Постанова

від 11.05.2023 по справі 910/9646/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. Справа№ 910/9646/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Марусін Д.В. - адвокат

від відповідача: Олексієнко Т.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023

у справі № 910/9646/22 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрілл Інвест", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб", м. Київ

про стягнення 464 304,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрілл Інвест" (далі - ТОВ "Дрілл Інвест", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб" (далі - ТОВ "Геос-Укб", відповідач) 464304,77 грн, з яких: 314719,90 грн основного боргу, 78326,45 грн пені, 7527,00 грн 3% річних, 63731,42 грн інфляційних втрат. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 38929,14 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №20/05/21-ГД від 20.05.2021 в частині оплати виконаних робіт у встановлений цим правочином строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/9646/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Геос-Укб" на користь ТОВ "Дрілл Інвест" основного боргу у розмірі 314 719,90 грн, пеню у розмірі 35 110,67 грн, 3% річних на суму 7 242,87 грн, інфляційні втрати на суму 61 474,26 грн, судовий збір у розмірі 6 278,21 грн та 23 824,56 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач своїх зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт належним чином та у строк, встановлений договором не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 314 719,90 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції визнав вказані розрахунки не правильними та здійснив власний розрахунок, за яким до стягнення з відповідача підлягає 3 % річних у сумі 7242,87 та інфляційні втрати у розмірі 61474,26 грн.

Разом з цим здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені в розмірі 78 326,45 грн. за допущене відповідачем порушення грошового зобов`язання за Договором, суд першої інстанції визнав його не правильним, оскільки останній здійснений без врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п.п. 3.2.6, 5.2, 5.3 Договору, та здійснив власний розрахунок, за яким до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 35110,67 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб" 11.02.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/9646/22 в частині стягнення штрафних санкцій: пені в розмірі 35 110,67 грн, 3% річних в розмірі 7 242,87 грн, інфляційні втрати в сумі 61 474,26 грн; в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 23 824,56 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, на які посилалась сторона як на підставу своїх заперечень та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, зокрема, за твердженням скаржника, суд першої інстанції не врахував виникнення форс-мажорних обставин, а саме військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 та введення в дію рішення НКЦПФР №136 від 24.02.2022 "Про тимчасове обмеження проведення операцій на ринках капіталу" у зв`язку з чим, за твердженням апелянта, головний офіс ТОВ "Геос-УКБ" був вимушений тимчасово припинити господарську діяльність.

Також апелянт зазначив, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 38 929,14 грн, є неспівмірними з виконаною робото, складністю справи, часом витраченим адвокатом на надання правової допомоги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 справу № 910/9646/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9646/22.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/9646/22 до надходження до суду матеріалів справи.

06.03.2023 матеріали справи № 910/9646/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

З 20.02.2023 по 08.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 10.03.2023 по 17.03.2023.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справу № 910/9646/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "Геос-Укб" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "Геос-Укб" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/9646/22 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 23.03.2023 подано клопотання про долучення доказів сплати судового збору в сумі 2 336,13 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Геос-Укб" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/9646/22, справу № 910/9646/22 призначено до розгляду на 11.05.2023 о 10 год 30 хв.

Явка представників сторін.

У судове засідання 11.05.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення штрафних санкцій: пені в розмірі 35 110,67 грн, 3% річних в розмірі 7 242,87 грн, інфляційних втрат в сумі 61 474,26 грн та в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 23 824,56 грн.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 20.05.2021 між ТОВ "Дрілл Інвест" (виконавець) та ТОВ "Геос-Укб" (замовник) було укладено договір №20/05/21-гд (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується на свій ризик, із матеріалів замовника (продаж), виконати і передати замовнику роботи з влаштування буронабивних паль на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом по вул.Казиміра Малевича 44, 46 у Голосіївському районі м.Києва", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.п.1.1, 1.2 договору).

Початок виконання робіт - 2 дні з моменту підписання даного договору. Строк закінчення робіт - 31.12.2021 (п.2.1 договору).

Загальна вартість договору (з урахуванням вартості накладних, транспортних та будь-яких інших витрат) за цим договором формується та зазначається в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) з врахуванням визначених договором розцінок (п.2.5 договору).

Згідно п.2.7 договору замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 100000,00 грн у т.ч. ПДВ після підписання договору та передачі підряднику будівельного майданчика та геодезичної основи для виконання робіт згідно акту прийому-передачі.

Відповідно до п.п.3.1, 3.1.1 договору замовник зобов`язаний проводити фінансування виконання робіт виконавцем, а згідно п.п.3.2, 3.2.1, 3.2.6 виконавець зобов`язаний виконувати роботи власними та залученими силами і засобами, в порядку та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до проектно-кошторисної та робочої документації, вимог ДБН, нормативно-правових актів, щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ- 2в).

Згідно п.5.2 договору замовник зобов`язується протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в п.5.1 даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в п.п.3.2.4, 3.2.11 даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов`язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в), підписаний уповноваженими представниками обох сторін є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього акту за умови надходження коштів від замовника будівництва (п.5.3 договору).

За порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.6.3 договору).

Сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін (таких як війна, блокада, повінь, землетрус, пожежа та інші стихійні лиха, акти органів державної влади і управління, що обмежують правоздатність сторін в рамках правовідносин за цим договором) та роблять неможливим виконання договору, сторони відповідальності не несуть. Сторона, для якої склалася неможливість виконання обов`язків за даним договором, повинна у термін до 5 днів повідомити іншу сторону про початок вищезгаданих обставин. У разі, якщо сторона не повідомить іншу сторону про початок вказаних обставин, то вона не буде мати можливості обґрунтувати свої порушення у виконанні умов договору наявністю форс-мажорних обставин. Достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою та інші документи, що підтверджують неможливість виконання сторонами своїх обов`язків з незалежних від них причин (п.п.7.1, 7.3 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п.8.1 договору).

Як слідує з матеріалів справи, виконавцем виконано, а замовником прийнято без зауважень та заперечень виконані роботи на загальну суму 1649277,06 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року на суму 1043035,31 грн, за листопад 2021 року на суму 606241,75 грн та відповідними актами приймання виконаних робіт.

Відповідачем було оплачено виконані позивачем роботи частково, на загальну суму 567523,69 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача, яка наявна в матеріалах справи. Крім того 31.12.2021 було проведено коригування на суму 767033,47 грн, у зв`язку з чим, за твердженнями позивача, сума оплат відповідача склала 1334557,16 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач заборгованість за виконані роботи у розмірі 314719,90 грн не оплатив, внаслідок чого ТОВ "Дрілл Інвест" звернулося з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За укладеним між сторонами договором позивачем було виконано, а відповідачем прийнято без зауважень та заперечень виконані роботи на загальну суму 1649277,06 грн. Ці роботи оплачені відповідачем частково на суму 1334557,16 грн (з урахуванням корегування, проведеного 31.12.2021 на суму 767033,47 грн).

На підписаних між сторонами довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року на суму 1043035,31 грн, за листопад 2021 року на суму 606241,75 грн та відповідних актах приймання виконаних робіт не проставлено дати їх фактичного підписання.

Однак, згідно п.п.3.2.6, 5.2, 5.3 договору виконавець зобов`язаний щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ- 2в), замовник зобов`язується протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в п.5.1 даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в п.п.3.2.4, 3.2.11 даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов`язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт. Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в), підписаний уповноваженими представниками обох сторін є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього акту за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Тобто з наведених положень договору вбачається, що довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ- 2в) за травень 2021 року повинні були бути надані відповідачу до 26.05.2021 та 26.11.2021 відповідно, підписані замовником у строк до 09.06.2021 та 10.12.2021 включно та повинні були бути оплачені замовником у строк до 16.06.2021 та 17.12.2021 відповідно.

Отже з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів укладеного між сторонами правочину строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт станом на момент вирішення спору по суті настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконав (доказів протилежного замовник суду не надав), у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на суму загальну суму 314719,90 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання по оплаті виконаних робіт, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 7527,00 грн за загальний період прострочки з 06.12.2021 по 23.09.2022 та інфляційні втрати на суму 78326,45 грн за загальний період прострочки з грудня 2021 року по серпень 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст .625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті виконаних позивачем робіт, то вимоги останнього про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснених судом першої інстанції, з урахуванням положень п.п.3.2.6, 5.2, 5.3 договору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних на суму 7242,87 грн за період прострочення з 18.12.2021 по 23.09.2022 та інфляційних втрат на суму 61474,26 грн за період з січня 2022 року по серпень 2022 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.6.3 договору визначено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати за виконані позивачем роботи не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного полягає, що пеня розраховується від заборгованості за кожним періодом (кожним актом) окремо з урахуванням умов договору щодо здійснення оплати робіт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені є таким, що здійснений без урахування наведених вище норм чинного законодавства України та умов п.п.3.2.6, 5.2, 5.3 договору, а отже є невірним.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 35110,67 грн за період прострочення з 18.12.2021 по 18.06.2022.

Щодо твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції заперечень відповідача про форс-мажорні обставини, як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до п.п.7.1, 7.3 договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін (таких як війна, блокада, повінь, землетрус, пожежа та інші стихійні лиха, акти органів державної влади і управління, що обмежують правоздатність сторін в рамках правовідносин за цим договором) та роблять неможливим виконання договору, сторони відповідальності не несуть. Сторона, для якої склалася неможливість виконання обов`язків за даним договором, повинна у термін до 5 днів повідомити іншу сторону про початок вищезгаданих обставин. У разі, якщо сторона не повідомить іншу сторону про початок вказаних обставин, то вона не буде мати можливості обґрунтувати свої порушення у виконанні умов договору наявністю форс-мажорних обставин. Достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою та інші документи, що підтверджують неможливість виконання сторонами своїх обов`язків з незалежних від них причин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Однак, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставини саме у випадку, що стосується виконання умов договору щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, відповідач не надав.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги ТОВ "Дрілл Інвест" до ТОВ "Геос-Укб" підлягали частковому задоволенню у визначених вище розмірах заборгованості по оплаті основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у суді першої інстанції позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38929,14 грн.

Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання адвокатських послуг №21-2022 від 21.09.2022, який укладений між адвокатом Марусин Дар`єю Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрілл Інвест", ордер серії КС №778823 від 21.09.2022, акт надання послуг №113 від 22.09.2022 до цього договору на суму 38929,14 грн, свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8757/10 від 07.02.2020.

Згідно акту надання послуг №113 від 22.09.2022 на суму 38929,14 грн до договору про надання адвокатських послуг №21-2022 від 21.09.2022 адвокатом зазначено про надання послуг з написання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрілл Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб" та про представлення інтересів позивача в Господарському суді міста Києва під час судового засідання на загальну суму 25000,00 грн, гонорар адвоката складає 13929,14 грн, а всього на загальну суму 38929,14 грн.

За висновком місцевого господарського суду, справа №910/9646/22 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, у зв`язку з чим адвокатом послуги з представлення інтересів позивача в Господарському суді міста Києва під час судового засідання фактично не надавались.

При цьому між позивачем та адвокатом погоджено вартість послуг всіх перелічених вище послуг на суму 38929,14 грн.

Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатом частини послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на загальну суму 26429,14 грн, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв`язку з висновками суду про часткове задоволення позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-Укб" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/9646/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/9646/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9646/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.05.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Є.Ю. Шаптала

Г.П. Коробенко