ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року Справа № 160/3901/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ПРОМДЕТАЛЬ» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля в частині, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ПРОМДЕТАЛЬ» (вул. Кобилянського, буд. 219, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50002, код ЄДРПОУ 25021138) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43672853), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Будівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, №2)», 02.09.2022 року опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер висновку 21/01-202112229172/1), реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 202112229172 в частині підпунктів 1, 2, 3, 4, 5 пункту 1, та пункту 7, а саме:
підпункт 1 пункту 1: скорегувати межі ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, що безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова., а також СЗЗ з урахуванням меж РЛП;
підпункт 2 пункту 1: по ресурсам корегування внести зміни до проекту розробки родовища;
підпункт 3 пункту 1: погодження відкорегованого проєкту здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля;
підпункт 4 пункту 1: провести дослідження з урахуванням скорегованих даних по проведення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування, зокрема:
-ймовірного впливу планової діяльності з урахуванням наявності охоронних видів у Регіональному ландшафтному парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова»;
-наявність видів та оселищ, занесених у список, що підлягають охороні в об?єкти Bokovenkivskyi Regional Landscape Park (UA 0000136) Смарагдової мережі;
підпункт 5 пункту 1: до корегування меж ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, а також здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не здійснювати планову діяльністю та знесення зелених насаджень.
пункт 7: на суб?єкта покладено обов?язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування **, а саме:
на підставі інформації, наведеної в Звіті з ОВД, не представляється можливим оцінити впливи на довкілля від будівництва та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки № 1, № 2), у зв`язку з чим визначення допустимості такої діяльності можливе після корегування меж ділянок № 1 та № 2, на яких передбачається реалізація планової діяльності, перед погодженням відкорегованого проекту розробки родовища.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення електронного аукціону та договору від 14.05.2020 року № 4/1-20 купівлі продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні, з метою видобування глини, суглинків, піску Ганнівського родовища (ділянки № 1, № 2), яке знаходиться в Долинському районі Кіровоградської області, ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» було придбано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6412 від 15.07.2020. Відповідно до умов Спеціального дозволу, угоди № 6412 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2), додатку № 1, які є невід?ємними частинами вказаного Спеціального дозволу, за вказаними ділянками встановлено географічні координати кутових точок та площа ділянки надр. З метою виконання умов Програми робіт з видобування суглинку, глини, піску Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2) (додаток 2 до Угоди), з боку ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» було проведено процедуру оцінки впливу на довкілля, за наслідком якої позивачем було отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Бцдівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, № 2), який опубліковано в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер висновку 21/01-202112229172/1), реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 202112229172. З урахуванням усієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення встановлено допустимим провадження планової діяльності з урахуванням наступного:
-у процесі здійснення процедури ОВД встановлено, що ділянки № 1, № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», у зв`язку з чим необхідно скорегувати ділянки та провести додаткову оцінку впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування;
-на підставі наведених у Звіті з ОВД оцінок впливів на компоненти довкілля (грунти) та геологічне середовище, атмосферне повітря, водне середовище, рослинний і тваринний світ, природно-заповідний фонд, клімат і мікроклімат, соціальне та техногенне середовище) визначення сукупного впливу планової діяльності можливе за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування;
-за результатами аналізу звіту з оцінки впливу на довкілля встановлено, що основний вплив планової діяльності очікується на грунт, геологічне, повітряне та водне середовища, рослинний і тваринний світ, території та об?єкти природно-заповідного фонду. Відповідач визначив екологічні умови провадження планової діяльності. Так, серед іншого, підпунктами 1-5 пункту 1 вказано:
1. Для планової діяльності встановлюються такі умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності, а саме:
1) Скорегувати межі ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, що безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», а також СЗЗ з урахуванням меж РЛП;
2) По результатам корегування внести зміни до проекту розробки родовища;
3) До погодження відкорегованого проєкту здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля;
4) Провести дослідження з урахуванням скорегованих даних по проведення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування, зокрема:
-ймовірного впливу планової діяльності з урахуванням наявності охоронних видів у Регіональному ландшафтному парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова»;
-наявності видів та оселищ, занесених у список, що підлягають охороні в об?єкти Bokovenkivskyi Regional Landscape Park (UA 0000136) Смарагдової мережі;
5) до корегування меж ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, а також здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не здійснювати планову діяльність та знесення зелених насаджень.
Пунтом 7 Висновку ОВД, на суб?єкта покладено обов?язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування**, а саме:
-На підставі інформації, наведеної в Звіті з ОВД, не представляється можливим оцінити впливи на довкілля від будівництва та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, №2), у зв`язку з чим визначення допустимості такої діяльності можливе після корегування меж ділянок № 1 та № 2, на яких передбачається реалізація планової діяльності, перед погодженням відкорегованого проєкту розроби родовища.
Позивач не погоджується з Висновком ОВД в частині екологічних умов, зокрема підпунктів 1-5 та пунтку 7, вважає його протиправним, оскільки він не відповідає вимогам ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» та ЗУ «Про дозвільну систему у господарській діяльності». У висновку визначено допустимість провадження планової діяльності позивача, але виключно після корегування меж ділянки № 1 та № 2 та здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля об?єкта ПЗФ із зазначення орієнтирів, його адміністративне розташування, топономіку, орієнтовну площу, характер використання території і природних ресурсів на момент розроблення Проекту створення. Для території або об?єкта ПЗФ, управління яким відповідно до Закону, буде здійснюватися спеціальною адміністрацією, додатково подаються відомості про ділянки, що надаються йому в постійне користування, або входять до його складу без вилучення у землекористувачів/землевласників. Відомості про місцезнаходження та опис меж території або об?єкта ПЗФ надаються відносно орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах з урахуванням меж водних об?єктів, особливостей ландшафту, природних угідь, об?єктів інфраструктури, доріг, просік, меж населених пунктів, меж землекористувань тощо. Отже, при створенні будь-якого ПЗФ в обов?язковому порядку, щонайменше повинна бути дотримана процедура від створення юридичної особи до орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах з урахуванням меж водних об?єктів, особливостей ландшафту, природних угідь, об?єктів інфраструктури, доріг, просік, меж населених пунктів, меж землекористувань тощо. При цьому, у Висновку з оцінки впливу на довкілля, зазначено, що у процесі здійснення процедури ОВД встановлено, що ділянки № 1 та № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі РЛП «Боковенський ім. М. Л. Давидова». Разом з тим, з Висновку ОВД відсутня можливість встановити географічні координати ділянки Регіональнго ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова» та безпосередньо в якій частині його межі перетинаються або межують із Ганнівським родовищем (ділянки № 1 та № 2), відсутні посилання на картографічні матеріали, межі тощо. Таким чином, відповідач у Висновку ОВД не обгрунтував, не вказав межі, не зазначив картографічні матеріали, координати безпосередньо Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський і. М. Л. Давидова» та безпосередньо, в якій частині його межі перетинаються або межують із Ганнівським родовищем (ділянки № 1 та № 2), обмежившись загальними фразами. Не вказано також, на підставі якої інформації, наведеної в Звіті з ОВД, не представляється можливим оцінити вплив на довкілля. Відповідач при складанні Висновку ОВД, за відсутності даних баз документації щодо встановлення меж територій регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова» (який ще не зареєстровано як юридична особа) не міг встановити ці межі, оскільки їх не існує. Таким чином, на переконання позивача, визначені у Висновку ОВД є не обгрунтованими та протиправними, направлені на обмеження права здійснення планової діяльності та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
19.04.2023 року до суду надійшов відзив Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, з огляду на наступне. Відповідачем здійснено оцінку впливу на довкілля планової діяльності позивача «Будівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2)», за результатами якої, підприємству видано висновок з оцінки впливу на довкілля від 30.08.2022 № 21/01-202112229172/1. Листом Міндовкілля від 22.01.2020 № 26/1.2-17.2.1-2050 внесено пропозиції щодо включення Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2), що знаходяться в Долинському районі Кіровоградської області, з метою видобування глини, суглинків, піску, до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон за умов дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо охорони та використання територій та об?єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих під наступне заповіднання, особливо цінних земель, водних об?єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави прибережних захисних смуг). Згідно зі службовою запискою Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля від 30.08.2022 № 11-02/756ВН-22 ділянки № 1 та № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова». Крім того, на підтвердження вказаного факту відповідач надає матеріали Департаменту щодо парку, надані у реєстраційній справі з оцінки впливу на довкілля ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» за номером Єдиного реєстру з оцінки впливу 20215137840, відповідно до якої планова діяльність полягає в будівництві та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (№1, №2). Отже, Висновком з ОВД встановлено екологічні умови з метою дотримання вимог природоохоронного законодавства. Зважаючи, що планова діяльність, передбачена частково в межах парку та об`єкту Смарагдової мережі, а також те, що вказані земельні ділянки входять до санітарно-захисної зони підприємства, однак звітом з оцінки впливу на довкілля не оцінено вплив планової діяльності на парк та не надано відомостей щодо видів та оселищ, занесених у список, що підлягають охороні, Висновком з ОВД встановлено відповідні екологічні умови з метою дотримання вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд» та зобов?язань з охорони Смарагдових територій відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19.09.1979, ратифіковану в Україні 29.10.1996 (далі Бернська конвенція). Смарагдова мережа це мережа природоохоронних територій європейського значення. Вищезазначена територія підлягає збереженню згідно із Бернською конвенцією. За змовчуванням, екологічні умови для території Смарагдової мережі не можуть визначати заборони будь-якої планової діяльності. Питання управління територіями Смарагдової мережі в Україні на теперішній час в національному законодавстві не врегульовано. Разом з тим, охорона природних середовищ, в т. ч. Смарагдової мережі, в Україні унормована Законом № 2059-VІІІ через оцінку впливу на довкілля шляхом: підготовки суб??єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб?єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планової діяльності (ч. 1 ст. 2 Законом № 2059-VІІІ). Враховуючи, що ділянки № 1 та №2 Ганнівського родовища частково перетинають межі парку, Висновком з ОВД встановлено екологічну умову щодо заборони здійснювати планову діяльність до корегування меж ділянок № 1 та № 2, а також до здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля з метою забезпечення збереження цінних природних комплексів та об?єктів. Разом з тим, Міндовклля листом від 30.11.2021 № 25/5-21/25386-21 повідомило позивача, що територія планової діяльності розташована в межах парку. З огляду на викладене, безпідставним та необгрунтованим є твердження позивача про протиправність екологічних умов в частині підпунктів 1-5 пункту 1 Висновку з ОВД. Суб?єкт господарювання самостійно, в залежності від необхідного обсягу проведення додаткових досліджень визначається щодо початку проходження процедури додаткової оцінки впливу на довкілля з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля». Відтак, після усунення усіх зауважень, зазначених у Висновку з ОВД, процедура розпочинається суб?єктом господарювання відповідно до статті 2 Закону, тобто з надання повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля уповноваженому органу у форматах Adobe Portable Format (PDF) за формою згідно з додатком 2 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.12.2017 № 1026 через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Так, Міндовкіллям при видачі позивачу Висновку з ОВД враховано вимоги частини 2 статті 2 Закону, відповідно до якої, оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соцільно-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об?єктів, планованої діяльності та об?єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень та вказано на необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля з урахуванням вимог Закону. Отже, оскаржуваний Висновок відповідачем видано за результатом аналізу інформації, зазначеної у звіті з оцінки впливу на довкілля та інформації, отриманої в процесі проведення громадського обговорення планованої діяльності підприємства відповідно до вимог Закону та природоохоронного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
19.04.2023 року до суду надійшло клопотання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
20.04.2023 року до суду надійшла відповідь ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» на відзив, в якій позивач зазначає, що інформаційний шар «Природно-заповідний фонд», на який посилається відповідач, не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і носить інформаційний характер. Безпосередньо у відповідача відсутня інформація щодо матеріалів проекту створення, положення, охоронні зобов?зання та відповідні картографічні матеріали, а також інформація щодо затвердження його меж.
24.04.2023 року Приватне підприємство «ПРОМДЕТАЛЬ» надало суду заперечення на клопотання, в яких просить відмовити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на те, що ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року у задоволенні клопотання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/3901/23 за позовною заявою Приватного підприємства «ПРОМДЕТАЛЬ» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовлено.
04.05.2023 року до суду надійшли заперечення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач зазначає, що відповідно до наявних матеріалів, надісланих Кіровоградською обласною державною адміністрацією листом від 28.11.2019 № 01-13/4113/0.4 Департаментом природно-заповідного фонду Міндовкілля повідомлено Департамент екологічної оцінки та контролю, що територія планової діяльності розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л, Давидова» та зазначено про можливий вплив планової діяльності позивача на об?єкт Смарагдової мережі Bokovenkivakiy Regional Park. Верховним Судом у постанові від 15.11.2021 року у справі № 480/2224/19 міститься висновок про те, що судом надано правову оцінку встановлення Міндовкіллям екологічних умов висновку з оцінки впливу на довкілля, враховуючи той факт, що об?єкт природно-заповідного фонду не створено, а за умови наявності проектованого парку. Відповідач вважає за необхідне застосувати вказаний висновок Верховного Суду у цій справі.
За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державна служба геології та надр України надала Приватному підприємству «ПРОМДЕТАЛЬ» Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6412 від 15 липня 2020 року на видобування цегельної сировини для виробництва цегли керамічної, місцезнаходження: Кіровоградська область, Долинський район, ділянка № 1 знаходиться за 100 м на захід від с. Ганівка, ділянка № 2 знаходиться на 250 м на схід від с. Ганівка.
Відповідно до умов Спеціального дозволу, угоди № 6412 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2), додатку № 1, які є невід?ємними частинами вказаного Спеціального дозволу, за вказаними ділянками встановлено географічні координати кутових точок та площа ділянки надр.
З метою виконання умов Програми робіт з видобування суглинку, глини, піску Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2) (додаток 2 до Угоди), з боку ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» було проведено процедуру оцінки впливу на довкілля, за наслідком якої позивачем було отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Бцдівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, № 2), який опубліковано в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер висновку 21/01-202112229172/1), реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 202112229172.
З урахуванням усієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення встановлено допустимим провадження планової діяльності з урахуванням наступного:
у процесі здійснення процедури ОВД встановлено, що ділянки № 1, № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», у зв`язку з чим необхідно скорегувати ділянки та провести додаткову оцінку впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування;
на підставі наведених у Звіті з ОВД оцінок впливів на компоненти довкілля (грунти) та геологічне середовище, атмосферне повітря, водне середовище, рослинний і тваринний світ, природно-заповідний фонд, клімат і мікроклімат, соціальне та техногенне середовище) визначення сукупного впливу планової діяльності можливе за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування;
за результатами аналізу звіту з оцінки впливу на довкілля встановлено, що основний вплив планової діяльності очікується на грунт, геологічне, повітряне та водне середовища, рослинний і тваринний світ, території та об?єкти природно-заповідного фонду.
Відповідач визначив екологічні умови провадження планової діяльності. Так, серед іншого, підпунктами 1-5 пункту 1 вказано:
для планової діяльності встановлюються такі умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності, а саме:
1) скорегувати межі ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, що безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», а також СЗЗ з урахуванням меж РЛП;
2) по результатам корегування внести зміни до проекту розробки родовища;
3) до погодження відкорегованого проєкту здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля;
4) провести дослідження з урахуванням скорегованих даних по проведення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування, зокрема:
-ймовірного впливу планової діяльності з урахуванням наявності охоронних видів у Регіональному ландшафтному парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова»;
-наявності видів та оселищ, занесених у список, що підлягають охороні в об?єкти Bokovenkivskyi Regional Landscape Park (UA 0000136) Смарагдової мережі;
5) до корегування меж ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, а також здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не здійснювати планову діяльність та знесення зелених насаджень.
Пунтом 7 Висновку ОВД, на суб?єкта покладено обов?язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування**, а саме:
на підставі інформації, наведеної в Звіті з ОВД, не представляється можливим оцінити впливи на довкілля від будівництва та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, №2), у зв`язку з чим визначення допустимості такої діяльності можливе за результатами додаткової оцінки впливу на довкілля після корегування меж ділянок № 1 та № 2, на яких передбачається реалізація планової діяльності, перед погодженням відкорегованого проєкту розроби родовища.
Позивач, не погодившись з вказаним пунктами Висновку оцінки впливу на довкілля, звернувся до суду з позовом про визнання його частин протиправними та їх скасування.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі Закон № 2059-VIII).
Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 1 Закону № 2059-VIII, терміни вживаються в такому значенні:
вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;
планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону № 2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно з пунктами 15 частини 2 статті 3 Закону № 2059-VIII, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів, а також розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 - 5 статті 9 Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:
1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;
2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;
3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:
1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;
2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;
3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;
6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;
7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;
здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення;
додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;
здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно Висновком з оцінки впливу на довкілля, розділ «Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планової діяльності»:
«Планова діяльність з будівництва та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки № 1, № 2) може впливати на компоненти довкілля та надра. Впливу можуть зазнати грунт, геологічне, повітряне та водне середовище, рослинний і тваринний світ, території та об?єкти природно-заповідного фонду.
По зазначеній плановій діяльності Департаментом екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації видано висновок з оцінки впливу на довкілля від 16.04.2021 № 04.2/202010156744/1 з обов?язком здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля. Зазначаємо, що нова процедура ОВД розпочата 28.12.2021, проте з метою інтеграції державних кадастрів та реєстрів природних ресурсів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало Держгеокадастру оновлену версію шару «Природно-заповідний фонд» від 09.02.2022. Відповідно до оновленої інформації виявлено, що ділянки № 1, № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова» (далі - РЛП). СЗЗ також знаходиться в межах території РЛП.»
Таким чином, висновок про те, що ділянки № 1 та № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», зумовив висновки відповідача у оскаржуваному Висновку з оцінки впливу на довкілля, викладені у пунктах, що оскаржуються позивачем.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII (далі Закон № 2456-XII) визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2456-XII завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються:
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Завдання, особливості природоохоронного режиму пам`яток природи та заповідних урочищ визначаються на основі цього Закону безпосередньо в їх первинних облікових документах.
Завдання, особливий природоохоронний режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються на територіях зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються у положеннях про них, що затверджуються відповідно до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.
За приписами ч. 4 ст. 7 Закону № 2456-XII межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Методичні рекомендації щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 21.08.2018 року № 306, розроблені з метою забезпечення уніфікованого підходу до розроблення та затвердження проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України - природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ.
Відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.1 розділу 6 Методичних рекомендацій у пункті «Адміністративні відомості» зазначаються відомості про місцезнаходження території або об`єкта ПЗФ із зазначенням орієнтирів, його адміністративне розташування, топоніміку, орієнтовну площу, характер використання території і природних ресурсів на момент розроблення Проекту створення.
Для території або об`єкта ПЗФ, управління яким відповідно до Закону, буде здійснюватися спеціальною адміністрацією, додатково подаються відомості про ділянки, що надаються йому в постійне користування, або входять до його складу без вилучення у землекористувачів/землевласників.
Відомості про місцезнаходження та опис меж території або об`єкта ПЗФ надаються відносно орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах з урахуванням меж водних об`єктів, особливостей ландшафту, природних угідь, об`єктів інфраструктури, доріг, просік, меж населених пунктів, меж землекористувань тощо.
При описі адміністративно-територіального розташування зазначаються область, район, об`єднана територіальна громада, а в межах населеного пункту його назва, адреса тощо. У разі розміщення проектованої території або об`єкта ПЗФ на землях лісового фонду - зазначається назва лісокористувача, лісництва, номери кварталів і виділів.
Щодо топоніміки: у разі наявності інформації про власні назви урочищ, місцевостей, народних найменувань території та її частин, що використовується місцевим населенням або використовувалася раніше - рекомендується вказувати їх. Доцільно також використовувати власні назви географічних об`єктів при визначенні назв проектованих територій або об`єктів ПЗФ.
Таким чином, об?єкт природно-заповідного фонду, у відповідності до Закону № 2456-XII має бути юридичною особою.
Крім того, з метою дотримання вимог Закон України «Про природно-заповідний фонд України», щодо об?єкта природно-заповідного фонду, у даному випадку Регіонального ландшафтногго парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», повинні бути відомості про місцезнаходження та опис меж території або об`єкта ПЗФ, що надаються відносно орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах.
Відповідач зазначає, що згідно зі службовою запискою Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля від 30.08.2022 № 11-02/756ВН-22 ділянки № 1 та № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова».
Також, на підтвердження вказаного факту відповідач надав суду матеріали Департаменту щодо парку, надані у реєстраційній справі з оцінки впливу на довкілля ПП «ПРОДЕТАЛЬ» за номером Єдиного реєстру з оцінки впливу 20215137840, відповідно до якої, планова діяльність полягає в будівництві та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (№1, №2).
Кіровоградська обласна державна адміністрація листом № 01-13/4113/0.4 від 28.11.2019 року повідомила Міністерство енергетики та захисту довкілля України про надання у сканованому вигляді інформації для подальшої передачі Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, матеріали створення/зміни меж територій та об?єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) місцевого значення, положення про території та об?єкти ПЗФ, охоронні зобов?язання на території та об?єкти ПЗФ та картографічні матеріали територій та об?єктів ПЗФ. Та надала «Загальні відомості про проектований парк», схему регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова» в Долинському районі Кіровоградської області та Наукове обгрунтування створення Боковеньківського регіонального ландшафтного парку у Долинському районі Кіровоградської області.
Департамент природно-заповідного фонду та земельних ресурсів України 30.11.2021 року надав Департаменту екологічної оцінки та контролю службову записку, в якій зазначив, що відповідно до наявних матеріалів, надісланих Кіровоградською обласною державною адміністрацією листом № 01-13/4113/0.4 від 28.11.2019 року на виконання протокольних рішень наради від 26.09.2019 під головуванням Прем?єр-міністра України «Питання функціонування державних кадастрів» та пункту 5 селекторної наради від 08.11.2019 під головуванням Перм?єр-міністра України з питань реалізації програм і проектів регіонального розвитку, для подання Міндовкіллям до Держгеокадастру в електронному вигляді матеріалів щодо територій та об?єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення в межах Кіровоградської області, теритоія планової діяльності розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова».
Разом з тим, Державна служба геології та надр України листом № 55.08/2-23 від 04.01.2023 року повідомила позивача про таке: «Листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 22.01.2020 № 26/1.2-17.2.1-2050 внесено пропозицію щодо включення Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2), що знаходяться в Долинському районі Кіровоградської області, з метою видобування суглинків, піску до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, за умов:
дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо охорони та використання територій та об??єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об?єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави і прибережних захисних смуг).
Відповідно до вищевказаного, після отримання погоджень, передбачених порядком, Держгеонадрами прийнято рішення щодо подальшого вставлення вищеозначеної ділянки надр на аукціон, яке опубліковано на офіційному вебсайті Держгеонадр та в системі електронних торгів «Prozorro. Продажі».
Додатково повідомляємо, що при підготовці Ганнівського родовища (ділянки № 1 та № 2), дозвіл на користування яким ибуло виставлено на аукціон, Державною службою геології та надр України було отримано всі необхідні погодження. Передбачені Порядком.»
Таким чином, на час проведення аукціону, Ганнівське родовище (ділянки № 1 та № 2), що знаходиться в Долинському районі Кіровоградської області, безпосередньо не межувало та частково не перетинало межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова»
За результатом вказаних торгів, позивачем придбано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6412 від 15.07.2020 року.
Листом № 409/02 від 23.10.2020 року Боківська сільська рада Долинського району Кіровоградської області повідомила ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» про те, що в місці планової діяльності по будівництву і експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянка № 1, № 2), що знаходиться за адресою Кіровоградська область Долинський район с. Ганнівка на території майданчика ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» об?єкти культурної спадщини відсутні.
Згідно з листом Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації № 26-01-20/3861/0.26 від 27.10.2020, у місці планової діяльності по будівництво та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянка № 1 та № 2), що розташовується на території майданчика ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» за адресою: 28514, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Ганівка, території та об?єкти природно-заповідного фонду відсутні.
Крім того, листом Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації № 26-01-20/3863/0.26 від 27.10.2020 позивача повідомлено, що інформації щодо наявності на ділянках, де передбачено проведення планової діяльності ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» оселищ, видів флори та фауни, що охороняються згідно з конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), у департаменті відсутня.
На даний час місце планової діяльності не входить до переліку територій та об?єктів екомережі, клопотань щодо включення об?єктів, розташованих на даній території, до переліку об?єктів екомережі до департаменту не надходило.»
Листом Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації № 29-01-19/53/0/29 від 18.01.2022, Приватне підприємство «ПРОМДЕТАЛЬ» повідомлено, що Державним реєстром пам?яток України, затвердженим відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», архівними списками (переліками) пам?яток історії та культури, затвердженими відповідно до вимог Закону Української РСР «Про охорону і використання пам?яток історії та культури», переліками пам?яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва місцевого значення, затвердженими розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року № 102-р «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р», переліками щойновиявлених об?єктів археології Кіровоградської області, затвердженими наказами відділу охорони культурної спадщини Кіровоградської облдержадміністрації від 31 серпня 2010 року № 31 та від 07 червня 2011 року № 9, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03 червня 2021 року № 437-р «Про внесення до Переліку об?єктів культурної спадщини Кіровоградської області» на вищезазначеній території пам?ятки культурної спадщини не зазначено.
Листом № 25/2-11/14059-22 від 19.10.2022 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України позивача повідомлено про те, що Держгеокадастр листом від 10.05.2022 № 5-280.214-2680/2-22 проінформувало Міндовкілля, що розміщення оновленого шару відповідно до поданих матеріалів буде здійснено після відновлення функціонування автоматизованої системи Державного земельного кадастру, яка була тимчасово призупинена у зв`язку з введенням воєнного стану. Оскільки регіональний ландшафтний парк «Боковенський ім. М. Л. Давидова» є об?єктом природно-заповідного фонду місцевого значення у міністерстві відсутні матеріали проекту створення, положення, охорони зобов?язання та відповідні картографічні матеріали, а також інформація щодо затвердження його меж.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом № 32-11-0/2-2863/2-22 від 17.11.2022 року повідомило про відсутність в архіві Відділу № 2 Управління, документації із землеустрою (проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду) із встановленням меж в натурі (на місцевості) територій та об?єктів природно-заповідного фонду РЛП «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова».
Сукупність наведених вище доказів дає суду підстави для висновку про те, що станом на час придбання позивачем Спеціального дозволу на користування надрами, жодних обмежень стосовно земельної ділянки, наданої позивачу для ведення господарської діяльності, встановлених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», не існувало.
В подальшому, згідно із службовою запискою Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля від 30.08.2022 № 11-02/756ВН-22, ділянки № 1 та № 2 Ганнівського родовища безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова».
При цьому, суд зазначає, що жодних належних документальних доказів оновлення шару «Природно-заповідного фонду» в Держгеокадастрі, який може підтвердити зміну меж Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», відповідачем не надано.
Крім того, відсутній опис меж території/об`єкта ПЗФ відносно орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах із зазначенням перетину меж ділянок № 1 та № 2 Ганнівського родовища.
Тобто, саме такі відомості є належними та допустимими доказами у відповідності до вимог КАС України, однак матеріали справи їх не містять.
Додатково суд наголошує, що Регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова» не зареєстрований як юридична особа, всупереч вимогам Закону № 2456-XII.
Крім того, суд враховує, що Україна є Стороною ряду міжнародних договорів в частині охорони видів флори і фауни:
- Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція); ратифікована із застереженнями 29.10.1996;
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 1973 року (CITES); ратифікована 14.05.1999;
- Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року (Боннська конвенція); ратифікована 19.03.1999.
Зазначені Конвенції є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV «Про міжнародні договори України».
Із ратифікації Бернської конвенції в України виникли зобов`язання перед Договірними Сторонами, зокрема, щодо:
- вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 3 Конвенції);
- врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ч. 2 ст. 3 Конвенції);
- вживання відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 4 Конвенції).
З метою виконання статей Конвенції у 1989 році шляхом прийняття Рекомендацій № 16 Постійний комітет Бернської конвенції рекомендував Договірним сторонам визначити території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest), щоб вжити необхідних і достатніх заходів для збереження кожного природного середовища (оселища), розташованого в межах цих територій і взяти відповідальність за їх збереження.
У 1996 році Постійний комітет Бернської конвенції прийняв Резолюцію № 3 щодо створення Загальноєвропейської екологічної мережі, яка буде включати в себе території особливого природоохоронного значення.
На підставі зазначених вище Рекомендації № 16 та Резолюції № 3 була заснована Смарагдова мережа.
Відповідальними за створення та функціонування територій Смарагдової мережі є державні органи, а також органи Бернської конвенції.
У програмі інтеграції України до Європейського Союзу, схваленій Указом Президента України від 14.09.2000 № 1072/2000 (втратив чинність 07.07.2015), Держава вперше окреслила пріоритетним розвиток в Україні Смарагдової мережі згідно з рішенням Постійного Комітету Бернської конвенції (як продовження ініціативи Natura 2000, яка поширюється тільки на держави ЄС) та виконання конкретних планів дій щодо збереження видів дикої флори та фауни.
Формування Смарагдової мережі також є одним із завдань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (набрала чинності 01.09.2017), в частині поступового наближення національного законодавства до Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами № 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003, а саме, підготовка реєстру місць, призначення цих місць та встановлення пріоритетів управління ними (включаючи завершення реєстру потенційних територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними) (Додаток № XXX до Угоди про асоціацію).
У грудні 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про території Смарагдової мережі, проте на теперішній час відповідний закон не прийнято.
Поряд з цим, в Україні продовжує існувати мережа об`єктів природно-заповідного фонду у вигляді природних та біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ, ін., що передбачена ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Верховний Суд у справі № 480/2224/19 дійшов висновку про те, що будь-яка діяльність, пов`язана з використанням територій, що належать до Смарагдової мережі, має обов`язково враховувати наслідки планованої діяльності при проведенні оцінки впливу на довкілля.
Водночас, у цій справі відповідачем не доведено той факт, що територія планової діяльності ПП «ПРОМДЕТАЛЬ» розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л, Давидова» та зачіпає території Смарагдової мережі.
Крім того, посилання відповідача на «можливий вплив» планової діяльності позивача на об?єкт Смарагдової мережі Bokovenkivakiy Regional Park, суд оцінює критично, з огляду на те, що належними доказами є фактичні обставини, а не суб?єктивні висновки зацікавленої сторони, які не підтверджені належними документальними доказами.
За викладених обставин, відсутность прозорих та законодавчо встановлених відомостей щодо Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова», свідчить про безпідставність доводів Міндовкілля про перетин меж ділянок № 1 та № 2 Ганнівського родовища із зазначеним РЛП.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності.
Зі змісту означеного висновку встановлено, з урахуванням усієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, відповідач вважає допустимим провадження планованої діяльності за умови, зокрема, корегування меж ділянки № 1, № 2 Ганнівського родовища та проведення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування.
Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність, зокрема:
- здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що уповноважений центральний орган, при виданні висновку з оцінки впливу на довкілля, у разі необхідності може покласти обов`язок на суб`єкта господарювання здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля при дотриманні певних умов: здійснення такої додаткової оцінки на іншій стадії проектування, визначити строки та обґрунтувати вимоги до її здійснення.
При цьому, суд зазначає, що, з урахуванням вимог п. 7 ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідачем не вказано, на якій конкретно іншій стадії проектування слід провести додаткову оцінку впливу на довкілля.
Також суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідосин принцип «належного урядування» який, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога більш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків (п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№29979/04).
Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, відповідачем складено висновок з оцінки впливу на довкілля без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, упереджено та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення
Таким чином, з урахування наведеного, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправним та скасування виданого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Будівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, №2)», 02.09.2022 року опублікованого в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер висновку 21/01-202112229172/1), реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 202112229172 в частині підпунктів 1, 2, 3, 4, 5 пункту 1, та пункту 7.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 32 від 17.02.2023 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного підприємства «ПРОМДЕТАЛЬ» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля в частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Будівництво та експлуатація гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки №1, №2)», 02.09.2022 року опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер висновку 21/01-202112229172/1), реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 202112229172 в частині підпунктів 1, 2, 3, 4, 5 пункту 1, та пункту 7, а саме:
підпункт 1 пункту 1: скорегувати межі ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, що безпосередньо межують та частково перетинають межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова., а також СЗЗ з урахуванням меж РЛП;
підпункт 2 пункту 1: по ресурсам корегування внести зміни до проекту розробки родовища;
підпункт 3 пункту 1: погодження відкорегованого проєкту здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля;
підпункт 4 пункту 1: провести дослідження з урахуванням скорегованих даних по проведення додаткової оцінки впливу на довкілля на більш пізній стадії проектування, зокрема:
-ймовірного впливу планової діяльності з урахуванням наявності охоронних видів у Регіональному ландшафтному парку «Боковеньківський ім. М. Л. Давидова»;
-наявність видів та оселищ, занесених у список, що підлягають охороні в об?єкти Bokovenkivskyi Regional Landscape Park (UA 0000136) Смарагдової мережі;
підпункт 5 пункту 1: до корегування меж ділянок № 1 та № 2 видобування корисних копалин Ганнівського родовища, а також здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не здійснювати планову діяльністю та знесення зелених насаджень.
пункт 7: на суб?єкта покладено обов?язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування **, а саме:
на підставі інформації, наведеної в Звіті з ОВД, не представляється можливим оцінити впливи на довкілля від будівництва та експлуатації гірничодобувного підприємства на базі запасів Ганнівського родовища (ділянки № 1, № 2), у зв`язку з чим визначення допустимості такої діяльності можливе після корегування меж ділянок № 1 та № 2, на яких передбачається реалізація планової діяльності, перед погодженням відкорегованого проекту розробки родовища.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43672853) на користь Приватного підприємства «ПРОМДЕТАЛЬ» (вул. Кобилянського, буд. 219, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50002, код ЄДРПОУ 25021138) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2023 |
Оприлюднено | 29.05.2023 |
Номер документу | 111131503 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні