Ухвала

від 26.05.2023 по справі 320/5318/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 травня 2023 року № 320/5318/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Служби безпеки України Малюка Василя Васильовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до голови Служби безпеки України Малюка Василя Васильовича, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови Служби безпеки України Малюка Василя Васильовича в частині невжиття заходів щодо забезпечення притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які 07.02.2023 всупереч закону приймали участь у обшуку, що відбувався в приміщенні Національної спілки архітекторів України, в межах досудового розслідування кримінального провадження №12022000000000123, порушеного за неналежним до підслідності слідчих Служби безпеки України статтями 361,362 Кримінального кодексу України щодо злочинів у сфері електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів);

- зобов`язати голову Служби безпеки України ОСОБА_5 вжити заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які 07.02.2023 всупереч закону приймали участь у обшуку, що відбувався в приміщенні Національної спілки архітекторів України, в межах досудового розслідування кримінального провадження №12022000000000123, порушеного за неналежним до підслідності слідчих Служби безпеки України статтями 361,362 Кримінального кодексу України щодо злочинів у сфері електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Також вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та витребувано від відповідача докази по справі.

13.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач зазначив, що Служба безпеки України не отримала відповіді на запит про надання інформації.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-третьої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Частиною п`ятою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з частинами першою-другою першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів по справі на 15 днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

17.04.2023 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач просить суд здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національну спілку архітекторів України.

Дослідивши клопотання позивача в частині здійснення розгляду справи правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтовуючи клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позивач зазначив, що предметом позову у справі є оскарження бездіяльності відповідача, щодо не притягнення ним до дисциплінарної відповідальності співробітників Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за їхню незаконну участь в обшуку, який здійснений в межах того кримінального провадження, що належить до підслідності Служби безпеки України.

Позивач зауважив, що під час розгляду даної справи необхідно встановити такі обставини: чи була незаконною участь співробітників Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в обшуку, здійсненому 07.02.2023 в приміщеннях Національної спілки України; чи був зобов`язаний відповідач після отримання ним від позивача інформації, викладеної в його листі від 16.02.2023 №16/02, притягнути до дисциплінарної відповідальності співробітників Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд наголошує на тому, що дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Суд зазначає, що не є переконливими твердження позивача про необхідність встановлення вищевказаних обставин справи у судовому засіданні як на підставу для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки позивачем не доведено як неможливість встановлення цих обставин під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, так і в принципі вплив форми адміністративного судочинства на можливість встановлення таких обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання позивача про залучення третьої особи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив, що необхідність залучення Національної спілки архітекторів України до участі у справі зумовлена тим, що співробітники Служби безпеки України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , бездіяльність щодо не притягнення яких до дисциплінарної відповідальності оскаржуєься у справі, незаконно брали участь в обшуку будівлі Національної спілки архітекторів України.

Проте, суд зазначає, що пояснення позивача не містять обґрунтованих мотивів того, що ухвалене у даній справі рішення може вплинути на права та інтереси Національної спілки архітекторів України, та у чому саме буде полягати такий вплив.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національної спілки архітекторів України.

Керуючись статтями 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити голові Служби безпеки України ОСОБА_5 строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів по справі на п`ятнадцять днів з дня вручення копії даної ухвали суду (отримання її тексту засобами телекомунікаційного зв`язку).

2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи - відмовити.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.