Рішення

від 17.05.2023 по справі 922/493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2023м. ХарківСправа № 922/493/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52;) в інтересах держави, в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка 132; код ЄДРПОУ: 21174187) до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) про виконання договору за участю представників:

прокуратури Ковальової І.І., посвідчення №072865 від 01.03.2023;

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича, в якій просить суд:

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича на користь Харківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн. за подання позовної заяви.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п.п.6.3.2 та п.5.3 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2023 прийнято позовну заяву (вх.№493/22 від 08.02.2023) керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича про зобов`язання виконання умов договору про закупівлю товарів належним чином та відкрито провадження у справі №922/493/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15.03.2023. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

14.03.2023 на електронну скриньку суду від начальника Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області надійшла заява про розгляд позовної заяви без участі працівника відділу освіти (вх.№6205 від 14.03.2023). В заяві начальник Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області повідомив про те, що вимоги позовної заяви підтримує.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 відкладено підготовче засідання на 12.04.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2023 продовжено строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.04.2023.

В підготовчому засіданні 26.04.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.05.2023.

15.05.2023 через канцелярію суду від прокурора Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№12393 від 15.05.2023).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 вказане клопотання разом з доказами прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 17.05.2023 прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області в судове засідання 17.05.2023 не з`явився.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 17.05.2023 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши у судових дебатах промову присутнього в судовому засіданні прокурора, суд встановив наступне.

Харківською окружною прокуратурою під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021222130000297 від 15.12/2021 за фактом привласнення службовими особами Відділу освіти Люботинської міської ради бюджетних коштів при проведенні закупівель товарів та послуг було встановлено наступне.

04.08.2021 Відділом освіти Люботинської міської ради на офіційному веб-порталі публічних закупівель Рrоzоrrо оприлюднено повідомлення про проведення переговорної процедури закупівлі №UА-2021-08-04-004147-b за предметом: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор Ігрового павільйону Забава з підлогою і лавочками, ігрового елемента Гусениця, каруселі З кермом.

Застосування переговорної процедури закупівлі обумовлено п.1 ч.2 ст.40 Закону України Про публічні закупівлі через двічі відмінену процедуру відкритих торгів (відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом)/

Переможцем вказаної процедури закупівлі на підставі протоколу переговорів уповноваженої особи від 04.08.2021 визначено Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

17.08.2021 між Відділом освіти Люботинської міської ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів №0208-1/П-5-21 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов`язується своєчасно поставляти та передавати у власність замовника товари по предмету: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних" або кімнатних ігор (Ігровий павільйону Забава з підлогою і лавочками, ігровий елемент Гусениця, каруселі З кермом в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток до Договору) та є невід`ємною частиною даного Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що товар, що постачається повинен відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, встановлених на території України, а також вимогам тендерної документації.

Згідно з п.2.2 Договору, якщо товар виявився дефектним або таким, що не відповідає умовам договору, постачальник зобов`язаний замінити дефектний товар. Всі витрати, пов`язані із заміною товару неналежної якості несе постачальник.

Відповідно до п. 2.4 договору гарантійний строк використання товару 3 роки.

Згідно з п.3.1. Договору, сума договору становить 305 000,00 грн.

Постачальник передає у власність замовника товар на умовах цього Договору. Місце поставки товару: 62433, Україна, Харківська область, м. Люботин, вул. Шмідта, 47 (п.5.1.Договору).

Термін поставки: до 01.09.2021 (п.5.2.Договору).

У відповідності до п.5.3 Договору поставка та монтажні роботи по установці здійснюються за рахунок та власними силами постачальника.

Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до розділу 2 цього Договору.

Датою поставки товару є дата підписання замовником видаткової накладної (п.5.5.Договору).

Згідно з п.6.3.1., п.6.3.2 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором, та якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору.

Відповідно до п.7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1. Договору).

Специфікацією передбачено постачання ігрового павільйону Забава з підлогою і лавочками у кількості 2 шт. на суму 260 000,00 грн., ігрового елементу Гусениця у кількості 2 шт. на суму 25 000,00 грн. та каруселі З кермом у кількості 2 штук на суму 20 000,00 грн.

Як зазначив прокурор, у вказаній процедурі закупівлі тендерна документація до системи не прикріплена.

Разом з цим, на запит прокурора Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області надано копію запрошення до участі у переговорній процедурі закупівлі, відповідно до додатку №2 до запрошення.

У додатку №2 визначено Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. У технічних вимогах до устаткування, а саме ігрового павільйону Забава з підлогою і лавочками вказано, що Спосіб встановлення забезпечує неможливість демонтажу (бетонування опорних стійок).

Крім того, аналогічні вимоги містяться і для ігрового елементу Гусениця та каруселі З кермом. Визначено, що технічні характеристики обладнання не повинні суперечити вимогам замовника. Для підтвердження відповідності запропонованого устаткування учасник має надати в пропозиції сертифікат якості/відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Обладнання повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №110 від 01.03.2006.

У подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема, відповідно до додаткової угоди №9 від 01.12.2021 внесено зміни до п.5.2 Договору та строк поставки продовжено до 10.12.2021.

08.12.2021 уповноваженою особою Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області підписано видаткову накладну приймання-передачі товару №0208- 1/П5-21, якою засвідчено факт прийняття товару.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 10.12.2021, Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області 10.12.2021 кошти у сумі 305 000,00 грн. перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

13.12.2021 Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області на адресу Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича направлено претензію №01-30/2850 щодо поставленої продукції неналежної якості, відповідно до якої встановлено, що у результаті експлуатації товару (станом на 13.12.2021) було виявлено деформацію вологостійкої фанери на ігрових павільйонах та ігровому елементі Гусениця, що унеможливлює їх подальше використання.

У відповідь на претензію відповідач на адресу позивача направив лист щодо створення комісії з метою огляду поставленої продукції та усунення виявлених недоліків.

12.01.2022 наказом начальника Відділу освіти Люботинської міської ради №2-аг створено відповідну комісію.

19.01.2022 прокуратурою на адресу Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області направлено запит щодо виділення відповідного фахівця з метою проведення фахового огляду відповідних конструкцій.

За результатами проведеного огляду фахівцем Управління Держпраці встановлено, що усупереч п.5.14.4. п. 5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської установи від 01.03.2006 №110 (надалі - Правила) та ст.13 Закону України Про охорону праці, адміністрацією, установи не забезпечено міцність, стійкість, твердість та просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, у Ігрового павільйону Забава №1 не має фундаменту, який забезпечив би стійкість, павільйон встановлено лише на цеглинах. Крім того, частково відсутні болтові з`єднання на елементах конструкції. Аналогічні порушення виявлені при огляді Ігрового павільйону Забава №2.

Крім того, усупереч п.5.14.7, 5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці не враховано тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної, корозії металу ігрових павільйонів Забава №1 та №2.

Також, усупереч п.5.14.14 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст. 13 Закону України Про охорону праці, відсутній захист підшипника елементу обладнання каруселі З кермом №1 від несанкціонованого доступу, а саме: рухомі елементи обладнання не закриті захисним кожухом, що може привести до негативних наслідків.

Також при огляді фахівця встановлено, що не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме: каруселі З кермом №№1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці.

Разом з цим, не врахований тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної корозії металу дитячих лавочок Гусеничка №№1, 2, та є порушенням п.5.14.7 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці.

Адміністрацією установи також не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, дитячі лавочки Гусеничка №№ 1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил.

27.01.2022 до Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області надійшов лист Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича №2701-1-1 П55-22-1 від 11.01.2022 про надання згоди на усунення вказаних недоліків.

04.02.2022 листом №01-30/290 позивач звернувся до прокуратури з питанням надання дозволу на проведення відповідачем ремонтних робіт з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

Прокуратура листом №62-2673-21 від 10.02.2022 повідомила позивача, що у зв`язку із наявним арештом майна заборонено проведення будь-яких ремонтних робіт ігрових павільйонів з метою усунення виявлених недоліків та дефектів відповідно до умов договору №0208-1/П5-21.

07.12.2022 позивач повторно звернувся за дозволом на допуск відповідача з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

14.12.2022 прокуратура листом №62-2673-21 у відповідь на лист позивача №01-30/1148 від 07.12.2022 повідомила про скасування арешту.

Проте, як стверджує прокурор, до теперішнього часу вказані недоліки відповідачем не усунуто.

Як стверджує прокурор, усупереч вимог чинного законодавства та умов Договору, відповідачем до теперішнього часу не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень, що може призвести до реальної загрози життю та здоров`ю вихованців дошкільного навчального закладу, де таке обладнання фактично встановлено, а саме на території Люботинського дошкільного навчального закладу Ясла-садок №2 за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47, через можливе завалення внаслідок ненадійності закріплення таких конструкцій.

Також, як зазначив прокурор, закінчення строку дії договору, не свідчить про припинення зобов`язання за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо здійснення прокуратурою представництва інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 24 Закону України Про прокуратуру визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України Про прокуратуру).

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В даному випадку, як зазначив прокурор, оскільки Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області до цього часу не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині дотримання вимог чинного законодавства з метою забезпечення безпечної експлуатації конструкцій, то в такій ситуації прокурор може здійснити заходи представницького характеру на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру задля здійснення такого захисту. Пред`являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем державного значення, існування яких виправдовує застосування механізму щодо зобов`язання відповідача виконати умови договору про закупівлю належним чином. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо забезпечення безпеки дітей при експлуатації конструкцій.

На переконання прокурора, неналежне виконання умов договору щодо якості товару та його монтажу створює загрозу для безпеки експлуатації конструкцій на території дитячого закладу освіти, що суперечить інтересам держави щодо забезпечення охорони здоров`я дітей. Крім того, неналежне виконання умов договору може також призвести до порушення матеріальних інтересів держави у вигляді додаткових витрат бюджетних коштів на приведення конструкцій в стан їх експлуатації, безпечний для здоров`я та життя дітей.

Сторона договору - Відділ освіти Люботинської міської ради є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Харківською окружною прокуратурою листом від 18.11.2022 №62-126вих-22 в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомлено Відділ освіти Люботинської міської ради про звернення до Господарського суду Харківської області з відповідною позовною заявою.

В ході проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Харківського районного суду від 17.12.2021 по справі №635/1005121/21 накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на ігровий павільйон Забава з підлогою та лавочками в кількості 2 штук, який фактично знаходиться на території Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) №2 Люботинської міської ради за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47.

У подальшому, після проведення необхідних слідчих дій органом досудового розслідування - слідчим СВ ВП №3 ХРУП № 1 ГУНП у Харківській області 15.11.2022 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №42021222130000297 від 15.12.2021 в частині складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Одночасно з винесенням відповідної постанови, керуючись вимогами ч.3 ст.174 КПК України прокурором Харківської окружної прокуратури винесено постанову про скасування арешту, накладеного на ігровий павільйон Забава з підлогою та лавочками в кількості 2 штук, який фактично знаходиться на території Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47, про що повідомлено Відділ освіти Люботинської міської ради листом від 15.11.2022 за №62-2673-21 з наданням відповідної постанови про скасування арешту майна.

Проте, Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області не було вжито заходів, спрямованих на захист інтересів держави. Більш того, на адресу прокуратури листом №01-30/1148 від 07.12.2022 повідомлено, що останні мають намір звернутися до суду самостійно, разом з цим, не мають такої можливості через те, що на вищезазначені павільйони накладено арешт та просили надати довідку Управління Держпраці щодо виявлених порушень.

Прокуратурою на лист №01-30/1148 від 07.12.2022 направлено відповідь, згідно з якою повторно скеровано постанову про скасування арешту та направлено довідку Управління Держпраці щодо виявлених порушень законодавства.

Однак, Відділом освіти Люботинської міської ради не вжито відповідних заходів цивільно-правового характеру.

Таким чином, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять, вказаним уповноваженим органом у даних спірних правовідносинах жодних дієвих заходів з метою усунення порушень, вказаних Харківської окружної прокуратури Харківської області у листі, не вжито.

На переконання прокурора, наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України Про прокуратуру винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 16 цього Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області.

Щодо належного способу захисту, суд зазначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до вимог ч.1 та п.5 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №922/3308/20.

Разом з цим, у правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №922/3737/17, зокрема, вказано на те, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Європейський суд з прав людини наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02). Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 19 травня 2020 року № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19).

В даному випадку вимога прокурора про зобов`язання виконати умови договору про закупівлю товару забезпечує ефективність обраного способу захисту права позивача, оскільки такий спосіб може привести до відновлення порушеного права останнього з огляду на обставини цього спору.

Щодо вимоги про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022, суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, порядок здійснення закупівель, проведення процедури закупівель, вимоги до предмета закупівель визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було встановлено судом, на підставі п.1 ч.2 ст.40 Закону України Про публічні закупівлі через двічі відмінену процедуру відкритих торгів було проведено переговорну процедуру закупівлі, переможцем якої на підставі протоколу переговорів уповноваженої особи від 04.08.2021 визначено Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

17.08.2021 між Відділом освіти Люботинської міської ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів №0208-1/П-5-21, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов`язується своєчасно поставляти та передавати у власність замовника товари по предмету: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних" або кімнатних ігор (Ігровий павільйону Забава з підлогою і лавочками, ігровий елемент Гусениця, каруселі З кермом в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток до Договору) та є невід`ємною частиною даного Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Специфікацією передбачено постачання ігрового павільйону Забава з підлогою і лавочками у кількості 2 шт. на суму 260 000,00 грн., ігрового елементу Гусениця у кількості 2 шт. на суму 25 000,00 грн. та каруселі З кермом у кількості 2 штук на суму 20 000,00 грн.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5.2. Договору встановлено термін поставки до 01.09.2021. Додатковою угодою №9 від 01.12.2021 строк поставки продовжено до 10.12.2021.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Так, у додатку №2 визначено Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. У технічних вимогах до устаткування, а саме ігрового павільйону Забава з підлогою і лавочками вказано, що Спосіб встановлення забезпечує неможливість демонтажу (бетонування опорних стійок).

Крім того, аналогічні вимоги містяться і для ігрового елементу Гусениця та каруселі З кермом. Визначено, що технічні характеристики обладнання не повинні суперечити вимогам замовника. Для підтвердження відповідності запропонованого устаткування учасник має надати в пропозиції сертифікат якості/відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Обладнання повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №110 від 01.03.2006.

08.12.2021 уповноваженою особою Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області підписано видаткову накладну приймання-передачі товару №0208- 1/П5-21, якою засвідчено факт прийняття товару.

Разом з цим, за результатами проведеного огляду фахівцем Управління Держпраці встановлено, що усупереч п.5.14.4. п. 5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської установи від 01.03.2006 №110 (надалі - Правила) та ст.13 Закону України Про охорону праці, адміністрацією, установи не забезпечено міцність, стійкість, твердість та просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, у Ігрового павільйону Забава №1 не має фундаменту, який забезпечив би стійкість, павільйон встановлено лише на цеглинах. Крім того, частково відсутні болтові з`єднання на елементах конструкції. Аналогічні порушення виявлені при огляді Ігрового павільйону Забава №2.

Крім того, усупереч п.5.14.7, 5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці не враховано тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної, корозії металу ігрових павільйонів Забава №1 та №2.

Також, усупереч п.5.14.14 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст. 13 Закону України Про охорону праці, відсутній захист підшипника елементу обладнання каруселі З кермом №1 від несанкціонованого доступу, а саме: рухомі елементи обладнання не закриті захисним кожухом, що може привести до негативних наслідків.

Також при огляді фахівця встановлено, що не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме: каруселі З кермом №№1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці.

Разом з цим, не врахований тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної корозії металу дитячих лавочок Гусеничка №№1, 2, та є порушенням п.5.14.7 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України Про охорону праці.

Адміністрацією установи також не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, дитячі лавочки Гусеничка №№ 1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил.

Стаття 678 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Згідно з ч.1 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару (ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом, у період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021222130000297, а саме з 15.12.2021 по 15.11.2022, проведення ремонтних робіт було неможливе.

Разом з цим, 15.11.2022 органом досудового розслідування винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження та знято арешт з павільйонів. Володіння вказаною інформацією не спростовується ні позивачем, ні відповідачем.

За висновком суду, з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження та скасування арешту у відповідача була можливість почати проведення ремонтних робіт.

Проте, ані станом на день подання позовної заяви (07.02.2023), ані станом на день прийняття цього рішення виявлені недоліки відповідачем не усунуто. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Згідно з п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст.599 ЦК України та ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

У постанові від 19.03.2019 року по справі 916/626/18 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору.

Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Таким чином, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак, залишилось невиконаним, підлягає виконанню, незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №905/2187/13 та Верховного суду від 13.02.2018 у справі №910/123/17 та від 04.05.2018 року у справі №927/333/17.

У відповідності до частини 2статті 193 Господарського кодексу Україникожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7статті 193 Господарського кодексу Українине допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність недоліків товару, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022, або їх усунення, керуючись приписами ст.526 ЦК України відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича про зобов`язання виконання умов договору про закупівлю товарів належним чином - задовольнити.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освітиЛюботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем,шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) сплачений судовий збір у сумі 2684 (дав тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "29" травня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко