Постанова

від 04.04.2024 по справі 910/10800/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Справа№ 910/10800/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Господарського суду м.Києва від 10.05.2023 ( повний текст виготовлено 26.05.2023)

у справі №910/10800/22 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Інформаційного агентства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес"

про стягнення 189 398, 73 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Інформаційне агентство з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" про стягнення 189 398, 73 грн, з яких: 151 399,20 грн - основного боргу та 37 999,53 грн - штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не були виконані умови договору про закупівлю періодичних видань за державні кошти № 65 від 30.11.2021, натомість були порушені істотні умови договору, а саме в частині розділу 5, яким визначено строки та умови надання послуг, також, відповідачем були порушені умови п. 6.3 пп. 6.3.1, 6.3.2. та 6.3.3. У зв`язку з чим позивач вказує, що поверненню підлягає повна сума за договором - 151 399, 20 грн, крім того, позивачем у відповідності до п. 7.1. договору було здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 37 999, 53 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" на користь Інформаційного агентства основний борг в сумі 83 802 (вісімдесят три тисячі вісімсот два) грн 89 коп., 7% штрафу в сумі 5 461 (п`ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору 1 338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн 10 коп.

В іншій частині позову - відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що:

- відповідачем обумовлені умовами договору зобов`язання були виконані частково, та здійснено доставку позивачу періодичних видань на загальну суму 67 596, 31 грн., та з огляду на інформацію, яка міститься в актах, на суму 56 787, 90 грн - було здійснено доставку до 30.06.2022, а на суму 10 810, 41 грн - після 30.06.2022, але до 31.12.2022;

- на суму 83 802, 89 грн доставку періодичних видань здійснено не було, та означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується;

- вимоги про стягнення пені в сумі 27 401, 59 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не вказано періоди, з яких здійснювалось нарахування пені, з яких сум позивач виходив під час здійснення ним такого нарахування;

- щодо нарахувань 7% штрафу, то вимоги в цій частині частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 5461, 92 грн. (загальна сума невиконаних відповідачем договірних зобов`язань становить 83 802, 89 грн - 5 775, 48 грн акт виконаних робіт від 29.07.2022 - оскільки, прострочення було менше аніж 30 днів, як це передбачено пп. 7.3.1. = 78 027,71 грн., відповідно 7% від 78 027,71 грн становить 5 461, 92 грн (78 027,71*7 / 100).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- на лист Інформаційного агентства №522/242 від 28.04.2022 ТОВ "Меркурій Експрес" не надавало акти поставки періодичних друкованих видань, таким чином, виконання зобов`язань, покладених на себе ТОВ "Меркурій Експрес", за умовами договору не можна вважати виконаними, адже Інформаційне агентство навіть не мало змоги перевірити виконання робіт, в свою чергу, позивач виконав свої зобов`язання перед ТОВ "Меркурій Експрес", а саме здійснило попередню оплату на суму 151399,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 08.12.2021;

- позивач не оспорює факт отримання відповідних проектів актів, проте вказує, що відповідно до положень п.5.5 договору про закупівлю періодичних видань для Центрального апарату Міністерства оборони України на І півріччя 2022 року за державні кошти №64 від 30.11.2021, подібні акти повинні підписуватись щомісяця, виконавець відповідно до п.1.1 договору брав на себе обов`язок оформити передплату і до 30.06.2022 доставляти замовникові періодичні видання для Центрального апарату Міністерства оборони України на І півріччя 2022 року, однак чомусь ТОВ "Меркурій Експрес" вирішило здійснювати доставку періодичних друкованих видань після 30.06.2022, а на претензію позивача не повідомив про свій намір односторонньо продовжити доставку друкованих періодичних видань за межами строку договірних зобов`язань;

- відповідач не надав акти Інформаційному агентству, а надіслав всі акти за всі періоди лише 04.07.2022, після закінчення строку доставки періодичних видань;

- ТОВ "Меркурій Експрес" не повідомило позивача про неможливість виконання своїх зобов`язань відповідно до п.8.2 договору, а також у розумінні п.8.3 договору відповідач не надав позивачу сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, у підтвердження виникнення обставин непереборної сили;

- відповідач подав до суду накладні приймання-здачі тиражів періодичних друкованих видань, проте деякі накладні не підписані та не містять печатки відправника періодичних видань, тож відповідач не надав доказів, якими міг би підтвердити належне вручення періодичних видань до адресатів, доказів поставки продукції на загальну суму 151399,20 грн. матеріали справи не містять, відповідачем не спростовано;

- першим днем прострочення для нарахування пені є 01.01.2022.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, посилається на те, що Товариство повністю погоджується із встановленими обставинами справи рішенням Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22; вважає, що скаржник в апеляційні скарзі замовчує реальні обставини справи, не згадуючи про лист ВЧ НОМЕР_1 від 20.07.2022 вих.№604/842, в якому командир ВЧ НОМЕР_1 підтверджує факт доставки періодичних видань відповідачем, та про неодноразові факти отримання від Товариства доказів доставки періодичних видань та актів наданих послуг для підпису; зазначає, що на час звернення позивача до суду із позовною заявою, договір відповідачем ще виконувався, остання доставка замовлених позивачем періодичних видань була 22.11.2022, що підтверджується маршрутними листами, всі доставлені періодичні видання на адресу позивача, навіть після спливу 30.06.2022 приймались без заперечень та не повертались позивачем на адресу відповідача, що підтверджує факт визнання належного виконання зобов`язань відповідачем за договором №65 від 30.11.2021; зауважує, що станом на день подання відзиву відповідачем на адресу позивача доставлено періодичних видань на загальну суму 67596,31 грн., на суму 83802,89 грн Товариство ще не доставило замовлені періодичні видання через їх не вихід з друку; щодо стягнення штрафу у розмірі 5461,92 грн., на думку відповідача, суд помилково дійшов такого висновку через те, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду через відсутність порушення відповідачем з його вини зобов`язань за договором; зауважує, що відповідач не є розповсюджувачем періодичних видань, Товариство не включено до такого реєстру, крім того, умовами укладеного договору також не передбачено, що Правила розповсюдження періодичних видань від 10.12.1998 поширюються на взаємовідносини позивача та відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10800/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Інформаційного агентства на рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі № 910/10800/22 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10800/22.

Матеріали справи №910/10800/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено Інформаційному агентству пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інформаційного агентства на рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22; вирішено розгляд апеляційної скарги Інформаційного агентства на рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.11.2021 між Інформаційним агентством в особі т.в.о. начальника ОСОБА_1 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Експрес" в особі директора Голубєва Юрія Володимировича, що діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 1 від 09.07.2014) (далі - виконавець), відповідно до рішення тендерного комітету замовника (протокол від 16.11.21), щодо визначення переможця за процедурою закупівлі "відкриті торги" на постачання періодичних видань, був укладений договір про закупівлю періодичних видань за державні кошти № 65, за умовами якого виконавець зобов`язується оформити передплату і до 30.06.2022 доставляти замовникові періодичні видання на закупівлю періодичних видань на І півріччя 2022 року для Центрального апарату Міністерства оборони України (далі продукція) за ДК 021:2015 код 22212000-9 (періодичні видання).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що продукцію виконавець зобов`язується поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), замовник - прийняти і оплатити таку продукцію. Ціна, кількість перелік періодичних видань надається згідно з замовленням наданого замовником - додатку № 1 до даного договору.

Згідно п. 3.1. ціна договору становить 151 399, 20 грн без ПДВ, за КПКВ 2101010/11, КЕКВ 2210, код 070.

Розділом 5 "Надання послуг" п. 5.1.-5.5. договору передбачено, що послугу має бути надано у І півріччі 2022 року. Адреси доставки періодичних видань вказується замовником у заявці. Доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву. Місце надання послуг - місто Київ. Щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором.

Підпунктом 7.3.1. договору визначено, що за порушення строків поставки продукції, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення поставки продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору передбачений перелік періодичних друкованих видань для передплати на І півріччя 2022 року, який містить інформацію про найменування періодичних видань, кількість його примірників, кількість адресатів, ціна передплати одного примірника та загальна сума передплати за весь період.

Позивачем було виконано обумовлені договірні зобов`язання та здійснено попередню оплату на суму 151 399, 20 грн, що підтверджується платіжним дорученнями № 2 та № 3 від 08.12.2021.

В той час, за твердженнями позивача, відповідачем не були виконані договірні зобов`язання та не доставлені періодичні друковані видання для Збройних Сил України у першому півріччі 2022 році.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача із листом від 28.04.2022 № 522/242, в якому просив надати інформацію щодо стану виконання умов договору № 65 від 30.11.2021. У разі невиконання зобов`язань, позивач просив відповідача повернути кошти за реквізитами Інформаційного агентства, вказаними у договорі.

04.07.2022 на адресу Інформаційного агентства надійшли акти поставки періодичних друкованих видань надані відповідачем, в яких, як про це вказує позивач, міститься недостовірна інформація щодо надання послуг. В актах, наданих відповідачем, міститься перелік періодичних друкованих видань, які, начебто, відповідач доставляв у першому півріччі 2022 року. А саме, відповідачем зазначено, що ним була здійснена доставка таких друкованих видань як "Офіційний вісник України" , "Бюджетна бухгалтерія".

Згідно наказу № 118-1/Д від 01.12.2021 "Про припинення випуску друкованої версії інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України", з 01 січня 2022 року було припинено випуск та розповсюдження за передплатою друкованої версії періодичного видання інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник України".

В офіційній заяві Начальника СПП та СДП Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Фактор" зазначено, що з 01 березня припинено вихід друкованого періодичного видання "Бюджетна бухгалтерія".

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.08.2022 № 522/515 про повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій.

12.09.2022 відповідач направив відповідь на претензію позивача з обґрунтуванням обставин незадоволення претензії та наданням доказів, які підтверджують такі обставини, а саме наданням повторно позивачу маршрутних листів за період доставки та актів виконаних робіт на фактичну суму доставлених видань на дату відповіді на претензію.

Позивач підтверджує факт отримання цієї відповіді разом із всіма наданими доказами, в тому числі і маршрутними листами та актами виконаних робіт, про що він зазначає в тексті позовної заяви та надає в якості додатків копії цих документів.

Жодного повідомлення про те, що вказані документи (маршрутні листи та акти виконаних робіт) не відповідають дійсності, позивач не направив на адресу відповідача та не зазначає про це у тексті позовної заяви.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням, на переконання позивача, відповідачем зобов`язань за договором, з огляду на що, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати - 151 399, 20 грн, а також 37 999, 53 грн - штрафних санкцій.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В ході розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в якості часткового виконання договірних зобов`язань з метою обліку його виконання було надано "маршрутні листи", які містять у собі інформацію про: найменування видання, його код, кількість екземплярів, адреса отримувача, його найменування та дата доставки.

Додатково такий порядок доставки періодичних видань за договором № 65 від 30.11.2021 підтверджує і сам позивач, надаючи в якості додатку до позовної заяви лист ВЧ НОМЕР_1 від 20.07.2022 вих. № 604/842, в якому командир ВЧ НОМЕР_1 підтверджує факт поставки ТОВ "Меркурій Експрес" періодичних видань.

Згідно інформації в листі ВЧ НОМЕР_1 від 20.07.2022, ТОВ "Меркурій Експрес" здійснювала доставку періодичних видань з 01.01.2022 по 24.02.2022, у період з 25.02.2022 по 15.05.2022 доставка періодичних видань не здійснювалась, а з 16.05.2022 було відновлено доставку.

У свою чергу, відповідач не заперечує того, що у період з 25.02.2022 по 15.05.2022 доставка періодичних видань на виконання умов договору № 65 від 30.11.2021 не здійснювалась.

Такі обставини, як про це зазначає відповідач обумовлені тим, що з 24.02.2022 у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, ТОВ "Меркурій Експрес" було неспроможне здійснювати належним чином виконання господарських зобов`язань щодо кур`єрської доставки замовлених позивачем періодичних видань, зокрема, через активні бойові дії на початку воєнного стану по території м. Києва та Київської області, у зв`язку з чим, відповідач зазначає про відсутність в нього морального права зобов`язувати кур`єрів ризикувати власним життям та здійснювати доставку періодичних видань.

Також з початком введення воєнного стану до кінця березня 2022 року ТОВ "Меркурій Експрес" не мало доступу до орендованого приміщення, де здійснювалося сортування та фасування періодичних видань, через що в Товаристві було оголошено режим простою з 01.03.2022 по 30.04.2022, копія наказу була додана безпосередньо позивачем до позову. Факт неможливості доступу до орендованого приміщення підтверджується листом орендодавця - Товариства сприяння оборони України від 22.08.2022 року № 3/25, який також було додано позивачем до позову.

Відповідач також відзначає, що більшість редакцій припинили свою роботу з початком введення воєнного стану, деякі з них поновили роботу протягом травня та пізніше, а деякі періодичні видання не виходять з друку до теперішнього часу, у зв`язку з чим, ТОВ "Меркурій Експрес" фактично не отримувало деякі замовлені позивачем періодичні видання для їх доставки з початку введення воєнного стану до початку травня 2022 року та пізніше, певні видання відновили друк видань за І півріччя 2022 року вже після вересня 2022 року, але нажаль є видання, які до теперішнього часу так і не відновили друк.

Умовами додатку № 1 до договору не передбачений чіткий строк доставки виконавцем замовлених позивачем періодичних видань.

Натомість в п. 1.1. договору сторонами погоджено, що виконавець зобов`язується оформити передплату і до 30.06.2022 доставляти замовникові періодичні видання на закупівлю періодичних видань на І півріччя 2022 року для Центрального апарату Міністерства оборони України (далі продукція) за ДК 021:2015 код 22212000-9 (періодичні видання).

Пунктами 5.1.-5.5. договору передбачено, що послугу має бути надано у І півріччі 2022 року. Адреси доставки періодичних видань вказуються замовником у заявці. Доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву. Місце надання послуг - місто Київ. Щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

З огляду на погоджені сторонами умови договору, відповідач зобов`язаний був доставити у строк до 30.06.2022 замовлену позивачем та відповідно оплачену продукцію (періодичні видання) на суму 151 399, 20 грн, втім, чітку дату, в яку має бути поставлено те чи інше періодичне видання умовами договору та додатком № 1 сторонами не визначено.

Натомість, сторони дійшли згоди, що доставка періодичних видань до передплатників здійснюється виконавцем за адресами, зазначеними замовником, з часу надходження періодичних видань з типографії до пункту, з якого у місті Києві відбувається розповсюдження відправлень протягом: 24 годин - по м. Києву.

Оскільки в п. 10.1. договору сторони погодили, що даний договір діє до 31.12.2022, та з огляду на відсутність односторонньої відмови позивача від договору, відповідач був вправі виконувати свої зобов`язання за договором до 31.12.2022.

При тому, продукція (періодичні видання), що поставлятиметься відповідачем після 30.06.2022, є такою, що поставлена з порушенням строку.

Як вказує відповідач та у свою чергу встановлено судом першої інстанції, крайня доставка замовлених позивачем періодичних видань була 22.11.2022, що підтверджується маршрутними листами.

Також, із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що всі доставлені періодичні видання на адресу позивача, навіть після спливу 30.06.2022 приймались без заперечень та не повертались позивачем на адресу відповідача.

При тому, означеного факту Інформаційним агентством спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.

Зокрема, із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідачем було доставлено позивачу періодичних видань на суму 67 596,31 грн., а саме, за січень на суму 11 333,11 грн, за лютий - 12 950,83 грн, травень - 18 781,16 грн, червень - 13722,80 грн., липень - 5775,48 грн, серпень - 1 865,93 грн, вересень - 1899,48 грн, жовтень - 495,68 грн. (копії актів та поштової квитанції про направлення з описом відповідачем додані до відзиву). За грудень 2022 року акт на суму 771,84 грн був відправлений 02.12.2022 (квитанція та опис також містяться в матеріалах справи).

В пункті 5.5. договору передбачено, що щомісяця сторони підписують акт поставки періодичних друкованих видань станом на останній робочий день.

Такі акти не підписувались сторонами щомісяця, як це передбачено в. 5.5. договору, втім, в контексті викладеного, врахувавши те, що з 24.02.2022 було введено на території України воєнний стан, натомість, відповідачем прикладалися зусилля і по мірі можливості здійснювалися доставки позивачу періодичних видань, то за таких підстав, не підписання щомісяця сторонами актів не ставиться в залежність від тієї обставини, що відповідачем виконувались договірні зобов`язання.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно враховано те, що відповідачем у липні 2022 року було сформовано та направлено на адресу позивача акти виконаних робіт за час дії договору, втім, як зазначає відповідач, через перенесення даних та тривалого режиму простою Товариства, здійснився збій системи обліку та було сформовано неточні акти виконаних робіт. Відповідач визнає факт того, що отримані 04.07.2022 позивачем акти виконаних робіт містили в собі недостовірну інформацію.

Відповідач вказує, що ним було отримано лист позивача від 15.07.2022 вих. № 522/438, в повідомлялось про виявлені помилки у наданих актах виконаних робіт, а також позивач просить надати копії всіх маршрутних листів та належні акти виконаних робіт.

На виконання даного листа, ТОВ "Меркурій Експрес" було направлено позивачу копії всіх маршрутних листів, які мали місце на той час, та належні акти виконаних робіт за період з січень-лютий 2022 року та травень-червень 2022 року - фактичні періоди доставки періодичних видань.

Натомість, відповідач вказує, що 18.08.2022 ТОВ "Меркурій Експрес" було отримано претензію вих. № 522/515 від 12.08.2022 від Інформаційного агентства з вимогою про повернення всієї суми попередньої оплати за договором № 65 від 30.06.2022, а також сплати штрафних санкцій.

У відповідь не претензію ТОВ "Меркурій Експрес" було направлено лист вих. № 31-К від 12.09.2022 з обґрунтуванням обставин незадоволення претензії та наданням доказів, які підтверджують такі обставини, а саме, наданням повторно позивачу маршрутних листів за період доставки та актів виконаних робіт на фактичну суму доставлених видань на дату відповіді на претензію.

Позивач підтверджує факт отримання цієї відповіді разом із всіма наданими доказами, в тому числі і маршрутними листами та актами виконаних робіт, про що він зазначає в тексті позовної заяви, які були надані в якості додатків до позову.

Натомість, жодних повідомлень, що свідчили б про те, що вказані документи (маршрутні листи та акти виконаних робіт) не відповідають дійсності, в матеріалах справи не міститься, оскільки таких доказів позивачем суду представлено не було.

Крім того, позивачем не надано обґрунтованих заперечень від підписання актів виконаних робіт, що направлялися відповідачем.

Відповідачем в якості підтвердження факту неотримання деяких періодичних видань від їх видавців та редакцій, які були замовлені позивачем за договором, були надані підтверджуючі листи таких організацій: АРГУМЕНТЫ И ФАКТЫ В УКРАИНЕ - не виходив з друку протягом 2022 року (лист від 28.04.2022 ТОВ "ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ДІМ"); БІЗНЕС І БЕЗПЕКА - вийшов з друку за період з січня по червень 2022 року тільки у листопаді (лист ТОВ "СЕК`ЮРІТІ МЕДІА ПАБЛІШІНГ ГРУП "ШАНС"); БУХГАЛТЕРИЯ: БЮДЖЕТ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист АС Видавнича група № 886-02Y22 від 28.02.2022); БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ (укр.) (Фактор) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "НВП "ФАКТОР" № 1032022 від 01.03.2022); ГОЛОС УКРАЇНИ - не виходив з друку березень-квітень 2022 року (лист № 201 від 30.08.2022); ДЕНЬ (1/тижд.) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ВГ "АС" вих. № 886-02/22 від 28.02.2022); КАДРОВИК.ЮА. ПІВРІЧНА ПЕРЕДПЛАТА (з доступом до ЖЖ) - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ГК "Медіа-Про"); КОРЕСПОНДЕНТ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "ВД "Медіа-ДК" № 29-06 від 29.06.2022); НАУКА І ОБОРОНА - не виходив з друку з квітня 2022 року по теперішній час (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); НОВОЕ ВРЕМЯ СТРАНЫ/ НОВИЙ ЧАС КРАЇНИ- не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "ВД "Медіа-ДК" 29-06 від 29.06.2022); ОФІЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ - не виходив з друку протягом 2022 року (наказ від 01.12.2021); ТИЖНЕВИК ФОКУС- не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (лист ТОВ "Фокус Медія" вих. № 26 від 01.03.2022); УКРАЇНА ДО ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО АЛЬЯНСУ - не виходив з друку з квітень-травень 2022 року (лист ДП "Преса" вих. № 09-233 від 06.09.2022); УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ - не виходив з друку з березня 2022 року по теперішній час (електронний лист від 21.04.2022); УРЯДОВИЙ КУР`ЄР - не доставлявся у квітні 2022 року через простій Товариства.

За вірними висновками місцевого господарського суду, відповідачем обумовлені умовами договору зобов`язання були виконані частково, та здійснено доставку позивачу періодичних видань на загальну суму 67 596,31 грн., та з огляду на інформацію, яка міститься в актах, на суму 56 787,90 грн - було здійснено доставку до 30.06.2022, а на суму 10 808,41 грн - після 30.06.2022, але до 31.12.2022.

На суму 83 802,89 грн доставку періодичних видань здійснено не було, та означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується колегія суддів, відповідач всупереч умов договору та положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконав взяті на себе зобов`язання та не здійснив доставку позивачу періодичних видань на суму 83 802,89 грн, у зв`язку з чим, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що ТОВ "Меркурій Експрес" не повідомило позивача про неможливість виконання своїх зобов`язань відповідно до п.8.2 договору, а також у розумінні п.8.3 договору відповідач не надав позивачу сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, у підтвердження виникнення обставин непереборної сили, відхиляються колегією суддів, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу відповідач визнає те, що Товариство ще не доставило замовлені періодичні видання на суму 83802,89 грн. через їх не вихід з друку, та під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не просив звільнити його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за спірним договором.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань 37 999, 53 грн штрафних санкцій, з яких: 27 401,59 грн - пені та 10 597,94 грн - 7% штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 7.3.1. договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни договору, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення поставки продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону закріплено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями частин 1 та 4 ст.231 Господарського кодексу України закріплено, що Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 27 401,59 грн, за вірними висновками суду першої інстанції, вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не вказано періоди, з яких здійснювалось нарахування пені, з яких сум позивач виходив під час здійснення ним такого нарахування. Навіть, якщо врахувати зазначену позивачем кількість днів прострочення 181 день, та врахувавши, що з позовом позивач звернувся до суду 16.10.2022 (дата відправлення позовної заяви), все одно не вбачається за можливе визначити та встановити період прострочення та її суми.

Одночасно колегія суддів не вбачає підстав для нарахування пені, починаючи з 01.01.2022 протягом 181 днів, як вказує позивач в апеляційній скарзі, оскільки ним не вказана база для нарахування цих вимог.

В той час, що стосується нарахувань 7% штрафу, за вірними висновками суду першої інстанції, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача належить 5 461,92 грн., що апелянтом не оскаржується.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Господарського суду м.Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/10800/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Інформаційне агентство.

4. Матеріали справи №910/10800/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко