МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
29 травня 2023 р.справа № 400/10539/21
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.21 р. № 706314290704, № 706414290704
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод Нарп (далі позивач або ДП МАРЗ Нарп) звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 р. № № 706314290704, 706414290704.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. У період охоплений перевіркою, ДП МАРЗ Нарп мало господарські взаємовідносини з постачальниками ТОВ Аксарія, ТОВ Імпера груп, ТОВ Промтехінвест груп, ТОВ СНГ-Комплект, ТОВ НВП Спецсервіс, ТОВ Скаірпром, ТОВ Торговий дім ПК Індустрія. За наслідками перевірки, відповідач зробив висновок про нереальний характер взаємовідносин позивача з названими постачальниками, всупереч наявності у нього всіх належним чином оформлених первинних документів, які досліджувалась ревізорами та відображені в акті перевірки. Позивач послався на те, що відповідно до ст. 201 п. 201.10. Податкового кодексу України (далі ПК України), після 1 липня 2017 р. реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), є достатньою підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі ПДВ) і не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження з боку платника податків. Позивач наполягає, що всі його господарські операції мали реальний характер та спричинили зміну показників податкової звітності. Також, позивач заперечив правомірність використання відповідачем під час перевірки даних з інформаційно-аналітичних баз, так як це суперечить приписам ст. 8 ч. 2, 3 Закону України Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, яка вимагає отримання цими системами сертифікату відповідності та/або експертного висновку про наявність засобів захисту інформації, яка міститься в цих системах, але акт перевірки ДП МАРЗ Нарп не містить даних про отримання цими інформаційними системами сертифікатів або експертного висновку.
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, під час перевірки ДП МАРЗ Нарп ним аналізувались дані щодо його постачальників та було встановлено, що вони не мають матеріально-технічних умов (виробничих і складських приміщень, кваліфікованого персоналу, устаткування тощо) для постачання позивачу товару і за ланцюгом постачальників до них не надходив той товар, який в наступному постачався позивачу. Формальна наявність у позивача первинних документів, не може розглядатись як беззаперечний доказ легальності його господарських операцій.
У відповіді на відзив та запереченнях сторони повторно навели аргументацію позовної заяви та відзиву.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
В червні-липні 2021 р. ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МАРЗ Нарп з питань законності декларування від`ємного значення ПДВ у декларації за квітень 2021 р., результати якої оформлені актом від 13 липня 2021 р. № 5084/14-29-07-04/09794409 (далі акт перевірки).
У висновку акта перевірки вказано на порушення ТОВ МАРЗ Нарп:
- ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. ПК України, в частині завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2021 р. на 446 594 грн.;
- ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. ПК України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 397 599 грн.
Позивач подав заперечення на акт перевірки, які були залишені без задоволення.
19 серпня 2021 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 706314290704, яким ТОВ МАРЗ Нарп зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2021 р. на 446 594 грн. та застосовано штраф в розмірі 223 297 грн.
- № 706414290704, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за квітень 2021 р. на 397 599 грн.
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПС України, яка своїми рішеннями від 11 жовтня 2021 р. залишила скарги без задоволення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ДП МАРЗ Нарп уклало з ТОВ Аксарія, ТОВ Імпера груп, ТОВ Промтехінвест груп, ТОВ СНГ-Комплект, ТОВ НВП Спецсервіс, ТОВ Скаірпром, ТОВ Торговий дім ПК Індустрія договори на постачання різної номенклатури продукції, характер якої повністю узгоджується з основним видом господарської діяльності ДП МАРЗ Нарп (радіо- та електро- комплектуючі, авіаційні запчастини, авіаційні мастила, спеціальні рідини, підшипники та інше).
Відповідач зробив висновок про штучний характер правовідносин позивача з вищепереліченими постачальниками, так як в ланцюгах контрагентів маються сумнівні підприємства, а за даними ЄРПН номенклатура придбаних ними товарів не співпадає з товарами, які ними реалізуються.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що обставини, які можуть свідчити про протиправну діяльність контрагентів ТОВ МАРЗ Нарп, мають правове і доказове значення виключно щодо таких контрагентів та не можуть автоматично розповсюджуватись на оцінку господарської діяльності позивача.
Будь-яка податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу і стосується контрагентів позивача в ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Норми податкового законодавства не ставлять право платника податків на врахування витрат при визначенні податкового кредиту в залежність від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів, призначених для використання в його господарській діяльності. Сам по собі факт порушення постачальником товару вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог ПК України в частині формування податкового кредиту за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної поведінки свого контрагента та про узгодженість дій між ними.
Наявність певних недоліків в первинних документах не є безумовною підставою для визнання господарських операцій такими, що не мали реального характеру, оскільки досліджені ГУ ДПС у Миколаївській області первинні документи позивача у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст та характер господарських операцій позивача з постачальниками, а також їх вартісні і кількісні показники.
Суд звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Миколаївській області провело виїзну перевірку ТОВ МАРЗ Нарп, яка за правилами ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.2. ПК України проводиться за місцезнаходженням платника податків, а тому для підтвердження свого висновку про безтоварний характер правочинів, відповідач мав можливість та повинен був в першу чергу досліджувати питання наявності чи відсутності товару, отримання якого ним заперечується, його використання позивачем у власній господарській діяльності, чого ним зроблено не було - окрім посилання на неможливість встановлення джерела походження товару, який переміщувався за ланцюгом постачальників до ТОВ МАРЗ Нарп, відповідач жодним іншим чином не обґрунтовує свій висновок про безтоварність господарських операцій.
Нарахування та сплата податків, а також фінансова відповідальність позивача не може ґрунтуватись на припущеннях податкового органу стосовно протиправних дій чи зловживань інших осіб.
Якщо податковий орган покладає на платника податків обов`язок сплатити податки і штрафи на тій підставі, що господарські операції такого платника розцінені ним як фіктивні (безтоварні), він повинен подати суду беззаперечні докази відсутності у платника товару і, відповідно, безпідставного формування податкового кредиту, чого в даному спорі відповідач не зробив.
Акт перевірки позивача, який є носієм доказової інформації, не містить жодних доказів протиправної поведінки позивача або його обізнаності про залучення постачальників до схем мінімізації сплати податків.
Статтею 61 ч. 2 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності, який слід застосовувати і до фінансової відповідальності юридичних осіб. Якщо відповідач встановив факти порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, негативні наслідки у виді визначення податкових зобов`язань, повинні наставити саме для порушників, а не для позивача.
Відповідно до ст. 198 п. 198.1. пп. а ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з ст. 198 п. 198.2. ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як передбачено ст. 198 п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 200 п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з ст. 200 п. 200.4. пп. в ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Позивачем вищеперелічені норми ПК України при формуванні податкового кредиту в квітні 2021 р. дотримані.
Факт реєстрації податкових накладних ДП МАРЗ Нарп після 1 липня 2017 р. не може розглядатись як перепона для проведення перевірки і у разі встановлення фактів порушення вимог податкового законодавства для визначення податкових зобов`язань. Перевірка легальності господарських операцій платника податків під час реєстрації податкової накладної в ЄРПН та під час проведення перевірок - це окремі і самостійні види заходів, які належать до компетенції контролюючого органу і не виключають один одного.
Зауваження позивача про незаконне використання відповідачем інформаційних систем, суд відхиляє з таких міркувань.
Як визначено ст. 8 ч. 2, 3 Закону України Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Для створення комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Отже, відповідно до приписів цього Закону, державні інформаційні ресурси повинні мати системи захисту лише у випадку, коли законом встановлено її обов`язковість.
Інформаційна система Податковий блок, частиною якої є інформаційна система Підсистема співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту, введена в експлуатацію наказом ДПС України від 24 грудня 2012 р. № 1197, який не містить застереження про обов`язковість захисту інформації в цій системі.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 16 012,35 грн., доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. З урахуванням повного задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ЄДРПОУ 09794409) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 р. № 706314290704, № 706414290704, визнати протиправними та скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод Нарп (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ЄДРПОУ 09794409) судові витрати у виді судового збору в розмірі 16 012,35 грн. (шістнадцять тисяч дванадцять гривень тридцять п`ять копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2023 |
Оприлюднено | 31.05.2023 |
Номер документу | 111163238 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні