тому зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляду.
Крім того, щодо суті заявленої позовної вимоги про визнання п. 1.6 "Положення про преміювання працівників" та Додатку № 7 до "Положення про оплату праці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" невід`ємної частини Колективного договору ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нікчемним або недійсним, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Таким чином, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Предметом заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2023 є визнання п. 1.6 "Положення про преміювання працівників" та Додатку № 7 до "Положення про оплату праці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" невід`ємної частини Колективного договору ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нікчемним або недійсним.
Слід зауважити, що заявлена вимога не підлягає розгляду ані за правилами цивільного судочинства, ані за правилами господарського та адміністративного судочинства.
Приписами статті 10 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України від 03 березня 1998 року № 137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією щодо узгодження інтересів конфліктуючих сторін.
Відповідно до ст. 2 цього зазначеного закону колективний трудовий спір це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин (найманими працівниками (працівником), трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом), зокрема, щодо укладення чи зміни колективного договору. Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин.
Згідно зі ст. 7 зазначеного Закону розгляд колективного трудового спору з питань укладення чи зміни колективного договору здійснюється примирною комісією, яка складається із представників сторін спору.
Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог застосовувати всі дозволені законодавством засоби, крайнім з яких відповідно до ст. 17 вказаного Закону та ст. 44 Конституції України є право на страйк.
Нормами ЦПК України та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачений виключний перелік випадків судового порядку розгляду колективних трудових спорів.
Зі змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2023 вбачається, що спір щодо нової вимоги, це спір між найманим працівником і підприємством, а предметом позову є визнання недійсним або нікчемним частини колективного договору.
Суд роз`яснює, що до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Така позиціявідповідає висновкамВП ВСвід 01жовтня 2019року усправі № 916/2721/18 (номер судового провадження: 12-64гс19), від 03 липня 2019 року справа № 761/33069/16-ц (провадження № 14-3цс19), Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №213/5101/19 (провадження № 61-18946св20), під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких не вбачається правових підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 259, 260, 353 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа: Незалежна первинна профспілкова організація "Павлоградвугілля", про стягнення коштів в розмірі 35% премії за серпень 2021 року в наслідок порушення його Конституційних прав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://pvm.dp.court.gov.ua/.
Суддя А. С. Зінченко
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2023 |
Оприлюднено | 29.05.2023 |
Номер документу | 111118182 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Болдирєва У. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гаврилов В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні