Постанова

від 10.05.2023 по справі 920/440/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Справа№ 920/440/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми"

на рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022, повне рішення складено 17.10.2022,

у справі № 920/440/22 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпромбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми"

про стягнення 1 285 281,19 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача: 485 470 грн 92 коп. заборгованості за виконані роботи, 68125 грн 57 коп. пені, 65751 грн 72 коп. інфляційних втрат, 9126 грн 14 коп. 3% річних відповідно до договору про виконання робіт з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, електричних мереж № 05-01/АО від 30.04.2021, укладеного між сторонами; 412086 грн 72 коп. заборгованості за виконані роботи, 102675 грн 89 коп. пені, 119722 грн 83 коп. інфляційних втрат, 22321 грн 40 коп. 3% річних відповідно до договору підряду № ДП-03 від 01.07.2020, укладеного між сторонами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпромбуд" 485 470,92 грн заборгованості за виконані роботи, 51 176,42 грн пені, 65 751,72 грн інфляційних втрат, 9 126,14 грн 3% річних відповідно до договору № 05-01/АО від 30.04.2021; 412 086,72 грн заборгованості за виконані роботи, 42 799,86 грн пені, 119 722,83 грн інфляційних втрат, 22 321,40 грн 3% річних відповідно до договору № ДП-03 від 01.07.2020; 18 126,84 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 та змінити рішення. Судові витрати покласти на позивача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, розрахунок інфляційних нарахувань, здійснених позивачем та судом першої інстанції є невірним, оскільки до розрахунку не включено здійснені відповідачем часткові оплати суми боргу в період часу, за який здійснюється стягнення. Також за розрахунком відповідача за договором № 05-01/АО від 30.04.2021 за період з 26.07.2021 по 28.06.2022 нараховано пені 37 410,74 грн, замість розрахованої позивачем - 68 125,57 грн, за період з 26.06.2021 по 28.06.2022 нараховано інфляційних нарахувань 37 119,72 грн, замість розраховано позивачем - 65 751,72 грн, за період з 26.06.2021 по 28.06.2022нараховано 3% річних 9 052,70 грн замість розрахованої позивачем - 9 126,14 грн.

Скаржник зазначає, що у відзиві вказував та не погоджувався із наданими актами звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за договором № 05-01/АО, оскільки невірно вказана сума вартості обслуговування аварійної служби за такі місяці:

- за вересень місяць 2021р. вказано 67 401,60 грн замість вірної 66 675,63 грн, що підтверджується розрахунком у додатку № 2 до додаткової угоди № 3 від 01.09.2021;

- за жовтень місяць 2021р. вказано 65 273,25 грн, замість вірної 65 999,22 грн, що підтверджується розрахунком у додатку № 2 до додаткової угоди № 4 від 01.10.2021;

- за січень 2022р. вказано 57 769,50 грн, замість вірної 52 815,22 грн, що підтверджується розрахунком у додатку № 2 до додаткової угоди № 6 від 04.01.2022;

- за лютий 2022р. вказано 57 769,50 грн, замість вірної 52 815,22 грн, що підтверджується розрахунком у додатку № 2 до додаткової угоди № 6 від 04.01.2022.

Також скаржник зазначає, що загальна сума заборгованість за договором № 05-01/АО на момент подачі позовної заяви складала 475 867,61 грн, а не вказаних позивачем 485 470,92 грн, різниця складає 9 603,31 грн.

Скаржник вказує на те, що 22.09.2022 відповідач частково оплатив суму заборгованості на користь позивача у сумі 40 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 1788, однак, відповідач 05.10.2022 був позбавлений можливості надати суду здійснення часткової оплати заборгованості, у зв`язку із тим, що представника відповідача не допустили до участі у судовому засіданні із-за не підтвердження наявності у нього повноважень діяти від імені юридичної особи в суді, натомість позивачем не повідомлено суд про здійснення оплати та не подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

На думку скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у період нарахування інфляційних збитків, 3% річних та пені в Україні діяли форс-мажорні обставини. Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання, так і для населення.

Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відповіді на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що стосовно договору від № 05-01/АО жодних зауважень до вартості виконаних робіт, а також виставлених рахунків, зокрема в частині незгоди із вказаними в них сумами до оплати, відповідач протягом дії договору не заявляв, доказів протилежного суду не надано. Суми зазначені в цих рахунках, були погоджені відповідачем в актах приймання виконаних робіт і лише знайшли своє відображення у рахунках. Більш того, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт після їх прийняття, перерахувавши грошові кошти на загальну суму 158 206,98 грн згідно із отриманих рахунків.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за виконані роботи відповідач не надав ні до суду, ні позивачу, не повідомляв, і тільки з апеляційної скарги позивач дізнався, що 22 092022 відповідач частково оплатив суму заборгованості у розмірі 40 000,00 грн.

Позивач зазначає, що суми часткових оплат враховані під час розрахунків, що підтверджується як зменшенням заборгованості на ці суми, так і періодам нарахування в таблицях розрахунків, натомість наведені відповідачем у розрахунку інфляційних збитків боргові періоди не співпадають з періодами нарахування як в частині сум заборгованості, так і в частині дат початку та закінчення розрахунку, оскільки закінчення розрахунку 31.03.2022 відповідачем жодним чином не обґрунтована, при цьому інфляційні збитки нараховуються до моменту повного виконання грошового зобов`язання, тобто до дня фактичного повного погашення заборгованості.

Позивач вказує на те, що сума заборгованості 5 000,00 грн за період прострочення з 24.09.2022 по 28.06.2022, яка зазначена у боргових періодах розрахунку, чомусь відсутня в періодах нарахування цього розрахунку, відповідно інфляційні збитки на цю суму не нараховані, також інфляційні збитки не нараховані й на суму заборгованості 27 021,64 грн за період з 01.09.2021 по 23.09.2021, яка вказана у періодах нарахування.

Факт прийняття відповідачем робіт за договором № ДП-03 на суму 830 631,09 грн підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, також останнім здійснено часткову оплату - 448 544,37 грн, у зв`язку із чим, заборгованість за договором № ДП-03 становить 412 086,72 грн.

На думку позивача, посилання відповідача на форс-мажорні обставини неприпустимі, оскільки договір було укладено 01.07.2020, а остання оплата за виконані роботи була 29.07.2021 (за договором № ДП-03), те ж саме стосується із договору № 05-01/АО останнім днем дії договору є 28.02.2022, натомість заборгованість була з 2021р.

Узагальнені доводи додаткові пояснення

У додаткових поясненнях поданих до суду 24.03.2023, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені, 3% річних та інфляційних втрат в період здійснення військових дій на території України, починаючи з 24.02.2022 у зв`язку із тим, що ТПП України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона не доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Натомість, суд першої інстанції при розрахунку штрафних санкцій врахував періоди, під час яких здійснювались військові дії на території Сумської області та Сумської міської територіальної громади, що відповідач вважає безпідставним.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідач зазначає про те, що нормативно-правові акти щодо особливостей стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги вплинули на можливість населення-споживачів послуг відповідача не сплачувати за житлово-комунальні послуги без застосування будь-яких санкцій, що потягло за собою суттєве зменшення надходжень оплат від населення за надані відповідачем послуги та поставило господарську діяльність відповідача вкрай несприятливі та не вигідні економічні умови, що не дозволило вчасно розрахуватись з позивачем.

Клопотання та заяви учасників справи

04.05.2023 відповідачем до Північного апеляційного господарського суду надані додаткові пояснення, у яких відповідач вказав на те, що ним частково погашено суму основного боргу на рахунок позивача у сумі 412 086,72 грн (30.03.2023, за договором № ДП-03 від 01.07.2020), 30 031,81 грн (30.03.2023 за договором № 05-01/АО від 30.04.2021), 305 977,45 грн (28.04.2023 за договором № 05-01/АО від 30.04.2021).

Таким чином, станом на дату подання цих додаткових пояснень, сума основної заборгованості відповідача на користь позивача становить 109 461,86 грн за двома договорами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/440/22 прийняте 05.10.2022, тобто, зазначені сплати були здійснені відповідачем після прийняття рішення Господарського суду Сумської області, натомість факт сплати певних грошових сум, після ухвалення судом рішення, не є процесуальною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження судом апеляційної інстанції, оскільки у відповідному рішенні зафіксовано розмір заборгованості станом на день його ухвалення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність часткових сплат відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості має враховуватись під час виконання рішення суду, згідно із вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а також не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права, обумовлені ст.ст. 327, 328 ГПК України або в межах судового провадження, або в межах виконавчого провадження, як сторони виконавчого провадження.

08.05.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю бути присутнім представника відповідача у судовому засіданні 10.05.2023, з причини перебування представника відповідача у іншому судовому засіданні Ірпінського міського суду Київської області, призначеному 10.05.2023 об 11:00. та забезпечення можливості присутності представника у судовому засіданні шляхом забезпечення проведення відеоконференції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду розглянувши подане клопотання, враховуючи дискреційні повноваження суду та те, що повторне відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком господарського суду, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України про те, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що якщо відповідач вважав, що його позиція може бути додатково обґрунтована, він не був позбавлений права направити свої аргументи разом із клопотанням у письмових заявах.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 було призначено розгляд справи № 920/440/22 у режимі відеоконференції на 10.05.2023 о 09 год. 20 хв., тобто, представник відповідача не був позбавлений права взяти участь у засіданні суду 10.05.2023 у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

08.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач повідомив про те, що директор не має можливості бути присутнім у судовому засіданні особисто, у зв`язку із чим просить провести без участі позивача.

Також у поданому клопотанні зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує, в частині заборгованості, що залишилась, після часткової оплати відповідачем та просить їх задовольнити.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/440/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22. Призначено справу № 920/440/22 до розгляду у судовому засіданні 14.12.2022.

14.12.2022 від представника Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Домком Суми» (Новіцької Інни) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з повітряною тривогою та масованими обстрілами Києва та Київської області, що розпочалися 14 грудня об 06 ранку та неможливістю прибути представника позивача з Ірпеня та прямою небезпекою учасників судового процесу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, враховуючи клопотання представника відповідача, відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/440/22 на 08.02.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 задоволено заяву про продовження строку розгляду справи № 920/440/22 та продовжити строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд справи № 920/440/22 за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/440/22 на 22.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який є судею-доповідачем, на лікарняному, розгляд справи призначений на 22.03.2023 о 10 год. 15 хв. не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, у зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023, для розгляду справи № 920/440/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г, Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 прийнято справу № 920/440/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г, Ткаченко Б.О. Призначено розгляд справи № 920/440/22 у режимі відеоконференції на 10.05.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасову непрацездатність головуючого судді, зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/440/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники позивача та відповідача у судове засідання 10.05.2023 не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.07.2020 між сторонами укладено договір підряду № ДП-03 відповідно до умов якого, позивач, за договором підрядник, приймає на себе зобов`язання на власний ризик підготувати об`єкт та забезпечити виконання ремонтно-будівельних або сантехнічних робіт за завданням відповідача, за договором замовника, а відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити якісно та належно виконану роботу.

По мірі необхідності відповідач надає позивачу в усній та/або в письмовій формі план робіт та/або завдання на виконання робіт із зазначенням адреси об`єкта, виду робіт, їх обсягів, орієнтовної вартості та строків виконання (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору його ціна визначається сукупністю вартості виконаних робіт, погоджених сторонами, шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою № КБ-2в.

Згідно із п. 3.1., 3.3 договору по фактично виконаним роботам позивач складає та надає відповідачу у двох екземплярах, підписані із сторони позивача, для перевірки та підписання наступні документи: а) акт приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в; б) довідку про вартість виконаних будівельних робіт та типовою формою КБ-3; в) рахунок на оплату вартості виконаних будівельних робіт.

Відповідач, протягом п`яти робочих днів з моменту отримання від позивача документів передбачених п.3.1. договору, проводить перевірку виконаної роботи, та в разі відсутності зауважень, підписує їх, про що повідомляє позивача.

Згідно із п. 2.4., 2.5. договору, прийняття виконаних робіт проводиться згідно з фактично виконаними обсягами робіт та їх вартістю.

Розрахунки здійснюються відповідачем на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ - 2 в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ - 3) протягом 20 (двадцяти) робочих днів.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо сторони письмово не заявили про його розірвання до закінчення строку дії (п. 9.1., 9.2. договору).

Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи загальною вартістю 860 631,09 грн, в тому числі за липень 2020 року на суму 184 553,44 грн, за серпень 2020 року на суму 495 748,27 грн, за вересень 2020 року на суму 88 199,56 грн, за липень 2021 року на суму 58 984,75 грн, за вересень 2021 року на суму 33 145,07 грн.

Виконані позивачем роботи частково оплачені відповідачем згідно з платіжними дорученням № 2142 від 27.08.2020 на суму 23 442,59 грн, № 499 від 20.10.2020 на суму 73 542,77 грн, № 513 від 27.10.2020 на суму 38 078,78 грн, № 541 від 17.11.2020 на суму 49 489,30 грн, № 632 від 19.01.2021 на суму 100 855,97 грн, № 690 від 18.02.2021 на суму 52 231,25 грн, № 734 від 18.03.2021 на суму 39 680,64 грн, № 2191 від 23.04.2021 на суму 13 898,10 грн, № 2212 від 23.04.2021 на суму 25 864,39 грн, № 2218 від 27.04.2021 на суму 30 059,98 грн, № 945 від 29.07.2021 на суму 1400,60 грн.

В подальшому, 30.04.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір № 05-01/АО згідно з яким в порядку, на умовах та в строки, визначені договором позивач, за договором виконавець, зобов`язується здійснювати роботи з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, електричних мереж (з 17.00-8.00 у робочі дні,; у вихідні та святкові дні цілодобово) в будинках, визначених у додатку № 1 до договору, а відповідач, за договором замовник, зобов`язується оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору щомісячна вартість робіт з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, електричних мереж будинку розраховується з розрахунку 0,21 грн. з ПДВ за один квадратний метр площі по будинках за переліком згідно з додатком № 1 до договору і складає 72978,36 (сімдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень 36 копійок) на місяць, в т.ч. з ПДВ. Вартість витрат може бути змінена за згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з додатковими угодами № 1 від 27.05.2021, № 2 від 30.07.2021, № 3 від 01.09.2021, № 4 від 01.10.2021, № 5 від 01.11.2021, № 6 від 04.01.2022 сторони вносили зміни до пункту 3.1. договору щодо вартості робіт: станом на 01.06.2021 70 228 грн 62 коп., станом на 30.07.2021 67 401 грн 60 коп., станом на 01.09.2021 - 317 503 грн, станом на 01.10.2021 314 282 грн, станом на 01.11.2021 57 465 грн 45 коп., станом на 01.01.2022 52 815 грн 82 коп.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунки з позивачем здійснюються щомісячно до 25 числа наступного за звітним місяця, на підставі підписаних актів виконаних робіт та виставленого рахунку позивача, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача.

Договір набирає чинності з « 01» травня 2021 року і діє до « 30» квітня 2022 року включно, а по фінансовим зобов`язанням - до їх повного виконання (п. 6.1. договору).

Згідно із додатковою угодою № 7 договір розірваний за згодою сторін з 01.03.2022.

Відповідно до підписаних сторонами актів № 72 від 31.05.2021, № 95 від 30.06.2021, № 122 від 30.07.2021, № 150 від 31.08.2021, № 174 від 30.09.2021, № 192 від 31.10.2021, № 213 від 30.11.2021, № 258 від 31.12.2021, № 8 від 31.01.2022, № 50 від 28.02.2022 позивач надав, а відповідач прийняв за період з травня 2021 року до лютого 2022 року послуги (виконані роботи) загальною вартістю 643 677,90 грн: 72 978,36 грн у травні 2021 року, 70 228,62 грн у червні 2021 року, 70 228,62 грн у липні 2021 року, 67 401,60 грн у серпні 2021 року, 67 401,60 грн у вересні 2021 року, 65 273,25 грн у жовтні 2021 року, 57 465,45 грн у листопаді 2021 року, 57 465,45 грн у грудні 2021 року, 57 769,50 грн у січні 2022 року, 57 465,45 грн у лютому 2022 року.

Згідно з платіжними дорученнями № 930 від 20.07.2021 на суму 22 978,36 грн, № 65 від 31.08.2021 на суму 22 978,36 грн, № 196 від 23.09.2021 на суму 92 250,26 грн, № 998 від 31.03.2022 на суму 20 000 грн, відповідач частково оплатив виконані роботи в загальній сумі 158 206,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 485 470,92 грн за договором № 05-01/АО від 30.04.2021 та в сумі 412 086,72 грн за договором № ДП-03 від 01.07.2020.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, факт виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за договорами № 05-01/АО від 30.04.2021 та № ДП-03 від 01.07.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт та актами надання послуг.

Натомість із матеріалів справи також вбачається, що відповідач не розрахувався за виконані роботи у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв`язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором № 05-01/АО від 30.04.2021 у розмірі 485 470,92 грн та за договором № ДП-03 від 01.07.2020 у розмірі 412 086,72 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про неможливість встановити строк оплати виконаних робіт відповідно до договору № ДП-03 від 01.07.2020 через відсутність в актах виконаних робіт дати їх підписання сторонами, а також дати отримання актів відповідачем, є необґрунтованими, враховуючи умови договору щодо строків підписання актів виконаних робіт, тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що строк оплати робіт, які виконані позивачем у липні 2020 року настав 04.09.2020, у серпні 2020 року 05.10.2020, у вересні 2020 року -05.11.2020, є правильним.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження несвоєчасного надання позивачем відповідачу актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та рахунків, не подав доказів на підтвердження факту підписання актів виконаних робіт не у строк, встановлений договором.

Акти приймання виконаних робіт за липень 2021 року підписані відповідачем 22.07.2021 (на суму 1400,60 грн) та 31.07.2021 (на суму 57 584,15 грн); акт приймання виконаних робіт за вересень 2021 року на суму 33 145,07 грн підписаний відповідачем 23.09.2021.

Враховуючи викладене та підтверджений матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, позовні вимоги про стягнення з відповідача 485 470,92 грн заборгованості за виконані роботи за договором № 05-01/АО від 30.04.2021 та 412 086,72 грн заборгованості за виконані роботи за договором № ДП-03 від 01.07.2020, є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 102 675,89 грн пені, 22 321,40 грн 3% річних та 119 722,83 грн інфляційних втрат нараховані на заборгованість за договором № ДП-03 та 68 125,57 грн пені, 9 126,14 грн 3% річних та 65 751,72 грн інфляційних втрат нараховані на заборгованість за договором № 05-01/АО.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи те, що зазначені нарахування здійснені на заборгованість за договорами № ДП-03 та № 05-01/АО, дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 119 722,83 грн інфляційних втрат, 22 321,40 грн 3% річних відповідно до договору № ДП-03 від 01.07.2020 та 65 751,72 грн інфляційних втрат, 9 126,14 грн 3% річних відповідно до договору № 05-01/АО від 30.04.2021 є обгрунтованими, а суми інфляційних втрат та 3% річних у вказаних сумах, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 5.2. договору № ДП-03 від 01.07.2020 за порушення строків оплати виконаних робіт, визначених у пункті 2.5. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день допущеної прострочки.

Згідно із п. 4.2. договору № 05-01/АО від 30.04.2021, за прострочення оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день допущеної прострочки.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № ДП-03 від 01.07.2020, відповідно до розрахунку позивача, на підставі п. 5.2. договору, відповідачу нарахована пеня в сумі 102 675,89 грн за період з 07.09.2020 до 28.04.2022, виходячи з вартості виконаних робіт за липень, серпень, вересень 2020 року, липень, вересень 2021 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі (20 робочих днів) та строку для підписання актів виконаних робіт (5 робочих днів), а також здійснених відповідачем часткових оплат.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 05-01/АО від 30.04.2021, відповідно до розрахунку позивача, на підставі пункту 4.2. договору, відповідачу нарахована пеня в сумі 68 125,57 грн за період з 26.06.2021 до 28.06.2022, виходячи з вартості виконаних робіт відповідно до підписаних сторонами актів за період з травня 2021 року до лютого 2022 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі (щомісячно до 25 числа наступного за звітним місяця), а також здійснених відповідачем часткових оплат.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи умови договорів № ДП-03 та № 05-01/АО, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про нарахування пені протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Водночас п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені у межах позовної давності.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, здійснивши перерахунок сум пені, враховуючи положення ч. 6ст. 232 ГК України, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що суми пені у розмірі 51 176,42 грн пені відповідно до договору № 05-01/АО від 30.04.2021 та у розмірі 42 799,86 грн пені відповідно до договору № ДП-03 від 01.07.2020, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

У зв`язку із викладеним вище, колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині щодо стягнення з відповідача пені в сумі 76 825,18 грн, в тому числі 59 876,03 грн за договором № ДП-03 від 01.07.2020 та 16 949,15 грн пені за договором № 05-01/АО від 30.04.2021, оскільки зазначені суми пені нараховані поза межами строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача 485 470,92 грн заборгованості за виконані роботи, 51 176,42 грн пені, 65 751,72 грн інфляційних втрат, 9 126,14 грн 3% річних відповідно до договору № 05-01/АО від 30.04.2021 та 412 086,72 грн заборгованості за виконані роботи, 42 799,86 грн пені, 119 722,83 грн інфляційних втрат, 22 321,40 грн 3% річних відповідно до договору № ДП-03 від 01.07.2020 та вважає їх обґрунтованими, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження відповідача про невірне зазначення позивачем вартості обслуговування аварійної служби за вересень, жовтень 2021 року, за січень, лютий 2022 року оцінюється колегією суддів критично, оскільки вартість виконаних робіт за договором № 05-01/АО від 30.04.2021 підтверджується актами надання послуг, що підписані сторонами без зауважень.

Доданий до апеляційної скарги розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не спростовує правильність розрахунку господарського суду першої інстанції.

Щодо заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені, 3% річних та інфляційних втрат в період здійснення військових дій на території України, починаючи з 24.02.2022 у зв`язку із тим, що ТПП України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", стосується нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення саме населенням плати за житлово-комунальні послуги, а не юридичних осіб.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що Сумська міська територіальна громада не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Щодо доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 1788 від 22.09.2022, яке свідчить про часткову сплату відповідачем, на суму у розмірі 40 000,00 грн, заборгованості за договором № 05-01/АО, колегія суддів вказує наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПКУкраїни докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статті 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасників справи.

Натомість відповідачем не доведено наявність виняткового випадку, тобто об`єктивних обставин, які не залежали від волі відповідача та які унеможливили подання до суду платіжного доручення № 1788 від 22.09.2022 до суду першої інстанції.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що наявність часткових сплат відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості має враховуватись під час виконання рішення суду, згідно із вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а також не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права, обумовлені ст.ст. 327, 328 ГПК України або в межах судового провадження, або в межах виконавчого провадження, як сторони виконавчого провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22, відсутні.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2022 у справі № 920/440/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 920/440/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 30.05.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Гаврилюка О.М. та Ткаченка Б.О. у відпустках.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич