Рішення

від 26.05.2023 по справі 520/18008/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2023 року Справа № 520/18008/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 32438205) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,Харків,61003, код ЄДРПОУ 44151454) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (Харківська обл., місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4, код 44493552) про визнання протиправною та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, а саме: постанову №23\976\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 118950,00 грн.; постанову №22\975\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 95160,00 грн. та постанову №21\974\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 85644,00 грн., а всього на загальну суму 299 754,00 грн.;

-зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради скасувати припис №109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021.

В обґрунтування позову зазначив, що спірна постанова є протиправною, а тому, підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що вказані в адміністративному позові аргументи позивача є необґрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і приписам діючого законодавства. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що акт перевірки був складений за відсутності позивача, а отже він не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до наказу № 289 від 19.06.2018 р., вимог чинного законодавства, а також направлення № 679-к від 20.06.2018 р. для проведення позапланового заходу.

За наслідками такої перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради був складений акт № 679-А від 27.06.2018 р. щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 679-А від 27.06.2018 р. суб`єктом владних повноважень був складений припис № 679-Пр-У від 27.06.2018 р., згідно із змістом якого встановлено, що під час позапланової перевірки по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) у 2013 році самочинно збудовано нежитлову будівлю літ. "КК-1", яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1 без набуття права на виконання будівельних робіт, що є порушенням приписів чинного законодавства. В приписі зазначено, що в термін до 27.08.2018 року позивачу слід усунути допущене порушення. Однак відповідачем не вказано, яким чином саме має позивач усунути зазначене порушення. Зазначений припис було отримано позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2014 року, па підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу реєстровим записом, Позивач придбав на праві приватної власності вказану нежитлову будівлю літ. С-5 по вул. Рудика, і з того періоду почав управляти та використовувати дану будівлю у виробничій діяльності.

Крім того, згідно технічної документації на виробничий корпус 70 літ. С-5 має свої конструкції вхідні прибудови, за описом схожими з тими, які вказує Відповідач у результатах своєї перевірки та неправомірно використовує як підставу для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на дані факти та обставини, цілком ймовірно, що дані вхідні конструкції були облаштовані попередніми власниками і ніяк не Позивачем.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Зміст та обсяг повноважень органів архітектурно-будівельного контролю на перевірку дотримання особами вимог закону у сфері будівельної справи, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, за визначенням ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наведене визначення за критерієм - предмет правового регулювання має пріоритет у застосування порівняно із визначенням державного нагляду (контролю), наведеного у ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В силу ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.ч. 1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч. 13 і 14 ст.4, ч.ч.1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.ч.1-4, 6 ст.7, ст.ст.9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Обов`язковість проведення планового чи позапланового заходу нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання (або особи, уповноваженої керівником) передбачена ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не витікає існування у позивача суб`єктивного права (або матеріального інтересу) на обов`язкову участь у заході нагляду (контролю) у сфері будівельної справи.

Однак, відносини з приводу проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок додатково деталізовані нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Загальна частина (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553; (надалі за текстом - Порядок №553), згідно з п.9 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Таким чином, присутність представників суб`єктів містобудування під час проведення перевірки обумовлені дією спеціальної норми права - п.9 Порядку № 553.

Це ж положення відтворено і у тексті п.13 Порядку №553, де вказано, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п.12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах будь-яких актів у порядку п.12 Порядку № 553 відповідачем не складалось.

Таким чином, перевірка була проведена без участі суб`єкта містобудування, до якого не було доведено факту призначення заходу державного нагляду (контролю).

Об`єктивних даних про вчинення позивачем перешкод у проведенні перевірки матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що до відносин з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва слід застосовувати, насамперед, приписи ст.376 Цивільного кодексу України і положення ч.7 ст. 34, ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, зі змісту наведеної норми закону витікає, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил, котрі зумовлюють неможливість збереження об`єкту як речі матеріального світу.

Виконання особою будівельних робіт із зведення об`єкта нерухомості без подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт (відносно об`єктів класу наслідків "СС1", відносно об`єктів за будівельним паспортом, відносно об`єктів, які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт будівельних) або без видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт (відносно будівельних робіт класу наслідків "СС2" та "СС3") призводить до утворення ознак самочинного будівництва також і у силу приписів ч.7 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому, як зазначено у ч. 8 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Водночас із цим, суд зауважує, що сама лише підстава для кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва за переліченими критеріями не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, зокрема, за правилом ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Крім того, закон містить і механізм для усунення вчинених особою порушень у сфері будівельної справи, адже ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачена можливість усунення недоліків у будівництві за письмовим приписом органу архітектурно-будівельного контролю у спосіб проведення перебудови об`єкта.

Цей же механізм опосередковано згаданий законодавцем і у положеннях ч.7 ст.376 ЦК України, де указано, що об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У ході розгляду справи судом встановлено, що на дату проведення спірної перевірки за інвентаризацію справою №179-01\07\21-ТП від 29.07.2021р. був зареєстрований виготовлений ТОВ «Машбудторг» (ЄДРПОУ 41721579) технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. С-5 (виробничий корпус 70) за "даними якого значяться нанесеними вхідні приміщення до виробничого приміщення на 2-му поверсі, загальною площею по 12,0 та 22.0 кв. м. відповідно (№№21А та 49А 2-го поверху відповідно), а прибудови по 36,0 кв. м. кожна, як вказує Відповідач у своїх матеріалах перевірки, взагалі відсутні по всьому периметру об`єкту.

Згідно вказаною технічної документації - самочинне перепланування, реконструкція чи будівництво - відсутні.

Таким чином наявність вхідних приміщень до виробничого приміщення 2-го поверху нежитлової будівлі літ. С-5 виробничого корпусу 70 по вулиці Рудика, 6 у місті Харкові є абсолютно законними, що і підтверджуються проектною та технічною документацією (копія технічного паспорту №179-01\07\21-ТП від 29.07.2021р. додається)..

До того ж суд бере до уваги, що з моменту введення в експлуатацію, нежитлова будівля літ. С-5 перебувала у складі цілісного майнового комплексу Державного науково- виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» по вулиці Рудика у місті Харкові та з моменту використання у виробництві (приблизно 1976-1977 роки) була задіяна у виробничій діяльності і належала до стратегічної власності держави з позначкою виробничий корпус 70 (поштова скринька N Р-6334), з використанням режиму особливої державної секретності.

Згідно технічної документації на виробничий корпус 70 (Технічний проект №81808\1976 року, вн. об`єкт 161, фасад та ОТМ) виробничий корпус 70 літ. С-5 має у проекті своєї конструкції вхідні прибудови, які вказує Відповідач у результатах своєї перевірки та неправомірно використовує як підставу для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах склалась ситуація, коли подія вчинення суб`єктом не має місця в об`єктивній дійсності.

Так, за визначенням ч.1 ст.1 цього закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У силу ч.11 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Оскільки у даному конкретному випадку оскаржений штраф підпадає під дію ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не ст.ст. 238, 241 Господарського кодексу України, то відсутні підстави для поширення на спірні правовідносини правил ст.250 Господарського кодексу України.

Додатково суд зважає, що відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, положення наведеної норми закону містять чітко сформульоване виключення зі загального правила застосування адміністративно-господарських санкцій у період шести місяців від події виявлення або у періоду року з події вчинення.

Відтак, суд не знаходить підстав для висновку про застосування оскарженого штрафу.

Розглянувши спір по суті, суд бере до уваги, що лише сам факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи не може бути ототожнений з фактом обізнаності цієї особи з майбутнім розглядом питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи.

Відтак, суд вважає, що згадане у тексті п.17 Порядку № 244 дієслово "повідомляються" слід тлумачити як подію вручення особі кореспонденції або відмови особи від одержання кореспонденції, що має бути підтверджено належними доказами у суді.

Тому, суд вважає, що відповідач не подав до суду належних та достовірних доказів доведення до відома заявника відомостей про час і місце розгляду питання про накладення штрафу, оскільки відповідні документи засвідчують лише обставини направлення кореспонденції заявнику, але не доводять обставин одержання заявником цієї кореспонденції.

До того ж, в акті перевірки від 20.08.2021 року №109-А та його запереченні на адміністративний позов без дати та вих. № Відповідач посилається на те, що при здійсненні перевірки сторону Позивача представляв уповноважений представник - Начальник Департаменту економічної безпеки ТОВ «Дебант Україна» - Чорногор С.В., який був присутній в ході проведення позапланового заходу та не був позбавлений реалізувати від імені Позивача викладені у п. 14 Порядку №533 права та розписався у копії направлення на проведення позапланової перевірки від 03.08.2021р. №109-Н.

Позивач посилається на те, що Начальник Департаменту економічної безпеки -ГОВ «Дебант Україна» - Чорногор С.В. не являється уповноваженим представником ТОВ «Дебант Україна», його дані як представника підприємства не зареєстровані на https://usr.miniust.gov.ua/content/free-search, представник Відповідача не перевіряв наявність у нього службового посвідчення та чинної довіреності, а його посадова інструкція не передбачає права представляти перед третіми особами інтереси ТОВ «Дебант Україна» без довіреності.

Факт проведення перевірки без дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16).

На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16.

Вказані суди дійшли висновку, що посадовими особами Відповідача проведено перевірку за відсутності належного представника суб`єкта містобудування і це є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки він був позбавлений можливості надати відповідачу відповідну документацію та тим самим спростувати виявлені порушення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючисьст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278, п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 32438205) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,Харків,61003, код ЄДРПОУ 44151454) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (Харківська обл., місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4, код 44493552) про визнання протиправною та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, а саме: постанову №23\976\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 118950,00 грн.; постанову №22\975\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 95160,00 грн. та постанову №21\974\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 85644,00 грн., а всього на загальну суму 299 754,00 грн.

Зобов`язати Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (Харківська обл., місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4, код 44493552) скасувати припис №109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 травня 2023 року.

Суддя Сагайдак В.В.