Рішення

від 22.05.2023 по справі 489/5081/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

22.05.2023

Справа №489/5081/19

Провадження №2/489/41/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського психоневрологічного інтернату, який діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , Сектор опіки та піклування адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просила: виділити в натурі частку ОСОБА_1 із спільного майна, що є у спільній частковій власності, а саме: будинку АДРЕСА_1 , а саме частку, що складається з квартири АДРЕСА_2 , до якої входить приміщення: коридор 2 - 5,6 кв. м.; кухня 3 - 18,4 кв. м.; житлова 4 - 11,2 кв. м.; житлова 5 - 21,4 кв. м.; коридор 1 - 4,0 кв. м. (разом по квартирі АДРЕСА_2 : загальна площа - 60,6 кв. м., житлова - 32,6 кв. м., допоміжна - 28,0 кв. м.); стягнути з відповідача на користь позивача розмір компенсації, визначений судовою будівельно-технічною експертизою, як співвласнику, реальна частка якого після виділу в натурі буде меншою за ідеальну; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що вона є співвласником 13/20 частки спірного будинку, інша частка - 7/20 належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності. У 2017 році вона, з метою відчуження своєї частки будинку, письмово повідомила опікуна недієздатної ОСОБА_2 про свій намір продати свою частку за ціною визначеною незалежним експертом, так як відповідач має переважне право перед іншими особами. Згідно звіту з незалежної оцінки, вартість цілого будинку АДРЕСА_1 складає 210769 грн.. Представник відповідача не здійснив будь-яких дій направлених на здійснення переважного права купівлі її частку нерухомого майна. Продати свою частку без виділу її в натурі, виявилося проблематично, так як покупці не погоджуються на укладення договору купівлі - продажу без виділу в натурі частки із спільного майна, що є спільній частковій власності позивача та відповідача. Крім того, вона пропонувала опікуну відповідачки здійснити матеріальну компенсацію на користь відповідача у формі грошових коштів, у сумі, що відповідала вартості частки згідно незалежної оцінки - 113491 грн. На таку пропозицію відповідачка не погодилася.

Ухвалою суду від 23.09.2019, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.03.2020, витребувано матеріали інвентарної справи.

Ухвалою суду від 15.06.2020, призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.09.2020, поновлено провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 18.11.2020, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Виноградівський психоневрологічний інтернат та Сектор опіки та піклування адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради.

Ухвалою суду від 16.06.2021, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12.09.2022, витребувано докази.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судових засідань Виноградівський психоневрологічний інтернат залучено у якості відповідача, який діє в інтересах ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представниця позивача надіслала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник інтернату подавав заяву про розгляд справи без його участі.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

3/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі договору № 3135-Л купівлі - продажу нерухомого майна від 22.06.2001 року посвідченого Миколаївською Товарно-сировинною біржею 22.06.2001 року за № 3135-Л, зареєстрованого в ММБТІ 25.09.2001 за реєстровим № 6271, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2017.

22 квітня 2015 р. державний нотаріус Другої миколаївської державної нотаріальної контори посвідчив свідоцтво про право за законом ОСОБА_1 на спадщину у вигляді 7/10 частин житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2016, визнано свідоцтво за реєстровим №5-164 посвідчене 22 квітня 2015 р. державним нотаріусом Другою миколаївської державної нотаріальної контори про право ОСОБА_1 на спадщину за законом щодо 7/10 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 - недійсним в частині 7/20 вказаного житлового будинку.

Рішенням Ленінськогорайонного судум.Миколаєва від17.06.2015,визначено,що частка ОСОБА_1 успільній суміснійвласності наземельну ділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,складає -3/10часток, частка ОСОБА_4 успільній суміснійвласності наземельну ділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,складає -7/10часток. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/10 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2017, визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_1 на 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.05.2006, визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у Виноградівському психоневрологічному будинку інтернаті. Призначено ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 .

04 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з повідомленням до представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_3 придбати її частку у спільній частковій власності за 210769 грн., згідно незалежної оцінки вартості майна.

Представник відповідача не здійснив будь-яких дій направлених на здійснення переважного права купівлі її частку нерухомого майна.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час розгляду справи суду не надано відомостей щодо встановлення опіки на ОСОБА_5 .

Стаття 20 ЗУ «Про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена» встановлює, що до призначення повнолітній недієздатній особі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, що перебуває у спеціальному закладі, опікуна або піклувальника опіку чи піклування над такою особою здійснює зазначений заклад.

Спеціальні заклади здійснюють опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена, у межах своїх повноважень та з урахуванням вимог статті 24 цього Закону.

У разі здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена, спеціальним закладом збереження та використання майна таких осіб (крім пенсій, аліментів та інших соціальних виплат, призначених підопічному) забезпечує орган опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа.

Таким чином, судом було залучено Виноградівський психоневрологічний інтернат (установа де перебуває відповідачка) у якості законного представника відповідачки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 Цивільного кодексу України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 357 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Положеннями ч. 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За вимогами ч. 1-3 ст. 358ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За правилами ч. 1 ст. 383ЦК Українивласник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

При цьому,статтею 41Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В частині 1 ст.346ЦК Українинаведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено вст. 365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 сформулював правову позицію від 15.05.2013 року, згідно з якою для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст.365ЦК Україниза умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Під час розгляду справи № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зі змісту практики Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч.1ст. 365 ЦК України, яка обов`язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.

Згідно висновку експерта № 20-773/988 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 14.09.2020, виходячи з конструктивних особливостей, в тому числі технічного стану (житловий будинок потребує проведення ремонтних робіт), оснащення інженерними комунікаціями (в будинку відсутнє водопостачання, водовідведення, система опалення) та об`ємно планувальних рішень будинку АДРЕСА_1 неможливо провести поділ між співвласниками з частками 7/20 та 13/20 з дотриманням чинних вимог ДБН.

Щодо розміру компенсації, яка підлягає стягненню співвласнику, частка якого після розподілу є меншою за ідеальну, розглядалося експертом враховуючи неможливість поділу житлового будинку, у зв`язку з чим розрахована грошова компенсація співвласнику з часткою 7/20 (п. 3.28 Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном.).

Відповідно до розрахунків, ринкова вартість об`єкта оцінки (житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 дорівнює 865060 грн. без ПДВ.

Ринкова вартість 7/20 частки житлового будинку (враховуючи господарські будівлі та споруди, а також враховуючи земельну компоненту) АДРЕСА_1 буде складати 302771 грн. без ПДВ.

Судом встановлено, що частка домоволодіння, що належить позивачу не може бути виділена в натурі відповідно до ідеальних часток співвласників або навіть з відхиленням, оскільки це не є технічно можливим з дотриманням усіх будівельно-технічних норм.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна, сформованої 30.07.2020 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 7/20 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , іншого нерухомого майна не зареєстровано.

Оцінюючі наявні в матеріалах справи зазначені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірна частка житлового будинку є неподільною, частка відповідача не є незначною і її виділ в натурі є не можливим. Припинення права власності відповідача на належну йому на праві власності частку житлового будинку може завдати істотної шкоди інтересам співвласника - відповідача, оскільки ОСОБА_2 іншого житла у власності не має.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши межі заявлених вимог та відповідність їх нормам матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виноградівського психоневрологічного інтернату, який діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , Сектор опіки та піклування адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Виноградівський психоневрологічний інтернат, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Виноградівка, вул. Миру, 35

Сектор опіки та піклування адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 1.

Повний текст судового рішення складено «22» травня 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева