Рішення

від 22.03.2023 по справі 910/18663/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2023Справа № 910/18663/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес"

про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/18663/20

за позовом Приватного підприємства "Сорт" 07541, Київська область, місто Березань, вул.Промислова, будинок 4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" вул. Дегтярівська 53-А, м. Київ,03113

про зобов`язання виконати умови договору в частині повернення майна

Представники сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Войтко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Сорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом - Гермес" про зобов`язання виконати умови договору в частині повернення товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного Договору зберігання № 1/10 від 10.10.2018 року в частині повернення переданого на зберігання відповідачеві як зберігачу товару - насіння соняшнику "Меркурій" в кількості 18 355 кг, зобов`язання з повернення якого виникло на підставі ст. 953 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 року, за результатами розгляду заяви б/н від 23.12.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18663/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 910/18663/20 та призначено розгляд справи по суті на 10.11.2022 року.

Господарським судом міста Києва рішенням від 10.11.2022 року у справі № 910/18663/20 в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Сорт» відмовлено повністю.

Так, через відділ діловодства суду 22.11.2022 року від відповідача надійшла заява б/н від 15.11.2022 року в порядку ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України (щодо витрат на правничу допомогу), в якій останній в порядку, передбаченому ст.ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України, просить стягнути з позивача Приватного підприємства "Сорт" витрати на професійну правничу (правничу) допомогу у розмірі 18000,00 грн., понесені відповідачем в межах судової справи №910/18663/20. Заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення позивачеві судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судове рішення у справі № 910/18663/20 ухвалено судом в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні за участі учасників справи та під час винесення рішення від 10.11.2022 року питання про відшкодування судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18663/20 в судовому засіданні за участю представників сторін.

Отже, ухвалою Господарського суду міста Києві від 20.12.2022 року заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18663/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви в судовому засіданні 19.01.2023 року.

Проте, у зв`язку із відключенням електроенергії згідно з графіком від ДТЕК "Київські Регіональні Електромережі" у місті Києва 19.01.2023 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 року судове засідання по розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення призначено на 16.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 року у зв`язку з нез`явленням представників сторін та надходженням 15.02.2023 року до суду засобами електронного зв`язку від відповідача клопотання б/н від 15.02.2023 року про відкладення розгляду заяви, у судовому засіданні по розгляду заяви відповідача оголошено перерву до 22.03.2023 року.

В судове засідання з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення 22.03.2023 року з`явився уповноважений представник відповідача, представник позивача - не з`явився.

Згідно частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З метою повідомлення позивача про розгляд 22.03.2023 року заяви про ухвалення додаткового рішення судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 16.02.2023 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, а саме: 07541, Київська область, місто Березань, вул. Промислова, будинок 4, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, дату, час і місце проведення судового засідання у справі № 910/18663/20 позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 03.03.2023 року поштового відправлення №0105493877697 ПП «Сорт».

Також додатково про дату, час і місце розгляду даної заяви позивача було повідомлено шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу учасника справи, зазначену в матеріалах справи, а саме: ppsort@ukr.net, копії ухвали суду від 16.02.2023 про оголошення перерви в судовому засіданні у справі № 910/18663/20, факт отримання якої 17.02.2023 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронної скриньки.

Про поважні причини неявки в судове засідання 22.03.2023 року представника позивача суд не повідомлено.

Судом доведено до відома, що через канцелярію суду 11.01.2023 року від позивача надійшли заперечення б/н від 09.01.2023 року щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких останній вважає заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на відсутність документального підтвердження понесених витрат, а також відсутність в тексті першої заяви відповідача по суті спору попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат. Заперечення разом з доказами надсилання їх на адресу відповідача судом долучені до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час проведення судового засідання 22.03.2023 року суду не надано.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, представник позивача не прибув в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті, за відсутності клопотань про відкладення, суд здійснював розгляд заяви 22.03.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні з розгляду заяви відповідача по суті 22.03.2023 року представник заявника підтримав подану заяву про відшкодування судових витрат на правову допомогу та просив її задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час прийняття рішення 10.11.2022 року у даній справі № 910/18663/20 судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що відповідачем 22.09.2022 року через канцелярію суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України подано клопотання б/н від 21.09.2022 року про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/18663/22, а саме доказів на підтвердження розміру понесених ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» у даній справі витрат на правову допомогу, та у поданих 22.09.2022 року письмових поясненнях б/н від 21.09.2022 року зазначено про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 18000,00 грн. в разі відмови в задоволенні позову.

Окрім цього, відповідачем 22.11.2022 року через канцелярію суду подано заяву б/н від 15.11.2022 року про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/18663/20 про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у якому останній також просить суд стягнути на його користь з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Отже, зважаючи на дату ухвалення рішення у даній справі № 910/18663/20 - 10.11.2022 року, звернення відповідача до суду 15.11.2022 року (згідно відмітки поштового оператора на конверті) із заявою б/н від 15.11.2022 року здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

В свою чергу, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач у поданих 11.01.2023 року запереченнях б/н від 09.01.2023 року щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача, посилаючись на відсутність документального підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн., а також не зазначення відповідачем у першій заяві по суті спору (відзиві) попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наведені види адвокатської діяльності, а також адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копії Договору б/н про надання правової допомоги від 10.04.2018 року, Додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 10.04.2018 року, Протоколу узгодження гонорару від 25.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 10.04.2018 року, Рахунку на оплату № 00257 від 31.08.2022 року, виписки по рахунку за 16.09.2022 року, Акту прийому - передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги у справі № 910/18663/20 від 14.11.2022 року.

Поряд з цим, до матеріалів позовної заяви відповідачем додано копії довіреності № 06/09 від 30.06.2020 року та ордеру серії АА № 123920 від 05.09.2022 року, виданих ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» адвокату Войтко Олександру Володимировичу на представництво інтересів відповідача в Господарському суді міста Києва, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Войтко Олександра Володимировича серії КВ № 000101 від 29.10.2009 року.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» під час розгляду справи № 910/18663/20 здійснювалось адвокатом Войтко О.В., яким було підготовлено, підписано і подано від імені відповідача відзив б/н від 11.02.2021 року, клопотання б/н від 24.02.2021 року про приєднання доказів на виконання умов спірного Договору зберігання, заперечення б/н від 25.02.2021 року на заяву про усунення недоліків, заперечення б/н від 02.03.2021 року на відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів б/н від 03.03.2021 року, клопотання б/н від 30.03.2021 року про приєднання доказів до матеріалів справи, пояснення б/н від 17.05.2021 року щодо клопотання про призначення експертизи, клопотання б/н від 17.05.2021 року про витребування доказів, пояснення б/н від 21.09.2021 року, а також клопотання б/н від 21.09.2022 року про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та заяву б/н від 15.11.2022 року в порядку ст.ст. 123, 126 ,129 ГПК України (щодо витрат на правничу допомогу).

За твердженням відповідача, загальна сума понесених ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/18663/20, склала 18000,00 грн.

Так, як встановлено судом, 10 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (відповідач у справі, клієнт за договором) та адвокатом Войтко Олександром Володимировичем (адвокат за договором) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно Додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 року до Договору адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту по справі № 90/18663/20 (Господарський суд міста Києва) за позовом ПП «Сорт» до ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» про зобов`язання виконати умови договору в частині повернення майна.

Суд зазначає, що відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони погодили, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

У відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 року до Договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається у відповідному протоколі узгодження розміру гонорару, є фіксованою сумою, не залежить від кількості документів чи/або годин, витрачених адвокатом для надання правової допомоги.

Так, на виконання вказаного пункту додаткової угоди адвокатом та клієнтом погоджено та підписано Протокол узгодження розміру гонорару від 25.01.2021 року до Договору, копія якого наявна в матеріалах справи та згідно якого розмір гонорару становить 18000,00 грн., і включає в себе правничу допомогу в Господарському суді міста Києва у справі № 910/18663/20 (підготовка відзиву, запитів адвоката, заперечень на відповідь на відзив, збір доказів, клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, та інших заяв з процесуальних питань, участі у судових засіданнях та інше).

Згідно п. 4.3 Договору та п. 4 Додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 року до Договору вартість послуг з надання правової/правничої допомоги та її обсяг визначається в описі/переліку робіт та сплачується на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом 15-ти днів.

Наразі, на виконання умов Договору сторонами було погоджено та підписано Акт прийому - передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги по справі № 910/18663/20 від 14.11.2022 року, згідно змісту якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову/правничу допомогу по справі № 910/18663/20: вивчення матеріалів позовної заяви ПП «Сорт» від 12.11.2020 року, отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 року по справі № 910/18663/20 від ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес», консультація та пояснення ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» по даній справі; збір доказів (включаючи подання запитів адвоката); підготовка, складення та направлення відзиву з додатками; підготовка та подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи; підготовка, складення та направлення заперечення на відповідь на відзив з додатками; підготовка та подання клопотання про витребування доказів, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, письмових пояснень з приводу клопотання про призначення експертизи у справі, клопотання про витребування документів, що містять вільні, умовно - вільні зразки підпису, оригіналу акту повернення зі зберігання № 17 від 08.10.2020 року для проведення експертизи, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, письмових пояснень щодо суті спору; участь в судових засіданнях; вчинення інших дій та/або підготовка тексту інших заяв, клопотань та інших заяв по суті, в яких виникне необхідність при розгляді справи; роздруківка тексту процесуальних документів згідно кількості сторін, відправлення сторонам по справі та суду; отримання процесуальних рішень по спарві (за необхідності).

Як зазначено в акті, гонорар адвоката з надання правової/правничої допомоги по справі № 910/18663/20 згідно зазначеного Акту складає 18000,00 грн. без ПДВ та сплачено 16.09.2022 року.

Наведений Акт прийому - передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги по справі № 910/18663/20 від 14.11.2022 року підписаний повноважними представниками обох сторін Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги.

Окрім цього в матеріалах справи наявні копії виставленого адвокатом рахунку на оплату № 00257 від 31.08.2022 року на суму 18000,00 грн. та виписка банку по рахунку Войтко О.В. за 16.09.2022 року, згідно якої відповідачем здійснено оплату за надання юридичних послуг згідно рахунку № 00257 від 31.08.2022 року без ПДВ в сумі 18000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/18663/20 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача представляв адвокат Войтко О.В. на підставі Договору б/н про надання правової допомоги від 10.04.2018 року та ордеру серії АА № 123920 від 05.09.2022 року, виданого ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» адвокату, який від імені відповідача подавав заяви та документи у даній справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Поряд із цим, згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, в поданих 11.01.2023 року запереченнях б/н від 09.01.2023 року щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу позивач не погоджувався з заявленим відповідачем до відшкодування розміром витрат на правову допомогу та наголошував на відсутності документального підтвердження таких витрат та їх розміру, а також фактичної оплати в сумі 18000,00 грн. та не зазначення відповідачем у першій заяві по суті спору (відзиві) попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Так, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем доказів, в тому числі Акт прийому - передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги по справі № 910/18663/20 від 14.11.2022 року на суму 18000,00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Зокрема, суд зазначає про включення до складу наданої адвокатом правової допомоги послуг із отримання ухвали суду від 25.01.2021 року у справі № 910/18663/20 та роздруківки тексту процесуальних документів згідно кількості сторін, відправлення їх сторонами та суду, а також збір доказів, які, на переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами підготовки та подання до суду документів у даній справі, в тому числі, відзиву та заперечень на відповідь на відзив. При цьому такі дії фактично мають результатом створення єдиного процесуального документу - відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, на переконання суду, комплекс цих робіт має за мету один результат - юридичну послугу з підготовки і написання відзиву на позовну заяву (заперечень на відповідь на відзив).

Також судом враховано факт попереднього до відкриття провадження у даній справі № 910/3125/20 звернення позивача ПП «Сорт» до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» про стягнення 482 002,22 грн. вартості переданого відповідачеві в межах виконання договору зберігання № 1/10 від 10.10.2018 року насіння соняшника у кількості 18 355 кг, в задоволенні позовних вимог у якій рішенням від 11.06.2020 року було відмовлено, позаяк, за висновками суду, позивачем не було доведено наявність обставин, які зумовлюють виникнення у відповідача обов`язку з оплати спірного товару.

Окрім цього, судом критично оцінюється включення до переліку виконаних адвокатом робіт клопотання про витребування доказів від 03.03.2021 року, яке за результатами розгляду судом протокольною ухвалою від 07.04.2021 року залишено без розгляду, та додатково наголошується на незначній складності та формальному змісті підготованих адвокатом під час розгляду даної справи клопотань про долучення доказів, ознайомлення з матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи тощо.

Суд також додатково враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

При цьому згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, як свідчать матеріали справи, до складу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з позивача, включені витрати на представництво інтересів клієнта в судових засіданнях, проте відповідачем не наведено втрати часу, а також обставин участі в судових засіданнях по справі № 910/18663/20 адвоката, у зв`язку з чим судом самостійно встановлено факт участі адвоката відповідача Войтко О.В. у восьми судових засіданнях загальною тривалістю 3,10 годин.

Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником відповідача докази, в т.ч. Акт прийому - передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги по справі № 910/18663/20 від 14.11.2022 року, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 11500,00 грн. від попередньо заявленої суми 18000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду про зменшення витрат, заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 11500,00 грн.

При цьому заперечення позивача в частині ненадання доказів здійснення відповідачем фактичної оплати понесених під час розгляду витрат на професійну правничу допомогу спростовуються матеріалами справи та судом до уваги не приймаються.

В свою чергу, викладені в запереченнях позивача щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення доводи щодо ненадання відповідачем відповідного попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат разом із першою заявою по суті спору згідно ч.ч.1, 2 ст. 124 ГПК України не можуть бути розцінені судом в якості підстав для відмови у відшкодування витрат відповідача на правову допомогу, зважаючи на залишення вирішення даного питання приписами ГПК на розсуд суду, та приймаючи до уваги клопотання б/н від 21.09.2022 року подане згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України про долучення доказів понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн., а також пояснення відповідача б/н від 21.09.2022 року щодо суті спору, за змістом яких попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 18000,00 грн., отже саме вказану суду відповідач просив стягнути з позивача в разі відмови в задоволенні позовних вимог останнього.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України), покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 року в задоволенні позовних вимог ПП «Сорт» відмовлено повністю, з одночасним покладенням на позивача понесених відповідачем витрат по сплаті судового збору, за висновками суду, наявні підстави для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статей 221, 244 ГПК України у вказаній сумі 11500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/18663/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сорт" (07541, Київська область, місто Березань, вул.Промислова, будинок 4, код ЄДРПОУ 30334689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" (вул. Дегтярівська 53-А, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 39422783) 11500,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволені решти заяви відповідача відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24 травня 2023 року.

Суддя А.М.Селівон