Ухвала

від 26.05.2023 по справі 523/8824/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8824/23

Провадження №2/523/3593/23

У Х В А Л А

"26" травня 2023 р.

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кузьміна О.І., розглянувши матеріали, які надійшли за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023р.. до Суворовського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди, оскільки наказ є незаконним, суперечить вимогам ст..13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», так як в обох сторін трудових відносин була та є можливість виконувати свої обов`язки за трудовим договором.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви приходжу до висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В цей же час, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. п. 2, 7, 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, до компетенції адміністративних судів належить розгляд спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Поняття публічної служби є широким, оскільки включає в себе державну службу, службу в органах місцевого самоврядування та службу в публічних установах. Під «публічною службою» необхідно розуміти врегульовану виключно Конституцією та законами України професійну публічну діяльність осіб, які заміщують посади в державних органах і органах місцевого самоврядування щодо реалізації завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. Публічну службу в найширшому розумінні можуть здійснювати працівники усіх організацій публічного сектору: органами державної влади (тобто не лише виконавчої, а й законодавчої та судової); державними підприємствами та установами; органами місцевого самоврядування; комунальними підприємствами та установами.

Юрисдикційність справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби належить до адміністративних правовідносин.

У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 813/1045/18).

У постанові від 31.10.2018 року у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що позивач ОСОБА_1 просить суд визнати її звільнення незаконним, скасувати наказ про призупинення дії трудового договору № 95-ос від 10.06.2022 року та стягнути не виплачений внаслідок дії трудового договору середній заробіток в розмірі 211801,71 грн,а моральну шкоду в розмірі 20000 грн., витрати на правничу допомогу та судовий збір з відповідача Новокаховського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області.

Спір між сторонами виник у зв`язку із виданням в.о.начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області наказу № 95-ос від 10.06.2022 року про призупинення з 10.06.2022р. дії трудового договору з ОСОБА_1 , головним спеціалістом перевірки обгрунтованості видачі листків непрацездатності Новокаховського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Тобто вказаний спір, що виник між сторонами, стосується проходження позивачем ОСОБА_1 публічної служби. В цей же час, спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який, з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суддя дійшов висновку про те, що наявні підстави, визначені п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, для відмови у відкритті провадження в цивільній справі, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в судах за правилами ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Враховуючи вказані норми та предмет позову, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та відноситься до предметної юридикції Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно з нормами ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи із зазначеного необхідно відмовити позивачу у відкритті провадження у справі за вказаним позовом та роз`яснити право на звернення з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.4, 19, 186,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду

Позовну заяву з додатками до неї повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя О.І.Кузьміна