Ухвала

від 25.05.2023 по справі 465/5090/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 465/5090/21

провадження № 61-5622ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-Будівельна Група «Моноліт»</a>, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у зазначеній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявнику строк для направлення адресу суду уточненої касаційної скарги, в якій зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

Так, в уточненій касаційній скарзі заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Аналіз уточненої касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень. Заявник не обґрунтовує передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Формальна вказівка на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник не зазначив щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтував неправильність застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у цій частині. Тому заявник не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 27 квітня 2023 року, а тому касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-Будівельна Група «Моноліт»</a>, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом вчинення певних дій вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров