Постанова

від 02.08.2023 по справі 922/493/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/493/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Харківської обласної прокуратури та представника фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича (вх. №1225 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52;) в інтересах держави, в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка 132; код ЄДРПОУ: 21174187),

до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича,

про виконання договору,-

ВСТАНОВИЛА:

08.02.2023 керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича, в якій просить суд:- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022; -стягнути з фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича на користь Харківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн. за подання позовної заяви.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п.п.6.3.2 та п.5.3 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23 позов Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області до фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича про зобов`язання виконання умов договору про закупівлю товарів належним чином задоволено, зобов`язано Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022, стягнуто з фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) сплачений судовий збір у сумі 2 684 (дав тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність недоліків товару, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022, або їх усунення, керуючись приписами ст.526 ЦК України відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Фізична особа-підприємець Худокормов Олександр Романович з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить його у скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, про:

-відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі,

-необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наявність у відповідача згоди на усунення виявлених недоліків у добровільному порядку. Вказане, на думку апелянта, є підставою для закриття провадження у справі у відповідності із п.2 ч.3 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

-безпідставність зазначення у листі Управлінням нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022 характеру встановленої невідповідності предмета закупівлі, зокрема необхідності виконання фундаменту при монтуванні предмета закупівлі, в силу невизначенності таких параметрів сторонами при укладенні договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 у справі № 922/493/23 (з врахуванням ухвали про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23, призначено розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23 на 02.08.2023 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131, запропоновано учасникам справи подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзивів та доданих до нього документів апелянтові, роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнано необов`язковою, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/493/23.

У судове засідання, яке відбулось 02.08.2023, зявився представник Харківської обласної прокуратури та представник відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Харківською окружною прокуратурою під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021222130000297 від 15.12/2021 за фактом привласнення службовими особами Відділу освіти Люботинської міської ради бюджетних коштів при проведенні закупівель товарів та послуг було встановлено наступне.

04.08.2021 Відділом освіти Люботинської міської ради на офіційному веб-порталі публічних закупівель "Рrоzоrrо" оприлюднено повідомлення про проведення переговорної процедури закупівлі №UА-2021-08-04-004147-b за предметом: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор "Ігрового павільйону "Забава" з підлогою і лавочками, ігрового елемента "Гусениця", каруселі "З кермом".

Застосування переговорної процедури закупівлі обумовлено п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" через двічі відмінену процедуру відкритих торгів (відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом)/

Переможцем вказаної процедури закупівлі на підставі протоколу переговорів уповноваженої особи від 04.08.2021 визначено Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

17.08.2021 між Відділом освіти Люботинської міської ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів №0208-1/П-5-21 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов`язується своєчасно поставляти та передавати у власність замовника товари по предмету: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних" або кімнатних ігор (Ігровий павільйону "Забава" з підлогою і лавочками, ігровий елемент "Гусениця", каруселі "З кермом" в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток до Договору) та є невід`ємною частиною даного Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що товар, що постачається повинен відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, встановлених на території України, а також вимогам тендерної документації.

Згідно з п.2.2 Договору, якщо товар виявився дефектним або таким, що не відповідає умовам договору, постачальник зобов`язаний замінити дефектний товар. Всі витрати, пов`язані із заміною товару неналежної якості несе постачальник.

Відповідно до п. 2.4 договору гарантійний строк використання товару 3 роки.

Згідно з п.3.1. Договору, сума договору становить 305 000,00 грн.

Постачальник передає у власність замовника товар на умовах цього Договору. Місце поставки товару: 62433, Україна, Харківська область, м. Люботин, вул. Шмідта, 47 (п.5.1.Договору).

Термін поставки: до 01.09.2021 (п.5.2.Договору).

У відповідності до п.5.3 Договору поставка та монтажні роботи по установці здійснюються за рахунок та власними силами постачальника.

Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до розділу 2 цього Договору.

Датою поставки товару є дата підписання замовником видаткової накладної (п.5.5.Договору).

Згідно з п.6.3.1., п.6.3.2 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором, та якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору.

Відповідно до п.7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1. Договору).

Специфікацією передбачено постачання ігрового павільйону "Забава" з підлогою і лавочками у кількості 2 шт. на суму 260 000,00 грн., ігрового елементу "Гусениця" у кількості 2 шт. на суму 25 000,00 грн. та каруселі "З кермом" у кількості 2 штук на суму 20 000,00 грн.

Як зазначив прокурор, у вказаній процедурі закупівлі тендерна документація до системи не прикріплена.

Разом з цим, на запит прокурора Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області надано копію запрошення до участі у переговорній процедурі закупівлі, відповідно до додатку №2 до запрошення.

У додатку №2 визначено "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі". У технічних вимогах до устаткування, а саме ігрового павільйону "Забава" з підлогою і лавочками вказано, що "Спосіб встановлення забезпечує неможливість демонтажу (бетонування опорних стійок).

Крім того, аналогічні вимоги містяться і для ігрового елементу "Гусениця" та каруселі "З кермом". Визначено, що технічні характеристики обладнання не повинні суперечити вимогам замовника. Для підтвердження відповідності запропонованого устаткування учасник має надати в пропозиції сертифікат якості/відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Обладнання повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №110 від 01.03.2006.

У подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема, відповідно до додаткової угоди №9 від 01.12.2021 внесено зміни до п.5.2 Договору та строк поставки продовжено до 10.12.2021.

08.12.2021 уповноваженою особою Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області підписано видаткову накладну приймання-передачі товару №0208- 1/П5-21, якою засвідчено факт прийняття товару.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 10.12.2021, Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області 10.12.2021 кошти у сумі 305 000,00 грн. перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

13.12.2021 Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області на адресу Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича направлено претензію №01-30/2850 щодо поставленої продукції неналежної якості, відповідно до якої встановлено, що у результаті експлуатації товару (станом на 13.12.2021) було виявлено деформацію вологостійкої фанери на ігрових павільйонах та ігровому елементі "Гусениця", що унеможливлює їх подальше використання.

У відповідь на претензію відповідач на адресу позивача направив лист щодо створення комісії з метою огляду поставленої продукції та усунення виявлених недоліків.

12.01.2022 наказом начальника Відділу освіти Люботинської міської ради №2-аг створено відповідну комісію.

19.01.2022 прокуратурою на адресу Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області направлено запит щодо виділення відповідного фахівця з метою проведення фахового огляду відповідних конструкцій.

За результатами проведеного огляду фахівцем Управління Держпраці встановлено, що усупереч п.5.14.4. п. 5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 "Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки", затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської установи від 01.03.2006 №110 (надалі - Правила) та ст.13 Закону України "Про охорону праці", адміністрацією, установи не забезпечено міцність, стійкість, твердість та просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, у Ігрового павільйону "Забава" №1 не має фундаменту, який забезпечив би стійкість, павільйон встановлено лише на цеглинах. Крім того, частково відсутні болтові з`єднання на елементах конструкції. Аналогічні порушення виявлені при огляді "Ігрового павільйону "Забава" №2.

Крім того, усупереч п.5.14.7, 5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці" не враховано тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної, корозії металу ігрових павільйонів "Забава" №1 та №2.

Також, усупереч п.5.14.14 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст. 13 Закону України "Про охорону праці", відсутній захист підшипника елементу обладнання каруселі "З кермом" №1 від несанкціонованого доступу, а саме: рухомі елементи обладнання не закриті захисним кожухом, що може привести до негативних наслідків.

Також при огляді фахівця встановлено, що не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме: каруселі "З кермом" №№1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Разом з цим, не врахований тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної корозії металу дитячих лавочок "Гусеничка" №№1, 2, та є порушенням п.5.14.7 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Адміністрацією установи також не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, дитячі лавочки "Гусеничка" №№ 1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил.

27.01.2022 до Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області надійшов лист Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича №2701-1-1 П55-22-1 від 11.01.2022 про надання згоди на усунення вказаних недоліків.

04.02.2022 листом №01-30/290 позивач звернувся до прокуратури з питанням надання дозволу на проведення відповідачем ремонтних робіт з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

Прокуратура листом №62-2673-21 від 10.02.2022 повідомила позивача, що у зв`язку із наявним арештом майна заборонено проведення будь-яких ремонтних робіт ігрових павільйонів з метою усунення виявлених недоліків та дефектів відповідно до умов договору №0208-1/П5-21.

07.12.2022 позивач повторно звернувся за дозволом на допуск відповідача з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

14.12.2022 прокуратура листом №62-2673-21 у відповідь на лист позивача №01-30/1148 від 07.12.2022 повідомила про скасування арешту.

Проте, як стверджує прокурор, до теперішнього часу вказані недоліки відповідачем не усунуто.

Як стверджує прокурор, усупереч вимог чинного законодавства та умов Договору, відповідачем до теперішнього часу не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень, що може призвести до реальної загрози життю та здоров`ю вихованців дошкільного навчального закладу, де таке обладнання фактично встановлено, а саме на території Люботинського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок №2" за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47, через можливе завалення внаслідок ненадійності закріплення таких конструкцій.

Також, як зазначив прокурор, закінчення строку дії договору, не свідчить про припинення зобов`язання за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.

Аналізуючи наявність підстав для представництва прокуратурою пінтересів держави у даній справі колегія суддів враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В даному випадку, як зазначив прокурор, оскільки Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області до цього часу не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині дотримання вимог чинного законодавства з метою забезпечення безпечної експлуатації конструкцій, то в такій ситуації прокурор може здійснити заходи представницького характеру на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" задля здійснення такого захисту. Пред`являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем державного значення, існування яких виправдовує застосування механізму щодо зобов`язання відповідача виконати умови договору про закупівлю належним чином. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо забезпечення безпеки дітей при експлуатації конструкцій.

На переконання прокурора, неналежне виконання умов договору щодо якості товару та його монтажу створює загрозу для безпеки експлуатації конструкцій на території дитячого закладу освіти, що суперечить інтересам держави щодо забезпечення охорони здоров`я дітей. Крім того, неналежне виконання умов договору може також призвести до порушення матеріальних інтересів держави у вигляді додаткових витрат бюджетних коштів на приведення конструкцій в стан їх експлуатації, безпечний для здоров`я та життя дітей.

Сторона договору - Відділ освіти Люботинської міської ради є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Харківською окружною прокуратурою листом від 18.11.2022 №62-126вих-22 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Відділ освіти Люботинської міської ради про звернення до Господарського суду Харківської області з відповідною позовною заявою.

В ході проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Харківського районного суду від 17.12.2021 по справі №635/1005121/21 накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на ігровий павільйон "Забава" з підлогою та лавочками в кількості 2 штук, який фактично знаходиться на території Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) №2 Люботинської міської ради за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47.

У подальшому, після проведення необхідних слідчих дій органом досудового розслідування - слідчим СВ ВП №3 ХРУП № 1 ГУНП у Харківській області 15.11.2022 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №42021222130000297 від 15.12.2021 в частині складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Одночасно з винесенням відповідної постанови, керуючись вимогами ч.3 ст.174 КПК України прокурором Харківської окружної прокуратури винесено постанову про скасування арешту, накладеного на ігровий павільйон "Забава" з підлогою та лавочками в кількості 2 штук, який фактично знаходиться на території Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради за адресою: м. Люботин, вул. Шмідта, 47, про що повідомлено Відділ освіти Люботинської міської ради листом від 15.11.2022 за №62-2673-21 з наданням відповідної постанови про скасування арешту майна.

Проте, Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області не було вжито заходів, спрямованих на захист інтересів держави. Більш того, на адресу прокуратури листом №01-30/1148 від 07.12.2022 повідомлено, що останні мають намір звернутися до суду самостійно, разом з цим, не мають такої можливості через те, що на вищезазначені павільйони накладено арешт та просили надати довідку Управління Держпраці щодо виявлених порушень.

Прокуратурою на лист №01-30/1148 від 07.12.2022 направлено відповідь, згідно з якою повторно скеровано постанову про скасування арешту та направлено довідку Управління Держпраці щодо виявлених порушень законодавства.

Однак, Відділом освіти Люботинської міської ради не вжито відповідних заходів цивільно-правового характеру.

Таким чином, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять, вказаним уповноваженим органом у даних спірних правовідносинах жодних дієвих заходів з метою усунення порушень, вказаних Харківської окружної прокуратури Харківської області у листі, не вжито.

На переконання прокурора, наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 16 цього Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області.

У звязку з чим доводи апелянта про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є неправомірними.

Одночасно колегія суддів зазначає про необгрунтованість доводів апелянта щодо необхідності закриття провадження у справі, з огляду на наявність у відповідача згоди на усунення виявлених недоліків у добровільному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.01.2022 № 2701-1-1/П5-22-1 відповідач повідомив позивача про наявну у нього згоду на усунення пошкоджень предмета закупівлі у відповідності до вимог та просив повідомити про дату та час виїзду бригади з метою усунення дефектів.

В свою чергу, 04.02.2022 листом №01-30/290 позивач звернувся до прокуратури з питанням надання дозволу на проведення відповідачем ремонтних робіт з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

Листом прокуратури №62-2673-21 від 10.02.2022 позивача повідомлено, що у зв`язку із наявним арештом майна заборонено проведення будь-яких ремонтних робіт ігрових павільйонів з метою усунення виявлених недоліків та дефектів відповідно до умов договору №0208-1/П5-21.

07.12.2022 позивач повторно звернувся за дозволом на допуск відповідача з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару № 0208-1/П5-21.

14.12.2022 прокуратура листом за №62-2673-21 у відповідь на лист позивача №01-30/1148 від 07.12.2022 повідомила позивача про скасування арешту, що в свою чергу надало позивачеві право на здійснення заходів для усунення виявлених недоліків товару з боку відповідача.

За таких обставин апелянт вважає, що предмет спору у даній справі відсутній, у зв`язку з тим, що відповідач не відмовлявся від виконання зобов`язань по договору закупівлі товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, шляхом усунення дефектів, та не виконав свої зобов`язання саме з причини наявної заборони (накладення арешту на майно) вчиняти будь-які дії із товаром, які не залежали від волі позивача та відповідача, що в свою чергу є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.3 ст. 231 ГПК України.

За позицією прокуратури, після проведення необхідних слідчих дій органом досудового розслідування - слідчим СВ ВП №3 ХРУП № 1 ГУНП у Харківській області 15.11.2022 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №42021222130000297. Одночасно з винесенням відповідної постанови прокурором Харківської окружної прокуратури винесено постанову про скасування арешту, накладеного на ігровий павільйон "Забава", про що повідомлено позивача листом від 15.11.2022 за №62-2673-21 з наданням відповідної постанови про скасування арешту майна. Вказаний лист з додатками направлено на адресу Відділу освіти Люботинської міської ради засобами поштового зв`язку.

У подальшому, у зв`язку із зверненням представника позивача, окружною прокуратурою листом №62-2673-21 від 14.12.2022 повторно скеровано на адресу Відділу освіти Люботинської міської ради лист з копією постанови про скасування арешту.

Окрім того, 18.11.2022 на адресу позивача направлялось повідомлення №62-126вих-22 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", де зазначалося про можливість та необхідність вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Так, представник прокуратури зазначає, що у період проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, тобто з 15.12.2021 по 15.11.2022 проведення ремонтних робіт дійсно було неможливе. Разом з цим, 15.11.2022 органом досудового розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження та знято арешт з павільйонів. Володіння вказаною інформацією не спростовується ні позивачем, ні відповідачем. З моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження та скасування арешту відповідача була можливість почати проведення ремонтних робіт. Окрім того, окружною прокуратурою листи з повідомленням про скасування арешту направлялися двічі.

Станом на дату подачі позовної заяви, а саме 07.02.2023, виявлені недоліки відповідачем не усунуті, що і стало підставою для подання позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15 та у справі №914/130/16 від 06.03.2019 господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною вимогою зобов`язати Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідності до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022.

Предметом спору в даній справі є зобов`язання відповідача вчинити дії на користь позивача шляхом виконання п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021.

Як зазначає представник відповідача, предмет спору в даній справі відсутній, у зв`язку з тим, що відповідач не відмовлявся від виконання зобов`язань по договору закупівлі товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021 шляхом усунення дефектів, про що повідомляв позивача листом 27.01.2022, та не виконав свої зобов`язання саме з причини наявної заборони вчиняти будь-які дії у вигляді накладення арешту на майно, які не залежали від волі позивача та відповідача.

Проте з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження та скасування арешту у відповідача була можливість почати проведення ремонтних робіт. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що окружною прокуратурою листи з повідомленням про скасування арешту направлялися на адресу позивача 15.11.2022 та 14.12.2022, а також 18.11.2022 на адресу позивача направлялось повідомлення про можливість та необхідність вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Судом встановлено та підтверджено представником прокуратури у судовому засіданні, що ні на дату подання позовної заяви, ні на дату подання клопотання про закриття провадження у справі відповідачем не виконано ремонтних робіт з метою усунення недоліків та дефектів постановлених товарів, відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21.

Також відповідачем не надано жодних підтверджень щодо початку усунення недоліків та дефектів постановлених товарів, відповідно до умов укладеного договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21, а надано лише листи, в яких він повідомляє про наявність згоди на усунення вказаних недоліків.

Колегія суддів акцетує увагу, що наявність наміру у відповідача усунути недоліки та дефекти постановлених товарів, не є фактом виконання такого зобов`язання, а отже і не може бути підставою для закриття провадження у справі у відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, порядок здійснення закупівель, проведення процедури закупівель, вимоги до предмета закупівель визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було встановлено судом, на підставі п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" через двічі відмінену процедуру відкритих торгів було проведено переговорну процедуру закупівлі, переможцем якої на підставі протоколу переговорів уповноваженої особи від 04.08.2021 визначено Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича.

17.08.2021 між Відділом освіти Люботинської міської ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів №0208-1/П-5-21, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов`язується своєчасно поставляти та передавати у власність замовника товари по предмету: ДК 021:2015:37530000-2: Вироби для парків розваг, настільних" або кімнатних ігор (Ігровий павільйону "Забава" з підлогою і лавочками, ігровий елемент "Гусениця", каруселі "З кермом" в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток до Договору) та є невід`ємною частиною даного Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Специфікацією передбачено постачання ігрового павільйону "Забава" з підлогою і лавочками у кількості 2 шт. на суму 260 000,00 грн., ігрового елементу "Гусениця" у кількості 2 шт. на суму 25 000,00 грн. та каруселі "З кермом" у кількості 2 штук на суму 20 000,00 грн.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5.2. Договору встановлено термін поставки до 01.09.2021. Додатковою угодою №9 від 01.12.2021 строк поставки продовжено до 10.12.2021.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Так, у додатку №2 визначено "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі". У технічних вимогах до устаткування, а саме ігрового павільйону "Забава" з підлогою і лавочками вказано, що "Спосіб встановлення забезпечує неможливість демонтажу (бетонування опорних стійок).

Крім того, аналогічні вимоги містяться і для ігрового елементу "Гусениця" та каруселі "З кермом". Визначено, що технічні характеристики обладнання не повинні суперечити вимогам замовника. Для підтвердження відповідності запропонованого устаткування учасник має надати в пропозиції сертифікат якості/відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Обладнання повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №110 від 01.03.2006.

08.12.2021 уповноваженою особою Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області підписано видаткову накладну приймання-передачі товару №0208- 1/П5-21, якою засвідчено факт прийняття товару.

Разом з цим, за результатами проведеного огляду фахівцем Управління Держпраці встановлено, що усупереч п.5.14.4. п. 5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 "Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки", затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської установи від 01.03.2006 №110 (надалі - Правила) та ст.13 Закону України "Про охорону праці", адміністрацією, установи не забезпечено міцність, стійкість, твердість та просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, у Ігрового павільйону "Забава" №1 не має фундаменту, який забезпечив би стійкість, павільйон встановлено лише на цеглинах. Крім того, частково відсутні болтові з`єднання на елементах конструкції. Аналогічні порушення виявлені при огляді "Ігрового павільйону "Забава" №2.

Крім того, усупереч п.5.14.7, 5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці" не враховано тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної, корозії металу ігрових павільйонів "Забава" №1 та №2.

Також, усупереч п.5.14.14 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст. 13 Закону України "Про охорону праці", відсутній захист підшипника елементу обладнання каруселі "З кермом" №1 від несанкціонованого доступу, а саме: рухомі елементи обладнання не закриті захисним кожухом, що може привести до негативних наслідків.

Також при огляді фахівця встановлено, що не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме: каруселі "З кермом" №№1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Разом з цим, не врахований тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної корозії металу дитячих лавочок "Гусеничка" №№1, 2, та є порушенням п.5.14.7 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Адміністрацією установи також не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, дитячі лавочки "Гусеничка" №№ 1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил.

Стаття 678 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Згідно з ч.1 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару (ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом, у період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021222130000297, а саме з 15.12.2021 по 15.11.2022, проведення ремонтних робіт було неможливе.

Разом з цим, 15.11.2022 органом досудового розслідування винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження та знято арешт з павільйонів. Володіння вказаною інформацією не спростовується ні позивачем, ні відповідачем.

За висновком суду, з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження та скасування арешту у відповідача була можливість почати проведення ремонтних робіт.

Проте, ані станом на день подання позовної заяви (07.02.2023), ані станом на день прийняття цього рішення виявлені недоліки відповідачем не усунуто. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Згідно з п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст.599 ЦК України та ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

У постанові від 19.03.2019 року по справі 916/626/18 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору.

Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Таким чином, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак, залишилось невиконаним, підлягає виконанню, незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №905/2187/13 та Верховного суду від 13.02.2018 у справі №910/123/17 та від 04.05.2018 року у справі №927/333/17.

У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на відсутність доказів, які б спростовували наявність недоліків товару, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022, або їх усунення, керуючись приписами ст.526 ЦК України відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо зобов`язання фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що позовні вимоги містять вимогу про зобов`язання фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича виконати п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022.

У відповідній редакції позовних вимог було задоволено судом першої інстанції позов в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Господарського суду Харківської області з огляду на таке.

Зі змісту даного листа вбачається, що фахівцем Управління Держпраці встановлено, що усупереч п.5.14.4. п. 5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 "Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки", затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської установи від 01.03.2006 №110 (надалі - Правила) та ст.13 Закону України "Про охорону праці", адміністрацією, установи не забезпечено міцність, стійкість, твердість та просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, у Ігрового павільйону "Забава" №1 не має фундаменту, який забезпечив би стійкість, павільйон встановлено лише на цеглинах. Крім того, частково відсутні болтові з`єднання на елементах конструкції. Аналогічні порушення виявлені при огляді "Ігрового павільйону "Забава" №2.

Крім того, усупереч п.5.14.7, 5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці" не враховано тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної, корозії металу ігрових павільйонів "Забава" №1 та №2.

Також, усупереч п.5.14.14 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст. 13 Закону України "Про охорону праці", відсутній захист підшипника елементу обладнання каруселі "З кермом" №1 від несанкціонованого доступу, а саме: рухомі елементи обладнання не закриті захисним кожухом, що може привести до негативних наслідків.

Також при огляді фахівця встановлено, що не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме: каруселі "З кермом" №№1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Разом з цим, не врахований тип деревини під час вибору металевих кріплень, що призвело до прискореної корозії металу дитячих лавочок "Гусеничка" №№1, 2, та є порушенням п.5.14.7 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил та ст.13 Закону України "Про охорону праці".

Адміністрацією установи також не забезпечено міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність конструкції обладнання, а саме, дитячі лавочки "Гусеничка" №№ 1, 2 не мають фундаменту, який забезпечував би стійкість, що може привести до негативних наслідків та є порушенням п.5.14.4., п.5.14.96 НПАОП 92.7-1.01-06 Правил.

Відповідний лист підписано в.о. начальника Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Оленою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно до ст. 11 Цивільного кодекс України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Тобто, в розрізі спірних правовідносин, питання вимог щодо належності якості предмета закупівлі договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, повинно бути, відображено у акті цивільного законодавства, або у договорі чи іншому правочині, укладеного між стронами.

Акти цивільного законодавства України - це сукупність структурно упорядкованих у нормативно визначеному ієрархічному співвідношенні зовнішніх форм1 цивільного права, у кожній з яких правові норми2 згруповані з урахуванням особливостей окремих сфер правового регулювання з метою забезпечення найбільш ефективного регламентування особистих немайнових та майнових відносин, що становлять предмет цивільного права.

ЦК відносить до актів цивільного законодавства: Конституцію України, Цивільний кодекс України, інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції та ЦК; акти Президента України; у випадках, установлених Конституцією, постанови Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, лише у випадках і у межах, встановлених Конституцією та законом.

Акти цивільного законодавства поділяються на закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Підзаконними нормативно-правовими актами є укази і розпорядження Президента, постанови КМУ, акти інших органів державної влади України та органів влади АРК.

Поряд з цим варто наголосити, що лист державного чи іншого органу - це службова кореспонденція, він не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний характер і не містить нових правових норм, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян.

Лист не можна віднести до правового акту індивідуальної дії, оскільки він не породжує прав і обов`язків, а лише фіксує той чи інший юридичний факт та носить інформаційний характер.

Оскільки даний лист не є рішенням суб`єкту владних повноважень, нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, викладена у ньому інформація не підлягає врахуванню в якості саме обовязкових параметрів при виправленні відповідачем недоліків предмета закупівлі договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021. Так, останній підлягає врахуванню на підтвердження обставини загальної невідповідності якості предмета закупівлі, а не обовязкових приписів щодо якості та параметрами виправлень недоліків товару.

У даному випадку вимоги щодо належності якості предмета закупівлі договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021 врегульовано саме у п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між Відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем.

Таким чином, відповідач в процесі виправлення недоліків предмета закупівлі договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, має обовязок та повинен керуватись вимогами щодо якості та параметрами таких виправлень, визначених сторонами у п.п.6.3.2 п.6.3 розділу 6 та п.5.3 розділу 5 такого договору, а не у листі Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022.

З огляду на викладене колегія суддів не надає правову оцінку аргументам апелянта про безпідставність зазначення у листі Управлінням нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області №27/611/03.04-18/1264 від 09.02.2022 характеру встановленої невідповідності, оскільки відповідний лист не підлягає врахуванню сторонами саме в процесі виконання постачальником виправлень недоліків предмета закупівлі договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021.

Виходячи з викладено, позовні вимоги підлягають задоволенню виключно в частині про зобов`язання Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у договорі.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміні судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23 в частині обсягу задоволення позовних вимог.

Зважаючи на зміну судового рішення, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі № 922/493/23 змінити, виклавши абзац 1-2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Позов Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Люботинської міської ради Харківської області до Фізичної особи-підприємця Худокормова Олександра Романовича про зобов`язання виконання умов договору про закупівлю товарів належним чином задовольнити частково.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Худокормова Олександра Романовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) виконати п.п. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 та п. 5.3 розділу 5 договору про закупівлю товару №0208-1/П5-21 від 17.08.2021, укладеного між відділом освіти Люботинської міської ради Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Худокормовим Олександром Романовичем, шляхом приведення предмета закупівлі у відповідність до вимог, зазначених у договорі.".

У решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.08.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян