Рішення

від 29.05.2023 по справі 139/217/23

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/217/23

Провадження № 2/139/53/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

29 травня 2023 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.,

з участю:

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувшизаяву представника позивачаадвоката Борусевича Сергія Йосиповича стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу,

у с т а н о в и в:

В провадженні Мурованокуриловецького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача 2 ОСОБА_3 ОСОБА_5 , про стягнення боргу за договором позики.

15 травня 2023 року у справі ухвалено судове рішення, яким позов задоволено повністю. Із тексту рішення суду вбачається, що представник позивача адвокат Борусевич С.Й. просив на підставі ст. 246 ЦПК України у разі задоволення позову призначити судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

24 травня 2023 року від представника позивача адвоката Борусевича Сергія Йосиповича до суду надійшла заява з додатками (а.с. 135-152) про ухвалення додаткового рішення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи понесла судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16252 гривні та витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 379 гривень 78 копійок.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Борусевич С.Й. в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку. У заяві по суті (а.с. 162) адвокат Борусевич С.Й. просив суд розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення за його відсутності та відсутності позивача.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені судом у встановленому законом прядку (а.с. 131, 132, 133, 134). Про причини неявки суд не повідомили.

Неприбуття усудове засіданняосіб,які булиналежним чиномповідомлені продату,час тамісце судовогозасідання,не перешкоджаєрозгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 1, п. 1 і п. 4 ч. 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судовим рішенням від 15 травня 2023 року (а.с. 123-127) ухвалено про повне задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин вимога представника позивача, викладена у тексті позовної заяви та у заяві про ухвалення додаткового рішення (а.с. 1135-140) про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користувалася правовою допомогою адвоката Борусевича С.Й. В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16252 гривні представником позивача до суду надано наступні докази: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2023 (а.с. 103), договір з адвокатом про надання професійної правничої допомоги № 82 від 10 травня 2021 року (а.с. 141-142), додаткової угоди № 1 до нього від 09 травня 2022 року (а.с. 143) та додаткової угоди № 2 від 03 січня 2023 року (а.с. 144), акт № 20/05 про надану правничу допомогу адвоката по справі від 20 травня 2023 (а.с. 145). ОСОБА_1 оплатила вищенаведені послуги, що підтверджується відповідною банківською квитанцією від 20 травня 2023 (а.с. 152).

Окрім того, позивачем також було понесено судові витрати пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме: 16 січня 2023 року з метою досудового врегулювання спору щодо повернення суми боргу за договором позики від 02.06.2022 на адресу позичальника та поручителів направлялись поштою письмові вимоги, які містяться в матеріалах справи № 139/217/23 (а.с. 34-35, 38-39, 42-43). Поштові витрати ОСОБА_1 , пов`язані з направленням таких вимог, становлять 296 гривень 40 копійок, що підтверджується фіскальними чеками № 239 від 16.01.2023 (а.с. 36), № 241 від 16.01.2023 (а.с. 40) та № 240 від 16.01.2023 (а.с. 44).

Також, позивачем при зверненні до суду сплачувався судовий збір в розмірі 8338 гривень 37 копійок. При цьому під час сплати судового збору через фінансову установу, позивачем понесено витрати у вигляді комісії банку в розмірі 83 гривні 38 копійок, що відображено у квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2898425288.1 від 13.03.2023 (а.с. 7).

Такі витрати позивача були неминучими та такими, що необхідні для розгляду справи, адже без сплати комісії банку, відповідний платіж не проводиться, а без квитанції про сплату судового збору фактично правомірно обмежується доступ особі до судового захисту. Іншого порядку сплати судового збору, згідно якого сторона була б звільнена від сплати комісії фінансовій установі, стороні позивача невідомо.

Отже, загальний розмір витрат позивача, що пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 139/217/23, становить 379 гривень 78 копійок (296,40 грн + 83,38 грн = 379,78 грн).

Суд вважає подані стороною позивача докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу переконливими і достатніми для вирішення питання про їх відшкодування. Одночасно, суд вважає гонорар адвоката співрозмірним із категорією справи, її складністю та кількістю витраченого адвокатом часу.

Судовим рішенням у справі було постановлено про солідарну відповідальність відповідачів, а тому і судові витрати вони мають нести солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16252 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні та у вигляді витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, в розмірі 379 (триста сімдесят дев`ять) гривень 78 копійок, а всього в розмірі 16631 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 78 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: