Постанова

від 29.05.2023 по справі 629/6368/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/6368/19 Номер провадження 22-ц/814/520/23Головуючий у 1-й інстанції Попов О.Г. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Лозовабуд» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2022 року (часухвалення судовогорішення тадата складенняповного текстурішення незазначені) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Лозовабуд», Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

третя особа - ОСОБА_2 ,

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

установив:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути на його користь:

з ПрАТ «Лозовабуд» відшкодування матеріальної шкоди у сумі 185 613,72 грн, моральної шкоди у сумі 20 000 грн, судовий збір у сумі 3 825 грн, на загальну суму 209 439 грн;

з ПрАТ «УАСК «АСКА» страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну позивача, на загальну суму 100 000 грн.

В обґрунтування позову вказував, що 19.03.2019 близько 14 год. він, керуючи автомобілем, який належить на праві приватної власності його мамі ОСОБА_3 , рухався по дорозі з одностороннім рухом, вулицею Павлоградська, на перехресті з вул. Свобода у місті Лозова Харківської області зі швидкістю не більше 50 км. на годину. ОСОБА_2 - водій автомобіля МАЗ 5551, держаний номер 3101 ХАФ, який належить ПрАТ «Лозовабуд», при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Павлоградська не надав переваги в русі його автомобілю, який рухався по головній дорозі, при зміні напрямку руху «вправо» не надав перевагу його автомобілю, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого його автомобіль отримав технічні пошкодження, про що відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол серії БД№016629 за ст. 124 КУпАП, направлений до суду для розгляду.

В межах адміністративного провадження по справі №629/1409/19 експертами складено висновок №13514/18423 від 29.08.2019 року, відповідно якого, в дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.16.11ПДР України і з технічної точки зору знаходилась в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи те, що протокол складений відносно ОСОБА_2 19.03.2019, суд на підставі ст. 38, ч.1 п.7 ст.247КУпАП постановою закрив адміністративну справу.

В момент дорожньо-транспортної пригоди володільцем транспортного засобу МАЗ 5551 держаний номер НОМЕР_1 було та є ПрАТ «Лозовабуд», яке добровільно відмовляється погасити матеріальні збитки за технічне пошкодження автомобіля Hyundai.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 5551 застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА». Не зважаючи на наявність звернення до вказаної страхової компанії про дорожньо-транспортну пригоду власником автомобіля Hyundai НОМЕР_2 , страхового відшкодування власнику автомобіля чи потерпілому ОСОБА_1 не здійснено.

Діями водія ОСОБА_2 , володільцем транспортного засобу, яким є ПрАТ «Лозовабуд», було завдано майнову шкоду у розміру 283 613,72 грн, включаючи вартість запчастин, вартість робіт та матеріалів, що підтверджується висновком за Звітом №10119 від 27.05.2019 року.

За проведення розрахунків за Звітом ним сплачено 2000 грн. Моральна шкода спричинена йому у розмірі 200 00 грн. Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну його майну, складає 100 000 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто із ПрАТ «Лозовабуд» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 185 613 грн 72 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Стягнуто із ПрАТ «УАСК«АСКА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ПрАТ «Лозовабуд» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 956 грн 14 коп.

Стягнуто із ПрАТ «УАСК«АСКА» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 000 грн.

Зобов`язано Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції 0.0.1557982774.1 від 18.12.2019 року.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Лозовабуд», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді є необґрунтованим, оскільки справа про адміністративне право порушення відносно нього закрита у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності і матеріали адміністративної справи не містять доказів вини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді.

Звертається увага, що суд першої інстанції у рішенні посилається на висновок експерта, який не був об`єктом дослідження в суді та взагалі відсутній в матеріалах цивільної справи, а завірений витяг, наданий позивачем, не є висновком експерта у розумінні приписів ст.102 ЦПК України.

Суд першої інстанції не встановив, а матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_2 на час ДТП у трудових відносинах із ПрАТ «Лозовабуд».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом ПрезидентаУкраїнивід17.05.2022року№341/2022«Пропродовженнястроку діївоєнногостанув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 29.07.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2019 року біля 14-00 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_3 , рухався по дорозі з одностороннім рухом, вулицею Павлоградська, на перехресті з вул. Свобода у місті Лозова Харківської області зі швидкістю не більше 50 км. на годину.

ОСОБА_2 , водій автомобіля МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1 , який належить ПрАТ «Лозовабуд», при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Павлоградська в порушення вимог п.п. 10.3, 16.11Правил дорожньогоруху України, не надав переваги в русі авто Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, при зміні напрямку руху «вправо» не надав перевагу автомобілю, яким керував позивач та який рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, про що працівником поліції було складено адміністративний протокол серії БД№016629 від 19.03.2019 року за скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Володільцем транспортного засобу МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1 , є ПрАТ «Лозовабуд».

Згідно Полісу №АМ/4005319 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.04.2018 року, цивільна відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1 , ПрАТ «Лозовабуд» застрахована у ПрАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія АСКА». Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн, розмір франшизи 2 000 грн (т.1 а.с.12).

Власником автомобіля Hyundai є ОСОБА_3 ..

26.03.2019 року ОСОБА_3 повідомила ПрАТ «УАСК «АСКА» про страховий випадок (а.с.13).

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.09.2019 року справу № 629/1409/19 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124КУпАП закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. (т.1 а.с.6)

Відповідно до постанови у справі №629/1409/19 про адміністративне правопорушення від 18.09.2019 ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди працював водієм ПрАТ «Лозовабуд».

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №13514/18423 від 29.08.2019 року, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.16.11Правил дорожньогоруху України; технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п.16.11Правил дорожньогоруху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру; дії водія автомобіля МАЗ-5551 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.16.11Правил дорожньогоруху України і з технічної точки зору знаходилась в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.16-19).

Не зважаючи на наявність звернення до вказаної страхової компанії, страхового відшкодування власнику автомобіля чи потерпілому ОСОБА_1 не здійснено.

Згідно звіту №10119 від 27.05.2019 року про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_2 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 269721,43 грн.; матеріальний збиток, завданий власнику зазначеного автомобіля в результаті його пошкодження, складає 283613,72 грн (т.1 а.с.27).

З акту № 10119 від 27.05.2019р. вбачається, що за виконання послуг з оцінки вартості матеріального збитку, власник автомобіля ОСОБА_3 сплатила виконавцю послуг 2 000 грн (т.1 а.с.20).

Відповідно до висновку експерта № 14310 від 27.08.2021р. за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Grandeur», державний номер НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, станом на 19.03.2019 року складає 307432,58 грн.(т.1 а.с.159-169)

До теперішнього часу власник транспортного засобу МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_1 , ПрАТ «Лозовабуд» добровільно відмовляється погасити матеріальні збитки за технічне пошкодження автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_2 .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди та розумності і справедливості щодо стягнення моральної шкоди.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, керується такими міркуваннями.

Відповідно до частини першої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням наведених вимог процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В апеляційній скарзі, зокрема, наголошується, що постанова у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не є доказом його вини у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У постанові ВС від 26 жовтня 2022 року справа № 645/6088/18 викладені такі правові висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

«У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення статті 1188ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі№ 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі № № 686/4557/18.

У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі№ 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожньогоруху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

У справі, що переглядається суд першої інстанції в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1, з яким помилково не погодився апеляційний суд, правильно вважав, що не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124КУпАП не свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38КУпАП не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Однак, відповідачем ОСОБА_2 не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.»

У справі, що переглядається, у підтвердження винуватості ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді та наслідках, що настали, суду, зокрема подано копію постанови Лозівського міськрайонного суду Харковівської області від 18.09.2019 року у справі № 629/1409/19 (а.с.6), згідно якої справа закрита в зв`язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст.38 КпАП України.

Отже, непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124КУпАП не свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Посилання в апеляційній скарзі на неналежність письмового доказу, а саме витягу з висновку експерта від 29 серпня 2019 року (експертиза проведена у межах розгляду справи № 629/1409/19), не є обґрунтованим, оскільки цей письмовий доказ містить дані про питання, які були поставлені експерту і висновки, зроблені останнім за результатами проведеного дослідження (а.с.16-19), тобто цей документ містить дані, що відносяться до предмета спору і дають можливість суду встановити наявність чи відсутність фактів, що обґрунтовують заявлені вимоги (ст.76 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності і змагальності (ст.12, 13 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на учасників справи (ст.81 ЦПК України).

Як убачається із матеріалів справи, ПрАТ «Лозовабуд» як співвідповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляду спору у суді, отримав копію позову, користувався допомогою адвоката, отже не був позбавлений можливості за наявності сумнівів вимагати дослідження у суді оригіналу висновку експерта №13514/18423, проте у межах розгляду справи своїми процесуальними правами, зокрема щодо подання, витребування і дослідження доказів не скористався.

З наведених мотивів не можна визнати слушними доводи апеляційної скарги про не встановлення судом факта перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із ПрАТ «Лозовабуд» - за час розгляду справи з цього питання жодних заперечень суду не надходило, тоді як зазначений факт підтверджений постановою суду у справі № 629/1409/19 (а.с.6), полісом №AW 4005319 (а.с.12), свідоцтвом про реєстрацію ТЗ (а.с.15), висновком експерта №13514/18423 (а.с.16-19), змістом відзиву на позов адвоката Авер`янова О.Ю., представника ПрАТ «Лозовабуд», і його заявою про призначення авто товарознавчої експертизи (а.с.70,71, 131-136).

З огляду на встановлене, слід визнати, що суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лозовабуд» залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від17січня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 травня 2023 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов