Ухвала

від 18.05.2023 по справі 947/14388/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14388/23

Провадження № 1-кс/947/6144/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001420 від 09.12.2021 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Остріжок, Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими на цей час невстановленими особами, направлену на незаконне видобування корисної копалини місцевого значення піску у значному розмірі, в межах земельної ділянки площею 72,7018 га з кадастровим номером 5123983400:01:002:0011, яка знаходиться за межами населених пунктів між с. Кучурган та с. Труд-Куток Роздільнянського району Одеської області в межах географічних координат: НОМЕР_1 ;46°44'46.2"N НОМЕР_2 ;46°44'35.8"N НОМЕР_3 ; 46°44'34.1"N 29°59'18.6"Е.

З метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_5 діючи спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, у невстановлений час підшукали (придбали) знаряддя вчинення злочину, а саме екскаватор (трактор) невідомої марки та моделі для здійснення видобування корисної копалини місцевого значення піску на вищезазначеній земельній ділянці, а також 5 вантажних автомобілів для вивозки піску з родовища корисних копалин (кар`єру) та його доставки покупцям.

Реалізуючи злочинний план ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими на цей час невстановленими особами, у період з 07:30 год. до 15 год. 18.01.2023, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 17, 19 Кодексу України «Про надра»,

ст.24Гірничого ЗаконуУкраїни,п.3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», тобто за відсутності рішень та дозвільних документів, що видаються Державною службою геології та надр України та Головним управлінням Держпраці в Одеській області, а саме спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин місцевого значення піску на території родовища «Труд-Куток» в межах земельної ділянки площею

72,7018 га з кадастровим номером 5123983400:01:002:0011, яка знаходиться за межами населених пунктів між с. Кучурган та с. Труд-куток Роздільнянського району Одеської області, а також акту про надання гірничого відводу, переслідуючи мету незаконного збагачення віднезаконно видобутку та продажу корисних копалин місцевого значення, отримавши усні вказівки від співучасників, використовуючи екскаватор (трактор) невідомої марки та моделі із ківшом, здійснив в межах географічних координат: НОМЕР_1 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; 46°44'34.1"N 29°59'18.6"Е,незаконний видобуток корисної копалини місцевого значення піску об`ємом 200,99 метрів кубічних, ринкова вартість якого станом на 18.01.2023 складала 59543,29 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок три) грн 29 коп.

Крім того, відповідно до обґрунтованого розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами, який здійснено за «Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 за № 303, розмір збитків, заподіяних Державі внаслідок самовільного користування надрами склав

226234 (двісті двадцять шість тисяч двісті тридцять чотири) грн 34 коп.

За вищевикладенихобставин,16.05.2023року ОСОБА_5 органом досудовогорозслідування булозатримано в порядкуст.208КПК Українита повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор вимоги поданогоклопотання підтримаву повномуобсязі тапросив задовольнити.Заявлений уклопотанні розмірзастави,який перевищуєрозмір,передбачений п.2ч.5ст.182КПК України,прокурор обґрунтувавтим,що підозрюванийймовірно входитьдо групиосіб,яка займаласянезаконним видобуткомпіску зметою йогоподальшої реалізації.А відтак,враховуючи матеріальнестановище ОСОБА_5 ,розмір заставивизначений умежах щодоособи,підозрюваної увчинення тяжкогокримінального правопорушення,не будедостатнім длязабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання.

Адвокат ОСОБА_4 звернув увагу на міцність соціальних зв`язків його підзахисного, адже останній одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання.

З огляду на вищевикладене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Додатково захисник долучив характеризуючи підзахисного матеріали, які просив врахувати.

Підозрюваний повідомив, що з підозрою погоджується в повному обсязі, визнає свою вину. Щодо запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

16.05.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 13.02.2023; протоколом про результати візуального спостереження за місцем від 16.02.2023; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 13.02.2023; протоколом огляду від 10.02.2023 а саме території, розташованої по АДРЕСА_3 , у ході якого вилучено зразки сипучої суміші, зовні схожої на пісок; протоколом огляду від 10.02.2023, а саме ділянки місцевості, розташованої неподалік с. Кучурган, Роздільнянського району Одеської області, у ході якого вилучено зразки сипучої суміші, зовні схожої на пісок; висновком судової земельно-технічної експертизи № 23-650 від 27.02.2023, згідно якого, об`єм піску який зберігається на огородженій території,розташованої по АДРЕСА_3 , складає 200,99 метри кубічні; протоколом огляду від 23.03.2023 а саме території, розташованої по АДРЕСА_3 , у ході якого вилучено зразки сипучої суміші, зовні схожої на пісок; протоколом огляду від 23.03.2023, а саме ділянки місцевості, розташованої неподалік с. Кучурган, Роздільнянського району Одеської області, у ході якого вилучено зразки сипучої суміші, зовні схожої на пісок; висновком експерта № 666 від 29.03.2023 згідно якого ринкова вартість будівельного кар`єрного піску об`ємом 200,99 метрів кубічних станом на 18.01.2023 складає 59543,29 гривен; розрахунком Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) № 1078/1.0 від 28.03.2023, згідно якого державі внаслідок самовільного видобування та користування надрами, завдано збитків на 226 234,34 гривень; протоколом про результати зняття інформації електронних комунікаційних мереж від 13.02.2023 відносно ОСОБА_5 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 19.01.2023; запитом прокурора та відповіддю з Державної служби геології та надр України від 31.01.2023 щодо відсутності спеціальних дозволів на видобування корисних копалин в межах визначених у запиті, у тому числі щодо родовища «Труд-Куток»; рапортом о/у УСР в Одеській області ДСР НП України щодо намірів переховуватись від органів досудового розслідування; протоколами огляду місця події від 16.05.2023 (кар`єру та бази); іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне обставини ймовірного вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та характер такого кримінального правопорушення підтверджують ймовірну регулярність та перманентність здійснюваної неправомірної діяльності підозрюваним.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків та експертів в рамках даного кримінального провадження.

Зокрема показаннями свідка та висновками експерта на теперішній час в тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_5 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно останнього до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Більше того, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо того, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженні планується проведення судових: земельно-технічної експертизи і товарознавчої експертизи з метою визначення вартості корисних копалин, а тому є вірогідність того, що ОСОБА_5 може здійснювати вплив на експертів з метою спотворення висновків даних експертиз.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Водночас,слідчий суддякритично оцінюєпосилання сторониобвинувачення наіснування ризику,передбаченого п.2ч.1ст.177КПК Українита вважаєїх необґрунтованими,оскільки покримінальному провадженнюпроведено рядобшуків,вилучені речіта документиякі перебуваютьу сторониобвинувачення,прокурором недоведено якимчином підозрюванийможе знищитиречі тадокументи.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а також наявних в рамках означеного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказаний розмір застави, на думку слідчого судді, в повному обсязі здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з огляду на наступне. ОСОБА_5 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та реєстрації, крім того, в судовому засіданні останній свою провину визнав та щиро каявся.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, його характеризуючи дані, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001420 від 09.12.2021 року відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 13.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 13.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1