Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/3054/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/3054/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРЕЛ"

про стягнення 900 740,27 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРЕЛ" (далі - відповідач) про стягнення 900 740,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.10.2020 № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ в частині своєчасного внесення оплати за надані послуги у встановлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3054/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 07.03.2023 згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0105493999997, № 0105493999989 отримана позивачем та філією позивача 13.03.2023, згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493999970 відповідач отримав ухвалу суду 30.03.2023.

07.04.2023 відповідачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було реалізоване 07.04.2023, що підтверджується підписом представника відповідача на заяві про ознайомлення.

18.04.2023 відповідачем подано заяву про поновлення строку для подання відзиву на позов, яка мотивована тим, що відповідачем не отримано позовну заяву, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості скористатись правом на подання обґрунтованого відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРЕЛ" про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала мотивована посиланням на приписи ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого одночасно з одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк, водночас, станом на момент подання відповідачем заяви про поновлення строку, відповідачем не подано відзиву на позов, у зв`язку з чим судом відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

01.10.2020 між АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" (далі - Виконавець) та ТОВ "Спірел" (далі - Замовник) укладено Договір про надання рекламних послуг №ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" спеціальних рекламних конструкцій Замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (далі - послуги), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п. 1.2. Договору умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у Додатках та Додаткових угодах, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п.п. 2.2.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" відповідно до умов, викладених у даному Договорі да Додатках чи/або Додаткових угодах до нього.

Вартість послуг Виконавця відповідно до розміру плати по наданню рекламних послуг на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" та порядок оплати визначається відповідно до Додатків та Додаткових угод, що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору визначення вартості послуг Виконавця і їхня оплата проводяться в національній валюті України - гривні.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата послуг проводяться замовником шляхом 100% попередньої оплати суми коштів до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг (розрахунковому).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2020 (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договір може бути пролонгований за погодженням сторін.

Додатком № 1 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 1 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 1 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 31 896,96 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 2 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 2 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 10 765,22 грн.

Додатком № 3 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 3 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 3 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 8 522,47 грн.

Додатком № 4 до Договору сторонами узгоджено Протокол погодження договірної ціни надання рекламних послуг.

30.10.2020 між представниками позивача та відповідача складено та підписано Акти встановлення рекламної конструкції (банера) за адресами:

- м. Київ, вул. Набережно-Рибальська, залізничний міст (Розміщення банерів в кількості 2-х одиниць, розміщені по центру мосту та праворуч мосту в напрямку до центра міста, розміщення банерів в кількості 2-х одиниць в напрямку до Оболоні, розміщені по центру мосту та праворуч мосту);

- м. Київ, вул. Автозаводська, Залізничний міст (банер в кількості 1 одиниця, розташований по середині мосту, в напрямку до центру міста);

- м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, залізничний міст (банер в кількості 1 од., розміщений по центру мосту, в напрямку до Південного мостового переходу).

Як вказується позивачем в позові, відповідачем направлено йому звернення на електронну адресу регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" щодо продовження дії договору згідно з п. 6.2 договору, однак надісланий позивачем проект договору про надання рекламних послуг на 2021 рік відповідачем не підписано.

При цьому судом встановлено, що відповідно до листа позивача № ПЧ-2-21/16.1 від 17.05.2021 позивач наголошував на наявності у відповідача заборгованості в розмірі 255 923,25 грн.

Також у вказаному листі позивач просив підписати договір у двох екземплярах зі сторони відповідача за період з 01.01.2021 по 31.05.2021.

Водночас, як вбачається з листів відповідача, адресованих структурним підрозділам позивача та доданих самим позивачем до позовної заяви, від 19.04.2021, від 23.07.2021 та від 16.08.2021, вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо продовження дії договору з надання послуг з розміщення реклами або укладення нового договору.

Так у вищевказаних листах відповідачем вказано, що між сторонами відносини щодо надання послуг з розміщення реклами за адресами: вул. Набережно-Рибальська, вул. Автозаводська та вул. Дніпровська Набережна закінчились 31.12.2020, оскільки між сторонами так і не досягнуто згоди щодо продовження строку дії договору та не укладено новий договір.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо наявності у відповідача заборгованості з оплати послуг, позивач посилається на те, що його працівниками в період з січня 2021 року по липень 2022 року складались акти перевірки санітарно-технічного стану рекламних носіїв на спорудах Дарницької дистанції колії.

При цьому демонтаж рекламної конструкції за адресами: Набережно-Рибальська, вул. Автозаводська проведено лише 30.08.2022, що підтверджується актами про демонтаж.

Враховуючи викладене, позивач вказує на наявність заборгованості відповідача перед позивачем в заявленому до стягнення розмірі.

Крім того, як встановлено осудом під час розгляду даної справи, 15.12.2021 позивач звертався до відповідача з позовом про стягнення з останнього пені у розмірі 921 323,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у вказаній справі, суд виходив з того, що нарахування пені за не демонтаж рекламних конструкцій можливе в разі розірвання договору, в той час як договір № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 припинив свою дію 31.12.2020 у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

При цьому рішенням суду від 11.05.2022 у вищевказаній справі встановлено, що доказів підписання сторонами Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору після 31.12.2020 матеріали справи не містять.

Вказані обставини також не заперечувалися позивачем у позовній заяві, а відповідачем - у відзиві на позовну заяву.

Отже, укладений між сторонами 01.10.2020 Договір про надання рекламних послуг № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ є припиненим після 31.12.2020, внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.

Під час розгляду справи № 910/3054/23, що розглядається, позивач посилається на те, що укладений між сторонами договір є договором про найм (оренди), а також посилається на користування відповідачем у період з 01.01.2021 по 31.07.2022 площами позивача за відсутності заперечень позивача (як наймодавця) на продовження дії договору, в силу чого такий договір є продовженим на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

При цьому судом не беруться уваги посилання позивача на те, що укладений між сторонами договір № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 за своєю правовою природною є договором оренди (найму) з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Проте, сторонами при укладенні договору № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 визначено, що це є договір про надання рекламних послуг, при цьому позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах позивача спеціальних рекламних конструкцій з можливістю експонування на них рекламоносіїв.

Згідно з погодженими сторонами термінами та поняттями, спеціальні рекламні конструкції - це тимчасові конструкції (світлові та не світлові, наземні та не наземні, плоскі та об`ємні стенди, лайтбокси, стікери, постери, банери, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, електронні інформаційні носії, проекційні установки, екрани, цифрові фото-рамки, панелі, тумби), які монтуються на майні або встановлюються на території залізниці з метою подальшого використання для розміщення реклами.

Тобто позивачем не передавалось відповідачу майно, а надавались саме послуги по тимчасовому розміщенню на своїй території спеціальних рекламних конструкцій з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв, при цьому такі послуги споживались відповідачем в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

За вказаних обставин договір за своєю правовою природною є договором надання послуг.

Укладаючи договір, сторони погодили строк його дії (до 31.12.2020 п. 6.1 договору) з можливістю його пролонгації за погодженням сторін (п. 6.2 договору).

Поряд з цим, позивачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів погодження про пролонгацію дії вказаного договору після 31.12.2020, крім того, таке погоджується заперечується відповідачем в листах, які позивачем долучено до матеріалів позовної заяви.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У той же час, під час розгляду даної справи позивачем не надано доказів того, що розмір, строк та порядок оплати послуг були погоджені між сторонами після 31.12.2020.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з п. 6.3 договору сторонами погоджено, що договір не може бути розірваним або припиненим жодною зі сторін в односторонньому порядку за виключенням, зокрема, невиконання замовником умов оплати послуг виконавця згідно з розділом 3 договору та у випадку порушення п.п. 22.5, 2.2.6 та 7.6.

Так, як вбачається з листів позивача до відповідача (№ ПЧ-2-21/105 від 01.04.2021, № ПЧ-2-21/161 від 17.05.2021, № ПЧ-2-21/162 від 31.05.2021, № ПЧ-2-21/221 від 12.08.2021, № ПЧ-2-21/250 від 08.09.2021, № ПЧ-2-21/272 від 16.11.2021), позивач вказував на наявність заборгованості починаючи з 01.01.2021, проте доказів існування такої заборгованості (підписаних між Сторонами актів, сплати відповідачем коштів в рахунок її погашення, визнання відповідачем заборгованості тощо) позивачем під час розгляду даної справи суду не надано.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги у даній справі безпідставними, оскільки строк дії договору № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 між сторонами припинився 31.12.2020, позивачем не доведено факту продовження між сторонами відносин, врегулюваних вказаним договором, або ж того, що сторонами після вказаної дати (31.12.2020) погоджувались розмір, строки та порядок розрахунків за надані послуги, строк надання таких послуг, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у даній справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті позову судовим збором, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог покладаються судом на позивача

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 30.05.2023.

Суддя О.Г. Удалова