Ухвала

від 18.04.2023 по справі 758/12635/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12635/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія», про відшкодування в порядку регресу завданої майнової шкоди

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія», про відшкодування в порядку регресу завданої майнової шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2020 року Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 23 листопада 2020 року, справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.

У судове засідання, призначене на 20 грудня 2022 року, позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою за підписом позивача. Клопотань про відкладення судового засідання до суду від позивача не надходило.

У судове засідання 07 лютого 2023 року позивач вдруге поспіль не з`явився, про час та місце проведення судового засідань повідомлявся належним чином. Засобами електронної пошти надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із його перебуванням на лікуванні, долучив до клопотання направлення на госпіталізацію, період якої включає дату судового засідання. У клопотанні зазначив, що докази перебування на лікуванні будуть надані на наступне судове засідання, проте, такі докази суду у подальшому надано не було. У зв`язку з чим, судом було відкладено розгляд справи.

У судове засідання, призначене на 14 березня 2023 року, сторона позивача вчергове не з`явилася, про день, час та місце проведення засідання повідомлялася належним чином. Позивач засобами електронної пошти надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання з тих підстав, що він перебуває за межами України і планує повернутися лише після 01 травня 2023 року. У зв`язку з чим, судом було відкладено розгляд справи.

У судове засідання, призначене на 18 квітня 2023 року, сторона позивача вчетверте поспіль не з`явилася, про день, час та місце проведення засідання повідомлялася належним чином. Позивач засобами електронної пошти надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання на дату після 01 травня і до 25 травня 2023 року, з тих підстав, що він перебуває за межами України і планує повернутися лише після 01 травня 2023 року. Заяв про розгляд справи по суті справи без участі сторони позивача до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, як зазначено в Постанові Верховного суду у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак позивач не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, в судові засідання на призначений день, час та місце розгляду справи неодноразово не з`являвся, явку свого представника не забезпечував.

Суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі минули всі розумні строки розгляду справи, а позивач, який є ініціатором судового розгляду, не докладає зусиль для прискорення розгляду, а навпаки, не з`являється у судові засідання, що зумовлює затягування судового розгляду справи. При цьому, до суду не надходило заяв про розгляд справи по суті справи без участі сторони позивача. Така поведінка позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи по суті, вирішення спору в такому випадку може призвести до порушення принципу диспозитивності.

З огляду на повторну неявку сторони позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія», про відшкодування в порядку регресу завданої майнової шкоди - залишити без розгляду;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК