Ухвала

від 17.07.2023 по справі 910/5668/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5668/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 (суддя Сівакова В. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Алданова С. О., Євсіков О. О.)

у справі № 910/5668/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Публічне акціонерне товариство "Проскурів" і 2) Державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 3) Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів",

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/5668/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У своїй касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 08.05.2023, повний текст складено 26.05.2023, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 15.06.2023.

Касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції 29.06.2023, тобто з порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження.

За змістом пункту 7 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Скаржник у своєму клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження зазначив, що у зв`язку з впровадженим воєнного стану, систематичними тривогами, загрозою життю працівникам, а також періодичного відключення електроенергії та інтернету, у Міністерства юстиції України була відсутня можливість подати касаційну скаргу в визначений процесуальним законом строк.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану в Україні та на відсутність електропостачання, суд зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану та відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно усунути недоліки та в подальшому - пропуску строку на касаційне оскарження.

Більше того, з Довідки про доставку документа в кабінет електронного суду вбачається, що скаржникові оскаржуваний документ доставлено 29.05.2023.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними, а доказів про отримання копії оскаржуваної постанови скаржник не надав.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено в розмірі 2 481 грн (позов було подано у 2022 році).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

13.12.2022 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023, позовні вимоги задоволено повністю.

Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.10.2020 № 3634/5.

Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення і постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі.

Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 4 962 грн.

Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав докази про сплату судового збору.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у повному розмірі, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку і розмірі

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу Міністерства юстиції України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) подання заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження разом із наведенням інших підстав для поновлення такого строку і (2) надання доказів про сплату судового збору у розмірі 4 962 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/5668/22 залишити без руху.

2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил