Постанова

від 08.05.2023 по справі 910/5668/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2023 р. Справа№ 910/5668/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Керницька О.В.,

від відповідача: не з`явились

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022, повний текст якого складено 16.01.2023

у справі № 910/5668/22 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство «Проскурів»

2) Державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк Василь Ігорович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3) Колективне підприємство «Агрофірма «Проскурів»

про визнання протиправним та скасування наказу № 3634/5 від 19.10.2020

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Публічне акціонерне товариство «Проскурів», Державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк Василь Ігорович, Колективне підприємство «Агрофірма «Проскурів» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення № 51325367 від 26.02.2020 та 52531953 від 05.06.2020, прийняті державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В.І.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги» є таким, що не відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий всупереч ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги». Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» 2 481 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки наказ № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги» прийнятий Міністерством юстиції України з порушенням статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 5, 6, 11 Порядку №1128, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскажуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що було прийнято з порушенням норм матеріального права, а викладені в ньому висновки не відповідають встановленим обставинам справи.

Так, апелянт стверджує, що:

- оскільки в скарзі Агрофірми «Проскурів» вказано про відсутність судового спору між сторонами щодо предмета скарги, то висновки суду першої інстанції про її оформлення з порушенням п. 5 ч. 5, п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є помилковими;

- на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги не було перереєстрації за іншою особою, оскільки державна реєстрація права власності за позивачем була предметом розгляду на засіданні колегії;

- ТОВ «Технопарк Проскурів» та ТОВ «Проскурів» були належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання колегії, оскільки на засіданні був присутній уповноважений представник керівника цих юридичних осіб;

- позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним ним наказом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Міністерства юстиції України, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що:

- суд першої інстанції вірно встановив, що подана скарга не відповідає вимогам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що за правилами частини 8 цієї ж статті та пункту 5 Порядку № 1128 є підставою для відмови в її задоволенні;

- висновок суду про порушення відповідачем п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є таким, що зроблений на підставі належної оцінки наявних у справі підтверджуючих доказів про те, що на момент прийняття рішення за результатами розгляду мало місце перереєстрації права власності;

- поданий відповідачем ордер серії AB № 1004916 від 16.06.2022 свідчить про те, що він виданий адвокатом Боченко П.С. на надання правничої (правової) допомоги фізичній особі Будзінському В.Б., а не юридичній особі ПАТ «Проскурів» або ТОВ «Технопарк Проскурів»;

- доводи апелянта про належне повідомлення, зокрема, позивача обґрунтовані неналежними доказами;

- оскільки згідно реєстраційних дій за позивачем правомірно було зареєстровано право власності на спірні об`єкти, то їх скасування оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України позбавляє позивача реалізувати свої права власника у відповідності до чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О. ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5668/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5668/22; закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 27.03.2023; явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.03.2023; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.03.2023.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5668/22.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5668/22 прийнято до провадження визначеним складом суду.

У зв`язку з неявкою відповідача, третіх осіб та необхідністю з`ясування усіх фактичних обставин справи, розгляд справи неодноразово відкладався на 12.04.2023, 08.05.2023.

Розгляд клопотань

08.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь його представника в засідання суду з огляду на введення на території України воєнного стану, особливий режим роботи органів державної влади, часте оголошення повітряних тривог.

Колегія суддів, заслухавши думку присутнього представника позивача, обговоривши доводи заявленого клопотання, порадившись на місці ухвалила відмовити в його задоволенні, про що постановлено протокольну ухвалу від 08.05.2023.

Явка представників сторін

В судове засідання 08.05.2023 представники відповідача та третіх осіб не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить залучена судом до справи довідка про надсилання засобами підсистем ЄСІТС в електронний кабінет відповідача; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення третім особам 1, 3; повернутий на адресу суду конверт з відміткою пошти про відсутність адресата (третьої особи 2) за вказаною адресою.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні 08.05.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.02.2020 державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В.І. зареєстровано заяву в базі даних заяв Державного реєстру прав за № 38638531, яку подано ПАТ «Проскурів». До заяви додано:

- технічний паспорт на приміщення трансформаторної підстанції, за адресою: автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39+800», Розсошонська с.р., Хмельницький р-н, Хмельницька обл., від 19.03.2013, виданий Хмельницьким бюро технічної інвентаризації;

- рішення Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 8 від 29.03.2013 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості, які перебувають на балансі ПАТ «Проскурів»;

- договір купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Проскурів» в порядку відкритої підписки № 28 від 11.05.1999.

26.02.2020 за результатом розгляду заяви державним реєстратором Дидюком В.І. прийнято рішення № 51325367 про державну реєстрацію права власності на приміщення трансформаторної підстанції, що розташоване за адресою: Розсошонська с.р. Хмельницький р-н. Хмельницька обл., автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39-800», будинок б/н за ПАТ «Проскурів». Опис об`єкта: загальна площа 23,1 кв.м.; матеріали стін: цегла; опис: Д-приміщення трансформаторної підстанції.

03.06.2020 державним реєстратором Дидюком В.І. зареєстровано заяву в базі даних заяв Державного реєстру прав за № 39834553, яку подано ТОВ «Технопарк Проскурів». До заяви додано:

- акт приймання-передачі нерухомого майна № 4 від 01.06.2020, складений ПАТ «Проскурів» та ТОВ «Технопарк Проскурів», справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.;

- протокол засідання наглядової ради ПАТ «Проскурів» № 12 від 01.06.2020, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.

05.06.2020 за результатом розгляду заяви державним реєстратором Дидюком В.І. прийнято рішення № 52531953 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на приміщення трансформаторної підстанції, що розташоване за адресою: Розсошонська сільрада, Хмельницький р-н., Хмельницька обл., автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500кв 39-800», будинок б/н за ТОВ «Технопарк Проскурів».

Агрофірма «Проскурів» звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.03.2020, яка зареєстрована 30.03.2020 за № 9476-33-20 (далі - скарга № 9476-33-20) про скасування рішення державного реєстратора Дидюка В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51325367 від 26.02.2020 (номер запису про право власності 35665555).

В подальшому Агрофірма «Проскурів» звернулася до Міністерства юстиції України з доповненнями від 15.06.2020 до скарги № 9476-33-20, які зареєстровано 16.06.2020 за № 16953-33-20, в яких просила скасувати наступні прийняті рішення державним реєстратором Дидюком В.І. від 05.06.2020, серед переліку яких було відсутнє рішення № 52531953.

16.06.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийнято Висновок, відповідно до якого Колегією встановлено, що державний реєстратор Дидюк В.І. під час проведення державної реєстрації права власності, що виникло до 01.01.2013, та набувається з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, не перевірив наявність всіх необхідних документів, а також за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав прийняв оскаржуване рішення без наявності інформації (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку копій документів тощо), необхідної для такої реєстрації щодо об`єкта нерухомого майна, від органів влади, підприємств, установ а організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію такого права до 01.01.2013 та документів, що дають змогу встановити набуття права власності ПАТ «Проскурів» на об`єкт нерухомого майна.

Колегією зроблений висновок, що оскаржуване рішення (№ 51325367), прийняте державним реєстратором Дидюком В.І. з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню, а рішення № 52531953 від 05.06.2020 підлягає скасуванню як таке, що випливає з факту скасування оскаржуваного рішення, що є єдиним можливим способом поновлення прав скаржника, та як таке, що здійснено з порушенням норм чинного законодавства. Таким чином, оскаржувані рішення, прийняті з порушенням вимог статей 10, 23, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, підлягають скасуванню.

Наказом Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги» скаргу агрофірми «Проскурів» від 27.03.2020 задоволено частково; скасовано рішення № 51325367 від 26.02.2020 та 52531953 від 05.06.2020, прийняті державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В.І.

Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує на те, що наказ Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 є протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства, оскільки прийнятий всупереч ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанов

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 3 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Відповідно до частин другої та третьої статті 17 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Спірні правовідносини у цій справі з огляду на їх суть (предмет та підстави позову) та суб`єктний склад учасників справи є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації речових прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з частиною першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18).

Як зазначалось вище наказом Міністерства юстиції України № 3634/5 від 19.10.2020 скаргу агрофірми «Проскурів» від 27.03.2020 задоволено частково; скасовано рішення № 51325367 від 26.02.2020 та 52531953 від 05.06.2020, прийняті державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В.І., в задоволені інших вимог відмовлено.

Зважаючи на те, що названим наказом скасовано реєстраційні дії щодо офіційного визнання і підтвердження державою факту, зокрема, набуття позивачем речових прав на нерухоме майно, то колегія суддів погоджується з слушними доводи позивача про порушення оспорюваним наказом його прав на реалізацію правомочностей власника у відповідності до чинного законодавства. Зворотні твердження апелянта визнаються судовою колегією не прийнятними, оскільки питання правомірності набуття позивачем права власності не входить в предмет доказування у цій справі.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 9 статті 37 цього Закону встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог названої норми Закону прийнято Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку № 1128 (у редакції чинній станом на час розгляду скарги) передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Отже, надана Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів передбачає подання скарги саме на захист прав особи, яка її подає. Тобто комісія перед розглядом скарги по суті вивчає скаргу на предмет дотримано вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, зокрема, в частині обґрунтування порушеного права.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано доводами апеляційної скарги, скарга Агрофірма «Проскурів» реєст.№ 9476-33-20 не містить обґрунтувань та до неї не подано документів в підтвердження порушення прав скаржника внаслідок прийняття рішень державним реєстратором.

В той же час, на Агрофірму «Проскурів» на стадії подання скарги законом покладено обов`язок довести факт порушення оскаржуваними рішеннями його прав.

Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 6 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Оскільки Агрофірмою «Проскурів» на стадії подання скарги факт порушення своїх прав оскарженими реєстраційними діями належним чином не підтверджено, тобто скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то Мін`юст у відповідності до ч. 8 ст. 37 названого Закону та п. 6 Порядку № 1128 не пізніше десяти робочих днів (до 13.04.2020) з дня її реєстрації зобов`язаний був ухвалити рішення про відмову в задоволенні такої скарги. Однак, в порушення вимог чинного на час розгляду скарги законодавства відповідачем такого рішення не прийнято.

Лише до доповнень від 15.06.2020 до скарги (подані відповідачу 16.06.2020 та зареєстровані за реєст. № 16953-33-20) в підтвердження порушеного права Агрофірмою «Проскурів» було надано, як зазначає заявник, акт постійного користування землею (копія акту, витягу з ДЗК) Агрофірмою «Проскурів», на якій розташований спірний об`єкт нерухомості. За доводами скаржника, зареєстрований спірний об`єкт був побудований колгоспом «Комунар» в 1988-1990 р.р. та належить Агрофірмі «Проскурів», як правонаступнику колгоспу «Комунар».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутній акт постійного користування (копія акту, витягу з ДЗК), проте наявний Державний акт на право колективної власності на землю ХМ № 000002 виданий Акціонерному товариству агрофірма «Проскурів».

Також було подано копії актів введення в експлуатацію об`єктів побудованих колгоспом «Комунар» та технічні паспорти на комплекс будівель для великої рогатої худоби, на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на комплекс ремонтної майстерні на 50 тракторів. Вищенаведений комплекс будівель знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером: 6825087200:06:015:1048.

Таким чином, на час подання заявником (16.06.2020) підтверджуючих документів в порушення його права власності на спірний об`єкт нерухомості у Мін`юста вже були відсутні правові підстави для розгляду скарги по суті, оскільки скарга на стадії її подання не відповідала вимогам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягала залишенню без задоволення згідно п. 6 Порядку № 1128 ще в квітні 2020 року.

Пунктом 10 Порядку № 1128 передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм слід констатувати, що Міністерство повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Недотримання порядку розгляду скарги у контексті викладеного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням. Це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги. Подібну правову позицію щодо застосування названої норми права викладено у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, від 07.12.2022 у справі № 910/21303/21.

Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 480/388/19).

Отже, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їм (суб`єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Судом першої інстанції на підставі дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідачем розміщеного на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, оголошення про засідання Колегії, які відбудуться 16.06.2020, у тому числі про призначення Колегією розгляду скарги Агрофірми «Проскурів» від 27.03.2020, зареєстрованої в Мін`юсті 30.03.2020 за реєст.№ 9476-33-20 на 16.06.2020 о 15.55 год. щодо: тип об`єкта нерухомого майна: приміщення трансформаторної станції; адреса: Хмельницька обл., Хмельнийцький р-н,с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-км39+800, будинок б/н; суб`єкт оскарження: державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк В.І.; заінтересована сторона: ПАТ «Проскурів», ТОВ «Технопарк Проскурів».

Згідно листа Державного підприємства «Національні інформаційні системи» № 2848/14.2-11 від 07.06.2021 на запит Міністерства юстиції України повідомлено, що оголошення про засідання Комісії, яке відбулось 16.06.2020 було розміщено 12.06.2020 о 16:36.

Крім того, відповідач зазначав, що ПАТ «Проскурів» та ТОВ «Технопарк Проскурів» повідомлялись про проведення засідання додатковим способом, а саме телефонограмою, в обґрунтування чого надано копію витягу із журналу телефонограм.

Зі змісту цього витягу вбачається, що 15.06.2020 об 11:00 з приводу скарги № 9476-33-20 передано телефонограму Агрофірмі «Проскурів»; ПАТ «Проскурів» та ТОВ «Технопарк Проскурів» на номер 038225127.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежність вказаного доказу та зазначає, що наведена у витягу інформація не надає можливості достеменно встановити повноту поінформованості заінтересованих осіб про зміст скарги та дати її розгляду. Крім того, як слушно вказано судом першої інстанції, відповідачем телефонограми у вигляді окремо складеного документу до справи не представлено.

Відносно посилань апелянта на належне повідомлення ТОВ «Технопарк Проскурів» та ТОВ «Проскурів» з огляду на участь в засіданні комісії уповноваженого представника керівника цих юридичних осіб колегія суддів зазначає, що інститут представництва надає представнику повноваження діями саме в інтересах довірителя, а не юридичної особи, керівником якої він являється.

До того ж, як підставно зауважено судом першої інстанції, відповідачем не подано належних і допустимих доказів в підтвердження обставин того, що Будзінський В.Б. станом на 16.06.2020 був керівником ТОВ «Технопарк Проскурів».

Відтак, присутність адвоката фізичної особи Будзінського В.Б. на засіданні колегії не доводить того, що уповноважений представник ТОВ «Технопарк Проскурів» приймав участь в розгляді справи та реалізував своє право на захист шляхом подання відповідних пояснень щодо правомірності здійснення спірних реєстраційних дій.

Доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд колегією скарги Агрофірми «Проскурів» за реєст.№ 9476-33-20.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем належними і допустимими доказами в порядку ст. 74 ГПК України не доведено повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги в порядку вимог п. 11 Порядку № 1128. При цьому, розміщення оголошення на сайті Мін`юсту не звільняє відповідача від обов`язку здійснити додаткове повідомлення заінтересованих осіб телефонограмою або засобами електронної пошти з урахуванням встановлення того чи іншого засобу зв`язку. Крім того, докази подання, зокрема, позивачу телефонограми, свідчать що вона була здійснена з порушення строків, визначених п. 11 Порядку № 1128.

Встановлені порушення є достатньою підставою для задоволення позовних вимог у цій справі.

За змістом п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржуються.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що приписи названої норми Закону не розмежовують обов`язок відмовити у задоволенні скарги в залежності від наявності інформації щодо реєстрації права на майно за іншою особою на час розгляду скарги Колегією чи прийняття рішення Міністерством юстиції України. Тобто перевірка обставин, які мають наслідком відмову у задоволенні скарги із зазначеної підстави має здійснюватися на момент прийняття остаточного рішення за результатами її розгляду, з метою виконання чітких законодавчих приписів. Нездійснення перевірки вказаних обставин призводить до прийняття Міністерством юстиції України наказу, який суперечить статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і який протиправно скасовує реєстрацію права власності на спірне майно за заінтересованою особою. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21.

Суд першої інстанції під час вирішення даного спору вірно встановив, що 16.06.2020 колегією здійснено розгляд скарги Агрофірми «Проскурів» та складено Висновок, яким рекомендовано скаргу задовольнити у повному обсязі, а 19.10.2020 прийнято оспорюваний наказ Мін`юсту щодо задоволення скарги названої скарги.

Втім, 05.06.2020, до моменту прийняття рішення про задоволення скарги, відбулась державна реєстрація права власності за ТОВ «Технопарк Проскурів» на об`єкт - приміщення трансформаторної підстанції, що розташоване за адресою: Розсошонська с.р. Хмельницький р-н. Хмельницька обл., автодорога «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500-кв39-800», будинок б/н.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, на момент прийняття Мін`юстом рішення про задоволення скарги, існувала обставина, яка в силу прямої вказівки закону підлягала перевірці за даними розміщеними в Державних реєстрах, та у разі встановлення якої, виключалась можливість задоволення скарги в силу прямої законодавчої заборони, встановленої пунктом 2 частини восьмої статті 37 вказаного Закону. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість доводів позивача відносно порушення відповідачем процедури розгляду скарги Агрофірми «Проскурів» № 9476-33-20.

Посилання апелянта на те, що предметом розгляду скарги також була і наступна реєстраційна дія фіксації переходу прав власності до позивача не спростовує встановленої судовими інстанціями наявності підстави для застосування Мін`юстом під час прийняття остаточного рішення приписів п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому, під час розгляду судом першої інстанції цього спору, ним було вірно враховано правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, Суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що наказ № 3634/5 від 19.10.2020 «Про задоволення скарги» прийнятий Міністерством юстиції України з порушенням статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 5, 6, 11 Порядку № 1128, що є підставою для задоволення позову у цій справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5668/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих та достатніх аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5668/22 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника (відповідача).

Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5668/22 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 26.05.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков