Рішення

від 22.05.2023 по справі 918/293/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/293/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Садового товариства "Західний"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про визнання права комунальної власності.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Бучек Віталій Олександрович (в залі суду);

Від відповідача: Ващишина Оксана Вікторівна (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

27 березня 2023 року Садове товариство "Західний" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - відповідач) про визнання права комунальної власності.

В обґрунтування позовної заяви, позивач, що відповідач не правомірно, заперечує право власності позивача на бетонні електроопорибездостатньоїюридичноїна те підстави, а також протиправно без погодження з власником майна користується таким майном, що належить позивачу та обліковуються на його балансі. Також на думку позивача відповідач незаконно використовує не належне останньому майно укладаючи договори з провайдерами електронних комунікаційних послуг.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просить суд визнати право приватної власності на бетонні електроопори в кількості 1283 штук на яких змонтовані повітряні лінії електропередач потужністю 04 кВт. загальною протяжністю 34,17 км. розташовані на території Садового товариства "Західний" с. Нова Українка, Рівненського району, Рівненської області.

В судовому засіданні 22 квітня 2023 року позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовних вимог з наступних обставин.

Відповідач зазначає, що 21 березня 2019 року між останнім та Садовим товариством "Західний" укладено договір "Про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів), розподільчих мереж", предметом якого є безоплатна передача позивачем у власність відповідача об`єкта розподільчих мереж ПЛ-0,4 кВ від КТП № 634 довжиною 5,0 км.

15 липня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір "Про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих мереж", предметом якого є безоплатна передача позивачем у власність відповідача об`єкта розподільчих мереж: ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 3,7 км.

Отже, на думку відповідача вказані обставини підтверджують власність останнього на вказані об`єкти.

Відповідач стверджує, що повітряна лінія є складною річчю із великою кількістю складових частин, котрі пов`язані спільним призначенням, і які не можуть бути відокремлені без їх пошкодження або істотного знецінення. Передавши у власність відповідача об`єкт розподільчих мереж повітряні лінії, а саме: ПЛ-0,4 кВ від КТП-634 довжиною 5,0 км та ПЛ-0,4 кВ від КТП-635 довжиною 3,7 км, позивач тим самим передав право власності на всі її приналежності та складові частини.

Відтак, на думку відповідача, останній є власником двох об`єктів, а саме: ПЛ-0,4 кВ від КТП-634 довжиною 5,0 км та ПЛ-0,4 кВ від КТП-635 довжиною 3,7 км, - які перебувають на балансовому обліку Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", кожен з них обліковується як єдиний об`єкт електроенергетики.

Зважаючи на вказані вище обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 22 травня 2023 року представник відповідача позовні вимоги заперечив у повному обсязі.

Заяви та клопотання у справі.

21 квітня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечують.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/293/23 за позовною заявою Садового товариства "Західний" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про визнання права комунальної власності, підготовче судове засідання призначено на 01 травня 2023 року.

В судовому засіданні 01 травня 2023 року оголошено перерву до 15 травня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 травня 2023 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/293/23 за позовом Садового товариства "Західний" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про визнання права комунальної власності та призначено розгляд справи № 918/260/23 до судового розгляду по суті на 22 травня 2023 року.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, висновок суду та джерела права й акти їх застосування.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

21 березня 2019 року між Садовим товариством "Західний" та Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" укладено договір про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих мереж (далі - Договір про передачу). На підставі Договору про передачу позивачем передано, а відповідачем прийнято безоплатно у власність основні засоби у складі ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 3,74 км, про що свідчить акт приймання-передачі основних засобів від 21 березня 2019 року.

15 липня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих мереж. На підставі Договору про передачу позивачем передано, а відповідачем прийнято безоплатно у власність основні засоби у складі ПЛ-0,4 кВвід КТП № 635 довжиною 5,0 км, про що свідчить акт приймання-передачі основних засобів від 15 липня 2020 року.

Позивач стверджує, що підписані Договори про передачу та акти до них, не містять жодних згадок про приймання-передачу у власність відповідача залізобетонних опор на яких кріпиться ПЛ - повітряна лінія, а також відсутні будь-які зауваження зі сторони відповідача про хід виконання та фактичної передачі вказаних у них об`єктів.

Відповідно до інвентаризації електромереж від 2016 року та технічної документації від 2010 року на позабалансовому рахунку в розрізі КТП, електромережі повітряних ліній - 0,4 кВ, що змонтовані на залізобетонних опорах, а саме ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 3,7 км. змонтовано на 107 опорах, а ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 5,0 км. - рахується 196 залізобетонних опор.

Відповідно до пунктів 1.1 Договорів про передачу, предметом Договорів визначено об`єкт розподільчих мереж: ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 - довжиною 3,74 км та 5,0 км, що знаходиться за адресою: с. Нова Українка.

Позивачем зазначає, що відповідачу під час передачі повітряних ліній не передавалось залізобетонних опор на яких змонтовано повітряні лінії та з балансу позивача у власність відповідача не було передано на будь-якій стадії.

23 грудня 2022 року на адресу відповідача направлено лист № 69 щодо компенсації позивачу вартості утримання залізобетонних електроопор.

Листом № 10426 від 25 грудня 2022 року відповідачем, повідомлено позивача про відмову в компенсації вартості утримання електроопор. Обґрунтовуючи відмову відповідач вказує, що електроопори належать йому.

Позивач вважає, що залізобетонні опори загальною кількістю 303 своєю власністю. Нікому ним у власність будь-яких третіх осіб не передавались, опори використовуються Позивачем для забезпечення території садового товариства освітленням в темну пору доби. І жодний документ не підтверджує та не може підтверджувати передачі опор Відповідачу чи будь-яким третім особам.

Передані на баланс відповідачу повітряні лінії проводять енергію, однак, залізобетонні опори ніяким чином не призначені для виробництва або перетворення, передачі, розподілу, споживання електричної енергії чи споживання енергії, а є лише опорами на яких розміщено не лише повітряні лінії електропередач, а ще на них розміщено система освітлення вулиць садового товариства, електронні комунікаційні мережі, тому посилання на вказаний закон не підтверджує власності за відповідачем на електроопори.

Позивач вважає, що складні (складені) речі складаються з простих речей. Прості речі - це ті, які є органічною єдністю, поділ яких призводить до юридичного зникнення самої речі. Звісно, що неприпустимим є правочин щодо частини простої речі, і в цьому сенсі проста річ набуває характеристик неподільної речі.

Зважаючи на вказані обставини, позивач вважає, що відповідач не правомірно, заперечує право власності позивача на бетонні електроопори без достатньої юридичної на те підстави, а також протиправно без погодження з власником майна користується таким майном, що належить позивачу та обліковуються на його балансі, тому, позивач просить суд визнати за ним право власності на бетонні електроопори в кількості 1283 штук на яких змонтовані повітряні лінії електропередач потужністю 04 кВт. загальною протяжністю 34,17 км.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В Україні відбувся процес реформування електроенергетичної галузі. Одним з основних етапів реформи є відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій виробництва, передачі та постачання, тобто створення відповідних окремих юридичних осіб.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Частиною 3 статті 91 ЦК України передбачено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

13 листопада 2018 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1413 "Про видачу Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».:

Згідно постанови НКРЕКП № 1413 від 13 листопада 2018 року:

-Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" видано ліцензію на право провадження з 01 січня 2019 року господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності;

- з 01 січня 2019 року Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" анульовано ліцензію на право провадження | господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) ' електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28 серпня 1996 року № 55, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28 серпня 1996 року № 56, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, з 01 січня 2019 року відповідач на підставі отриманої ліцензії, здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, зокрема в Рівненській області та є Оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Таким чином, з 01 січня 2019 року відповідно до прийнятої НКРЕКЦ постанови від 13 листопада 2018 року № 1413, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" виконує функції оператора системи розподіл у (ОСР) та є суб`єктом господарювання, що здійснює ліцензовану господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Рівненської області з використанням об`єктів електроенергетики, які забезпечують стале функціонування об`єднаної енергетичної системи України.

21 березня 2019 року між Садовим товариством "Західний" та Приватним акціонерному товариству "Рівнеобленерго" укладено договір "Про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів), розподільчих мереж", предметом якого є безоплатна передача позивачем у власність відповідача об`єкта розподільчих мереж: ПЛ-0,4 кВ від КТП № 634 довжиною 5,0 км.

Виконання та фактична передача об`єкта підтверджена актом приймання-передачі, складеним на виконання означеного договору та підписаного сторонами без зауважень.

Електроопори є невід`ємною частиною ПЛ-0,4 кВ від ТП 634 Л-1 "Центральна", Л-2 "Рівненська", Л-3 "Міська", зазначені повітряні лінії разом з опорами, що входять до їх складу, знаходиться на балансі відповідача та обліковуються під інвентарними номерами № 30052182, № 30052183, № 30052184 відповідно.

Вищезазначене підтверджується паспортом повітряної лінії електропередач напругою до 0,4 кВ на ПЛ - 0,4 кВ від ТП 634, складеним 21 березня 2019 року та довідкою Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" від 04 квітня 2023 року № 44-28/3037. За інформацією, наявною в паспорті вищезазначена повітряна лінія разом з електроопорами була побудована в 1987 році та введена в експлуатацію в 1987 році. З дати введення в експлуатацію вказана лінія та електроопори свого місця розташування не змінювали.

Отже, з наведених документів вбачається, що відповідач є власником ПЛ-0,4 кВ від КТП № 634, довжиною 5,0 км., разом з опорами, через які вона проходить.

15 липня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір "Про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих мереж", предметом якого є безоплатна передача позивачем у власність відповідача об`єкта розподільчих мереж: ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 3,7 км, тобто, передано повітряну лінію, а не проводи.

Виконання та фактична передача об`єкта підтверджена актом приймання-передачі, складеним на виконання означеного договору та підписаного сторонами без зауважень.

Електроопори є невід`ємною частиною ПЛ-0,4 кВ від ТП 635 Л-1 "Село", Л-2 "Дачі". Зазначені повітряні лінії разом з опорами, що входять до їх складу, знаходяться на балансі відповідача та обліковується під інвентарними номерами № 30053715, № 300537І6 відповідно.

Вищезазначене підтверджується паспортом повітряної лінії електропередачнапругою до 0,4 кВ на ПЛ-0,4 кВ від ТП 635, складеним 15 липня 2020 року та довідкою Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" від 04 квітня 2023 року № 44-28/3038. За інформацією, наявною в паспорті вищезазначена повітряна лінія разом з електроопорами була побудована в 1987 році та введена в експлуатацію в 1987 році. З дати введення в експлуатацію вказана лінія та електроопори свого місця розташування не змінювали.

Отже, з наведених документів вбачається, що відповідач є власником ПЛ-0,4 кВ від КТП № 635 довжиною 3,7 км, разом з опорами, через які вона проходить.

Пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії. У свою чергу, електроустановка визначена як комплекс взаємопов`язаного устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу, споживання електричної енергії чи зберігання енергії (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії складають систему розподілу електричної енергії (п. 82 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно, об`єктом передачі електричної енергії є повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів").

Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" деталізовано визначення, що є лінійним об`єктом енергетичної інфраструктури.

Так, п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" передбачено, що лінійний об`єкт енергетичної інфраструктури - комплекс об`єктів енергетичної інфраструктури, включаючи наземні, надземні та підземні об`єкти, пов`язані повітряними та кабельними лініями та призначені для передачі та розподілу електричної енергії, а також будівлі та споруди, площею до 200 квадратних метрів, у тому числі електричні підстанції, трансформаторні підстанції, розподільчі пункти та пристрої, споруди опорних конструкцій, допоміжне обладнання, зв`язані з ними єдиним технологічним процесом, які забезпечують безпечну та надійну експлуатацію, виробництво, передачу і розподіл електричної та теплової енергії.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", повітряна лінія електропередачі - електроустановка, призначена для передавання електричної енергії по проводах, розташованих просто неба і прикріплених за допомогою ізоляторів та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

Подібне за змістом поняття викладено і у Правилах улаштування електроустановок. А саме, у ПУЕ повітряна лінія до 1 кВ розуміється як споруда, призначена для передавання електричної енергії проводами, розташованими просто неба д закріпленими за допомогою ізоляторів і арматури на опорах або кронштейнах, на стінах будівель і на інженерних спорудах.

Суд зазначає, що під терміном "повітряна лінія" законодавство розуміє не лише провода, якими здійснюється розподіл електричної енергії, а й інше, допоміжне обладнання, у тому числі ті споруди, на яких вони закріплені, оскільки всі частини повітряної лінії утворюють єдине ціле та виконують єдину мету - розподіл електричної енергії.

Це означає, що у власність Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" передано єдиний цілісний об`єкт, який може бути використаний за призначенням лише у разі використання усіх його складових частин (є складною річчю).

Згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 187 ЦК України передбачено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, повітряна лінія є складною річчю із великою кількістю складових частин, котрі пов`язані спільним призначенням, і які не можуть бути відокремлені без їх пошкодження або істотного знецінення.

Передавши у власність Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" об`єкт розподільчих мереж повітряні лінії, а саме: ПЛ-0,4 кВ від КТП-634 довжиною 5,0 км та ПЛ-0,4 кВ від КТП-635 довжиною 3,7 км, позивач передав право власності на всі її приналежності та складові частини. До того ж позивач передав 8,7 кв ПЛ а вимагає повернути опори на протяжності 34,17 кв.

Відтак, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є власником двох об`єктів, а саме: ПЛ-0,4 кВ від КТП-634 довжиною 5,0 км та ПЛ-0,4 кВ від КТП-635 довжиною 3,7 км, - які перебувають на балансовому обліку останнього, кожен з них обліковується як єдиний об`єкт електроенергетики.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Так, договір від 21 березня 2019 року про безоплатну передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих мереж та договір від 15 липня 2020 року про передачу об`єкта (об`єктів) розподільчих електричних мереж є правомірними.

Відповідно до статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. ,

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Суд зазначає, що позивачем не доведено порушеного права, що у свою чергу обумовлено настання передбачених законом правових наслідків у вигляді визнання права власності.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, які передбачені ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп., згідно статті 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Садового товариства "Західний" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про визнання права комунальної власності - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29 травня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.