ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1160/22
Провадження № 22-ц/4820/770/23
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова Д.В.
з участю прокурора
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/1160/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року у цивільній справі за позовом Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
У жовтні 2022 року керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Меджибізької селищної ради Хмельницької області, при цьому прокурор просив:
-визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12410-СГ від 15.10.2020 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6184 га з кадастровим номером 6823081200:09:008:0011, що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області;
- витребувати у ОСОБА_1 , на користь держави в особі Меджибізької селищної ради, земельну ділянку за кадастровим номером 6823081200:09:008:0011 площею 1,6184 га, що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокуротура посилався, що за результатами проведеної перевірки Летичівською окружною прокуратурою було встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-11627-СГ від 24.09.2020 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування об`єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6823081200:09:008:0010), яка розташована за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, а згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12410-СГ від 15.10.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.
Таким чином, ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку площею 1,6184 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018 року та Актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 року передано Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3064,1068 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, зокрема і земельну ділянку за кадастровим номером 6823081200:09:008:0010 загальною площею 51,6184 га в результаті поділу якої сформована земельна ділянка площею 1,6184 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, яка передана у власність ОСОБА_2 .
Отже, ОСОБА_2 з заявами про надання дозволу на виготовлення проектної документації та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6823081200:09:008:0011 площею 1,6184, звернувся вже після передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010 загальною площею 51,6184 га в комунальну власність Меджибізької селищної ради, таким чином спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_2 незаконно. Окрім того, згідно листа Меджибізької селищної ради від 09 листопада 2021 року № 1451/02-20/2021 селищною радою не здійснювалося жодного погодження на надання спірної земельної ділянки з Головним управлінням держгеокадастру Хмельницької області.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.11.2021 року № 285784864, від 06.10.2022 №311786721 року право власності ОСОБА_2 , на земельну ділянку за кадастровим номером 6823081200:09:008:0011 зареєстроване 28.12.2020 року. В подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2021 року, яка і зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку.
Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області, в порушення вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 6823081200:09:008:0011 площею 1,6184 га без погодження з Меджибізькою селищною радою, що є безумовною підставою для визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.10.2020 № 22-12410-СГ, та виребовування спірної земельної ділянки у її фактичного власника на користь Меджибізькій селищної ради територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.
Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року позов задоволено, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12410-СГ від 15.10.2020 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6184 га (кадастровий номер 6823081200:09:008:0011), що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, витребувано у ОСОБА_1 , на користь держави в особі Меджибізької селищної ради, земельну ділянку за кадастровим номером 6823081200:09:008:0011 площею 1,6184 га, що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Хмельницької обласної прокуратури - судові витрати в сумі 6202 грн 50 коп., що складаються з судового збору за подання позовної заяви - 4962 грн.; судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 1240,50 грн.
ОСОБА_1 не погодилася з таким рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Так апелянтка не погоджується з висновком суду щодо порушення порядку набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки Головним управлінням Держгеокадастру України і ОСОБА_2 у відповідності до вимог Земельного кодексу України дотримано процедуру передачі та набуття у власність спірної земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблявся за замовленням ОСОБА_2 , особами, які мають відповідні дозволи та ліцензії на виконання цих видів робіт, а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області і ОСОБА_2 було дотримано всіх вимог чинного законодавства і підстав у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідно до п. 9 ст. 118 ЗК України, для відмови у наданні дозволу на розробку проекту з землеустрою не було. Таким чином, ОСОБА_2 у повній відповідності до норм законодавства набув у власність спірну земельну ділянку за кадастровим номером 6823081200:09:008:0011 площею 1,6184 га. Також вказує апелянтка, що судом помилково зроблено висновок про те, що законним розпорядником спірної земельної ділянки є Меджибізька селищна територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області та необхідності внесення змін або скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.06.2018 року № 22-3358-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року, адже згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 жовтня 2021 року, зазначено, що в період з 19 квітня 2018 року по 13 жовтня 2020 року інформація по взаємообміну з Державного реєстру речових прав про зареєстроване право на земельну ділянку з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010 до Державного земельного кадастру не надходила, право власності на дану земельну ділянку протягом двох років не було зареєстровано, а з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка відноситься до державної власності. Також необгрутованим є висновок суду, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок для даного виду використання, оскільки в ході розгляду справи такі докази здобуті не були і не зрозуміло з яких підстав суд першої інстанції прийшов до такого висновку. Апелянт посилається, що вона є добросовісним набувачем земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу від 11 січня 2021 року № 8, тому вона не може нести відповідальність за порушення органами державної влади своїх обов`язків через їх неналежне виконання, адже ОСОБА_2 покладаючись на правомірність законодавчо визначеної процедури, у відповідності до неї в повному обсязі, виконав всі залежні від нього дії і отримав спірну земельну ділянку у власність.
Тому, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало відзив, в якому зазначило, що підтримує подану апеляційну скаргу, оскільки заявлені позовні вимоги не підлягали до задоволення. Так, відповідач вказує, що рішення є незаконним, в частині визнання недійсним Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12410-СГ від 15.10.2020 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6184 га (кадастровий номер 6823081200:09:008:0011), що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, оскільки вказане рішення є актом індивідуальної дії і вичерпує свою дію шляхом виконання, тому його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Також посилається відповідач, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.06.2018 року № 22-3358-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», однак право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, разом з тим протягом двох років Меджибізька селищна рада об`єднаної територіальної громади Летичівського району не посвідчила право власності на спірну земельну ділянку, таким чином у Меджибізької селищної ради об`єднаної територіальної громади Летичівського району не виникло право власності на спірну земельну ділянку, що є підставою для відмови в позові.
Хмельницька обласна прокуратура також подала відзив на апеляційну скаргу, в якій посилається, що при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, проігнорували, той факт що спірна земельна ділянка передана Меджибізькій селищній раді Хмельницької області та незаконно, порушуючи встановлений законом порядок передали її у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_2 . Тому, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про порушення посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, вимог законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою комунальної власності та передачі її у власність ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки ОСОБА_2 отримав спірну земельну ділянку незаконно. Крім того, в ході розгляду справи судом було встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.06.2018 року № 22-3358-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акта приймання-передачі від 06.06.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010 загальною площею 51,6184 га, передана до комунальної власності Меджибізької територіальної громади в особі Меджибізької селищної ради, в результаті поділу саме цієї земельної ділянки, сформована земельна ділянка площею 1,6184 га кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, яка передана у власність ОСОБА_2 .
Судові повістки щодо повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про час та місце судового засідання апеляційного суду, які направлені за зареєстрованою адресою їх місця проживання, повернулись до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, що відповідно до норм п.п.3. 4 ст. 128 ЦПК та правових позицій Верховного Суду в справах №№ 757/15603/190, 760/17314/17 є належним повідомленням сторони про час та місце судового засідання.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішенню суду скасуванню в частині з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Так судом встановлено, що з метою сприяння виконаннюрозпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) 08.02.2018 між Меджибізької селищної радою (об`єднаною територіальною громадою) та Головним управлінням Державного земельного кадастру у Хмельницькій області підписано Меморандум про співпрацю щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад, відповідно до якого сторони домовились щодо основних вимог та підходів що застосовуватимуться при здійсненні заходів щодо передачі у комунальну власність Меджибізької об`єднаної територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
На виконання рішення сорок другої позачергової сесії сьомого скликання Меджибізької селищної ради №1-42/2018 від 14.02.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Меджибізька селищна рада звернулася з клопотанням №152 від 14.02.2018 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 3636,9978 га.
15.03.2018 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) прийнято наказ №45 та Хмельницькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Летичівського району Хмельницької області. Висновком про розгляд технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №11 від 12.04.2018 погоджено вказану технічну документацію, Технічна документація пройшла обов`язкову державну експертизу відповідно доЗакону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»(висновок державної експертизи землевпорядної документації №669-18 від 16.04.2018.
Вказану технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації затверджено наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2590-СГ від 20.04.2018 .
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру №НВ-6806389402018 стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га, відділом у Летичівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 19.04.2018 на підставі документації із землеустрою здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Цільове призначення - 17.00 землі резервного фонду. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», передано Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 51,6184 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області (цільове призначення землі запасу).
Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передає із державної власності, а Меджибізька селищна рада Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади приймає у комунальну власність Меджибізької селищної ради Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, земельні ділянки згідно з додатком, в тому числі і земельну ділянку кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га.
З листа Меджибізької селищної ради Хмельницької області від 01.10.2020, адресованого ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області вбачається, що при здійсненні реєстрації права власності на земельні ділянки передані у комунальну власність Меджибізькій селищній раді Меджибізької об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358 від 06.06.2018, державний реєстратор відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень в зв`язку із розбіжностями в додатку до наказу та відомостями отриманими з Державного земельного кадастру, а саме: щодо запису під порядковим №206 зазначено земельну ділянку кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, площею 51,6184 га, цільове призначення 16.00 (землі запасу), а відповідно даних ДЗК цільове призначення 17.00 (землі резервного фонду), тому Меджибізька селищна рада Хмельницької області, просила внести відповідні зміни в додаток до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3358-СГ від 06.06.2018.
Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №18-22-03-5290/2-20 від 30.10.2020, внести зміни до наказу №22-3358-СГ від 06.06.2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010, площею 51,6184 га, неможливо, у зв`язку з відсутністю відомостей про земельну ділянку у державному у кадастрі. Разом з тим вказано, що Меджибізькою селищною радою Хмельницької області відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010, протягом двох років не було вжито заходів щодо реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку, та згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка відноситься до державної власності.
15.09.2020 ОСОБА_2 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03.) яка розташована на території Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-11627-СГ від 24.09.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування об`єкта землеустрою: із земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, яка розташована за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,0 га.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12410-СГ від 15.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення земельної ділянки з «землі резервного фонду» на вид «для ведення особистого селянського господарства». Надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованих за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області.
На підставі вказаного наказу 28.12.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011.
На підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2021 № 8 ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, продав відповідачці ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Частиною 5ст. 83 ЗК Українивизначено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Згідно зрозпорядженням КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року покладено обов`язок забезпечити: формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Україні).
Указом Президента від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», передбачено продовження реформ у сфері земельних відносин, створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері та визначено низку завдань для уряду.
При цьому, слід зазначити, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.
Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
В силу ч. 1ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбаченістаттею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. І для такого витребування оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав власника.
Отже, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, проігнорувало той факт, що спірна земельна ділянка вже була передана у комунальну власність Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади наказом цього ж Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018, яке внаслідок цього втратило право на розпорядження спірною земельною ділянкою і право на розпорядження землями комунальної власності вже належало Меджибізькій селищній раді, а не Управлінню.
З цих підстав доводи апеляційної скарги, що Меджибізька селищна рада Меджибізької об`єднаної територіальної громади не набула в комунальну власність земельну ділянку є безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи, а тому їх слід відхилити.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що при вирішенні спору не додержано принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
У пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Додержання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності».
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
У справі, яка переглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в особі селищної ради в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
Так,Конституція України(статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом статей4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.
Прийняття рішення про передачу земель комунальної власності в приватну власність із земель комунальної власності позбавляє територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної/виконавчої влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті14,19 Конституції України).
Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 незаконно набув у власність земельну ділянку та відчужив її за договором купівлі-продажу.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором обрано правильний спосіб захисту порушеного права шляхом витребовування земельної ділянки від її добросовісного власника. Така позиція відповідає нормам ст.. 388 ЦК України та правовим позиціям Верховного суду.
Отже з урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ОСОБА_2 , всупереч вимогам закону отримав у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, і не мав права відчужувати її ОСОБА_1 , тому ця ділянка вибула із земель комунальної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування від добросовісного набувача є обґрунтованими та доведеними.
В той же час, задовольняючи позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12410-СГ від 15.10.2020 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, суд першої інстанції не звернув уваги на норми цивільного законодавства та правові позиці великої палати Верховного Суду.
Так Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 359/3373/16-ц від 23 листопада 2021року (п.п. 148-151) вказала, що власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними.
Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, Державного акта про право власності на земельну ділянку першого власника недійсними (незаконними) та їх скасування також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, не є ефективним способом захисту, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою
Такі правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 , від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.
Оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18), то рішення суду в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12410-СГ від 15.10.2020 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині саме з вказаних підстав.
Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі частини 1статті 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір.
Так Хмельницькою обласною прокуратурою було сплачено судовий збір за дві вимоги по 2481 грн. за кожну вимогу в загальній сумі 4962 грн. та 1240.5 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що в загальному складає 6202,5 грн.
Судом задоволено позов частково щодо однієї позовної вимоги, а в задоволенні іншої вимоги відмовлено.
Отже з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід стягнути на користь Хмельницької обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1550,62 (6202,5/2/2) з кожного, а з Хмельницької обласної прокуратури на користь на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3519 грн (сплачено при подачі апеляційної скарги в сумі 7038/2).
Керуючись ст.ст.374,376,382,384,389,390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-12410-СГ від 15.10.2020 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12410-СГ від 15.10.2020 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0011, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури по 1550,62 грн. з кожного судових витрат по сплаті судового збору при подачі позову.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 3721 грн 50 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 травня 2023 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 31.05.2023 |
Номер документу | 111157853 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Костенко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні