Постанова

від 16.05.2023 по справі 442/2366/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/2366/21 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.

Провадження № 22-ц/811/1278/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Гай О.О.

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_3 , співвідповідача Східницької територіальної громади про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_3 , в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення № 331 від 07.05.2015 Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

На обґрунтування позову зазначила, що 07.05.2015 Новокропивницькою сільською радою було прийнято рішення № 331 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_3 , площею 0,1428 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням також вирішено передати цю земельну ділянку кадастровий номер 46212851000:01:002:0448 у власність ОСОБА_3 .

Вважає, що цим рішенням порушуються її інтереси, оскільки ОСОБА_3 , як сусід, не погоджував із нею межі, натомість починаючи з 2012 року у них виникають постійні конфлікти і спори; в місцевому фонді документацій із землеустрою відсутня технічна документація із землеустрою на ім`я ОСОБА_3 . На підставі наведеного просила задовольнити позов.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.05.2022 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що звертаючись до суду з позовом, позивач вказала, що по сусідству належного їй на праві власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 , проводить будівництво відповідач ОСОБА_3 , оскаржуване рішення відповідача - Новокропивницької сільської ради, стосуються саме сусідньої земельної ділянки. Проте, ОСОБА_3 жодним чином до неї не звертався, щодо погодження суміжних меж. Так, для визначення та відновлення меж земельних ділянок проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, і погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що передбачено ст.198 Земельного кодексу України. Натомість, починаючи із 2012 року позивач з відповідачем - ОСОБА_3 має постійні конфлікти, включаючи і судові спори. Крім того, в позові позивач також зазначила та надала відповідні докази, що згідно листа Управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області в місцевому фонді документацій із землеустрою управління відсутня технічна документація із землеустрою на ім`я ОСОБА_3 .

Просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В судовомузасіданні апеляційноїінстанції ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_2 ,підтримали апеляційнускаргу зпідстав,зазначених уній,представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування віднесено законодавцем згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України до одного із способів захисту прав громадян на земельні ділянки.

Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина п`ята статті 158 ЗК України).

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Судом встановлено,що позивачка ОСОБА_1 є власницеюжитлового будинкуна АДРЕСА_1 ,згідно договорукупівлі-продажувід 11.08.2006.

Рішенням Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 07 травня 2015 року № 331 ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0, 1428 га, яка розташована на АДРЕСА_1 та передано безоплатно у його власність вказану земельну ділянку, кадастровий номер 4621285100:01:002:0448.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 07.05.2015 № 331, посилаючись на те, що зазначене рішення було прийнято без погодження меж земельної ділянки із нею, як суміжним землекористувачем.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

До подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552цс18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652цс18), в яких вказувала про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, правового значення вони не мають.

У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Враховуючи наведене та підстави заявлених позивачкою вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що відсутність погодження меж земельної ділянки не може бути підставою для задоволення позову про визнання незаконним та скасування прийнятого Новокропивницькою сільською радою рішення № 331 від 07.05.2015.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджено факту межування земельних ділянок ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2013 у справі № 1306/7260/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.10.2014, задоволено позов Дрогобицького міжрайонного прокурора та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 187624 від 29.07.2008, виданий ОСОБА_1 . Скасовано державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 487624 від 29.07.2008, виданого ОСОБА_1 .

Як вбачається із ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20.10.2014 у справі № 1306/7260/12, 13.03.2008 Новокропивницькою сільською радою приймалося рішення № 226, яким ОСОБА_1 було передано безкоштовно у власність земельну ділянку площеюсаме 0,16 га, а не 0,1855 га, як зазначено у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 487624 від 29.07.2008, виданому на ім`я ОСОБА_1 на підставі витягу з вище згаданого рішення Новокропивницької сільської ради № 226, який був підроблений сільським головою ОСОБА_5 , що стало підставою для порушення кримінальної справи.

Тобто, у позивачки ОСОБА_1 відсутній державний акт на правовласності наземельну ділянку площею 0,1855га,а ізСхеми накладання земельних ділянок, наданої представником позивача, не вбачається розмір земельної ділянки ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 26.05.2023

Головуючий

Судді