Постанова

від 12.12.2023 по справі 520/18008/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 р. Справа № 520/18008/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 26.05.23 по справі № 520/18008/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (далі за текстом також позивач, ТОВ "Дебант Україна") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі за текстом також відповідачі), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, а саме: постанову №23\976\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 118950,00 грн.; постанову №22\975\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 95160,00 грн. та постанову №21\974\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 85644,00 грн., а всього на загальну суму 299 754,00 грн;

- зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради скасувати припис №109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, а саме: постанову №23\976\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 118950,00 грн.; постанову №22\975\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 95160,00 грн. та постанову №21\974\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 85644,00 грн., а всього на загальну суму 299 754,00 грн.

Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради скасувати припис №109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не у повній мірі дослідив та з`ясував усі наведені відповідачами доводи, неправильно застосував норми матеріального права, а обставини, ураховуючи які суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, суперечать доказам, що містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності факту виконання позивачем робіт з будівництва прибудов, які є об`єктами самочинного будівництва. Вказує на дотримання процедури проведення позапланової перевірки позивача. Просить урахувати, що Інспекція виконала всі можливі та необхідні дії задля повідомлення позивача про розгляд справи та направила необхідні документи завчасно, штрафи на позивача накладено в межах строків притягнення до відповідальності в сфері містобудівної діяльності.

За результатами апеляційного розгляду Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що Інспекцією відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 03.08.2021 за № 109-Н на підставі Наказу № 90 від 30.07.2021 здійснено позапланову перевірку на об`єкті "Нежитлова будівля літ. "С-5" по вул. Рудика, 6 у м. Харкові, що належить ТОВ «Дебант Україна» (т.1 а.с. 84-85).

За результатами вказаного заходу відповідачем складено акт № 109-А від 20.08.2021 та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2021 (т.1 а.с. 101-103).

На підставі вказаного акта відповідачем щодо ТОВ «Дебант Україна» складено припис № 109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021, за змістом якого встановлено факт проведення робіт з влаштування двох прибудов, орієнтовною площею по 36 кв. м. кожна, до вхідних груп нежитлової будівлі літ. "С-5" по вул. Рудика, 6 у м. Харкові без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, який має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, що є порушенням приписів чинного законодавства. В приписі зазначено, що в термін до 20.10.2021 позивачу слід усунути допущені порушення та негайно зупинити проведення будівельних робіт.

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначався на 02.09.2021 о 16:30 год.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради щодо ТОВ «Дебант Україна» винесено постанови: №23\976\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 118950,00 грн.; №22\975\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 95160,00 грн; №21\974\0\250-21-П від 02.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 85644,00 грн за порушення п. 2, п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (т. 1 а.с. 106-108).

Не погоджуючись із постановами та приписом, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані постанови та припис прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, з огляду на що визнав протиправними та скасував такі постанови, а також зобов`язав Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради скасувати припис №109-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2021.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №687-XIV від 20.05.1999 "Про архітектурну діяльність" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"№3038-VI від 17.02.2011 (далі також Закон №3038-VI) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною 1 ст. 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, зокрема: видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що замовник може приступити до виконання будівельних робіт (реконструкції) за умови одержання ним дозвільної та проектної документації, а також за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію щодо об`єкту.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

За приписами п.12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з приписами п. п. 15-18 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з п. 2, п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.2); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.5); 6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.6).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначається Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 за № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до положень Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п.10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Пунктом 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Згідно з п. 20 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як убачається із матеріалів справи, перевірку дотримання позивачем вимог у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил проведено у присутності начальника Департаменту економічної безпеки ТОВ «Дебант Україна».

Так, в акті перевірки від 20.08.2021 за №109-А, запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при здійсненні перевірки позивача представляв уповноважений представник - начальник Департаменту економічної безпеки ТОВ «Дебант Україна» - Чорногор С.В., який був присутній в ході проведення позапланового заходу та не був позбавлений реалізувати від імені позивача викладені у п. 14 Порядку №533 права та розписався у копії направлення на проведення позапланової перевірки від 03.08.2021 за №109-Н.

Проте, начальник Департаменту економічної безпеки ТОВ «Дебант Україна» - Чорногор С.В. не є уповноваженим представником ТОВ «Дебант Україна», його дані як представника підприємства не зареєстровані на https://usr.miniust.gov.ua/content/free-search, представник відповідача не перевіряв наявність у нього службового посвідчення та чинної довіреності, а його посадова інструкція не передбачає права представляти перед третіми особами інтереси ТОВ «Дебант Україна» без довіреності.

Начальник Департаменту економічної безпеки, перебуваючи у трудових відносинах із позивачем, не мав права представляти інтереси позивача у відносинах з третіми особами, в тому числі з органами державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на положення частини першої статті 246 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, але такої довіреності позивач йому не надавав.

Відповідачем не надано суду доказів того, що посадовими особами Інспекції перед початком перевірки було встановлено повноваження начальника Департаменту економічної безпеки, а відтак відповідач не довів, що позапланова перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи ТОВ «Дебант Україна».

Посилання відповідача на лист від 04.08.2021 за № 814/250/21 щодо повідомлення позивача про проведення перевірки не спростовує факту проведення перевірки за відсутності уповноваженої особи ТОВ «Дебант Україна» та вручення копії направлення на проведення позапланової перевірки від 03.08.2021 за №109-Н начальнику Департаменту економічної безпеки ТОВ «Дебант Україна» - Чорногору С. В., який не є уповноваженим представником ТОВ «Дебант Україна».

Окрім зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що всі документи за наслідками перевірки складені за допомогою технічних засобів та без зазначення напису про відмову від їх підпису уповноваженої особи позивача як того вимагає Порядок №553.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/712/16.

Факт проведення перевірки без дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16).

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що посадовими особами відповідача проведено перевірку за відсутності належного представника суб`єкта містобудування і це є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки він був позбавлений можливості надати відповідачу відповідну документацію та тим самим спростувати виявлені порушення.

У спірних правовідносинах будь-яких актів у порядку п.12 Порядку № 553 відповідачем не складалось.

Об`єктивних даних про вчинення позивачем перешкод у проведенні перевірки матеріали справи не містять.

Разом з тим, за матеріалами справи встановлено, що суб`єктом владних повноважень за наслідками проведеної перевірки 20.08.2021 складено припис № 109-Пр-У про усунення виявлених порушень, з наданням позивачу строку до 20.10.2021 для усунення допущених порушень.

Проте до 20.10.2021, а саме - 02.09.2021, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради прийняла постанови про накладення на ТОВ «Дебант Україна» штрафів.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України від 05.04.2007 за № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі Закон № 877-V) орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства.

За приписами частини 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з положеннями частини 1 статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Водночас частиною 11 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Тобто положеннями чинного законодавства визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб`єкта господарювання не застосовуються.

Проте Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради не було надано можливості позивачу добровільно виконати виявлені порушення та уникнути санкцій, оскільки в порушення наведених вище норм законодавства відповідачем постанови про накладення штрафів прийнято до закінчення терміну усунення виявлених порушень, визначеного приписом № 109-Пр-У.

За такого правого регулювання та встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем приписів чинного законодавства, що виразилося в тому, що відповідачем без надання позивачу строку на виконання припису про усунення порушень та перевірки виконання цього припису прийнято оскаржувані постанови.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.09.2020 у справі №300/775/19, від 12 січня 2022 у справі №240/5272/19, від 01 червня 2022 року у справі №620/1113/19.

Що стосується порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлених під час перевірки, колегія суду звертає увагу на таке.

До відносин з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва слід застосовувати, насамперед, приписи ст.376 Цивільного кодексу України і положення ч.7 ст. 34, ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, зі змісту наведеної норми закону убачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил, котрі зумовлюють неможливість збереження об`єкту як речі матеріального світу.

Виконання особою будівельних робіт із зведення об`єкта нерухомості без подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт (відносно об`єктів класу наслідків "СС1", відносно об`єктів за будівельним паспортом, відносно об`єктів, які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт будівельних) або без видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт (відносно будівельних робіт класу наслідків "СС2" та "СС3") призводить до утворення ознак самочинного будівництва також і у силу приписів ч.7 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому, як зазначено у ч. 8 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Водночас із цим, суд зауважує, що сама лише підстава для кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва за переліченими критеріями не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, зокрема, за правилом ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Крім того, закон містить і механізм для усунення вчинених особою порушень у сфері будівельної справи, адже ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачена можливість усунення недоліків у будівництві за письмовим приписом органу архітектурно-будівельного контролю у спосіб проведення перебудови об`єкта.

Цей же механізм опосередковано згаданий законодавцем і у положеннях ч.7 ст.376 ЦК України, де указано, що об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Судовим розглядом установлено, що на дату проведення спірної перевірки за інвентаризаційною справою №179-01\07\21-ТП від 29.07.2021 був зареєстрований виготовлений ТОВ «Машбудторг» (ЄДРПОУ 41721579) технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. С-5 (виробничий корпус 70) за «даними якого значяться нанесеними вхідні приміщення до виробничого приміщення на 2-му поверсі, загальною площею по 12,0 та 22.0 кв. м. відповідно (№№21А та 49А 2-го поверху відповідно)».

Згідно з вказаною технічною документацією самочинне перепланування, реконструкція чи будівництво - відсутні.

Таким чином наявність вхідних приміщень до виробничого приміщення 2-го поверху нежитлової будівлі літ. С-5 виробничого корпусу 70 по вулиці Рудика, 6 у місті Харкові є законними, що і підтверджуються проектною та технічною документацією (копією технічного паспорту №179-01\07\21-ТП від 29.07.2021, що містить в матеріалах справи).

До того ж колегія суддів бере до уваги, що з моменту введення в експлуатацію, нежитлова будівля літ. С-5 перебувала у складі цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» по вулиці Рудика у місті Харкові та з моменту використання у виробництві (приблизно 1976-1977 роки) була задіяна у виробничій діяльності і належала до стратегічної власності держави з позначкою виробничий корпус 70 (поштова скринька N Р-6334), з використанням режиму особливої державної секретності.

Згідно з технічною документацією на виробничий корпус 70 (Технічний проект №81808\1976 року, вн. об`єкт 161, фасад та ОТМ) виробничий корпус 70 літ. С-5 має у проекті своєї конструкції вхідні прибудови, які вказує відповідач у результатах своєї перевірки та неправомірно використовує як підставу для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до ТОВ «Дебант Україна» штрафів за порушення п. 2, п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Отже, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Помилкове зазначення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні номеру акта перевірки, адреси об`єкту перевірки, кадастрового номеру земельної ділянки, номеру припису не є підставою скасування судового рішення, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи.

Виправлення описок у судовому рішенні здійснюється у порядку, визначеному ст. 253 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 по справі № 520/18008/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов