Ухвала

від 24.05.2023 по справі 810/884/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 травня 2023 року 810/884/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження клопотання Ірпінської міської ради Київської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімас Компані" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконними дії,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 30.11.2017 №3011-43-VII "Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ";

- визнати незаконними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Кашнікова Р.Е. щодо прийняття рішення від 13.12.2017 №38707840 про проведення державної реєстрації змін цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128 загальною площею 3,0000, що знаходиться по АДРЕСА_1 з ведення особистого селянського господарства не для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та скасувати рішення від 13.12.2017 №38707840 про державну реєстрацію змін до права власності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.01.2023 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020, а справу №810/884/18 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

20.03.2023 зазначена адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №810/884/18 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімас Компані".

18.05.2023 до суду надійшло клопотання Ірпінської міської ради Київської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування даної заяви відповідач зазначив, що з`ясування усталених фактичних меж населеного пункту м. Ірпінь в рамках спрощеного провадження буде суттєво ускладненим та потребуватиме активної участі представників сторін в судових засіданнях. Також зазначив, що враховуючи складність даної справи та характер спірних правовідносин, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження обмежить процесуальні можливості для встановлення всіх необхідних для правильного вирішення справи обставин.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд звертає увагу на те, що пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку, предметом розгляду даної справи є оскарження рішення Ірпінської міської ради Київської області від 30.11.2017 №3011-43-VII "Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 " та визнання незаконними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Кашнікова Р.Е. щодо прийняття рішення від 13.12.2017 №38707840 про проведення державної реєстрації змін цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128 загальною площею 3,0000, що знаходиться по АДРЕСА_1 з ведення особистого селянського господарства не для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та скасувати рішення від 13.12.2017 №38707840 про державну реєстрацію змін до права власності.

При цьому, дана справа не належить до переліку, визначеного частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання та за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №810/884/18, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях проти відповіді на відзив, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Ірпінської міської ради Київської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.