ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 308/7047/19
провадження № 51- 3032 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070130000256, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усть-Чорна Тячівського району, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 а в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 вересня 2020 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 вересня 2020 року ОСОБА_6 звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК закрито.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 13240 грн процесуальних витрат за проведену у справі експертизу.
За обставин детально викладених у обвинувальному акті ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що на підставі складених 21 грудня 2009 року невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), та підписаних ОСОБА_6 фіктивних документів, ГУ Державного казначейства України у Закарпатській області, 28 грудня 2009 року перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Термодім» частину бюджетних коштів в сумі 73800 грн та 28 вересня 2010 року - іншу частину бюджетних коштів в сумі 105806 грн за виконані роботи за договором №91/907 та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (форми КБ-2-3).
Отже, ОСОБА_6 , діючи в інтересах ТОВ «Термодім», невстановленої особи (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), зловживаючи своїм службовим становищем, яке виразилось у самостійному прийманні виконаних будівельних робіт, без відповідного дозволу на їх проведення, незалученні технічного нагляду, відхиленні від проектно-кошторисної документації, а також, порушуючи пункт 5.2 договору №91/907, тобто приймання виконаних будівельних робіт без відповідного погодження з Міжрайонним управлінням водного господарства, своїми діями спричинив тяжкі наслідки для держави, в особі управління агропромислового розвитку в Закарпатській області на загальну суму 136567,40 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, за обставин детально викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_6 , діючи в інтересах ТОВ «Термодім», невстановленої слідством особи (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), подав завідомо неправдиві офіційні документи до Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області, чим своїми діями спричинив тяжкі наслідки для держави, в особі управління агропромислового розвитку в Закарпатській області на загальну суму 136567,40 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачувався також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК, тобто вчинення у співвиконанні службового підроблення, а саме видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить ухвалу місцевого суду змінити, виключити з її резолютивної частини стягнення з ОСОБА_6 на користь держави процесуальних витрат у справі, які складають 13 240 грн за проведену експертизу, а ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року - скасувати.
На обґрунтування своїх доводів захисник посилається на те, що суд першої інстанції помилково стягнув з ОСОБА_6 процесуальні витрати, а апеляційний суд помилково залишив цю ухвалу в силі, оскільки:
- судова експертиза проводилася з ініціативи сторони обвинувачення;
- у мотивувальній частині ухвали відсутнє мотивування щодо розподілу процесуальних витрат, та не вказано мотив, норми права, якими суд керувався в цій частині.
- зазначаючи у резолютивній частині ухвали про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави процесуальних витрат, суд вийшов за межі клопотання ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності;
- суд не мав правових підстав покладати процесуальні витрати на обвинуваченого, оскільки цього не передбачено діючим КПК;
- покладання на особу витрат можливе виключно у разі вирішення обвинувачення по суті та викладення судового рішення у формі вироку;
- інша експертиза, висновок за результатами якої міститься в матеріалах провадження, проводилася за кошти обвинуваченого, і суд стосовно витрат, понесених обвинуваченим рішення не приймав.
З урахуванням вищенаведеного, захисник вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального законодавства при ухваленні рішення, що є підставою для його скасування, а постановлені у провадженні судові рішення суперечать правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримав вимоги касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Беручи до уваги те, що захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі не оскаржує ухвали місцевого та апеляційного судів у частині звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо нього, з урахуванням положень ст. 433 КПК, Суд не перевіряє законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині.
Разом з тим заслуговують на увагу доводи касаційної скарги захисника щодо необґрунтованого, на його думку, стягнення з ОСОБА_6 на користь держави процесуальних витрат за проведення експертизи.
Так, положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.
Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом
З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, вбачається, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).
З урахуванням вищезазначеного, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Як убачається з судових рішень щодо ОСОБА_6 , ухвалою місцевого суду його звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо нього закрито. Водночас з ОСОБА_6 стягнуто на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають 13 240 грн за проведену експертизу. Суд апеляційної інстанції залишив рішення місцевого суду щодо ОСОБА_6 без змін.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотне порушення норм кримінального процесуального закону (118, 122, 419 КПК), що відповідно до положень ст. 412, ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для зміни такого рішення.
Разом з тим у касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та одночасно висуває вимогу про зміну ухвали місцевого суду у частині стягнення процесуальних витрат, що суперечить вимогам ст. 436 КПК.
З огляду на вищенаведені положення закону, правову позицію Верховного Суду та вимоги касаційної скарги, касаційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 369, 412, 419, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 вересня 2020 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Процесуальні витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи №1313 від 26 грудня 2016 року в розмірі 13 240 грн віднести на рахунок держави.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111160085 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання владою або службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні