Ухвала

від 04.07.2023 по справі 946/2884/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1765/23

Справа № 946/2884/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04.07.2023 року м. Одеса

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі.

21.06.2023 року через канцелярію ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», обвинуваченим ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування. Від викладених в апеляційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки апеляційного розгляду. Саме тому до форми і змісту апеляційної скарги пред`являються жорсткі вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 399 КПК України.

Так, статтею 396 КПК України встановлені вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, яка подається до суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною 2 цієї норми права в апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

Тобто, згідно з вимогами п.4 ч. 2 ст. 396 КПК України, посилаючись в апеляційній скарзі на незаконність чи необґрунтованість судового рішення, апелянт має вказати конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, з обґрунтуванням своїх вимог.

Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішеннях Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 та від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначено, що українська мова, як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Частиною 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом із цим, за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Окрім того, ч. 1 ст. 29 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають документи державною мовою.

Отже, згідно із Конституцією України, КПК України та вищезазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд, як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень та в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову, що також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Однак, подане обвинуваченим "прохання" не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, що позбавляє апеляційний суд визначити межі перегляду у відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК та перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.

Тобто, враховуючи вищенаведене, при оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову, що надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст. 396 КПК України та визначитись щодо прийняття скарги до провадження.

Так, зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що вона викладена іноземною мовою, а саме російською, що в свою чергу є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених цим Кодексом, суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Додатково вважаю за необхідне роз`яснити, що у випадку, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті ним у встановлений апеляційним судом строк, така апеляційна скарга буде повернута йому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 399 КПК України, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, -

ухвалив

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, якщо особа не усунула недоліки у строк, встановлений суддею-доповідачем, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2