Постанова

від 17.05.2023 по справі 607/21964/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2023 р. Справа №607/21964/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Кордюк Г.Т.

Матущак О.І.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н та б/д (вх. № 01-05/2979/22 від 05.12.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 (повний текст рішення складено та підписано 21.11.2022, суддя Чопко Ю.О.)

у справі №607/21964/19

за позовом: ОСОБА_1 , м. Тернопіль,

до відповідача 1: Державного реєстратора Лановецької міської ради Парій Миколи Васильовича, Тернопільська обл., м. Ланівці,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія", м. Львів,

третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонзер", м. Тернопіль,

про скасування запису про державну реєстрацію права власності

за участю представників:

від позивача: Процько І.Я. адвокат (ордер серія ВО №1053329 від 16.05.2023), Барабан Н.І. позивач;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2 (в режимі відеоконференції): Притула О.Б. адвокат (ордер №1046728 від 23.01.2023)

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія», державного реєстратора Лановецької міської ради Парія М. І., за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер», про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Позовну заяву мотивувала тим, що 18.01.2018 ОСОБА_1 та ТОВ «Галицька фінансова компанія» уклали договір іпотеки належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Бонзер» за договором від 15.01.2018 № 01/18/КЛ про надання фінансового кредиту, укладеного із ТОВ «Галицька фінансова компанія».

11.09.2019 ОСОБА_1 стало відомо про реєстрацію права власності за ТОВ «Галицька фінансова компанія» на зазначену квартиру.

Позивач вважала, що державна реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «Галицька фінансова компанія» відбулась на час дії заборони на вчинення реєстраційних дій, встановленої на підставі заяв позивача від 27.08.2019 та 09.09.2019. Крім цього, реєстраційні дії вчинено з порушенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки для державної реєстрації права власності відповідачем не подано копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої ТОВ «Бонзер» як боржнику. Крім цього, сума боргу є спірною.

ОСОБА_1 просила суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Галицька фінансова компанія» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 33131149, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071526461101.

Історія розгляду справи.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.01.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2020 скасовано та прийнято нове судове рішення яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного суду від 09.02.2022 касаційні скарги державного реєстратора Лановецької міської ради Парія М.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2020 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02.07.2020 скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів та про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до Верховного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

27.04.2022 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного суду від 12.05.2022 справу №607/21964/19 передано для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лановецької міської ради Парій Миколи Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія", за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" про скасування запису про державну реєстрацію права власності відмовлено.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що умовами укладених Кредитного та Іпотечного договорів сторони погодили можливість задоволення забезпечених Іпотекою фактичних вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 Закону "Про іпотеку".

Місцевий господарський суд зазначив, що на виконання умов Іпотечного договору Іпотекодержателем 20.11.2018 надіслано на адресу боржника ТзОВ "Бонзер", іпотекодавця ОСОБА_1 та майнового поручителя ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень Кредитного договору з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Факт отримання 28.11.2018 вказаної вимоги іпотекодежателем ОСОБА_1 та майновим поручителем ОСОБА_2 не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що реєстрація переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 до ТзОВ "Галицька фінансова компанія" проведена під час дії заборони на вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих 27.08.2019 в 14 год. 33 хв. та 09.09.2019 в 10 год. 04 хв. за її заявами про заборону вчинення реєстраційних дій, оскільки, заява власника про заборону вчинення реєстраційних від 09.09.2019 повинна була розглядатися в порядку черговості зареєстрованих заяв.

Крім того, суд першої інстанції визнав безпідставними посилання позивача на те, що пред`явлений ТОВ "Галицька фінансова компанія" до стягнення за рахунок предмета іпотеки борг обрахований з порушенням умов кредитного договору, оскільки судом встановлений факт неналежного виконання кредитного зобов`язання боржником.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила таке в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що подана позивачем, 09.09.2019 заява про заборону вчинення реєстраційних дій повинна була розглядатися в порядку черговості зареєстрованих заяв відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме лише після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або відмову у такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше, зокрема, заяви ТОВ Галицька фінансова компанія від 30.08.2019 з приводу державної реєстрації права власності на квартиру, що суперечить вищезазначеним нормам чинного законодавства.

На переконання апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що у зазначених нормах Закону ідеться про черговість розгляду заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, а не будь-яких інших заяв, в той час як ОСОБА_3 09.09.2019 подала заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, що не є тотожним і реєстрація переходу права власності під час зареєстрованої заяви про заборону вчинення діє є грубим порушенням норм законодавства.

Апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що Відповідач скористався своїм правом і дотримався вимог Закону України «Про іпотеку» і законним шляхом перереєстрував перехід права власності на іпотеку. Однак, як стверджує апелянт, суд першої інстанції не врахував, що як норми Закону України «Про іпотеку» так і умови Договору передбачають для цього обов`язкову умову - заборгованість основного зобов`язання (тобто тіла кредиту) .

Апелянт наголошує, що укладеним Договором визначено, за яких умов Кредитодавець має право звернути стягнення на заставлене майно, не лише у разі несплати нарахованих процентів, а і суми Кредиту в передбачені строки цього Договору.

Апелянт зазначає, що на день направлення Іпотечного повідомлення (20.11.2018 року) про порушення основного зобов`язання (вимога про усунення порушення), з повідомленням про намір звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, або укладення договору купівлі продажу строк сплати основної суми кредиту не настав, адже перша оплата суми кредиту визначена 15.01.2019 року.

Відтак, апелянт вважає, що Кредитодавець не мав права звернути стягнення на предмет іпотеки у листопаді 2018 року, то, відповідно, і іпотечне повідомлення, яке стало підставою вчинення реєстраційних дій у вересні 2019 року щодо переходу права власності на квартиру, не відповідало вимогам Закону України «Про іпотеку».

З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19 про відмову в задоволені позовних вимог і ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька фінансова компанія» зазначає, що не погоджується із твердженнями апелянта, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19 законним, прийнятим у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Відповідач не погоджується з твердженням апелянта, що реєстрація переходу права власності відбулася з грубим порушенням норм законодавства, зокрема, при наявності зареєстрованої заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, оскільки, як вважає відповідач, державний реєстратор розглянув заяви в порядку черговості їх надходження, як того вимагають вимоги законодавства.

Відповідач наголошує, що жодного судового рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили, апелянтом надано не було.

Щодо твердження апелянта про відсутність заборгованості по зобов`язанню та відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, то відповідач зазначає, що договором визначено порядок та строки сплати коштів за користування кредитом, а позичальником було порушено зобов`язання за договором. Відтак, розрахунок заборгованості був здійснений відповідно до положень кредитного договору.

З огляду на вищенаведене, ТзОВ «Галицька фінансова компанія» просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Державний реєстратор Лановецької міської ради Парій Микола Васильович зазначає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19 прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Державний реєстратор вказує, що проведена ним державна реєстрація переходу права власності на квартиру за суб`єктом права: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія», проведена у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а розгляд заяви ОСОБА_1 від 09.09.2019 про заборону вчинення реєстраційних дій було здійснено в порядку черговості їх надходження.

Відтак, державний реєстратор просить суд залишити без змін рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні 17.05.2023 позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили таку задоволити та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надала пояснення, в яких проти вимог апеляційної скарги заперечила та просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи зайого відсутності, свою позицію щодо апеляційної скарги висловив у відзиві на апеляційну скаргу.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, пояснень на апеляційну скаргу не надала.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що явка третьої особи в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності третьої особи.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції у відповідності до ст.197 ГПК України.

Причини відкладення розгляду справи та процесуальні питання, пов`язані з розглядом справи, викладено в ухвалах суду.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

15 січня 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія " (Далі Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонзер" (Далі Позичальник) укладено Договір про надання фінансового кредиту №01/18/КЛ, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець згідно положень цього Договору надає Позичальнику фінансовий кредит (далі Кредит) в розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн на строк 36 (тридцять шість) місяців, а саме з 15 січня 2018 по 15 січня 2021, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю всю суму Кредиту та сплатити проценти за користування Кредитом не пізніше зазначеного в цьому Договорі строку та сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом у розмірі 36 % річних.

Кредит, згідно п.1.1. Договору, надається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Кредитодавця на поточний рахунок Позичальника, зазначений в розділі 10 Договору (за відповідною заявою Позичальника) та підписання Додаткового договору на видачу траншу (п.2.1. Договору).

Днем надання Кредиту вважається день отримання Позичальником суми Кредиту (траншу) з каси Кредитодавця або день перерахування грошових коштів з поточного рахунку Кредитодавця на поточний рахунок Позичальника (п.2.2. Договору).

Проценти за користування Кредитом нараховуються та обчислюються від суми Кредиту, яка фактично знаходилась у користуванні Позичальника за кожен календарний день користування Кредитом з моменту надання Кредиту до моменту повного повернення Кредиту, при цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується (п.2.3. Договору).

Платежі з повернення кредиту, згідно п.2.4. Договору, здійснюються:- 15 січня 2019 року ліміт кредитної лінії зменшується до 1 200 000,00 грн, 15 січня 2020 року ліміт кредитної лінії зменшується до 700 000,00 грн, 15 січня 2021 року остаточне погашення кредиту.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно не пізніше 30 (31) числа місяця (п.2.5. Договору).

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що в якості забезпечення зобов`язань, щодо повернення кредиту, сплати процентів, пені та інших витрат за цим Договором, Позичальник передає Кредитодавцю в іпотеку житлову квартиру за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 160,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .

При недостатності коштів для повного повернення заборгованості Позичальника за цим Договором, що направляються для її оплати, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені проценти за користування Кредитом (за їх наявності); прострочена сума Кредиту (за її наявності); строкові проценти за користування Кредитом (за їх наявності); строкове повернення Кредиту; неустойки (пені) за прострочення виконання зобов`язань (за їх наявності) (п.4.2.2. Договору).

Пунктом 4.2.4. Договору Позичальник зобов`язався протягом 10 (десяти) банківських днів з дня настання наступних змін, боржник зобов`язаний повідомити Кредитодавця про: зміну місця проживання, роботи, прізвища, складу родини та інших даних про Позичальника, які зафіксовані в цьому Договорі.

При достроковому припиненні кредитування за Договором, Позичальник зобов`язаний повернути Кредит, проценти за користування Кредитом, неустойки (пені), передбачених Договором, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання повідомлення Кредитодавця про припинення Кредитування за Договором (п.4.2.6. Договору).

Відповідно до п.5.1.3. Договору Кредитодавець має право достроково припинити кредитування і вимагати від Позичальника достроково повернути Кредит, оплатити проценти за користування Кредитом, неустойки (пені), інші витрати при утворенні в Позичальника заборгованості, що перевищує 20% від суми наданого Кредиту; порушенні Позичальником та/або третіми особами (його гарантами і поручителями) обов`язків, передбачених в договорі застави, гарантії чи поруки, що є забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором (в т.ч. обов`язку страхування заставленого майна); утворенні в Позичальника простроченої заборгованості понад 30 днів.

У разі несплати Позичальником суми Кредиту та нарахованих процентів в строки, передбачені Договором, Кредитодавець має право на звернення стягнення на заставлене майно або примусове списання суми заборгованості з поточного чи інших рахунків Позичальника відповідно до законодавства, а також звернутись до третіх осіб (гаранта або поручителя) з вимогою виконати обов`язки Позичальника за цим Договором (п.5.1.4. Кредитного договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Соронами та скріплення печатками Кредитодавця та Позичальника (за наявності) дня його підписання на строк 36 (тридцять шість місяці) та діє до 15 січня 2021 включно (п.6.1. Договору).

В забезпечення вищевказаного кредитного договору 15.01.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (Далі Кредитодавець) та громадянином ОСОБА_2 , (Далі Поручитель) було укладено договір поруки №01/18/11 (далі договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання Боржником (ТзОВ "Бонзер") зобов`язань за кредитним договором №01/18/КЛ про надання фінансового кредиту, укладеного 15 січня 2018 року між ТОВ "Бонзер" та ТзОВ "Галицька фінансова компанія".

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами.

Також в забезпечення вищенаведеного кредитного договору 15.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (Далі Кредитодавець) та громадянкою ОСОБА_1 (Далі Поручитель) було укладено договір поруки №01/18/11 (далі договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання Боржником (ТзОВ "Бонзер") зобов`язань за кредитним договором №01/18/КЛ про надання фінансового кредиту, укладеного 15 січня 2018 року між ТзОВ "Бонзер" та ТзОВ "Галицька фінансова компанія".

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами.

18 січня 2018 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та ТзОВ "Галицька фінансова компанія" (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ "Бонзер" за договором про надання фінансового кредиту №01/18/КЛ укладеного 15 січня 2018 року між ТзОВ "Бонзер" та ТзОВ "Галицька фінансова компанія".

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі договору дарування квартири, посвідченого Береш Л.І., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, 8 грудня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №8410.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрований в реєстрі за №300. На підставі зазначеного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.01.2018 року був внесений запис про обтяження майна іпотекою №24441448.

ТзОВ "Галицька фінансова компанія" на виконання умов кредитного договору надала ТзОВ "Бонзер" кредитні кошти на загальну суму 1 700 000 грн окремими траншами, а саме: 15.01.2018 року - 300 000 грн, 17.01.2018 року 300 000 грн, 19.01.2018 року 120 000 грн, 23.01.2018 року 200 000 грн, 25.01.2018 року 300 000 грн, 29.01.2018 року 250 000 грн, 09.02.2018 року 100 000 грн, 21.02.2018 року 80 000 грн, 03.03.2018 року 50 000 грн, що сторонами не заперечується.

У зв`язку із систематичним порушенням ТзОВ "Бонзер" умов кредитного договору (щомісячна прострочка сплати відсотків), Кредитодавцем 20.11.2018 року направлено на адресу боржника ТзОВ "Бонзер" (м. Тернопіль, вул. Текстильна, 36), поручителя ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та поручителя іпотекодавця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) Іпотечне повідомлення про порушення основного зобов`язання (вимогу про усунення порушення) з повідомленням про намір звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки, або укладення договору купівлі-продажу, яким вимагав в 30-денний термін з моменту отримання повідомлення провести повне погашення кредиту, сплатити відсотки та штрафи на загальну суму 1 921 000 грн, із яких 1 700 000 грн тіло кредиту, 51 000 грн заборгованість за відсотками та 170 000 грн заборгованість за пенею. У випадку невиконання іпотечного повідомлення/вимоги Кредитодавець попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до п.6 Договору іпотеки.

Вказане іпотечне повідомлення-вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали 28 листопада 2018 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1005788346 від 26.09.2019, юридична адреса ТзОВ "Бонзер" - 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 36.

Саме на вказану адресу Кредитодавцем було направлено іпотечне повідомлення-вимогу.

Водночас, згідно листа ПАТ "Тернопільавтогосп" від 23.08.2019 останній повідомив, що договір оренди приміщення АДРЕСА_4 , що був укладений з ТзОВ "Бонзер", розірвано з 01.09.2018 року і дана юридична особа за вищезазначеною адресою відсутня.

Як свідчать матеріали справи, боржником ТзОВ "Бонзер" відомості про зміну місця знаходження та змін у керівному складі кредитодавцеві ТзОВ "Галицька фінансова компанія" не надавалися.

ФОП Речицьким Ю.А. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №973/16 від 02.12.2016), на замовлення ТзОВ "Галицька фінансова компанія", 19.04.2019 було проведено оцінку нерухомого майна квартири АДРЕСА_5 , вартість якої визначена в сумі 1 984 900,00 грн.

ТзОВ "Бонзер" 20.06.2019 направило на адресу ТзОВ "Галицька фінансова компанія" вимогу про усунення порушень договору про надання фінансового кредиту. Зокрема, у даній вимозі боржник звертав увагу на необхідності здійснення перерахунку заборгованості, у зв`язку із тим, що після пред`явлення вимоги про дострокове стягнення кредиту (20.11.2018 року), нарахування відсотків за користування кредитними коштами не здійснюється, а відтак грошові кошти, які надходили від поручителя на погашення боргу, повинні спрямовуватися на погашення основного боргу.

27.08.2019 Центром надання адміністративних послуг Тернопільської районної державної адміністрації за реєстраційним номером 35626884 зареєстровано заяву ОСОБА_1 як власника нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 про заборону вчинення реєстраційних дій.

30.08.2019 відділом державної реєстрації Лановецької міської ради за реєстраційним номером 35695481 зареєстровано заяву ОСОБА_4 , що діяв від імені ТзОВ "Галицька фінансова компанія", про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно (1071526461101).

Для державної реєстрації прав заявником було надано: іпотечний договір, укладений 18.01.2018 року між ТзОВ "Галицька фінансова компанія" (Іпотекодержатель ) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. за реєстровим номером 300; письмова вимога про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018 з повідомленням про вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмової вимоги про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018.

Цього ж дня, державним реєстратором Лановецької міської ради Парієм М.В. було прийнято рішення про зупинення державної реєстрації прав (інд. номер 48463127) на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявністю державної реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій поданої 27.08.2019 року, за реєстраційним номером 35626884.

09.09.2019 о 10 год. 02 хв. Центром надання адміністративних послуг Тернопільської районної державної адміністрації за реєстраційним номером заяви 35815930 зареєстровано заяву ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , про відкликання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій поданої 27.08.2019 року.

09.09.2019 о 10 год. 04 хв. Центром надання адміністративних послуг Тернопільської районної державної адміністрації за реєстраційним номером 35815989 зареєстровано заяву ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , про заборону вчинення реєстраційних дій.

09.09.2019 державним реєстратором прав на нерухоме - Тернопільської районної державної адміністрації Василенко Н.Д. було прийнято рішення про залишення заяви власника ОСОБА_1 про заборону вчинення реєстраційних дій (р.н. НОМЕР_1 ) поданої 27.08.2019 року, без розгляду у зв`язку з її відкликанням (№48576060).

09.09.2019 державним реєстратором Лановецької міської ради Парієм М.В. було прийнято рішення про відновлення державної реєстрації прав (№48579408), у зв`язку із скасуванням заборони вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

09.09.2019 державним реєстратором Лановецької міської ради Парієм М.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (№48579427), на підставі якого було проведено перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером ДРРП 1071526461101 за суб`єктом права: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія", код ЄДРПОУ 40656091.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої станом на 11.09.2019, вбачається, що 09.09.2019 о 12 год. 07 хв. державним реєстратором Лановецької міської ради Парієм М.В. було оформлено право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (запис про право власності №33131149) на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного договору від 18.01.2018., письмової вимоги про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018 адресованої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Позивач просить скасувати запис №33131149 про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Галицька фінансова компанія" на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071526461101, оскільки вона здійснена під час діючої заборони на вчинення реєстраційних дій. Також звертає увагу суду на те, що станом на час винесення іпотечного повідомлення строк сплати тіла кредиту ще не настав.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача та відповідача 2, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

За умовами п. 3.1.7 договору іпотеки № 436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД-I від 18.06.2018 року іпотекодержатель має право у разі невиконання позичальником умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами) звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки.

Як вже зазначалося вище, в якості забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ "Бонзер" за договором про надання фінансового кредиту №01/18/КЛ, укладеного 15 січня 2018 року між ТзОВ "Бонзер" та ТзОВ "Галицька фінансова компанія 18 січня 2018 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та ТзОВ "Галицька фінансова компанія" (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 .

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі договору дарування квартири, посвідченого Береш Л.І. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, 8 грудня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №8410. (п.3.2. Іпотечного договору).

Статтею 6 Іпотечного договору, сторони погодили порядок задоволення вимог Іпотекодержателя із вартості Предмета Іпотеки.

Так, згідно п. 6.1 Іпотечного договору, за рахунок Предмета Іпотеки Іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги (далі "Фактичні Вимоги"): (а) всі боргові зобов`язання, не сплачені Боржником; (б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх фактичних витрат, понесених Іпотекодержателем у зв`язку із реалізацією його прав за цим Договором.

Іпотекодержатель має право задовольнити із вартості Предмета Іпотеки всі Фактичні Вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин (далі "Іпотечні Випадки"): (а) несплати боржником Іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитним договором; (б) порушення Іпотекодавцем будь-якого із його зобов`язань за ст. 5 цього Договору; (в) інших обставин, передбачених чинним законодавством України, Договором позики та цим Договором (п. 6.2 Іпотечного договору).

Згідно ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Звернення стягнення на Предмет Іпотеки здійснюється на вибір Іпотекодержателя: (а) за рішенням суду; та/або б) на підставі виконавчого напису нотаріуса; та/або (в) в позасудовому порядку; та/або (г) в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.6.3 Іпотечного договору).

У разі порушення Боржником боргових зобов`язань та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, Іпотекодержатель направляє/надсилає Іпотекодавцю та Боржнику письмову вимогу про усунення порушення, надалі "Вимога про усунення порушення". В такій Вимозі про усунення порушення зазначається стислий зміст порушених зобов`язань/умов, вимога про виконання порушених зобов`язань у не менш ніж 30 (тридцятиденний) строк та попередження про звернення стягнення на Предмет Іпотеки у разі невиконання Вимоги про усунення порушення. Якщо протягом встановленого з цьому пункті строку Вимога про усунення порушення залишається без задоволення Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет Іпотеки.(п.6.4 Іпотечного договору).

Пунктом 6.5 Іпотечного договору, сторони визнали, що Іпотека Предмета Іпотеки, створена за цим Договором, є чинною протягом всього строку дії Договору позики і у випадку часткового виконання боржником Боргових Зобов`язань права Іпотекодержателя за цим Договором зберігаються у повному обсязі.

Відповідно п. 6.6.1 Іпотечного договору Іпотекодержатель може задовольнити забезпечені Іпотекою Фактичні вимоги шляхом набуття права власності на Предмет Іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону. Сторони встановлюють, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями цього Договору, являють собою окремий договір (правочин) про передачу Іпотекодавцем права власності на Предмет Іпотеки Іпотекодержателю в рахунок виконання Боргових Зобов`язань або інших Фактичних вимог. В силу зазначеного в цьому пункті, Іпотекодавець здійснює передачу Іпотекодержателю під відкладальною обставиною (умовою), а Іпотекодержатель набуває право власності щодо Предмета Іпотеки за вартістю Предмета Іпотеки, визначеної па момент такого набуття на підставі оцінки. Предмета Іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Пунктом 8.1. Іпотечного договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов`язань в повному обсязі та зобов`язань Іпотекодавця за цим Договором.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрований в реєстрі за №300.

На підставі зазначеного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.01.2018 року був внесений запис про обтяження майна іпотекою №24441448.

Таким чином, умовами укладених Кредитного та Іпотечного договорів сторони погодили можливість задоволення забезпечених Іпотекою фактичних вимог шляхом набуття права власності на Предмет Іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 Закону "Про іпотеку".

У зв`язку із систематичним порушенням ТзОВ "Бонзер" умов кредитного договору (щомісячна прострочка сплати відсотків), Кредитодавцем 20.11.2018 року направлено на адресу боржника ТзОВ "Бонзер" (м. Тернопіль, вул. Текстильна, 36), поручителя ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та поручителя іпотекодавця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) Іпотечне повідомлення про порушення основного зобов`язання (вимогу про усунення порушення) з повідомленням про намір звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки, або укладення договору купівлі-продажу, яким вимагав в 30-денний термін з моменту отримання повідомлення провести повне погашення кредиту, сплатити відсотки та штрафи на загальну суму 1 921 000 грн, із яких 1 700 000 грн тіло кредиту, 51 000 грн заборгованість за відсотками та 170 000 грн заборгованість за пенею. У випадку невиконання іпотечного повідомлення/вимоги Кредитодавець попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до п.6 Договору іпотеки.

Вказане іпотечне повідомлення-вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали 28 листопада 2018 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1005788346 від 26.09.2019 юридична адреса ТзОВ "Бонзер" - 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 36.

Саме на вказану адресу Кредитодавцем було направлено іпотечне повідомлення-вимогу.

Як встановлено судами, відповідач-2 обрав спосіб задоволення своїх вимог шляхом реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, з приводу чого звернувся до відповідача-1.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

30.08.2019 відділом державної реєстрації Лановецької міської ради за реєстраційним номером 35695481 зареєстровано заяву ОСОБА_4 , що діяв від імені ТзОВ "Галицька фінансова компанія" про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно (1071526461101).

Для державної реєстрації прав заявником було надано: іпотечний договір, укладений 18.01.2018 року між ТзОВ "Галицька фінансова компанія" (Іпотекодержатель ) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. за реєстровим номером 300; письмова вимога про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018 з повідомленням про вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмової вимоги про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої станом на 11.09.2019, вбачається, що 09.09.2019 о 12 год. 07 хв. державним реєстратором Лановецької міської ради Парієм М.В. було оформлено право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (запис про право власності №33131149) на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного договору від 18.01.2018., письмової вимоги про усунення порушень іпотечного договору від 20.11.2018, адресованої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 4 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, які виникають у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень цих прав.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно (надалі Державний реєстр) це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з п.п. 1, 4 ч.1 ст.3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначеному цим Законом.

В частині другій цієї ж статті закріплено норму, згідно з якою речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За приписами п.1 ч.1. ст.4 Закону право власності підлягає державній реєстрації права.

Відповідно до ч.3. ст.10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною 1 ст.18 Закону встановлений порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.2 ст.18 Закону).

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Статтями 24, 27 Закону передбачені підстави державної реєстрації та відмови у її здійсненні.

Таким чином, в межах спірних правовідносин суд з`ясовує наявність підстав для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія".

Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок державної реєстрації).

Пунктом 61 Порядку державної реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вже зазначалося вище, на виконання умов Іпотечного договору Іпотекодержателем 20.11.2018 року надіслано на адресу боржника ТзОВ "Бонзер", іпотекодавця ОСОБА_1 та майнового поручителя ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень Кредитного договору з попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Факт отримання 28.11.2018 року вказаної вимоги іпотекодежателем ОСОБА_1 та майновим поручителем ОСОБА_2 не заперечується сторонами.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 28.11.2018 засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер", код ЄДРПОУ 38838245 був ОСОБА_2 , а відтак на час отримання останнім, як фізичною особою, письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем боржникові, суд вважає, що Боржник був проінформованим про заборгованість та наслідки, які можуть мати місце у зв`язку з невиконанням умов договору щодо погашення боргу.

Слід також зазначити, що боржник ТзОВ "Бонзер", в порушення умов кредитного договору, не повідомив кредитора про зміну фактичного місця знаходження, а тому з власної вини не отримав письмової вимоги за юридичною адресою - 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 36, яка вказана в кредитному договорі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність порушень державним реєстратором вимог п.61 Порядку державної реєстрації під час прийняття 09.09.2019 року рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ "Галицька фінансова компанія".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про те, що реєстрація переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 до ТзОВ "Галицька фінансова компанія" проведена під час дії заборони на вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих 27.08.2019 року в 14 год. 33 хв. та 09.09.2019 року в 10 год. 04 хв. за її заявами про заборону вчинення реєстраційних дій, з огляду на наступне.

Пунктом 13 Порядку державної реєстрації передбачено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Згідно п.17 Порядку державної реєстрації, у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна, державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов`язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об`єкта нерухомого майна.

У разі надходження до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про скасування рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву у базі даних заяв.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з обов`язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву.

Державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

За умовами чч. 8, 9 ст. 18 Закону, у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно ст. 25 Закону, проведення державної реєстрації прав зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили. Державний реєстратор невідкладно повідомляє про зупинення реєстрації прав заявника. Суд, який постановив рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав, зобов`язаний направити його суб`єкту державної реєстрації з обов`язковим зазначенням про набрання судовим рішенням законної сили. Таке рішення суду реєструється у базі даних заяв невідкладно в день надходження. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в зупиненні державної реєстрації прав, якщо рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, не набрало законної сили. Державний реєстратор приймає рішення про відновлення державної реєстрації прав на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. У такому разі загальний строк розгляду заяви про державну реєстрацію права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

09.09.2019 року о 10 год. 02 хв. позивачем було подано заяву про відкликання поданої нею заяви від 27.08.2019 року заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій (реєстраційний номер 35815930), результатом розгляду якої, в цей же день, державним реєстратором Тернопільської районної державної адміністрації Василенко Н.Д. було прийнято рішення залишити заяву власника про заборону вчинення реєстраційних дій (р.н. 35626884) без розгляду у зв`язку з її відкликанням (інд. номер 48576060).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява власника про заборону вчинення реєстраційних від 09.09.2019 року, про яку позивач вказує у позовній заяві, повинна була розглядатися в порядку черговості зареєстрованих заяв, а саме лише після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше, зокрема, заяви ТзОВ "Галицька фінансова компанія" від 30.08.2019 року з приводу державної реєстрації власності на квартиру.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт реєстрації заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна не зупиняє проведення реєстраційних дій, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення відомостей про обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор здійснює на підставі прийнятого ним рішення за результатом розгляду поданих документів.

Також важливим для вирішення спору є встановлення не лише факту наявності чи відсутності прийнятого по поданій позивачем заяві рішення, його юридичне оформлення, час прийняття тощо. А визначальним, поряд з іншими обставинами, є виключення, які містить Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо майна іпотекодержателя - фінансової установи, якою і є відповідач-2.

Положеннями ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Між тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідачів про умисне вжиття позивачем шляхом подачі заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкту нерухомого майна заходів зі створення правових підстав для перешкод в реалізації відповідачем-2 свого права на задоволення вимог на підставі ст.ст. 36,37 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, долучених відповідачем 1 до відзиву на позовну заяву копій заяв ОСОБА_1 про заборону вчинення реєстраційних дій, які були зареєстровані Центром надання адміністративних послуг Тернопільської районної державної адміністрації, в період 2019 року в реєстрі було зареєстровано вісім заяв ОСОБА_1 про заборону вчинення реєстраційних дій, які було подано з 18.06.2019 по 09.09.2019 і охоплювали забороною без перерви увесь цей період.

Жодних рішень суду щодо накладення заборон на відчуження вказаного майна у вказаний період не приймалось.

З наведеного слід дійти висновку, що зазначені дії позивача вчинені ним не з метою застосування превентивних заходів, направлених на захист законних прав та недопущення, зокрема, незаконного відчуження нерухомого майна, а з метою створення перешкоди для законного звернення стягнення на заставне майно фінансовою установою в особі ТзОВ «Галицька фінансова компанія».

Враховуючи обставини справи, колегія суддів зазначає на обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача-1 підстав для відмови відповідачу-2 у вчиненні реєстраційної дії, яка є предметом оскарження в даній справі.

Також колегія суддів критично оцінює твердження апелянта про те, що порушення державним реєстратором вимог законодавства щодо вчинення реєстраційних дій про перехід прав на квартиру було встановлено при розгляді скарги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2023 №1422/2, на який посилається апелянт, було видано під час судового провадження у даній справі і всупереч прийнятому на момент видачі наказу рішенню Тернопільського міськрайонного суду , яким дії державного реєстратора було визнано правомірними.

Крім того, в подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2020 №1887/7 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 12.02.2020 у зв`язку з тим, що наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Твердження апелянта на те, що пред`явлений ТОВ "Галицька фінансова компанія" до стягнення за рахунок предмета іпотеки борг обрахований з порушенням умов кредитного договору, та сума заборгованості була спірною, що унеможливлювало звернення стягнення на предмет іпотеки в обраний кредитором спосіб, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15 січня 2018 року між ТОВ «Галицька фінансова компанія» та ТОВ «Бонзер» було укладено Договір №01/18/КЛ про надання фінансового кредиту, згідно умов якого останньому надано кредит у розмірі 1700000,00 грн на строк 36 місяців зі сплатою 36% річних.

Зокрема, п. п. 2.3, 2.5 Кредитного договору визначено, що проценти за користування Кредитом нараховуються та обчислюються від суми Кредиту, яка фактично знаходилась у користуванні Позичальника, за кожен календарний день користування Кредитом з моменту надання Кредиту до моменту повного повернення Кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно не пізніше 30 (31) числа місяця.

Платежі з повернення кредиту здійснюються наступним чином: 15 січня 2019 року ліміт кредитної лінії зменшується до 1 20000,00 грн., 15 січня 2020 року ліміт кредитної лінії зменшується до 700 000,00 грн., 15 січня 2021 року - остаточне погашення кредиту (п.2.4 Кредитного договору).

Пунктом 5.1.4 кредитного договору передбачено, що у разі несплати Позичальником суми Кредиту та нарахованих процентів в строки, передбачені цим Договором, Кредитодавець має право на звернення стягнення на заставлене майно.

Отже, основною передумовою для початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку є наявність порушення основного зобовязання та невиконання боржником вимоги про усунення цього порушення протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги.

Апелянт вірно зазначає, що строк повернення частини кредитних коштів станом на 20.11.2018 року ще не настав (такий строк визначений сторонами 15.01.2019 року).

Однак, з аналізу наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого ТзОВ «Галицька фінансова компанія» суду першої інстанції (т. 3 а.с.147-148), вбачається, що нараховані товариством «Галицька фінансова компанія» відсотки за користування кредитним коштами за період з моменту видачі кредиту та до 20.11.2018 року сплачувалися ТОВ «Бонзер» з порушенням строку, визначеного сторонами у п. п. 2.3, 2.5 Кредитного договору.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено факт неналежного виконання кредитного зобов`язання боржником, а саме, непогашення заборгованості у строк, визначений умовами Кредитного договору, а відтак іпотекодержатель набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Однак, апелянтом, всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , зміни чи скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н та б/д (вх. № 01-05/2979/22 від 05.12.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.05.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяМатущак О.І.