Постанова

від 09.01.2024 по справі 910/3054/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 910/3054/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Шапран Л.І. - адвокат;

від відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 (повний текст складено 30.05.2023)

у справі № 910/3054/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРЕЛ", м. Київ

про стягнення 900 740,27 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРЕЛ" (далі - ТОВ "Спірел", відповідач) про стягнення 900 740,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.10.2020 № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ в частині своєчасного внесення оплати за надані послуги у встановлений таким договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що строк дії договору № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 між сторонами припинився 31.12.2020, позивачем не доведено факту продовження між сторонами відносин, врегулюваних вказаним договором, або ж того, що сторонами після вказаної дати (31.12.2020) погоджувались розмір, строки та порядок розрахунків за надані послуги, строк надання таких послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Укрзалізниця" 26.06.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/3054/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказував, що місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки доводам позивача в частині того, що укладений між сторонами договір є договором про найм (оренди), а також не надано оцінки обставинам користування відповідачем у період з 01.01.2021 по 31.07.2022 площами позивача за відсутності заперечень позивача (як наймодавця) на продовження дії договору, в силу чого такий договір є продовженим на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України.

Також за твердженням апелянта відповідач протягом 2021 та 2022 років користувався площами позивача, у зв`язку з чим спірний Договір діяв протягом 2021 та 2022 років, що залишено судом першої інстанції поза увагою.

Разом з цим, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення від 30.05.2023 було отримано скаржником 05.06.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 справу № 910/3054/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3054/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23 до надходження до суду матеріалів справи.

24.07.2023 матеріали справи № 910/3054/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 31.07.2023 задоволено клопотання АТ "Укрзалізниця" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23, поновлено АТ "Укрзалізниця" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23, справу № 910/3054/23 призначено до розгляду на 21 вересня 2023 року об 11 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 розгляд апеляційної скарги скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/3054/23 відкладено на 26 жовтня 2023 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 розгляд апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23 відкладено на 30 листопада 2023 року о 10 год. 40 хв.

У зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 26.11.2023 по 02.12.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3054/23 призначено на 09 січня 2024 року о 10 год. 20 хв.

Явка представників сторін.

09.01.2024 у судове засідання з`явився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/3054/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.01.2024 не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, 01.10.2020 між АТ "Українська залізниця" (далі - Виконавець) та ТОВ "Спірел" (далі - Замовник) укладено Договір про надання рекламних послуг №ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" спеціальних рекламних конструкцій Замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (далі - послуги), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п. 1.2. Договору умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у Додатках та Додаткових угодах, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п.п. 2.2.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" відповідно до умов, викладених у даному Договорі да Додатках чи/або Додаткових угодах до нього.

Вартість послуг Виконавця відповідно до розміру плати по наданню рекламних послуг на території та об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" та порядок оплати визначається відповідно до Додатків та Додаткових угод, що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору визначення вартості послуг Виконавця і їхня оплата проводяться в національній валюті України - гривні.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата послуг проводяться замовником шляхом 100% попередньої оплати суми коштів до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг (розрахунковому).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2020 (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договір може бути пролонгований за погодженням сторін.

Додатком № 1 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 1 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 1 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 31 896,96 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 2 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 2 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 10 765,22 грн.

Додатком № 3 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 1.2 Додатку № 3 до Договору узгоджено, що період надання послуг: з моменту підписання акту встановлення спеціальних рекламних конструкцій по 31.12.2020.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 3 до Договору вартість послуг за місяць згідно з Протоколом договірної ціни (Додаток № 4 до Договору) становить 8 522,47 грн.

Додатком № 4 до Договору сторонами узгоджено Протокол погодження договірної ціни надання рекламних послуг.

30.10.2020 між представниками позивача та відповідача складено та підписано Акти встановлення рекламної конструкції (банера) за адресами:

- м. Київ, вул. Набережно-Рибальська, залізничний міст (Розміщення банерів в кількості 2-х одиниць, розміщені по центру мосту та праворуч мосту в напрямку до центра міста, розміщення банерів в кількості 2-х одиниць в напрямку до Оболоні, розміщені по центру мосту та праворуч мосту);

- м. Київ, вул. Автозаводська, Залізничний міст (банер в кількості 1 одиниця, розташований по середині мосту, в напрямку до центру міста);

- м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, залізничний міст (банер в кількості 1 од., розміщений по центру мосту, в напрямку до Південного мостового переходу).

За твердженням позивача, відповідачем направлено звернення на електронну адресу регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" щодо продовження дії договору згідно з п. 6.2 договору, однак надісланий позивачем проект договору про надання рекламних послуг на 2021 відповідачем не підписано.

При цьому судом встановлено, що відповідно до листа позивача № ПЧ-2-21/16.1 від 17.05.2021 позивач наголошував на наявності у відповідача заборгованості в розмірі 255 923,25 грн.

Також у вказаному листі позивач просив підписати договір у двох екземплярах зі сторони відповідача за період з 01.01.2021 по 31.05.2021.

Водночас, як вбачається з листів відповідача, адресованих структурним підрозділам позивача та доданих самим позивачем до позовної заяви, від 19.04.2021, від 23.07.2021 та від 16.08.2021, вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо продовження дії договору з надання послуг з розміщення реклами або укладення нового договору.

Так у вищевказаних листах відповідачем вказано, що між сторонами відносини щодо надання послуг з розміщення реклами за адресами: вул. Набережно-Рибальська, вул. Автозаводська та вул. Дніпровська Набережна закінчились 31.12.2020, оскільки між сторонами так і не досягнуто згоди щодо продовження строку дії договору та не укладено новий договір.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо наявності у відповідача заборгованості з оплати послуг, позивач посилався на те, що його працівниками в період з січня 2021 року по липень 2022 року складались акти перевірки санітарно-технічного стану рекламних носіїв на спорудах Дарницької дистанції колії.

При цьому демонтаж рекламної конструкції за адресами: Набережно-Рибальська, вул. Автозаводська проведено лише 30.08.2022, що підтверджується актами про демонтаж.

Враховуючи викладене, позивач вказує на наявність заборгованості відповідача перед позивачем в заявленому до стягнення розмірі

Крім того, 15.12.2021 позивач звертався до відповідача з позовом про стягнення з останнього пені у розмірі 921 323,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі №910/20779/21 в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у вказаній справі, суд виходив з того, що нарахування пені за не демонтаж рекламних конструкцій можливе в разі розірвання договору, в той час як договір № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 припинив свою дію 31.12.2020 у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

При цьому рішенням суду від 11.05.2022 у вищевказаній справі встановлено, що доказів підписання сторонами Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору після 31.12.2020 матеріали справи не містять.

Вказані обставини також не заперечувалися позивачем у позовній заяві, а відповідачем - у відзиві на позовну заяву.

Отже, укладений між сторонами 01.10.2020 Договір про надання рекламних послуг № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ є припиненим після 31.12.2020, внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.

Позивач у даній справі посилався на те, що укладений між сторонами договір є договором про найм (оренди), а також посилався на користування відповідачем у період з 01.01.2021 по 31.07.2022 площами позивача за відсутності заперечень позивача (як наймодавця) на продовження дії договору, в силу чого такий договір є продовженим на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

При цьому судом не беруться уваги посилання апелянта на те, що укладений між сторонами договір № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 за своєю правовою природною є договором оренди (найму) з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Проте, сторонами при укладенні договору № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 визначено, що це є договір про надання рекламних послуг, при цьому позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах позивача спеціальних рекламних конструкцій з можливістю експонування на них рекламоносіїв.

Згідно з погодженими сторонами термінами та поняттями, спеціальні рекламні конструкції - це тимчасові конструкції (світлові та не світлові, наземні та не наземні, плоскі та об`ємні стенди, лайтбокси, стікери, постери, банери, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, електронні інформаційні носії, проекційні установки, екрани, цифрові фото-рамки, панелі, тумби), які монтуються на майні або встановлюються на території залізниці з метою подальшого використання для розміщення реклами.

Тобто позивачем не передавалось відповідачу майно, а надавались саме послуги по тимчасовому розміщенню на своїй території спеціальних рекламних конструкцій з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв, при цьому такі послуги споживались відповідачем в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

За вказаних обставин договір за своєю правовою природною є договором надання послуг.

Укладаючи договір, сторони погодили строк його дії (до 31.12.2020 п. 6.1 договору) з можливістю його пролонгації за погодженням сторін (п. 6.2 договору).

Поряд з цим, позивачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів погодження про пролонгацію дії вказаного договору після 31.12.2020, крім того, таке погодження заперечується відповідачем в листах, які позивачем долучено до матеріалів позовної заяви.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У той же час, під час розгляду даної справи позивачем не надано доказів того, що розмір, строк та порядок оплати послуг були погоджені між сторонами після 31.12.2020.

Крім того, згідно з п. 6.3 договору сторонами погоджено, що договір не може бути розірваним або припиненим жодною зі сторін в односторонньому порядку за виключенням, зокрема, невиконання замовником умов оплати послуг виконавця згідно з розділом 3 договору та у випадку порушення п.п. 22.5, 2.2.6 та 7.6.

Так, як вбачається з листів позивача до відповідача (№ ПЧ-2-21/105 від 01.04.2021, № ПЧ-2-21/161 від 17.05.2021, № ПЧ-2-21/162 від 31.05.2021, № ПЧ-2-21/221 від 12.08.2021, № ПЧ-2-21/250 від 08.09.2021, № ПЧ-2-21/272 від 16.11.2021), позивач вказував на наявність заборгованості починаючи з 01.01.2021, проте доказів існування такої заборгованості (підписаних між Сторонами актів, сплати відповідачем коштів в рахунок її погашення, визнання відповідачем заборгованості тощо) позивачем під час розгляду даної справи суду не надано.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог, оскільки строк дії договору № ПЗ/ПЧ-2-205661/НЮ від 01.10.2020 між сторонами припинився 31.12.2020, позивачем не доведено факту продовження між сторонами відносин, врегулюваних вказаним договором, або ж того, що сторонами після вказаної дати (31.12.2020) погоджувались розмір, строки та порядок розрахунків за надані послуги, строк надання таких послуг, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

З огляду на встановлені обставини, апеляційна скарга АТ "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає, скаржником не доведено неправильного застосування судом першої інстанції норми матеріального права та допущення порушень норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/3054/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/3054/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3054/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15.01.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко