Повістка

від 07.06.2023 по справі 607/21964/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р. Справа №607/21964/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Плотніцького Б.Д..

суддів Кордюк Г.Т.

Матущак О.І.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" - адвоката Притула О.Б. б/н від 22.05.2023 (вх..№01-05/1646/23 від 24.05.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н та б/д (вх. № 01-05/2979/22 від 05.12.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 (повний текст рішення складено та підписано 21.11.2022, суддя Чопко Ю.О.)

у справі №607/21964/19

за позовом: ОСОБА_1 , м. Тернопіль,

до відповідача 1: Державного реєстратора Лановецької міської ради Парій Миколи Васильовича, Тернопільська обл., м. Ланівці,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія", м. Львів,

третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонзер", м. Тернопіль,

про скасування запису про державну реєстрацію права власності

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача - 1: не з`явився;

від відповідача - 2 (в режимі відеоконференції): Притула О.Б. - адвокат (ордер №1046728 від 23.01.2023)

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лановецької міської ради Парій Миколи Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія", за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" про скасування запису про державну реєстрацію права власності - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила таке в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н та б/д (вх. № 01-05/2979/22 від 05.12.2022) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2022 у справі №607/21964/19 залишено без змін.

24.05.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" - адвоката Притула О.Б. б/н від 22.05.2023 (вх..№01-05/1646/23 від 24.05.2023), в якій заявник просить долучити докази понесених витрат на правову допомогу та ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правову допомогу, понесених останнім під час розгляду справи №607/21964/19 в суді першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 призначено судове засідання по розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" - адвоката Притула О.Б. б/н від 22.05.2023 (вх..№01-05/1646/23 від 24.05.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу на 07.06.2023 року об 11 год. 00 хв.

06.06.2023 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (зареєстроване в канцелярії суду за вх. №ЗАГС 01-04/3885/23 від 06.06.2023), до якого долучено докази надсилання клопотання іншим учасникам.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що зазначені відповідачем в акті про надання правової допомоги послуги частково надані в суді першої інстанції, а з заявою про стягнення витрат на правову допомогу в суд першої інстанції у строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідач не звертався.

Щодо зазначених відповідачем у акті від 22.05.2023 наданих послуг зі складання мирової угоди та заяви про затвердження мирової угоди, то представник позивача наголошує, що мирова угода та заява про затвердження мирової угоди фактично складені та підписані безпосередньо учасниками справи, а представником відповідача не надано доказів, що такі документи складено адвокатом Притулою О.Б.

Поряд з іншим, представник позивача зазначає, що адвокатом Притулою О.Б. не конкретизовано, у яких саме судових засіданнях (їх дата та тривалість) надавалася правнича допомога ТОВ «Галицька фінансова компанія», лише в загальному зазначено 5 годин, що, в свою чергу, не дає об`єктивної можливості встановити в суді якої інстанції надавалася правнича допомога.

З огляду на вищенаведене, представник позивача просить зменшити розмір витрат ТОВ «Галицька фінансова компанія» на професійну правничу допомогу адвоката до розміру 2 000 грн.

В судове засідання 07.06.2023 з`явився представник відповідача 2, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вимоги заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримала та заперечила проти доводів, викладених у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач, відповідач 1 та третя особа в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалась обов`язковою, позивач скористався правом на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву у відсутності позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції у відповідності до ст.. 197 ГПК України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник ТОВ «Галицька фінансова компанія» просить стягнути з ОСОБА_1 38 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи №607/21964/19. До даної заяви представником відповідача долучено копію Договору про надання правничої допомоги від 19.07.2022, копію Додаткової угоди №1 від 19.09.2022, копію платіжної інструкції №19/09/01 від 19.09.2022, копію платіжної інструкції №18/11/01 від 18.11.2022, копію платіжної інструкції №71 від 22.05.2023, копію акту про надання правової допомоги від 22.05.2023, витяг з сайту Опендатабот про АО «Арбітріум груп», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, докази надсилання заяви іншим учасникам справи.

Окрім того, в матеріалах справи міститься ордер серії ВО №1046728 від 23.01.2023 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» адвокатом Притулою О.Б. у Західному апеляційному господарському суді, виданий адвокатським об`єднанням «Арбітріум груп».

22.05.2023 Адвокатським об`єднанням «Арбітріум груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» було підписано акт про надання правничої допомоги.

Згідно з актом від 22.05.2023 сума 38 000,00 грн, заявлена ТОВ «Галицька фінансова компанія» до стягнення з позивача, складається із:

- ознайомлення та правовий аналіз документів, наданих Замовником, опрацювання законодавства з питання порушеного права, формування правової позиції захисту в суді (4 години);

- складання процесуальних документів (відзив на позовну заяву, відзив на апеляційну скаргу) мирова угода, заява про затвердження мирової угоди (4 документи);

- участь в судових засіданнях (5 годин);

- підготовка заяви про приєднання доказів та ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з акта про надання правничої допомоги від 22.05.2023, частина послуг, щодо яких відповідачем 2 заявлено вимогу про стягнення, адвокатом Притулою О.Б. надавалася Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» в суді першої інстанції, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач 2 в судових дебатах не зробив відповідну заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, чим порушив строк, встановлений ч.8 ст. 129 ГПК України, відповідно заява про ухвалення додаткового рішення, в частині понесених відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не підлягає до задоволення.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, заява про ухвалення додаткового рішення залишається без розгляду у випадку неподання доказів понесених витрат на правову допомогу протягом встановленого строку, і лише у випадку коли стороною до закінчення судових дебатів було зроблено відповідну заяву.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач 2 взагалі не ставив питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» витрат в суді першої інстанції, не підлягає задоволенню.

Крім того, апеляційний господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що долучені до матеріалів справи документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції і матеріалів справи, правова позиція Товариства була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в суді першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а адвокатське об`єднання "Арбітріум груп" надавало правову допомогу Товариству у суді першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, було обізнане у справі з усіма деталями, що з неї випливають, отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, в акті про надання правничої допомоги від 22.05.2023 зазначено загальну вартість наданих послуг з професійної правової допомоги в сумі 38 000 грн, натомість не розмежовано обсяг послуг, які було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» під час розгляду справи в суді першої інстанції, а які в суді апеляційної інстанції.

Зокрема, щодо наданих послуг з ознайомлення та правового аналізу документів, наданих Замовником, опрацювання законодавства з питання порушеного права, формування правової позиції захисту в суді (4 години), заявником не зазначено, чи надано дану послугу в межах розгляду справи в суді першої інстанції, чи під час розгляду апеляційної скарги.

Щодо зазначення заявником про участь в судових засіданнях (5 годин), колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулося чотири судові засідання (01.02.20223, 22.03.2023, 05.04.2023, 17.05.2023), які в сукупності тривали менше 3 годин.

Також, до заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу заявником долучено платіжні інструкції №19/09/01 від 19.09.2022 та №18/11/01 від 18.11.2022 на загальну суму 20 000 грн, з яких вбачається, що оплату послуг Адвокатського об`єднання «Арбітріум груп» було здійснено до подання апеляційної скарги, з чого можна зробити висновок, що дані оплати здійснено за надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» за розгляд справи в суді першої інстанції.

Надавши оцінку доводам позивача про неспівмірність заявлених відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача 2 по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, колегія суддів вважає, що доводи відзиву на апеляційну скаргу частково співпадають з доводами, які було надано до місцевого господарського суду, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача понесених відповідачем 2 судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" - адвоката Притула О.Б. б/н від 22.05.2023 (вх..№01-05/1646/23 від 24.05.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №607/21964/19- задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (79019, м. Львів, площа Старий ринок, буд.1) витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 08.06.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.

Судді Кордюк Г.Т.

Матущак О.І.