Постанова
від 10.05.2023 по справі 910/17778/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Справа№ 910/17778/21 (910/13793/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Грека Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Кавицький»: Лабатюк Я.М. - за довіреністю б/н від 01.07.2022;

від АТ «Дельта Банк»: Петренко Г.В. - за довіреністю б/н від 28.04.2023;

від ФГВФО: Шутов О.О. - за довіреністю № 60-12815/22 від 22.12.2022;

від НБУ: Гузієнко Я.М. - за довіреністю № 18-0012/85440 від 09.12.2022.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький»

до 1) Акціонерного товариства «Дельта Банк»

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Національний банк України

про визнання протиправним та скасування рішення

у межах справи № 910/17778/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєрон фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) (суддя Омельченко Л.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» про забезпечення позову задоволено частково;

заборонено Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (їх будь-яку частину), майнові права або будь-які інші права за: Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 1054-Ф від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 ; Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 380 від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 599 від 30.11.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький»; а також права вимоги (або будь-якої їх частини) та будь-які інші права за забезпечувальними договорами по вказаним вище кредитним договорам;

заборонено Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії з проведення та оформлення результатів торгів, у тому числі електронних, в тому числі, але не виключно, електронних торгів (номер аукціону № GFD001-UA-20221208-58222, лот № GL16N021661), або будь-яких інших торгів з продажу активів Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», а саме: права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 1054-Ф від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 ; права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 380 від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 599 від 30.11.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький»; права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за забезпечувальними договорами по вказаних вище кредитних договорах;

у іншій частині вимог заяви відмовлено.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 2, 136-138, 140, 144 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст. 384 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що забезпечення позовних вимог шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (їх будь-яку частину), майнові права або будь-які інші права по Кредитних договорах, Іпотечних договорах, Договорах поруки, а також шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії з проведення та оформлення результатів торгів, у тому числі електронних, в тому числі, але не виключно, електронних торгів (номер аукціону № GFD001-UA-20221208-58222, лот № GL16N021661), або будь-яких інших торгів за відповідними договорами до моменту ухвалення судом рішення у цій справі, дозволить усунути небезпеку того, що заявник не матиме змоги виконати таке судове рішення, адже у випадку визнання судом недійсним рішення Фонду про продаж прав вимоги, а також у випадку визнання судовим рішенням відсутнім права вимоги в AT «Дельта Банк», останнє не матиме будь-яких вимог до заявника, а отже відповідач-1 та відповідач-2 не матимуть права відчужувати такі права вимоги на користь третіх осіб.

Також, місцевим господарським судом враховано, що у разі визнання недійсним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08 грудня 2022 року № 994 «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № О П 6Ш 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф , № 378-Ф, № 379-Ф. № 601-Ф, № 340-Ф, № 380, № 602-Ф, № 1054-Ф» це матиме наслідком неможливість відчуження права вимоги за Кредитними договорами, отже і неможливість відчуження права вимоги за договорами забезпечення, а відтак, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову як щодо прав вимоги за кредитними договорами, так і щодо прав вимоги за договорами забезпечення, що є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, решта вимог заяви про забезпечення позову є такими, що не відповідають приписам ч. 12 ст. 137 ГПК України, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції встановивши заборону для Акціонерного товариства «Дельта Банк» фактично заборонив вчиняти дії, які з дня початку тимчасової адміністрації і подальшої процедури ліквідації останнього до її припинення, має право вчиняти саме уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від імені Фонду.

За таких обставин, на переконання Національного банку України, оскаржувана ухвала унеможливлює здійснення повноважень уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від імені Фонду, встановлюючи заборону на вчинення дій, що є порученням ч. 7 ст. 137 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

14.04.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Національного банку України, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) залишити без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Національного банку України, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 апеляційну скаргу Національного банку України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17778/21 (910/13793/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» до 1) Акціонерного товариства «Дельта Банк»; 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/17778/21 (910/13793/22).

27.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17778/21 (910/13793/22).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22), зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) призначено на 03.05.2023.

03.05.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) розгляд апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) призначено на 10.05.2023.

Явка представників сторін

10.05.2023 у судове засідання з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», Акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 10.05.2023 представники Національного банку України, Акціонерного товариства «Дельта Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав викладених у ній, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» у судовому засіданні 10.05.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову та заявою про забезпечення позову (у новій редакції) до Акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення шляхом:

- заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (їх будь-яку частину), майнові права або будь-які інші права за: Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 1054-Ф від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 ; Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 380 від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 599 від 30.11.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький»; а також права вимоги (або будь-якої їх частини) та будь-які інші права за забезпечувальними договорами по вказаним вище кредитним договорам;

- заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії з проведення та оформлення результатів торгів, у тому числі електронних, в тому числі, але не виключно, електронних торгів (номер аукціону № GFD001-UA-20221208-58222, лот № GL16N021661), або будь-яких інших торгів з продажу активів Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. Зб-Б, ідентифікаційний код 34047020), а саме: права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 1054-Ф від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 ; права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 380 від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за Кредитним договором № 599 від 30.11.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Кавицький»; права вимоги та/або майнові права та/або будь-які інші права за забезпечувальними договорами по вказаних вище кредитних договорах;

- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» на праві приватної власності, а саме:

нежиле приміщення № З0 (тридцять) (в літ «А»), загальною площею 286,9 (двісті вісімдесят шість цілих дев`ять десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Городецького Архітектора, будинок 11 (одинадцять) ;

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (групи приміщень № 42) - офіс, загальною площею 125,2 (сто двадцять п`ять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, № 15/4 (літера А) ;

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м , яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять) ;

нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 (п`ятсот сімдесят одна ціла нуль десятих) кв. м, в тому числі приміщення підвалу з № 27-1 (двадцять сім тире один) по № 27-27 (двадцять сім тире двадцять сім), приміщення антресолі № 27-28 (двадцять сім тире двадцять вісім), приміщення 1-го поверху з № 27- 29 (двадцять сім тире двадцять дев`ять) по № 27-35(двадцять сім тире тридцять п`ять), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один вулиця Морська, будинок 1 (один);

нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв. м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв.м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл.1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один);

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 49 (сорок дев`ять) (групи приміщень № 187 (сто вісімдесят сім) (в літ. А) Магазин з продажу непродовольчих товарів, загальною площею 846,90 (вісімсот сорок шість цілих дев`яносто сотих) кв. м, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири);

нежиле приміщення № 8 (вісім) (підвал), площею 80,8 (вісімдесят цілих вісім десятих) кв. м, нежилого приміщення 10 (десять) (перший поверх), площею 126,4 (сто двадцять шість цілих чотири десятих) кв. м, вітрини, площею 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м; загальною площею 211,2 (двісті дванадцять цілих дві десятих) кв. м;

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять) (групи приміщень № 181 (сто вісімдесят один)), з № 1 (один) по № 14 (чотирнадцять) (групи приміщень № 181а (сто вісімдесят один «а»)) (в літ. А) - магазин промислових товарів загальною площею 521,70 (п`ятсот двадцять одна ціла сімдесят сотих) кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири).

Заборонити вносити будь-які зміни щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» об`єктів нерухомості у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме щодо наступних об`єктів:

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять);

нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв. м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл.1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один);

- заборони вносити будь-які зміни щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» об`єктів нерухомості в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме щодо наступних об`єктів: нежиле приміщення № З0 (тридцять) (в літ «А»), загальною площею 286,9 (двісті вісімдесят шість цілих дев`ять десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Городецького Архітектора, будинок 11 (одинадцять); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (групи приміщень № 42) - офіс, загальною площею 125,2 (сто двадцять п`ять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, № 15/4 (літера А); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять); нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 (п`ятсот сімдесят одна ціла нуль десятих) кв. м, в тому числі приміщення підвалу з № 27-1 (двадцять сім тире один) по № 27-27 (двадцять сім тире двадцять сім), приміщення антресолі № 27-28 (двадцять сім тире двадцять вісім), приміщення 1-го поверху з № 27- 29 (двадцять сім тире двадцять дев`ять) по № 27-35(двадцять сім тире тридцять п`ять), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один вулиця Морська, будинок 1 (один); нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв. м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл. 1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 49 (сорок дев`ять) (групи приміщень № 187 (сто вісімдесят сім) (в літ. А) Магазин з продажу непродовольчих товарів, загальною площею 846,90 (вісімсот сорок шість цілих дев`яносто сотих) кв. м, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири); нежиле приміщення № 8 (вісім) (підвал), площею 80,8 (вісімдесят цілих вісім десятих) кв. м, нежилого приміщення 10 (десять) (перший поверх), площею 126,4 (сто двадцять шість цілих чотири Десятих) кв. м, вітрини, площею 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м; загальною площею 211,2 (двісті дванадцять цілих дві десятих) кв. м. нежилі приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять) (групи приміщень № 181 (сто вісімдесят один)), з № 1 (один) по № 14 (чотирнадцять) (групи приміщень № 181а (сто вісімдесят один «а»)) (в літ. А) - магазин промислових товарів загальною площею 521,70 (п`ятсот двадцять одна ціла сімдесят сотих) кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири);

- заборони здійснювати звернення в будь-який спосіб на предмети іпотеки за:

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 543, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 545, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 547, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 550, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 552, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 554, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;

Іпотечним договором від 13.05.2010 за реєстровим номером 540, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_4 (правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький»);

Іпотечним договором від 06.08.2010 за реєстровим номером 1641, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову та заява про забезпечення позову (у новій редакції) були подані до суду після поданням позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» (ідентифікаційний код 31353110) до Акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний код: 34047020), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код: 38450631) про визнання протиправним та скасування рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький» у заяві про забезпечення позову вказує про те, що 08.12.2022 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також відповідач-2/Фонд) було прийнято рішення № 994 «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № О П 6Ш 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф , № 378-Ф, № 379-Ф. № 601-Ф, № 340-Ф, № 380, № 602-Ф, № 1054-Ф» (надалі також оскаржуване рішення).

На виконання вищевказаного рішення 08.12.2022 Фондом були виставлені на продаж права вимоги Акціонерного товариства «Дельта Банк», зокрема, права вимоги за: Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.06, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 1054 від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_2 ; Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_1 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 380-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); Договором № 378-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), Кредитним договором № 599 від 30.11.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький» (надалі разом - кредитні договори).

Позивач вважає зазначене рішення № 994 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № СІЛ 6М 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф , № 378-Ф, № 379-Ф, № 601-Ф, № 340-Ф , № 380 , № 602-Ф, № 1054-Ф», протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

На забезпечення вказаних кредитних договорів було укладено ряд договорів поруки, поручителем за якими є ТОВ «Кавицький» та права вимоги за якими також було виставлено на продаж.

Отже, на продаж також були виставлені права вимоги, зокрема, за:

- Договором поруки № П-5130434/S4 від 24.07.2013, укладеним між AT «Дельта Банк» (кредитор), ОСОБА_4 (позичальник) та ТОВ «Кавицький» (поручитель), яким було забезпечено зобов`язання за: Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 378-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ); Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 );

- Договором поруки № П-5130446/S4 від 24.07.2013, укладеним між AT «Дельта Банк» (кредитор), ОСОБА_4 (позичальник) та ТОВ «Кавицький» (поручитель), яким було забезпечено зобов`язання за: Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.06, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 1054 від 24.12.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_2 ; Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ОСОБА_1 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ); Кредитним договором № 380-Ф від 27.07.2005, укладений між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» та ТОВ «Кавицький» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ).

Усі вказані вище Кредитні договори, на забезпечення яких були укладені Договір поруки № П-5130434/Б4 від 24.07.2013 та Договір поруки № П-5130446/S4 від 24.07.2013 (надалі також разом - договори поруки), були визнані недійсними у судовому порядку, а тому рішення Фонду про виставлення на продаж прав вимоги за недійсними кредитними та забезпечувальними договорами є незаконним та підлягає скасуванню, що підтверджується наступним.

Так, у провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа № 757/61632/16-ц за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки та скасування записів про іпотеку та обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.02.2021 у справі № 757/61632/16-ц визнано недійсними Кредитні договори № 602-Ф від 31.05.06, № 601-Ф від 31.05.2006, № 1054 від 24.12.2007, № 340-Ф від 08.06.2005, № 380-Ф від 27.07.2005, № 379-Ф від 27.07.2005, № 377-Ф від 27.07.2005, № 378-Ф від 08.06.2005.

За змістом ч. 1 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відтак, вісім із дев`яти кредитних договорів, які забезпечені Договорами поруки із Заявником, право вимоги за якими реалізується Фондом на торгах, були визнані недійсними рішенням суду, яке станом на сьогодні набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Окрім того, під час прийняття оскаржуваного рішення Фондом також було допущено ряд порушень законодавчих норм, зокрема, щодо наявності обов`язкової інформації у публічному паспорті активу; наявності інформації, що предмети іпотеки є об`єктами культурної спадщини; визначення початкової вартості права вимоги за Кредитними договорами, тощо.

Станом на сьогодні ФГВФО та AT «Дельта Банк» мають намір 03.01.2023 реалізувати на відкритих торгах право вимоги за договорами поруки із Заявником, які є неіснуючими юридично, що підтверджується наявністю оскаржуваного рішення, що в свою чергу грубо порушить права Позивача та штучно створить спори із третіми особами.

Так, зокрема, з урахуванням вищевикладених обставин щодо недійсності договорів, за якими Фонд намагається відчужити права вимоги, останнім в паспорті активу не зазначено жодної інформації щодо недійсності таких кредитних договорів, а також стану претензійно позовної роботи по активах.

Вказані дії Фонду свідчать, про те, що останній будучи достовірно обізнаний про визнання в судовому порядку недійсними восьми кредитних договорів, а також наявності на дату прийняття оскаржуваного рішення про затвердження умов продажу активів рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсними цих кредитних договорів свідомо не зазначає про це у паспортах активу, що в подальшому може створити ряд негативних наслідків, пов`язаних з недійсністю для потенційних покупців таких майнових прав, що додатково свідчить про нагальну необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Не зазначення Фондом даних щодо стану претензійної роботи щодо активів у цій справі свідчить, по-перше, про порушення вимог Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, по-друге, про умисне приховування реального стану судової роботи, недійсності кредитних договорів, а також явне завищення вартості активів з урахуванням їх недійсності, що може порушувати права невизначеного кола осіб.

Вказані обставини в сукупності є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Фонду, а також, зокрема, для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявником окремо зазначено, що на забезпечення виконання, зокрема, визнаних судовим рішенням недійсними кредитних договорів були укладені також договори іпотеки, права вимоги за якими також були виставлені на продаж AT «Дельта Банк».

Так, між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Кавицький», у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами були укладені наступні договори іпотеки:

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 543 (предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень № 42) - офіс, загальною площею 125,2 кв. м, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик № 15/4 (літера А) (надалі - «Предмет іпотеки 1»);

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 545 (предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по 9, 9а, з № 10 по № 24 (групи приміщень № 51) (в літ. «Г») загальною площею 273,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд 16 ) (надалі - «Предмет іпотеки 2»);

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 547 (предмет іпотеки: нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 кв. м за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, буд. 21/вулиця Морська, буд. 1 ) (надалі - «Предмет іпотеки З»);

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 550 (предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 49 (групи приміщень № 187) (в літ. А) магазин з продажу непродовольчих товарів, загальною площею 846,90 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4 ) (надалі - «Предмет іпотеки 4»);

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 552 (предмет іпотеки: нежилі приміщення (в літері Б) - заклад торгівлі за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. № 20/1 , та складаються з: нежилого приміщення № 8 (підвал), прощею 80,8 кв. м, нежилого приміщення № 10 (перший поверх), площею 126,4 кв. м, вітрини, площею 4,0 кв. м; загальною площею 211,2 кв. м) (надалі - «Предмет іпотеки 5»);

- Іпотечний договір від 13.05.2010 за реєстровим номером 554 (предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень №181), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 181а (в літ. А) - магазин промислових товарів, загальною площею 521,70 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4 ) (надалі - «Предмет іпотеки 6»).

Також між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір від 13.05.2010 року за реєстровим номером 540 (предмет іпотеки: нежиле приміщення № З0 (в літ. «А»), загальною площею 286,90 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Городецького Архітектора, буд. 11 ) (надалі - «Предмет іпотеки 7»).

Між ОСОБА_2 та ПАТ «Свед Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», був укладений Іпотечний договір від 06.08.2010 за реєстровим № 1641 (предмет іпотеки: 1) земельна ділянка, загальною площею 0,1728 га, кадастровий номер: 3223186800:04:016:0077, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада С/Т «Зодчий»; 2) земельна ділянка, загальною площею 0,4951 га, кадастровий номер: 3223186800:04:016:0103, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада С/Т «Зодчий»; 3) земельна ділянка, загальною площею 0,5003 га, кадастровий номер: 3223186800:04:016:0075, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада С/Т «Зодчий») (надалі - «Предмет іпотеки 8»).

Зважаючи на те, що, на думку заявника, визнання недійсним рішення Фонду матиме наслідком неможливість відчуження права вимоги за Кредитними договорами, а отже і неможливість відчуження права вимоги за договорами забезпечення, то необхідним є вжиття заходів забезпечення позову як щодо прав вимоги за кредитними договорами так і щодо прав вимоги за договорами забезпечення.

Щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький» зазначено, що відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заявник вважає, що забезпечення позовних вимог шляхом заборони AT «Дельта Банк» здійснювати розпорядження майновими правами по Кредитних договорах, Іпотечних договорах, Договорах поруки, а також шляхом заборони ПАТ «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (або будь-якої їх частини) за відповідними договорами до моменту ухвалення судом рішення у цій справі, дозволить усунути небезпеку того, що Заявник не матиме змоги виконати таке судове рішення.

Так, у випадку визнання недійсним рішення Фонду про продаж прав вимоги, а також у випадку визнання судовим рішенням відсутнім права вимоги в AT «Дельта Банк», останнє не матиме будь-яких вимог до Заявника, а отже Відповідач-1 та Відповідач-2 не матимуть права відчужувати такі права вимоги на користь третіх осіб.

У випадку ж якщо Фонд та AT «Дельта Банк» все ж відчужать відповідні права вимоги, це створить негативні наслідки як для Заявника, який змушений буде вступати у правові відносини із третіми особами, що може в подальшому суттєво ускладнити відновлення платоспроможності ТОВ «Кавицький», а також для третіх осіб, які не будучи обізнаними із недійсністю Кредитних договорів, через умисне приховання цього факту Відповідачем-2, втратять значну суму грошових коштів.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Отже, ПАТ «Дельта Банк» знаходиться наразі в процедурі ліквідації, яка здійснюється на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно частини 1-2 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.

Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Згідно частини 6 статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Зважаючи на викладене вище, майно ПАТ «Дельта Банк» підлягає продажу на відкритих торгах (аукціоні) або шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Більше того, процедура продажу майна ПАТ «Дельта Банк» вже була розпочата, а Відповідачем-2 прийнято рішення про проведення електронних торгів, підтвердженням чого є оголошення про проведення аукціону з реалізації спірних активів AT «Дельта Банк» на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Заявник стверджує, що у випадку визнання недійсним рішення про проведення торгів, а також у випадку констатації судом відсутності в AT «Дельта Банк» права вимоги до ТОВ «Кавицький», визнанню недійсним підлягатиме також договір щодо відчуження майнових прав на користь третьої особи, що завдасть шкоди правам та інтересам третьої особи (переможця відповідних торгів) та ускладнить виконання рішення суду.

Отже, з огляду на те, що станом на сьогодні Відповідач-1 та Відповідач-2 вчиняють дії, спрямовані на відчуження недійсних прав вимоги, то існують правові підстави для забезпечення позову відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України шляхом, зокрема, заборони Відповідачу-1 здійснювати розпорядження майновими правами по Кредитних та Іпотечних договорах, а також по Договорах поруки, накладенням арешту на відповідне майно.

Відповідно до частини 6 статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Варто звернути увагу, що частина 6 статті 137 ГПК України не встановлює будь-яких заборон щодо вжиття забезпечення щодо заборони банку як юридичній особі здійснювати розпорядження майновими правами по Кредитних та Іпотечних договорах, а також по Договорах поруки.

Обмеження, встановленні частиною 6 статті 137 ГПК України, стосуються виключно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його відповідних посадових осіб. Саме тому, Заявник звертається до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову виключно в частині, що стосується AT «Дельта Банк» як самостійної юридичної особи.

Таким чином, з огляду на те, що Заявник шляхом звернення до суду бажає захистити свої права, наразі наявна необхідність у забезпеченні позову відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України шляхом, зокрема, заборони відповідачу здійснювати розпорядження майновими правами по Кредитним договорах, Іпотечних договорах та Договорах поруки, накладенням арешту на майно та забороною іншим особам вчиняти дії щодо відповідного майна до моменту ухвалення судом рішення у цій справі.

Заявник вважає, що такий спосіб забезпечення позову є належним та співмірним заявленим позовним вимогам, а також не суперечить вимогам статей 136-138 ГПК України.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За приписами частини 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підтвердження викладених вище обставин, заявником було надано наступні документи:

- роздруківку з сайту Фонду гарантування вкладів інформації щодо Паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк» 03.01.2023 (https://www.fg.gov.ua/.uа/рassport/52193);

- роздруківки Публічних паспортів активів щодо Кредитних договорів; роздруківку постанови Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/61632/16-ц з Єдиного державного реєстру судових рішень;

- роздруківку постанови Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 2-6/11 з Єдиного державного реєстру судових рішень;

- роздруківку постанови Касаційного господарського суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18 з Єдиного державного реєстру судових рішень;

- роздруківку постанови Касаційного господарського суду від 10 лютого 2021 року у справі № 6/1-10 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», Акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Національного банку України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Статтею 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

За приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

За змістом ст. 136 ГПК України вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позов.

Приписами ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, серед іншого, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідно зазначити, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Слід зазначити, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Разом з тим, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом, без нових звернень до суду.

Як вбачається з матеріалів заяв про забезпечення позову, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою немайнового характеру про визнання рішення № 994 від 08.12.2022 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № О П 6Ш 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф , № 378-Ф, № 379-Ф. № 601-Ф, № 340-Ф, № 380, № 602-Ф, № 1054-Ф».

Зважаючи на це, забезпечення позовних вимог шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (їх будь-яку частину), майнові права або будь-які інші права по Кредитних договорах, Іпотечних договорах, Договорах поруки, а також шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії з проведення та оформлення результатів торгів, у тому числі електронних, в тому числі, але не виключно, електронних торгів (номер аукціону № GFD001-UA-20221208-58222, лот № GL16N021661), або будь-яких інших торгів за відповідними договорами до моменту ухвалення судом рішення у цій справі, дозволить усунути небезпеку того, що заявник не матиме змоги виконати таке судове рішення, адже у випадку визнання судом недійсним рішення Фонду про продаж прав вимоги, а також у випадку визнання судовим рішенням відсутнім права вимоги в AT «Дельта Банк», останнє не матиме будь-яких вимог до заявника, а отже відповідач-1 та відповідач-2 не матимуть права відчужувати такі права вимоги на користь третіх осіб.

Судом враховано, що у разі визнання недійсним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.12.2022 № 994 «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № О П 6Ш 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф, № 378-Ф, № 379-Ф, № 601-Ф, № 340-Ф, № 380, № 602-Ф, № 1054-Ф» це матиме наслідком неможливість відчуження права вимоги за Кредитними договорами та неможливість відчуження права вимоги за договорами забезпечення, відтак, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову як щодо прав вимоги за кредитними договорами, так і щодо прав вимоги за договорами забезпечення, що є співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Також, з метою уникнення в майбутньому негативних наслідків як для заявника, який змушений буде вступати у правові відносини із третіми особами, що може в подальшому суттєво ускладнити відновлення платоспроможності ТОВ «Кавицький», а також для третіх осіб, які не будучи обізнаними із недійсністю Кредитних договорів через умисне приховання цього факту відповідачем-2, втратять значну суму грошових коштів, а тому задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині є адекватним заходом забезпечення позову.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідно зазначити, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький» та Акціонерним товариством «Дельта Банк», Фондом гарантування вкладів фізичних осіб існує спір про визнання протиправним та скасування рішення від 08.12.2022 № 994 «Про затвердження умов продажу активів «АТ «Дельта Банк» в частині лота № О П 6Ш 21661 під назвою «Право вимоги за кредитним договором, що укладений з юридичною особою та майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, які перебувають в заставі Національного банку України, а саме: № 599, № 377-Ф , № 378-Ф, № 379-Ф, № 601-Ф, № 340-Ф, № 380, № 602-Ф, № 1054-Ф», який розглядається у межах справи № 910/17778/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєрон фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» про банкрутство.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 17.02.2021 у справі № 757/61632/16-ц визнано недійсними Кредитні договори № 602-Ф від 31.05.2006, № 601-Ф від 31.05.2006, № 1054 від 24.12.2007, № 340-Ф від 08.06.2005, № 380-Ф від 27.07.2005, № 379-Ф від 27.07.2005, № 377-Ф від 27.07.2005, № 378-Ф від 08.06.2005.

Поміж іншого також враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі № 910/17778/21 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у визнані кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький» на суму 328 597 712,98 грн, зважаючи на те, що грошові вимоги заявлено кредитором на підставі зазначених вище договорів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В силу ст.ст. 1, 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність.

Приписами ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, надані заявником до заяви про забезпечення позову докази, а саме: роздруківка з сайту Фонду гарантування вкладів інформації щодо Паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк» 03.01.2023 (https://www.fg.gov.ua/.uа/рassport/52193); роздруківки Публічних паспортів активів щодо Кредитних договорів; роздруківка постанови Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/61632/16-ц з Єдиного державного реєстру судових рішень; роздруківка постанови Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 2-6/11 з Єдиного державного реєстру судових рішень; роздруківку постанови Касаційного господарського суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18 з Єдиного державного реєстру судових рішень; роздруківка постанови Касаційного господарського суду від 10 лютого 2021 року у справі № 6/1-10 з Єдиного державного реєстру судових рішень є належними, достатніми та допустимими доказами на підтвердження вимог, які судом першої інстанції правомірно вирішено задовольнити.

Водночас, вимоги заявника про:

накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» (ідентифікаційний код 31353110) на праві приватної власності, а саме:

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять);

нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 (п`ятсот сімдесят одна ціла нуль десятих) кв. м, в тому числі приміщення підвалу з № 27-1 (двадцять сім тире один) по № 27-27 (двадцять сім тире двадцять сім), приміщення антресолі № 27-28 (двадцять сім тире двадцять вісім), приміщення 1-го поверху з № 27- 29 (двадцять сім тире двадцять дев`ять) по № 27-35 (двадцять сім тире тридцять п`ять), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один вулиця Морська, будинок 1 (один);

нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв.м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл.1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один);

Заборонити вносити будь-які зміни щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» (ідентифікаційний код 31353110) об`єктів нерухомості у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме щодо наступних об`єктів:

нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять);

нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 (п`ятсот сімдесят одна ціла нуль десятих) кв. м, в тому числі приміщення підвалу з № 27-1 (двадцять сім тире один) по № 27-27 (двадцять сім тире двадцять сім), приміщення антресолі № 27-28 (двадцять сім тире двадцять вісім), приміщення 1-го поверху з № 27- 29 (двадцять сім тире двадцять дев`ять) по № 27-35 (двадцять сім тире тридцять п`ять), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один вулиця Морська, будинок 1 (один);

нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв. м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл.1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один);

- заборони вносити будь-які зміни щодо належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавицький» об`єктів нерухомості в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме щодо наступних об`єктів: нежиле приміщення № З0 (тридцять) (в літ «А»), загальною площею 286,9 (двісті вісімдесят шість цілих дев`ять десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Городецького Архітектора, будинок 11 (одинадцять); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (групи приміщень № 42) - офіс, загальною площею 125,2 (сто двадцять п`ять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, № 15/4 (літера А); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять «а»), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень) № 51 (п`ятдесят один) (в літ «Г»), загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м , яке знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16 (шістнадцять); нежитлові приміщення корпусу № 1 (один) літ. А, загальною площею 571,0 (п`ятсот сімдесят одна ціла нуль десятих) кв. м, в тому числі приміщення підвалу з № 27-1 (двадцять сім тире один) по № 27-27 (двадцять сім тире двадцять сім), приміщення антресолі № 27-28 (двадцять сім тире двадцять вісім), приміщення 1-го поверху з № 27- 29 (двадцять сім тире двадцять дев`ять) по № 27-35 (двадцять сім тире тридцять п`ять), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один вулиця Морська, будинок 1 (один); нежитлові приміщення адміністративного корпусу літ Д, загальною площею 68,4 (шістдесят вісім цілих чотири десятих) кв. м, в тому числі приміщення 1-го поверху № 2-16 (два тире шістнадцять) пл. 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) кв. м, № 2-17 (два тире сімнадцять) пл. 6,6 (шість цілих шість десятих) кв. м, № 2-18 (два тире вісімнадцять) пл. 3,1 (три цілих одна десята) кв. м, № 2-19 (два тире дев`ятнадцять) пл. 3,2 (три цілих дві десятих) кв. м, № 2-20 (два тире двадцять) пл. 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м, № 2-21 (два тире двадцять один) пл. 1,8 (одна ціла вісім десятих) кв. м, № 2-22 (два тире двадцять два) пл. 1,9 (одна ціла дев`ять десятих) кв. м, № 2-23 (два тире двадцять три) пл. 30,2 (тридцять цілих дві десятих) кв. м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, набережна імені Леніна, будинок 21 (двадцять один), вулиця Морська, будинок 1 (один); нежилі приміщення з № 1 (один) по № 49 (сорок дев`ять) (групи приміщень № 187 (сто вісімдесят сім) (в літ. А) Магазин з продажу непродовольчих товарів, загальною площею 846,90 (вісімсот сорок шість цілих дев`яносто сотих) кв. м, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири); нежиле приміщення № 8 (вісім) (підвал), площею 80,8 (вісімдесят цілих вісім десятих) кв. м, нежилого приміщення 10 (десять) (перший поверх), площею 126,4 (сто двадцять шість цілих чотири Десятих) кв. м, вітрини, площею 4,0 (чотири цілих нуль десятих) кв. м; загальною площею 211,2 (двісті дванадцять цілих дві десятих) кв. м. нежилі приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять) (групи приміщень № 181 (сто вісімдесят один)), з № 1 (один) по № 14 (чотирнадцять) (групи приміщень № 181а (сто вісімдесят один «а»)) (в літ. А) - магазин промислових товарів загальною площею 521, 70 (п`ятсот двадцять одна ціла сімдесят сотих) кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 15/4 (п`ятнадцять дріб чотири);

- заборони здійснювати звернення в будь-який спосіб на предмети іпотеки за:

є такими, що не відповідають приписам ч. 12 ст. 137 ГПК України, а відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви у цій частині.

Поміж іншого, вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що заборона вчиняти дії, як захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідачів, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції належним чином оцінивши матеріали справи дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано приписи п. 2 ч. 7 ст. 137 ГПК України у відповідності до яких, не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач намагається відчужити на публічних торгах майно (активи) банку у вигляді прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, які не належать Акціонерному товариству «Дельта Банк» та яких юридично не існує.

Тобто, дії щодо продажу неіснуючого активу та активу, який не належить банку, що ліквідується, не відноситься до повноважень ані банку, ані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, такі дії є забороненими в силу закону.

Також, колегія суддів враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet» який означає, що «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам» та наголошує про абсолютну неможливість відчуження, продажу, відступлення прав відносно недійсної вимоги, а відтак, суд першої інстанції вживаючи заходи забезпечення позову у даній справі не втрутився у діяльність банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а лише надав правової визначеності існуючому факту щодо неможливості відчуження в будь-який спосіб прав (майна), якого не існує.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Національного банку України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/17778/21 (910/13793/22) залишити без змін.

3. Справу № 910/17778/21 (910/13793/22) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 30.05.2023 (у зв?язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

Б.М. Грек


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	10.05.2023
Оприлюднено	31.05.2023
Номер документу	111182811
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Омельченко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.05.2023 по справі 910/17778/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/17778/21

Постанова
від 10.05.2023 по справі 910/17778/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД