Ухвала

від 25.05.2023 по справі 908/2418/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/2418/21

Провадження № 2235/2023

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023

складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.

у справі № 908/2418/21

про банкрутство Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива", -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2021 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2418/21 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Приватне підприємство "Бізон-Тех Добрива" ліквідовано. Провадження у справі закрито.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021, справу направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

31.01.2022 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/2418/21 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати докази, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 481,00 грн та докази, що підтверджують направлення копії апеляційної скарги кредиторам та ліквідатору Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива" - арбітражному керуючому Клименку О.Ю.

30.06.2022 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2418/21 з доданими до скарги матеріалами повернуто скаржнику.

Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі №908/2418/21, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2418/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

15.02.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/2418/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку.

14.03.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/2418/21 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2418/21. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2418/21. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області з доданими до скарги матеріалами повернуто скаржнику.

03.04.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головне управління ДПС у Запорізькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/2418/21 та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

06.04.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О.О., Картере В.І.

26.04.2023 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/2418/21 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: подати до Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додати документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 684 грн, а також докази надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

08.05.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) скаржником направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (надійшла до Суду 11.05.2023), до якої додано докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення учасникам справи №908/2418/21.

Проте, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не надано Суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/2418/21 у розмірі 2 684 грн, тобто скаржником в повному обсязі не усунуто недоліків поданої касаційної скарги. Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/2418/21.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до статті 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на відповідний рік". Органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору зобов`язані звернутись до Державної казначейської служби України за місцем знаходження. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 № 188 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою України в особливому режимі в умовах воєнного стану" внесено зміни до підпункту 2 пункту 19 щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку у визначеній черговості. Так, відповідно до підпункту 2 пункту 19 цього Порядку, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору. При цьому скаржник зазначає, що грошові кошти за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" наразі відсутні, а відтак, Головне управління ДПС у Запорізькій області об`єктивно позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Разом з цим, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 щодо права юридичної особи звернутися з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, скаржник наголошує, що у випадку відмови у задоволенні цього клопотання, Головне управління ДПС у Запорізькій області буде позбавлене наданого йому Конституцією та іншими законами України права на звернення до суду, що призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).

У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.

За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, оскільки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не виконано у повному обсязі вимоги ухвали Верховного Суду від 26.04.2023 та не усунуто недоліки поданої касаційної скарги в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/2418/21, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги скаржнику.

При цьому Верховний Суд зазначає, що відповідно до змісту частини восьмої статті 174 ГПК України скаржник не позбавлений права повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку після усунення її недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 232, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №908/2418/21 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере