Справа № 441/200/17 Головуючий у 1 інстанції: Яворська
Провадження № 22-ц/811/658/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Гай О.О.
за участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представників ПрАТ «МетЛайф» - Карпова С.Б., Віценка А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «МетЛайф» на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерноготовариства «МетЛайф» про стягнення страхового відшкодування за договором страхування життя, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «МетЛайф»до ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення договору страхування життя,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «МетЛайф» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування в розмірі 17 120 000 грн за договором страхування життя та 15 408 грн 3% річних.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.01.2006 він подав заяву у страхову компанію ПрАТ «МетЛайф» про страхування, а 01.04.2016, після довготривалої перевірки поданих ним документів, йому було видано страховий поліс № 10032408 в страховій компанії ПрАТ «МетЛайф», за яким він був застрахований на всі випадки життя.
11.06.2016 з ним стався страховий випадок нещасний випадок, в результаті якого він був госпіталізований з діагнозом забій-стиснення головного мозку важкого ступеню, гострі епісубдуральні гематоми справа, лінійний злам скроневої кістки справа, забої м`яких тканин скроневої ділянки справа, забійна рана лівої слухової мушлі. В процесі лікування йому зробили операцію. Згодом він ще кілька разів лікувався у стаціонарі, 5 днів лежав в реанімації в комі.
Прийшовши до тями повідомив про випадок у ПрАТ «МетЛайф».
25.06.2016 подав заяву у ПрАТ «МетЛайф», про здійснення страхової виплати по страховому полісу № 10032408, після цього продовжував лікуватись, 09.08.2016 отримав другу групу інвалідності.
07.11.2016 він отримав від ПрАТ «МетЛайф» відмову у виплаті страхової суми та рішення про припинення дії договору страхування, яка була мотивована тим, що він, згідно відповіді, подав свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, що є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат. Відмова відбулась на тій підставі, що у графі місце роботи в його заяві про страхування вказано «приватний підприємець», але згідно перевірених даних він таким не значиться.
Другою підставою відмови стало те, що він вказав, що не лікувався та/або не обстежувався з приводу психічних або нервових розладів, а згідно листа відповіді № 2092 від 27.10.2016 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за ст.20 «б» Наказу Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999 (діагноз: Дебільність у помірно вираженому і легкому ступені).
Вважає таку відмову надуманою з огляду на те, що заяву про страхування він подавав 29.01.2016. Дану заяву заповнював консультант-працівник страхової компанії. Він правдиво відповів на всі поставлені запитання. Уточнень про реєстрацію підприємництва не було. На підтвердження того, що дійсно працює надавав довідку з ТзОВ «Західагропромтранс», згідно якої з 23.12.2015 він виконував обов`язки директора з маркетингу.
В лютому проходив медичний огляд у лікаря, до якого його направили з ПрАТ «МетЛайф», де були пред`явлені всі його медичні документи, а також паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, копію обліково-послужної картки до військового квитка. Під час цього огляду лікар провів повне обстеження, проводилось опитування, під час якого він правдиво відповів на всі питання, повідомляв, що в армії не служив.
Вказав, що страхова сума у його випадку складає 100% та згідно страхового полісу становить 17 000 000 грн.
Також він застрахований по програмі *Н/S/Cas Програма страхування додаткових ризиків. Страхування на випадок хірургічного втручання та/або госпіталізації внаслідок нещасного випадку або через хворобу Додаток до правил страхування 1-14.
Враховуючи викладене, просив стягнути з ПрАТ «МетЛайф» на його користь страхове відшкодування за договором страхування життя в сумі 17 120 000 грн та 15 408 грн 3% річних.
ПрАТ «МетЛайф» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору страхування життя недійсним.
Зустрічний позов мотивований тим, що страхувальником ОСОБА_1 у заяві про страхування надано було недостовірну інформацію щодо проходження ним обстежень/оглядів з приводу психічних розладів. Як було встановлено пізніше, в ході з`ясування обставин події, згідно довідки Городоцького районного військового комісаріату (лист вих. № 2092 від 27.10.2016) ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, за п. «б» ст.20 Додатку 2 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994. Крім того з 2002 року перебував на обліку в психіатричному кабінеті Городоцької центральної районної лікарні і в 2010 році був знятий з обліку у зв`язку з соціально-трудовою адаптацією.
Крім того, також встановлено неплатоспроможність страховиком суми страхових премій, оскільки строк дії договору становить 35 років, страхова премія за півріччя складає 37382,00 грн., за рік 74764,00 грн, а ОСОБА_1 не підтвердив свої доходи, його сім`я, як малозабезпечена подавала документи на соціальні виплати.
За наведеного, ПрАТ «МетЛайф» просило визнати недійсним з моменту укладення договір страхування життя, укладений між ПрАТ «МетЛайф» та ОСОБА_1 , укладення якого посвідчено страховим полісом № 100324008 виданим 01.04.2016.
Рішенням Городоцького районногосуду Львівськоїобласті від 31.01.2022 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «МетЛайф» на користь ОСОБА_1 страхову суму в розмірі 6 800 000 грн та 3 % річних, що складає 15408 грн.
В решті позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «МетЛайф» на користь держави 11 350 грн судового збору.
У зустрічному позові ПрАТ «МетЛайф» до ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення договору страхування життя відмовлено.
Рішення судуоскаржили ОСОБА_1 та ПрАТ «МетЛайф», подавши на нього апеляційні скарги.
В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині визначення суми відшкодування. Зокрема, зазначає, що враховуючи ступінь завданого йому ушкодження здоров`я, страхова сума згідно страхового полісу по програмі РІ Страхування на випадок постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку має становити 100 %, тобто 17000000 грн. Вказує, що суд першої інстанції, розраховуючи суму відшкодування, не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 застрахований не по одній програмі страхування, а по кількох, що підтверджується страховим полісом № 10032408, виданим ПрАТ «МетЛайф». Також не погоджується із частковим задоволенням позовної вимоги про стягнення 3 % річних, оскільки вважає, що стягненню підлягала сума, яка нарахована станом на дату ухвалення судом рішення. Просить рішення суду змінити в частині визначення суми стягнення та задовольнити позов у повному обсязі.
В апеляційнійскарзі ПрАТ «МетЛайф» зазначає, що ОСОБА_1 повідомив недостовірні відомості щодо обставин тримання ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 не доведено, а судом не встановлено настання конкретної події, яка могла б бути кваліфікована як нещасний випадок, та, відповідно могла б бути визначна страховим випадком. Вказує, що при укладенні договору страхування ОСОБА_1 була надана недостовірна інформація щодо стану його здоров`я, що є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати згідно з п.3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та пп.1 п. 17.1 Правил страхування. Вважає, що відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування, і, відповідно, трьох відсотків річних та судового збору. Зазначає, що договір страхування життя укладений між ПрАТ «МетЛайф» та ОСОБА_1 слід визнати недійсним з моменту укладення, оскільки укладення такого договору не відповідало внутрішній волі товариства, оскільки було наслідком отримання недостовірної інформації від ОСОБА_1 . Просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 , та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заперечив проти задоволення скарги ПрАТ «МетЛайф», представники ПрАТ «МетЛайф» - Карпов С.Б., Віценко А.Г. підтримали апеляційну скаргу ПрАТ «МетЛайф», заперечили проти задоволення скарги ОСОБА_1 , посилаючись на доводи, викладені у відзиві на скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.01.2016 між ОСОБА_1 та ПрАТ «МетЛайф» було укладено Договір страхування строком дії з 03.03.2016 по 03.03.2051. Укладення Договору страхування було посвідчено страховим полісом № 100324008 від 01.04.2016. Положення та умови договору страхування були визначені у Правилах добровільного страхування життя, зареєстрованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за № 0115339 від 17.12.2015.
Згідно страхового полісу № 100324008 від 01.04.2016 ОСОБА_1 був застрахований по Програмі страхування основних ризиків (програма TERM «Страхування на випадок смерті на певний строк або до певного віку»), а також по Програмі страхування додаткових ризиків, зокрема, за страховими програмами: РІ «Страхування на випадок постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку» (страхова сума 17000000,00 грн), *H/S/Cas «Страхування на випадок розладу здоров`я внаслідок нещасного випадку або через хворобу, який призвів до госпіталізації» (страхова сума 1000,00 грн), *H/S/Cas «Страхування на випадок розладу здоров`я внаслідок нещасного випадку або через хворобу, який призвів до хірургічного втручання» (страхова сума 100000,00 грн), *H/S/Cas «Страхування на випадок тимчасової непрацездатності в період одужання після госпіталізації, зазначеної в п.3.1 Програми» (страхова сума 500 грн) (а.с.8 т.1).
11.06.2016 з ОСОБА_1 стався страховий випадок (нещасний випадок), внаслідок якого він зазнав численних тілесних ушкоджень, був госпіталізований в лікарню з діагнозом ВЧМТ, забій головного мозку, важкого ступеню, гостра епідуральна та субдуральна гематома справа, забій м`яких тканин скроневої ділянки голови справа, забійна рана вушної раковини.
25.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «МетЛайф» із заявою про здійснення страхової виплати згідно страхового Полісу № 100324008, проте 02.11.2016 йому було відмовлено у здійсненні страхової виплати та повідомлено про припинення дії договору страхування (а.с. 9-11 т.1).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», за змістом якої договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно дочастини шостоїстатті 6Закону України«Про страхування»страхування життя це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов`язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.
Відповідно до вимог ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Таке ж положення міститься у п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування».
Наведені положення законодавства визначають, що обов`язок здійснення виплати виникає у страхової компанії виключно за умови настання страхового випадку.
Аналогічні положення визначені пп. 3 п.10.1 Правил страхування, які є невід`ємною частиною договору страхування, згідно з яким страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 2 Програми РІ «Страхування на випадок постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку» страховим випадком за цією Програмою є постійна непрацездатність застрахованої особи внаслідок нещасного випадку (в свою чергу, згідно з підпунктом 2.1, пункту 3 Програми РІ, поняттям «постійна непрацездатність» для цілей даної Програми також охоплюється втрата кісткової тканини черепа по всій його товщині).
Згідно підпунктів 3.1.1-3.1.4 Програми *H/S/Cas страховими випадками за цією Програмою є: розлад здоров`я внаслідок нещасного випадку або хвороби, який призвів до хірургічного втручання; та / або розлад здоров`я внаслідок нещасного випадку або хвороби, який призвів до госпіталізації; та/або тимчасова непрацездатність в період одужання після вищезазначеної госпіталізації (тобто госпіталізації внаслідок нещасного випадку або хвороби); розлад здоров я внаслідок нещасного випадку або хвороби, який призвів до транспортування Застрахованої Особи автомобілем «швидкої допомоги» до лікарні з метою вищезазначеної госпіталізації.
Згідно з Правилами страхування (розділ «Визначення термінів, які використовуються в правилах») нещасним випадком є випадкова, зовнішня, насильницька, раптова, не спричинена застрахованою особою навмисно та не пов`язана з іншими подіями подія, що сталась протягом строку дії договору страхування та спричинила таке тяжке тілесне ушкодження або таку травму застрахованій особі, в результаті якої вона є тимчасово або постійно, повністю чи частково непрацездатна, потребує госпіталізації чи убита.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 15.03.2021, проведеної на підставі ухвали Городоцького районного суду Львівської області від 12.08.2020, ОСОБА_1 11.06.2016 була спричинена травма голови. У сукупності травми голови не могли виникнути в результаті однократного самовільного падіння з висоти власного росту, через те, що вони розміщені на протилежних ділянках голови, та малоймовірно, що такі травми могли бути спричинені від дій його власних рук. На даний час у ОСОБА_1 виявлені наслідки хірургічного лікування отриманої 11.06.2016 важкої закритої черепно-мозкової травми у вигляді дефекту кісток черепа у правій скореневій ділянці (а.с. 221-226 т.3).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, що згідно з Програмою РІ та Програмою *H/S/Cas є страховим випадком, та, відповідно, підставою для здійснення страховиком страхової виплати.
Статтею 990ЦК Українипередбачено,що страховикздійснює страховувиплату відповіднодо умовдоговору напідставі заявистрахувальника (йогоправонаступника)або іншоїособи,визначеної договором,і страховогоакта (аварійногосертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).
Згідно пунктів 2, 2.1 Програми РІ страховим випадком згідно із цією Програмою є постійна непрацездатність застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, яка визначається за допомогою спеціальної Таблиці видів втрат, а страхова виплата здійснюється у відповідному розмірі частини страхової суми, згідно згаданої Таблиці видів втрат.
Зазначена Таблиця наведена у пункті 3 Програми РІ «Страхування на випадок постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку» та з її змісту, серед іншого, вбачається, що у разі втрати кісткової тканини черепа поверхнею не менше 6 см. кв. розмір страхової виплати становить 40% від страхової суми.
Отже, суд першої інстанції правильно визначив розмір страхового відшкодування, виходячи із 40 % від страхової суми, що становить 6 800 000,00 грн, які було стягнуто на користь ОСОБА_1 .
Посилання ОСОБА_1 на втрату ним кісткової тканини черепа площею 27,5 см. кв. як на підставу виплати йому 100% страхової суми, є безпідставним, оскільки договором страхування, зокрема Програмою РІ та Таблицею видів втрат, не передбачено здійснення страхової виплати у такому розмірі.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про необхідність стягнення на його користь страхової виплати у розмірі 100% страхової суми (17 000 000,00 грн) не ґрунтуються на положеннях договору страхування, а отже є безпідставними.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «МетЛайф» на користь ОСОБА_1 3% річних, та в межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог правильно стягнув їх у розмірі 15 408,00 грн.
Колегія суддів не може взяти до уваги наданий представником позивача суду апеляційної інстанції розрахунок 3 % річних, оскільки визначений у ньому розмір виходить за межі позовних вимог ОСОБА_1 .
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про відсутність заперечень ПрАТ «МетЛайф» щодо стягнення на користь ОСОБА_1 додаткових страхових премій, спростовується матеріалами справи.
Враховуючи положення, визначені Програмою *H/S/Cas, за якою, як встановлено, був застрахований ОСОБА_1 , колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «МетЛайф» на його користь 120 000,00 грн страхових виплат згідно з цією програмою. Зазначений розрахунок ПрАТ «МетЛайф» не спростовано, тому такий береться до уваги судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «МетЛайф» про визнання недійсним з моменту укладення договору страхування життя, укладеного між ПрАТ «МетЛайф» та ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3 та ч. 5-6ст. 203 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, Товариство посилалося на положення ч. 3 ст.203 ЦК України, згідно з яким волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також на положення ч. 5 ст.203 ЦК України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, мотиви та підстави, на які посилається позивач за зустрічним позовом ПрАТ «МетЛайф», спростовані матеріалами справи.
Як встановлено,укладенню договорута видачістрахового полісу ОСОБА_1 передувало передачаостаннім всіхнеобхідних документів,які вимагалисьпредставником ПрАТ«МетЛайф» - ОСОБА_3 (заява,копія паспорта.,медична анкетавід 25.02.2016в якійвідображено,що ОСОБА_1 мав відстрочкувід військовоїслужби,результати обстеженьлікарем від24.02.2016,декларацію продоходи).Щодо наданих ОСОБА_1 документів ПрАТ«МетЛайф» проводиласяперевірка протягомчотирьох місяців,за наслідкамиякої буловидано страховийполіс (а.с.81-104т.2).
Наведене спростовує доводи ПрАТ «МетЛайф» про те, що укладення такого договору стало наслідком отримання товариством недостовірної інформації від ОСОБА_1 .
Доводи про те, що укладення договору страхування ОСОБА_1 не було спрямоване на реальне настання правових наслідків у вигляді отримання страхового захисту протягом всього строку дії такого договору із оплатою відповідних страхових премій, є голослівними. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було сплачено ПрАТ «МетЛайф» страхову премію в розмірі 74764,00 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору страхування, а підстав недійсності правочину не встановлено.
Рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення судового збору слід змінити, виходячи з такого.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що була чинною станом на дату подання позовної заяви) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року був встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 гривень.
Таким чином, сума судового збору за вказаним позовом не могла перевищувати 8 000,00 гривень, що свідчить про безпідставність стягнення із ПрАТ «МетЛайф» суми судового збору у розмірі 11 350,00 гривень.
Відтак, з ПрАТ «МетЛайф» на користь держави підлягає стягненню 3237,60 грн судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «МетЛайф» на користь ОСОБА_1 додаткових страхових премій в розмірі 120 00 грн слід скасувати, та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення цих вимог. Рішення суду в частині стягнення судового збору змінити, стягнувши з ПрАТ «МетЛайф» на користь держави 3237,60 грн судового збору. В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МетЛайф» задовольнити частково.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства з «МетЛайф» на користь ОСОБА_1 додаткових страхових премій в розмірі 120 000 грн скасувати, та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення цих вимог. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з «МетЛайф» на користь ОСОБА_1 страхову суму в розмірі 120 000 грн.
Рішення суду в частині стягнення судового збору змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства з «МетЛайф» на користь держави 3237,60 грн судового збору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 26.05.2023
Головуючий
Судді
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 31.05.2023 |
Номер документу | 111157789 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Шандра М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні