Вирок

від 26.05.2023 по справі 946/2884/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/2884/23

Провадження № 1-кп/946/434/23

ВИРОК

Іменем України

26 травня 2023 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12022166150000272, за обвинуваченням,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18 вересня 1991 року Ізмаїльським районним судом Одеської області за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140, 81, ч. 3 ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КПК України виконання вироку відстрочено на 2 роки; 13 травня 1992 року Снятинським районним судом ІваноФранківської області за ч. 2, 3 ст. 140, ч. 3 ст. 193, 42, 43 КК України до 4 років позбавлення волі; 17 травня 1996 року Ізмаїльським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 17 грудня 1999 року Ізмаїльським районним судом Одеської області за ч. 2, 3 ст. 140, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КПК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовий строк 3 роки та штраф 2000грн; 30 жовтня 2000 року Овідіопільським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 215-3, ч. 1 ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського районного суду від 17 грудня 1999 року приєднано 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 05 березня 2003 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 307, 71 КК України до 7 років позбавлення волі; 04 лютого 2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 191, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням іспитовий строк 3 роки; 25 січня 2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 21 грудня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням іспитовий строк 1 рік;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні данні.

В період дії на всій території України воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме: 01 квітня 2022 року, в денну пору доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання у будинку АДРЕСА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, зайшов до кімнати ОСОБА_7 , де виявив та таємно викрав електричну лобзикову пилу марки «Елпром ЕПЛЕ-105» вартістю 1403грн 66коп., кутову шліфувальну машинку марки «Елпром ЕМШУ1250-125» вартістю 777грн 66коп., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2181грн 32коп.

Крім цього, в період дії на всій території України воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме: 15 липня 2022 року, в денну пору доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання у будинку АДРЕСА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, зайшов до кімнати ОСОБА_7 , у якій виявив та таємно викрав електричну дриль «Елпром ЕДУ-950» вартістю 1269грн 33коп., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 25 липня 2022 року, близько 12 години, знаходячись за адресою: будинок АДРЕСА_2 , зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_6 та попросив у останнього надати йому велосипед марки «CHEYENNEFS - 6000» під приводом поїхати по особистих справах та швидко повернутися, яким вирішив надалі заволодіти, шляхом зловживання довірою. ОСОБА_6 , в свою чергу, довіряючи та будучи впевненим в поверненні його майна, надав раніше знайомому ОСОБА_4 велосипед марки «CHEYENNEFS - 6000». Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , не маючи наміру повертати майно потерпілому ОСОБА_6 , а саме - велосипед марки «CHEYENNEFS 6000», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, заволодівши чужим майном, шляхом зловживання довірою, поїхав у невідомому напрямку на велосипеді марки «CHEYENNEFS - 6000» вартістю 3633грн 33коп.,який належить потерпілому ОСОБА_6 . Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах через те, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином. Цивільний позов до обвинуваченого від потерпілих не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілих.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, сприяння в його розкритті, часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий: 21 грудня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням іспитовий строк 1 рік, тобто злочини ОСОБА_4 скоїв після винесення вироку від 21 грудня 2021 року в період іспитового строку.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 має не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності, та вчинив нові умисні злочини проти власності після ухвалення попередніх вироків, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України судом не вбачається, також неможливе застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, оскільки він вчинив нові злочини в період іспитового строку. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочини післявинесення вирокувід 21грудня 2021року покарання йому слід призначати за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченимист. 72 КК України.

Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в розмірі 2265грн 36коп.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 369 371, 373 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.4ст.185КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Згідно ст. 71, 72 КК України в строкпокарання,остаточно призначеногоза сукупністювироків,частково приєднатине відбутепокарання завироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року у вигляді3років позбавленняволі і остаточно покарання ОСОБА_4 визначити за правилами ст. 72 КК України у вигляді п`яти років та шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 утримання під вартою із розрахунку день за день в період з 18 вересня 2022 року по 19 вересня 2022 року та з 14 квітня 2023 року до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироком відносно ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять)грн 36коп.

Скасувати арештречових доказівпо справі,накладений ухваламислідчих суддівІзмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від02серпня 2022року,03серпня 2022року та15серпня 2022року серпня2022року.Речові докази: договір про надання фінансового кредиту та заставу майна № 411 від 25 липня 2022 року, який укладено між ПО «Ломбард «Сейф» ТОВ «Карат-Кредит та Компанія» (код ЄДРПОУ 36509583) в особі касира ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зберігати в матеріалах провадження; електричну дриль «ЕДУ-950» сірого кольору, коробки від електричної лобзикової пили «Елпром ЕПЛЕ-105» та кутової шліфувальної машинки марки «ЕМШУ1250-125» - повернути потерпілому ОСОБА_7 .

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1