Ухвала

від 30.05.2023 по справі 917/1476/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1476/22

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Бородіна Л.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-складський комплекс ЛМК", м. Полтава,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області в м. Полтава, повний текст якого складений 30.01.2023 (суддя Кльопов І.Г.),

у справі №917/1476/22

за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, м.Лубни, Полтавська область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-складський комплекс ЛМК", м. Полтава,

про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 79341,55грн безпідставно збережених коштів за період з 10.06.2019 по 31.10.2022 та 2481,00грн витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у повному обсязі відмовити Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 матеріали справи №917/1476/22 витребувано у Господарського суду Полтавської області. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. 29.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1476/22.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/1476/22 ухвалено 30.01.2023, повний текст складено та підписано 30.01.2023. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду спливає 20.02.2023 (19 лютого вихідний день).

Відповідно до інформації АТ "Укрпошта", що міститься на поштовому конверті, в якому до суду надіслана апеляційна скарга, судом встановлено, що поштове відправлення передано до пересилання 12.05.2023. Тобто, ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" звернулося з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник відповідача зазначає, що повне рішення у даній справі відповідачу не вручалося. Про розгляд даної справи та ухвалення оскаржуваного рішення відповідачу відомо не було. Повідомляє, що відповідач дізнався випадково лише наприкінці квітня 2023 про наявність справи та відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 у справі №917/1476/22 від помічника приватного виконавця Скрипника В.Л. Директор та єдиний працівник ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" Фастовець В. О. в зв?язку із початком повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України тимчасово змінив місце свого проживання, а тому не міг отримати поштову кореспонденцію, направлену на юридичну адресу підприємства. Заявник апеляційної скарги зазначає, що юридична адреса ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" зареєстрована за адресою проживання власника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.05.2023 адвокат Білонучкіна Т.П. звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №917/1476/22. В апеляційній скарзі представник відповідача вказує про те, що з матеріалами справи вона ознайомилася 05.05.2023 та вважає, що саме 05.05.2023 можна вважати датою вручення відповідачу вищезазначеним судового рішення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 ГПК України).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" є: 36020, м.Полтава, Подільський узвіз, буд.9.

Така ж адреса зазначена відповідачем і в його апеляційній скарзі як юридична адреса, а також вказана в копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку він додає до апеляційної скарги.

З матеріалів справи встановлено, що копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.11.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №917/1476/22 надіслана відповідачу за адресою: Подільський узвіз, б.9, м.Полтава, 36020, та повернулася до суду першої інстанції під час доставки неврученою з відміткою "адресат відсутній".

Отже, відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.11.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №917/1476/22 вважається врученою відповідачу 18.11.2022, що свідчить про обізнаність відповідача щодо руху справи.

Копія рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 у справі №917/1476/22 надіслана відповідачу за адресою: вул. Подільський узвіз, б.9, м.Полтава, 36020, проте під час доставки була не вручена та повернулася до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 у справі №917/1476/22 відповідач звернувся з пропуском строку на апеляційне оскарження майже на 3 місяці, без обґрунтування того, які об`єктивно непереборні обставини завадили йому звернутися в двадцятиденний строк з дати, з якої він дізнався про оскаржуване рішення.

Суд зауважує, що сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав рішення суду за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з неотриманням адресатом через те, що він відсутній за зазначеною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник відповідача зазначає, що директор та єдиний працівник ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" Фастовець Володимир Олександрович у зв?язку із початком повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України тимчасово змінив місце свого проживання, а тому не міг отримати поштову кореспонденцію, направлену на юридичну адресу підприємства.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів щодо зміни місця проживанння директора.

Пунктом 118 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (із змінами), поштові відправлення (крім відправлень "EMS"), поштові перекази за заявою відправника/адресата можуть бути доставлені на іншу адресу за окрему плату згідно із встановленими тарифами.

Крім того, відповідно до п. 123 Правил адресат має право за додаткову плату подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу.

Заяви про випадки, передбачені пунктом 123 цих Правил, подаються адресатом у порядку і строки, визначені пунктом 122 цих Правил. У заяві про пересилання або доставку поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу зазначається строк, протягом якого необхідно здійснювати пересилання або доставку. Такий строк не повинен перевищувати більш як один місяць (п. 124 Правил).

Тобто, у випадку зміни свого місцезнаходження відповідач мав можливість звернутися до організації поштового зв`язку із заявою про пересилання поштової кореспонденції на адресу, відмінну від зареєстрованої.

З наведеного вбачається, що відповідач неналежним чином користувався своїми правами та не отримував поштову кореспонденцію, яка направлялась за адресою, визначеною в ЄДРПОУ.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 у справі №917/1476/22 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.02.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108685450), а отже скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом цього рішення.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням ч. 3 статті 260 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження без належного обґрунтування підстав такого пропуску.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-складський комплекс ЛМК" слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-складський комплекс ЛМК" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 у справі №917/1476/22 залишити без руху.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ""Виробничо-складський комплекс ЛМК" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Суддя Л.І. Бородіна