Рішення

від 25.05.2023 по справі 924/389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2023 р. Справа № 924/389/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Тлустій У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ-ГРУП"

про стягнення 120 044,36 грн.

Представники учасників провадження: не з`явились.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

07.04.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ-ГРУП" про стягнення 120 044,36 грн., з яких 94747,17 грн. основна заборгованість, 22388,67 грн. інфляційні втрати та 2908,52 грн. 3% річних, заявлені з підстав неналежного виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції №319-02/22К від 15.02.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.2023.

Окрім наведеного, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.05.2023 та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 11.05.2023.

Ухвалою суду від 02.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/286/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 25.05.2023 року.

03.05.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі.

04.05.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясник" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" 94747,17 грн. основного боргу, 22 388,67 грн. інфляційних втрат та 2908,52 грн. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції №319-02/22К від 15.02.2022, ним поставлено відповідачу товар (кукурудзу) на загальну суму 748 194,05 грн. Однак, відповідач лише частково виконав умови договору в частині оплати в сумі 653446,88 грн. Таким чином, відповідачем повністю не виконано свої грошові зобов`язання на суму 94747,17 грн. Окрім того, на суму основного боргу позивачем нараховано 22388,67 грн. інфляційних втрат та 2908,52 грн. 3% річних. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень посилається на виникнення форс-мажорних обставин воєнного часу, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов`язань за договором. Крім того, вказує на закриття портів, що спричинило затримку вантажу біля кордону на 100 днів.

Представник позивача в судове засідання 25.05.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 02.05.2023 на адресу електронної пошти позивача, наявну у матеріалах справи. Окрім того, судом враховується, що 03.05.2023 представником позивача, в системі "Електронний суд" сформовано заяву про розгляд справи 25.05.2023 без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 02.05.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 02.05.2023 на адресу електронної пошти відповідача, зазначену у відзиві на позовну заяву від 01.05.2023.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/389/23 відсутні.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

15.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясник" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №319-02/22К, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу (код Товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року (товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

У п.п. 2.1., 2.2. договору сторонами визначено кількість (100 000 т), ціну (6754,39 грн./т) та суму (770000,46 грн.) товару.

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі.

Згідно п. 3.2. договору строк постачання товару - 06.03.2022р. включно. Поставка товару партіями допускається.

У відповідності до п. 3.3. договору товар поставляється на елеватор поставки на ім`я покупця.

Відповідно до п. 3.4. договору постачальник несе всі ризики втрати (пошкодження) товару до моменту передачі його покупцеві в місці поставки, вказаному в п. 3.1. цього договору. Обов`язок постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту приймання товару елеватором поставки на ім`я покупця.

Як передбачено п. 3.5. договору, датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном "залікова вага" розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в п. 6.1. договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що оплата 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), за умови виставлення рахунку та підписання даного договору. Остаточний розрахунок за товар проводиться виходячи з фактично поставленої кількості товару, як визначено розділом 3 цього договору, на підставі отриманих від елеватору поставки реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, реєстрації податкової накладної в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнених товарно-транспортних накладних.

Оплата товару партіями допускається. За згодою сторін допускається попередня оплата товару (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору постачальник компенсує витрати покупця, пов`язані з наданням елеватором поставки послуг із сушіння, очищення, підробці та обліку товару, згідно рахунків покупця, протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана покупцем при здійсненні оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами. Вартість послуг становить: очистка 1 т / % пониження засміченості - 20,00 грн з ПДВ; послуги з сушіння т / % - 150,00 грн з ПДВ.

Згідно п. 5.3. договору постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати постачання товару видаткові накладні.

Відповідно до п.7.1. договору сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх зобов`язань по цьому Договору, причиною яких стали факторі, які не підлягають контролю Сторін - стихійні лиха, пожежі, воєнні дії, громадські безпорядки, заборони державного рівня і т.д. Достатнім підтвердженням дії обставин непереборної сили буде відповідний акт, виданий Торгово-Промисловою Палатою України.

Сторона, яка підпала під дію обставин непереборної сили, зобов`язана негайно письмово повідомити про це іншу сторону. Неповідомлення позбавляє сторону посилатись на обставини форс-мажор, як на підставу звільнення від відповідальності (пункт 7.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1. договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясник" (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (покупець), за договором №319-02/22К, товар (кукурудзу) на загальну суму 748197,05 грн., що підтверджується: видатковими накладними №38 від 21.02.2022 на суму 188 496,12 грн., товарно-транспортною накладною №28 від 21.02.2022, видатковою накладною №37 від 18.02.2022 на суму 188 034,11 грн., товарно-транспортною накладною №27 від 18.02.2022; видатковою накладною №36 від 17.02.2022 на суму 184 707,71 грн., видатковою накладною №35 від 16.02.2022 на суму 186 956,11 грн., товарно-транспортною накладною №25 від 16.02.2022; податковими накладними №40 від 16.02.2022 на суму 186956,11 грн., №41 від 17.02.2022 на суму 184707,71 грн.; №42 від 18.02.2022 на суму 188034,11 грн., №43 від 21.02.2022 на суму 188496,12 грн., довіреністю №52 від 15.02.2022 на отримання за договором №319-02/22К від 15.02.2022 110 т кукурудзи 3 клас.

З позовної заяви вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" частково сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясник" вартість поставленого позивачем товару на загальну суму 653446,88 грн.

Згідно одностороннього акта звіряння від 27.02.2023 заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясник" становить 94747,17 грн.

Відповідно до листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 до його офіційного закінчення.

Листом від 19.08.2022 товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" повідомлено, що вагони (згідно списку), які були відправлені 28-30.04.2022р. зі ст. Ярмолинці П-Зах. /333 702/ призначенням Constanta Port (Румунія) станом на 19.08.2022 знаходяться по станції Ларга Льв. /367 605/, індекс потягу 3329+019+3676.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем у встановлений договором строк повністю не виконано свої зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Судом встановлено, що у п. 3.1. договору сторонами погоджено, що постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договору поставки сільськогосподарської продукції, у якому міститься вказівка на місце виконання цього договору (місце передачі товару) - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1. Крім того, в товарно-транспортних накладних також визначено пункт розвантаження товару - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість застосування в даному випадку правил підсудності, встановлених ч. 5 ст. 29 ГПК України, про пред`явлення позову за місцем виконання договору та розгляд даної справи господарським судом Хмельницької області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі № 912/3048/19.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу (код Товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року (товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи стверджується, що позивачем згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) на загальну суму 748 194,05 грн.

Однак, відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар згідно вищевказаних видаткових накладних в сумі 654446,88 грн., як стверджується позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 30.01.2019 у справі № 905/2324/17, від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18, від 21.05.2019 у справі № 904/6726/17, від 05.06.2019 у справі № 905/1562/18, від 10.06.2019 у справі № 911/935/18, від 11.06.2019 у справі № 904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі № 910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача стосовно часткової сплати заборгованості та відсутність заперечень у відзиві на позовну заяву свідчать про те, що відповідач визнав борг перед позивачем в розмірі 94 747,17 грн. за договором поставки сільськогосподарської продукції №319-02/22К від 15.02.2022.

Проте, відповідачем в обумовлений договором строк повністю не здійснено оплату за поставлений товар.

Таким чином, сума боргу за поставлений позивачем товар з урахуванням часткових проплат складає 94747,17 грн. (748 194,05 грн. - 653 446,88 грн).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" за договором поставки сільськогосподарської продукції № 319-02/22К від 15.02.2022 94747,17 грн. заборгованості, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Як слідує із позовних вимог, позивачем також заявлено до стягнення 22388,67 грн. інфляційних втрат та 2908,52 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВС від 30.01.2019 року у справі №922/175/18).

Порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами (постанова ВСУ від 12 квітня 2017р. у справі № 3-1462гс16).

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказаним вище спростовуються заперечення відповідача щодо неможливості нарахування 3% річних та втрат від інфляції по причині форс-мажорних обставин та неправомірність застосування фінансових санкцій, оскільки позивачем здійснено нарахування 3% річних та втрат від інфляції, які не є штрафними санкціями.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно, обґрунтовано, а тому вимога про стягнення 2908,52 грн. 3% річних та 22388,67 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ-ГРУП" про стягнення 120 044,36 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ-ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41 літ "А", офіс 310, код ЄДРПОУ 36716311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясник" (31054, Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Волиця, вул. Молодіжна, буд. 184, корпус 3, код ЄДРПОУ 35870715) 94 747,17 грн. основної заборгованості, 22 388,67 грн. інфляційних втрат, 2908,52 грн. 3% річних та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.05.2023.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. у 1 прим. - для суду;

Направити на адресу електронної пошти:

представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2