Рішення

від 10.05.2023 по справі 910/10800/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2023Справа № 910/10800/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Інформаційного агентства (01015, м. Київ, вул. Московська, 45/1, корпус 33, ідентифікаційний код 26622615)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" (03056, місто Київ, вул. Гетьмана Вадима, будинок 27, офіс 420, ідентифікаційний код 39320758)

про стягнення 189 398, 73 грн,

Представники сторін:

від позивача: Зінчук А.М.

від відповідача: Єрохіна Н.О.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Інформаційне агентство з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" про стягнення 189 398, 73 грн, з яких: 151 399, 20 грн - основного боргу та 37 999, 53 грн - штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не були виконані умови договору про закупівлю періодичних видань за державні кошти № 65 від 30.11.2021, натомість були порушені істотні умови договору, а саме в частині розділу 5 яким визначено строки та умови надання послуг, також, відповідачем були порушені умови п. 6.3 пп. 6.3.1, 6.3.2. та 6.3.3. У зв`язку з чим позивач вказує, що поверненню підлягає повна сума за договором - 151 399, 20 грн, крім того, позивачем у відповідності до п. 7.1. договору було здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 37 999, 53 грн.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач не повідомляв про неможливість виконання своїх зобов`язань взагалі, а на листи, які були направлені Інформаційним агентством до ТОВ "Меркурій Експрес" у квітні (копію листа надано у позовній заяві за вих. 522/242), не було надано жодної відповіді, про що позивачем зазначалось безпосередньо у позовній заяві та що на переконання позивача говорить про недобросовісну поведінку відповідача.

Позивач також просить суд взяти до уваги наказ від в.о. директора "Офіційного вісника України" Євгена Вовка, "Про припинення випуску друкованої версії інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України" № 118-1Д від 01.12.2021 року, в якому він зазначає про припинення випуску та розповсюдження за передплатою друкованої версії періодичного видання інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України" з 01.01.2022, однак, відповідач ніяк не відреагував на даний наказ, а гроші, які були сплачені за передплату цього інформаційного бюлетеня згідно додатку №1 до договору не повернув.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує, що ним було частково виконано умови договору та здійснено доставку позивачу періодичних видань на суму 67 596, 31 грн. Втім, зазначає, що ТОВ "Меркурій Експрес" не було виконано зобов`язання в частині доставки відповідача періодичних видань на суму 83 802, 89 грн. через їх невихід з друку. Докази на підтвердження вказаних доводів зокрема, маршрутні листи, акти виконаних робіт, докази їх надіслання з листами відповідями відповідачем додано до відзиву, а також відповідач зазначає, що низку таких доказів безпосередньо позивачем було додано до позовної заяви.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач фактично стисло викладає позицію, яка була в більш розгорнутішому вигляду викладена у відзиві.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 позовну заяву Інформаційного агентства залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; докази направлення цієї заяви відповідачу; уточненої позовної заяви з зазначенням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес"; доказів надіслання (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" копії позовної заяви та доданих до неї документів, саме тих, що були перелічені з додатках до позовної заяви поданої до суду; доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 2 840, 98 грн.

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Інформаційного агентства супровідним листом на виконання вимог ухвали суду надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.12.2022.

02.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

05.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що ТОВ "Меркурій Експрес" вважає, що порушення умов договору № 65 від 30.11.2021 не мало місця. Крім того, відповідач зазначає, що умовами додатку № 1 не передбачено чіткий строк доставки виконавцем замовлених позивачем періодичних видань, то свої зобов`язання відповідач повинен виконувати з урахуванням п. 5.3. договору (доставка протягом 24 годин з часу отримання видань з типографії) протягом строку дії договору, тобто до 31.12.2022.

У підготовчому засіданні 07.12.2022 оголошено перерву до 18.01.2023.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

22.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 18.01.2023 оголошено перерву до 08.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 01.03.2023.

У судовому засіданні 01.03.2023 оголошено перерву до 15.03.2023.

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Міністерства оборони України про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву до 29.03.2023.

У судовому засіданні 29.03.2023 оголошено перерву до 12.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 судове засідання відкладено на 03.05.2023.

14.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.05.2023 судом залишено клопотання Міністерства оборони України про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору без розгляду, оскільки, вказане клопотання подано до суду на стадії судового розгляду справи по суті, а не до закінчення підготовчого провадження у справі або ж до початку першого судового засідання, як це встановлено ч. 1 ст. 50 ГПК України.

У судовому засіданні 03.05.2023 оголошено перерву до 10.05.2023.

У судовому засіданні 10.05.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 10.05.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.11.2021 між Інформаційним агентством в особі т.в.о. начальника Матюхіна Леоніда Юрійовича (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" в особі директора Голубєва Юрія Володимировича, що діє на підставі Статуту затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 1 від 09.07.2014) (далі - виконавець), відповідно до рішення тендерного комітету замовника (протокол від 16.11.21), щодо визначення переможця за процедурою закупівлі "відкриті торги" на постачання періодичних видань, був укладений договір про закупівлю періодичних видань за державні кошти № 65, за умовами якого виконавець зобов`язується оформити передплату і до 30.06.2022 доставляти замовникові періодичні видання на закупівлю періодичних видань на І півріччя 2022 року для Центрального апарату Міністерства оборони України (далі продукція) за ДК 021:2015 код 22212000-9 (періодичні видання).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що продукцію виконавець зобов`язується поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), замовник - прийняти і оплатити таку продукцію. Ціна, кількість перелік періодичних видань надається згідно з замовленням наданого замовником - додатку № 1 до даного договору.

Згідно п. 3.1. ціна договору становить 151 399, 20 грн без ПДВ, за КПКВ 2101010/11, КЕКВ 2210, код 070.

Розділом 5 "Надання послуг" п. 5.1.-5.5. договору передбачено, що послугу має бути надано у І півріччі 2022 року. Адреси доставки періодичних видань вказується замовником у заявці. Доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву. Місце надання послуг - місто Київ. Щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором.

Підпунктом 7.3.1. договору визначено, що за порушення строків поставки продукції, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення поставки продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 10.1. договору).

Так, додатком № 1 до договору передбачений перелік періодичних друкованих видань для передплати на І півріччя 2022 року, який містить інформацію про найменування періодичних видань, кількість його примірників, кількість адресатів, ціна передплати одного примірника та загальна сума передплати за весь період.

Позивачем було виконано обумовлені договірні зобов`язання та здійснено попередню оплату на суму 151 399, 20 грн, що підтверджується платіжним дорученнями № 2 та № 3 від 08.12.2021.

В той час, за твердженнями позивача, відповідачем не були виконані договірні зобов`язання та не доставлені періодичні друковані видання для Збройних Сил України у першому півріччі 2022 році.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача із листом від 28.04.2022 № 522/242, в якому просив надати інформацію щодо стану виконання умов договору № 65 від 30.11.2021. У разі невиконання зобов`язань, позивач просив відповідача повернути кошти за реквізитами Інформаційного агентства, вказаними у договорі.

04.07.2022 на адресу Інформаційного агентства надійшли акти поставки періодичних друкованих видань надані відповідачем, в яких, як про це вказує позивач міститься недостовірна інформація щодо надання послуг. В актах, наданих відповідачем, міститься перелік періодичних друкованих видань, які, начебто, відповідач доставляв у першому півріччі 2022 року. А саме, відповідачем зазначено, що ним була здійснена доставка таких друкованих видань як "Офіційний вісник України" , "Бюджетна бухгалтерія".

Однак, згідно наказу № 118-1/Д від 01.12.2021, "Про припинення випуску друкованої версії інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України", з 01 січня 2022 року було припинено випуск та розповсюдження за передплатою друкованої версії періодичного видання інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України".

В офіційній заяві Начальника СПП та СДП Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Фактор" зазначено, що з 01 березня припинено вихід друкованого періодичного видання "Бюджетна бухгалтерія".

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.08.2022 № 522/515 про повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій.

12.09.2022 відповідач направив відповідь на претензію позивача з обґрунтуванням обставин незадоволення претензії та наданням доказів, які піптверджують такі обставини, а саме наданням повторно позивачу маршрутних листів за період доставки та актів виконаних робіт на фактичну суму доставлених видань на дату відповіді на претензію.

Позивач підтверджує факт отримання цієї відповіді разом із всіма наданими доказами, в тому числі і маршрутними листами та актами виконаних робіт, про що він зазначає в тексті позовної заяви та надає в якості додатків копії цих документів.

Жодного повідомлення про те, що вказані документи (маршрутні листи та акти виконаних робіт) не відповідають дійсності, позивач не направив на адресу відповідача та не зазначає про це у тексті позовної заяви.

Так, спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням на переконання позивача відповідачем зобов`язань за договором, з огляду на що, позивач й просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати - 151 399, 20 грн, а також 37 999, 53 грн - штрафних санкцій.

У свою чергу, суд вказує, що означені обставини потребують встановленню або ж спростуванню в ході розгляду даної справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем в якості часткового виконання договірних зобов`язань з метою обліку його виконання було надано "маршрутні листи", які містять у собі інформацію про: найменування видання, його код, кількість екземплярів, адреса отримувача, його найменування та дата доставки.

Додатково такий порядок доставки періодичних видань за договором № 65 від 30.11.2021 підтверджує і сам позивач, надаючи в якості додатку до позовної заяви лист ВЧ А0168 від 20.07.2022 вих. № 604\842, в якому командир ВЧ А0168 підтверджує факт поставки ТОВ "Меркурій Експрес" періодичних видань.

Згідно інформації в листі ВЧ А0168 від 20.07.2022, ТОВ "Меркурій Експрес" здійснювала доставку періодичних видань з 01.01.2022 по 24.02.2022, у період з 25.02.2022 по 15.05.2022 доставка періодичних видань не здійснювалась, а з 16.05.2022 було відновлено доставку.

У свою чергу, відповідач не заперечує, того, що у період з 25.02.2022 по 15.05.2022 доставка періодичних видань на виконання умов договору № 65 від 30.11.2021 не здійснювалась.

Такі обставини, як про це зазначає відповідач обумовлені тим, що з 24.02.2022 у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, ТОВ "Меркурій Експрес" було неспроможне здійснювати належним чином виконання господарських зобов`язань щодо кур`єрської доставки замовлених позивачем періодичних видань, зокрема, через активні бойові дії на початку воєнного стану по території м. Києва та Київської області, у зв`язку з чим, відповідач зазначає про відсутність в нього морального права зобов`язувати кур`єрів ризикувати власним життям та здійснювати доставку періодичних видань.

Також, з початком введення воєнного стану до кінця березня 2022 року ТОВ "Меркурій Експрес" не мало доступу до орендованого приміщення де здійснювалося сортування та фасування періодичних видань, через що в Товаристві було оголошено режим простою з 01.03.2022 по 30.04.2022, копія наказу була додана безпосередньо позивачем до позову. Факт неможливості доступу до орендованого приміщення підтверджується листом орендодавця - Товариства сприяння оборони України від 22.08.2022 року № 3/25, який також було додано позивачем до позову.

Відповідач також відзначає, що більшість редакцій припинили свою роботу з початком введення воєнного стану, деякі з них поновили роботу протягом травня та пізніше, а деякі періодичні видання не виходять з друку до теперішнього часу, у зв`язку з чим, ТОВ "Меркурій Експрес" фактично не отримувало деякі замовлені позивачем періодичні видання для їх доставки з початку введення воєнного стану до початку травня 2022 року та пізніше, певні видання відновили друк видань за І півріччя 2022 року вже після вересня 2022 року, але нажаль є видання, які до теперішнього часу так і не відновили друк.

У свою чергу, суд вказує, умовами додатку № 1 до договору не передбачений чіткий строк доставки виконавцем замовлених позивачем періодичних видань.

Натомість суд відзначає, що в п. 1.1. договору сторонами погоджено, що виконавець зобов`язується оформити передплату і до 30.06.2022 доставляти замовникові періодичні видання на закупівлю періодичних видань на І півріччя 2022 року для Центрального апарату Міністерства оборони України (далі продукція) за ДК 021:2015 код 22212000-9 (періодичні видання).

Пунктами 5.1.-5.5. договору передбачено, що послугу має бути надано у І півріччі 2022 року. Адреси доставки періодичних видань вказується замовником у заявці. Доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву. Місце надання послуг - місто Київ. Щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

Тобто, з огляду на погоджені сторонами умови договору, відповідач зобов`язаний був доставити у строк до 30.06.2022 замовлену позивачем та відповідно оплачену продукцію (періодичні видання) на суму 151 399, 20 грн, втім, чітку дату, в яку має бути поставлено те чи інше періодичне видання умовами договору та додатком № 1 сторонами не визначено.

Натомість, сторони дійшли згоди, що доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву.

Разом з тим, суд відзначає, що оскільки в п. 10.1. договору сторони погодили, що даний договір діє до 31.12.2022, та з огляду на відсутність односторонньої відмови позивача від договору, відповідач був вправі виконувати свої зобов`язання за договором до 31.12.2022.

При тому, суд звертає увагу та те, що продукція (періодичні видання), що поставлятиметься відповідачем після 30.06.2022 є такою, що поставлена з порушенням строку.

Так, як про це вказує відповідач та що у свою чергу встановлено судом, крайня доставка замовлених позивачем періодичних видань була 22.11.2022, що підтверджується маршрутними листами.

Також, із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що всі доставлені періодичні видання на адресу позивача, навіть після спливу 30.06.2022 приймались без заперечень та не повертались позивачем на адресу відповідача.

При тому, суд відзначає, що означеного факту Інформаційним агентством спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне суду не представлено.

Зокрема, із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідачем було доставлено позивачу періодичних видань на суму 67 596, 31 грн., а саме, за січень на суму 11 333, 11 грн, за лютий - 12 950, 83 грн, травень - 18 781, 16 грн, червень - 13, 722, 80 грн., липень - 5, 775, 48 грн, серпень - 1 865, 93 грн, вересень - 1899, 48 грн, жовтень - 495, 68 грн, (копії актів та поштової квитанції про направлення з описом відповідачем додані до відзиву). За грудень 2022 року акт на суму 771, 84 грн був відправлений 02.12.2022 грудня (квитанція та опис також містяться в матеріалах справи).

Так, дійсно в п. 5.5. договору передбачено, що щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

Дійсно такі акти не підписувались сторонами щомісяця, як це передбачено в. 5.5. договору.

Втім, в контексті викладеного, врахувавши те, що з 24.02.2022 було введено на території України воєнний стан, натомість, відповідачем прикладалися зусилля і по мірі можливості здійснювалися доставки позивачу періодичних видань, то за таких підстав, не підписання щомісяця сторонами актів не ставиться в залежність від тієї обставини, що відповідачем виконувались договірні зобов`язання

Разом з тим, судом враховано те що відповідачем у липні 2022 року було сформовано та направлено на адресу позивача акти виконаних робіт за час дії договору, втім, як зазначає відповідач, через перенесення даних та тривалого режиму простою Товариства, здійснився збій системи обліку та було сформовано неточні акти виконаних робіт. Відповідач визнає факт, того, що отримані 04.07.2022 позивачем акти виконаних робіт містили в собі недостовірну інформацію.

Відповідач вказує, що ним було отримано лист позивача від 15.07.2022 вих. № 522/438, в повідомлялось про виявлені помилки у наданих актах виконаних робіт, а також позивач просить надати копії всіх маршрутних листів та належні акти виконаних робіт.

На виконання даного листа, ТОВ "Меркурій Експрес" було направлено позивачу копії всіх маршрутних листів, які мали місце на той час, та належні акти виконаних робіт за період з січень-лютий 2022 року та травень-червень 2022 року - фактичні періоди доставки періодичних видань.

Натомість, відповідач вказує, що 18.08.2022 ТОВ "Меркурій Експрес" було отримано претензію вих. № 522/515 від 12.08.2022 від Інформаційним агентством з вимогою про повернення всієї суми попередньої оплати за договором № 65 від 30.06.2022, а також сплати штрафних санкцій.

У свою чергу, у відповідь не претензію, ТОВ "Меркурій Експрес" було направлено лист вих. № 31-К від 12.09.2022 з обґрунтуванням обставин незадоволення претензії та наданням доказів, які підтверджують такі обставини, а саме, наданням повторно позивачу маршрутних листів за період доставки та актів виконаних робіт на фактичну суму доставлених видань на дату відповіді на претензію.

Позивач підтверджує факт отримання цієї відповіді разом із всіма наданими доказами, в тому числі і маршрутними листами та актами виконаних робіт, про що він зазначає в тексті позовної заяви, які були надані в якості додатків до позову.

Натомість, суд вказує, що жодних повідомлень, щоб свідчили про те, що вказані документи (маршрутні листи та акти виконаних робіт) не відповідають дійсності, в матеріалах справи не міститься, оскільки, таких доказів позивачем суду представлено не було.

Крім того, суд відзначає, що позивачем не надано обґрунтованих заперечень від підписання актів виконаних робіт, що направлялися відповідачем.

Поміж іншого, відповідачем в якості підтвердження факту неотримання деяких періодичних видань від їх видавців та редакцій, які були замовлені позивачем за договором були надані підтверджуючі листи таких організацій: АРГУМЕНТЫ И ФАКТЫ В УКРАИНЕ - не виходив з друку протягом 2022 року (лист від 28.04.2022 ТОВ "ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ДІМ"); БІЗНЕС І БЕЗПЕКА - вийшов з друку за період з січня по червень 2022 року тільки у листопаді (лист ТОВ "СЕК`ЮРІТІ МЕДІА ПАБЛІШІНГ ГРУП "ШАНС"); БУХГАЛТЕРИЯ: БЮДЖЕТ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист АС Видавнича група № 886-02Y22 від 28.02.2022); БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ (укр.) (Фактор) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "НВП "ФАКТОР" № 1032022 від 01.03.2022); ГОЛОС УКРАЇНИ - не виходив з друку березень-квітень 2022 року (лист № 201 від 30.08.2022); ДЕНЬ (1/тижд.) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ВГ "АС" вих. № 886-02/22 від 28.02.2022); КАДРОВИК.ЮА. ПІВРІЧНА ПЕРЕДПЛАТА (з доступом до ЖЖ) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ГК "Медіа-Про"); КОРЕСПОНДЕНТ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "ВД "Медіа-ДК" № 29-06 від 29.06.2022); НАУКА І ОБОРОНА - не виходив з друку з квітня 2022 року по теперішній час (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); НОВОЕ ВРЕМЯ СТРАНЫ/ НОВИЙ ЧАС КРАЇНИ- не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "ВД "Медіа-ДК" 29-06 від 29.06.2022); ОФІЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ - не виходив з друку протягом 2022 року (наказ від 01.12.2021); ТИЖНЕВИК ФОКУС- не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "Фокус Медія" вих. № 26 від 01.03.2022); УКРАЇНА ДО ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО АЛЬЯНСУ - не виходив з друку з квітень-травень 2022 року (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (електронний лист від 21.04.2022); УРЯДОВИЙ КУР`ЄР - не доставлявся у квітні 2022 року через простій Товариства.

Таким чином, в сукупності викладеного вище, судом встановлено, що відповідачем обумовлені умовами договору зобов`язання були виконані частково, та здійснено доставку позивачу періодичних видань на загальну суму 67 596, 31 грн., та з огляду на інформація, яка міститься в актах, на суму 56 787, 90 грн - було здійснено доставку до 30.06.2022, а на суму 10 810, 41 грн - після 30.06.2022, але до 31.12.2022.

В той час, на суму 83 802, 89 грн доставку періодичних видань здійснено не було, та означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч умов договору та положенням ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України не виконав взяті на себе зобов`язання та не здійснив доставку позивачу періодичних видань на суму 83 802, 89 грн, у зв`язку з чим, вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань 37 999, 53 грн штрафних санкцій, з яких: 27 401, 59 грн - пені та 10 597, 94 грн - 7% штрафу, то суд вказує наступне.

Підпунктом 7.3.1. договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни договору, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення поставки продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону закріплено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями частин 1 та 4 Господарського кодексу України закріплено, що Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 27 401, 59 грн, то суд визнає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не вказано періоди з яких здійснювалось нарахування пені, з яких сум позивач виходив під час здійснення ним такого нарахування. Навіть, якщо врахувати зазначену позивачем кількість днів прострочення 181 день, та врахувавши, що з позовом позивач звернувся до суду 16.10.2022 (дата відправлення позовної заяви), то все одно не вбачається за можливе визначити та встановити період прострочення та її суми.

В той час, що стосується нарахувань 7% штрафу, то на переконання суду вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача належить 5 461, 92 грн.

При визначенні такої суми суд виходив із наступного: загальна сума невиконаних відповідачем договірних зобов`язань становить 83 802, 89 грн - 5 775, 48 грн акт виконаних від 29.07.2022 - оскільки, прострочення було менше аніж 30 днів, як це передбачено пп. 7.3.1. = 78 027, 71 грн. Відповідно 7% від 78 027, 71 грн становить 5 461, 92 грн (78 027, 71*7 / 100).

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної на повної доставки позивачу періодичних видань та відповідно здійснивши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 83 802, 89 грн - основного боргу та 7% штрафу в сумі 5 461, 92 грн. В іншій частині позов визнається судом не обґрунтованим, з огляду на встановлені в ході розгляду даної справи обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Інформаційного агентства - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" (03056, місто Київ, вул. Гетьмана Вадима, будинок 27, офіс 420, ідентифікаційний код 39320758) на користь Інформаційного агентства (01015, м. Київ, вул. Московська, 45/1, корпус 33, ідентифікаційний код 26622615) основний борг в сумі 83 802 (вісімдесят три тисячі вісімсот два) грн 89 коп., 7% штрафу в сумі 5 461 (п`ять тисяч чотириста шістдесят один) грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору 1 338 (тисяча триста тридцять вісім) грн 10 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 26.05.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ