Ухвала

від 25.05.2023 по справі 120/6319/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

25 травня 2023 р.Справа № 120/6319/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

до Фермерського господарства «Агрорсоток»

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Вінницькій області з адміністративним позовом до Фермерського господарства «Агрорсоток», в якому просила застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Фермерського господарства «Агроросток» вигляді заборони Фермерському господарству «Агроросток» використання водного об`єкта площею 15,2552 га розташованого за межами с. Мала Ростівка ( Вінницького) Оратівського району Вінницької області до отримання господарством дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою суду від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності та зазначення інших причин його пропуску (в разі існування таких).

19.05.2023 представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Надаючи оцінку поданій заяві, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є тримісячний строк.

Як зазначив позивач, 19.01.2022 за результатами позапланової перевірки на виконання вимог припису, було встановлено, що припис в частині отримання дозвільних документів на спеціальне водопостачання ФГ «Агроросток» не виконано.

Листом від 04.05.2022 № 1221/5/22 Інспекція зверталась до відповідача з проханням надати до 01.06.2022 інформацію щодо стану виконання пунктів припису від 25.02.2021. Однак, позивач вказав, що відповідь від товариства не надходила.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 11.05.2023, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Разом з тим, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі №186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В заяві представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на 30 діб (з подальшими продовженнями).

А тому, на думку позивача, введення воєнного стану в Україні не залежало від волевиявлення позивача та стало першочерговою причиною пропуску строків для звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивач також вказує, що причиною пропуску строків стала відсутність коштів на судові витрати у першому півріччі 2022.

А також, зазначає, що згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Так зазначає, що відповідно до виписки з ЄДР від 11.09.2020, виписки ЄДР від 22.02.2023 представниками Інспекції були Педченко Г.О. (завідувач сектору правового забезпечення), Бойчук І.О. і Мукомел А.П. (головні спеціалісти).

Позивач вказує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - мобілізовані на військову службу, а тому, завдання та функції сектору правового забезпечення виконувала лише завідувач сектору до звільнення 31.03.2023.

Таким чином, на думку позивача, значне навантаження та велика кількість судових засідань в період військового стану, де Інспекція виступала позивачем або відповідачем, може бути поважною причиною не звернення до суду вчасно.

Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на введення в Україні воєнного стану та мобілізацію двох працівників сектору правового забезпечення, що на думку позивача є непереборною силою, яка перешкоджала вчасно звернутися до суду з даним позовом.

Однак, обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві на своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Більше того, як самостійно зазначив позивач, після мобілізації двох працівників сектору правового забезпечення, завдання та функції цього сектору продовжила виконувала завідувач сектору правового забезпечення до звільнення 31.03.2023.

Суд повторно наголошує, що позивач як суб`єкт владних повноважень, міг делегувати виконання обов`язків іншим працівникам, щоб звернутись із даним позовом в межах встановленого КАС України строку звернення.

Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що наведені у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення дійсно пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі щодо вчасного звернення до суду з адміністративним позовом.

Відтак наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з причин введення в Україні воєнного стану та мобілізацію працівників не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення воєнного стану в Україні.

Верховний Суд в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення строку.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Як самостійно вказав позивач, значне навантаження та велика кількість судових засідань в період військового стану, де Інспекція виступала позивачем або відповідачем, на його думку, може бути поважною причиною не звернення до суду вчасно.

Отже суд приходить до висновку, що Інспекція, як суб`єкт владних повноважень, продовжувала здійснювати свою діяльність і приймала участь в судових засіданнях та виступала на стороні як позивача так і відповідача, однак з даним позовом звернулась лише 11.05.2023.

При цьому, Вінницький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення, з урахуванням навіть того, що дану позовну заяву подано в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Крім того, позивач також просить поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом посилаючись як на поважність причин пропуску такого строку, в тому числі, на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що у разі коли бюджетний розпис на плановий бюджетний період не затверджено в установлений законодавством строк, в обов`язковому порядку затверджується тимчасовий розпис бюджету на відповідний період та подається відповідному органу Казначейства для доведення витягів з тимчасового розпису бюджету головним розпорядникам. Головний розпорядник доводить витяги з тимчасового розпису бюджету відповідальним виконавцям, розпорядникам нижчого рівня. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також тимчасові плани використання бюджетних коштів і тимчасові помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються. Одержувачі складають на зазначений період тимчасові плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують такі кошти. Штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку бюджетного періоду. Під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.

Однак суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви.

За правилами передбаченими ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 169 КАС України).

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Фермерського господарства «Агрорсоток» про зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: